№ 98-99 (22317-22318) четвер-субота 9-11 грудня 2021 року

Переглядів: 553

Громади Одещини: рік після виборів

Завершується 2021 рік. Яким він був для 91 громади Одещини, котрі з 1 січня ц. р. перейшли на прямі відносини з бюджетом, отримали значні повноваження та ресурси? З якими викликами та проблемами зіткнулися вони на цьому етапі?

Про ці та інші питання говоримо з керівницею регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» в Одеській області Юлією МОЛОДОЖЕН.

Переглядів: 530

Найперша турбота — якість життя

7 грудня у національному календарі позначене як День місцевого самоврядування — свято української громади.

Голова обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький, вітаючи депутатів Одеської міської ради і представників її виконавчих структур, зокрема, зазначив:

— Місцеве самоврядування і незалежна Україна йдуть поруч. За цей час місцеве самоврядування пройшло чимало реформ та складнощів, і далі продовжує змінюватися.

Переглядів: 541

Поповнення наших ВМС

Увечері 6 грудня на причалі Одеського морвокзалу відбулися урочистості з нагоди 30-річчя Збройних сил України.

Серед гостей — міністр оборони Олексій Рєзніков, голова облдержадміністрації Сергій Гриневецький, голова облради Григорій Діденко та його перший заступник Олег Радковський, міський голови Одеси Геннадій Труханов.

Переглядів: 624

Постправда: ігнорувати не можна діяти

Тема минулого і сучасна інформаційна війна пов’язані між собою. Нинішня ситуація у медіа-просторі — засилля пропаганди, фейкових новин, нівелювання фактів — була б неможливою, якби люди вивчали уроки історії, працювали над помилками й намагалися відстоювати істину.

Але історію зазвичай пишуть переможці, і вона не є правдивою. Учасники проєкту «Хранителі часу онлайн», записуючи спогади простих людей, які жили у ХХ столітті, намагаються подавати справжню, а не фейкову історію — історію людини, будинку, вулиці, міста, країни.

Переглядів: 684

Знання — це сила

Без науки і кроку не ступиш. Поговориш зі знаючою людиною, зрозумієш, що одні пішли від мавп, а інші — не встигли. Але це для першого класу церковнопарафіяльної школи. Тим, хто старший, Владислав Сурков з Кремля пояснив: імперії за законами природи повинні розширюватися. У світі зникає порядок, зростає ентропія, а супроти основ термодинаміки не попреш.

Саміт по закритій лінії зв’язку

Путін, роботодавець Суркова, на пальцях пояснив, як зупинити зростання ентропії. Треба повернути і зміцнити порядок, втрачений після «глобальної катастрофи ХХ століття». І ці пояснення — не теорія, а керівництво до дій. Спочатку Росія захоплює п’яту частину Грузії, трохи згодом окуповує українські Крим і частину Донбасу. Потім допомагає відновити порядок у Сирії, в Лівії і далі — в Африці. Все за наукою. От тільки безладу стає не менше, а більше. Ймовірно, тому, що в Європі та за океаном зараз розуміють порядок не так, як у Кремлі. І по змозі чинять опір відновленню Радянського Союзу.

Переглядів: 533

Який він, градус напруги?

Оцінка згуртованості та стабільності в Одеській області

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні продовжує серію досліджень, присвячених оцінці згуртованості та стабільності в Одеській області. Дані нинішньої аналітичної оцінки охоплюють кейси з 1 жовтня по 21 листопада, а також результати експертного опитування, проведеного «Демініціативами» із 16 по 26 листопада серед активістів та представників громадського сектора регіону.

З огляду на події, що відбулися на Одещині за цей період, для оцінки було виокремлено чотири фактори, які потенційно можуть призвести до дестабілізації або, навпаки, сприяти консолідованості: політична боротьба в обласному центрі; поширення COVID-19; політична участь населення; поширення проросійських поглядів.

Переглядів: 448

Золоті руки, добрі серця...

Українські ЗМІ є досить специфічними — надто вже щедрі на негатив. Часом здається, що комусь дуже вигідно, щоб населення й надалі «атомізувалося», втрачало здатність до об’єднання. Тоді олігархи зможуть жити спокійно ще не одне десятиліття.

Погодьтеся: важко зарядитися позитивом, прочитавши зранку ось таке: «На Одещині невідомі напали на депутата та його дружину» / «В Мелітополі в сміттєвому контейнері знайшли тіло немовляти» / «На Київщині фейкові інвестори обікрали фермера» / «Неповнолітня дівчина вбила свою матір...» / «На Дніпропетровщині школярка спалила прапор України» / «Росіянин зняв прапор України з будівлі у Вінниці»...

Переглядів: 518

Пільговий стаж і карантин

Деякі аспекти  зарахування стажу працівникам шкідливих професій

 Пільгові умови виходу на пенсію за віком визначені у статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пен-сійне страхування».

Переглядів: 307

Ріку наповнюють струмочки

За часів СРСР базові сільгосппідприємства практично повністю опікувалися розвитком інфраструктури сіл. Скажімо, у Долинському, про яке й піде мова, будівля амбулаторії зведена колись за кошти колгоспу «Комуніст». З розвалом радянської імперії й реформуванням (на жаль, непродуманим і безсистемним) аграрної галузі почали розвалюватися й великі, економічно міцні колективні та державні господарства. Їм уже було не до допомоги сільським громадам — самі дихали на ладан. А в сільських радах, як завжди, на розвиток інфраструктури, допомогу освітнім, медичним, культурним за-кладам грошей — що кіт наплакав. Тому рідко кому вдавалося утримувати в належному стані будинки культури, бібліотеки, школи, ФАПи тощо. Так було і так, як не сумно це визнавати, є й нині по всій Україні. Зокрема й у Долинському.

Щоправда, останнім часом тут, як і в інших селах, з місцевого бюджету виділяють певні кошти на впорядкування тих же доріг, освітлення вулиць і т.п. 2019-й, наприклад, у Долинському пройшов під гаслом «Соціально-культурним об’єктам села — підтримка сільської ради». Тоді впродовж року багато що зробили: полагодили водопровідні свердловини та залізобетонні колодязі, надали, хоч і невелику, допомогу дитячому садку, будинку культури, школі, відремонтували центральну алею (на це пішло 804 тис. грн), автостанцію (117 тис. грн, свердловину «Північна» (499 тис. грн).

Переглядів: 373

Чемпіонський спаринг з доброславцями

Того дня у боксерській залі Доброславської дитячо-юнацької спортивної школи було напрочуд людно і гамірно. Тут зібралися вихованці відділення боксу, його тренерський склад, чисельні шанувальники шкіряної рукавички селища та інших населених пунктів Доброславської об’єднаної територіальної громади на зустріч з вельми поважним гостем — новим чемпіоном світу з боксу у категорії до 71 кг, майстром спорту міжнародного класу Юрієм Захарєєвим. 19-річний земляк із Білгорода-Дністровського не так давно на світовій першості, що проходила у сербській столиці Белграді, у фінальному двобої переміг росіянина Вадима Мусаєва.

Варто згадати, що у 2006 — 2011 роках чемпіонським титулом володів ще один представник цього міста, а нині відомий у світі боксер-професіонал Василь Ломаченко. Однак із 2017-го й до нинішньої осені Україна не мала чемпіонів світу серед боксерів-аматорів. Й ось на рингу засяяла нова зірка — молодого та обдарованого Юрія Захарєєва.

Переглядів: 315

Лицарям звитяжного походу

6 грудня, у День Збройних сил України, у селищі Чорноморському Одеського району, де дислокується 28-а окрема механізована бригада імені Лицарів Першого Зимового походу, відкрили пам’ятний знак учасникам того звитяжного рейду в роки Визвольних змагань УНР.

Як повідомляє «Думская.net» з посиланням на командира з’єднання підполковника Віталія Гуляєва, пам’ятник встановили силами офіцерського і сержантського складу бригади за сприяння місцевої влади Доброслава та Ананьєва. «Ми пишаємося тим, що відходимо від радянщини: на місці цього пам’ятника стояла стела, присвячена черговій річниці комсомолу чи партії, і це був останній монумент радянської влади у нас, — каже офіцер. — Пам’ятник ми зробили буквально з нічого, на голому ентузіазмі».

Переглядів: 310

«Будителю української нації»

3 грудня у с. Мардарівка Куяльницької територіальної громади Подільського району урочисто відкрили перший у країні пам’ятник «будителю української нації», подвижнику багатьох демократичних процесів в Україні кінця ХІХ — початку ХХ століть, великому меценатові та громадському діячеві Євгенові Харлампійовичу Чикаленку (21.12.1861 — 20.06.1929).

Погруддя великому українцеві авторства Віталія Рожика з Коростишева виготовлено і встановлено на честь 160-річчя від дня його народження нашого славного краянина за кошти місцевої громади у рамках реалізації програми «Громадський бюджет».

Переглядів: 299

Місток із глибини віків

«Мені пощастило, що я працював 40 років з такою талановитою режисеркою, як Єфросинія Григорівна Сторож. Вона багато доклалася до вивчення і збереження народнопісенних на-дбань, запровадження численних фольклорних свят. Це її заслуга в тому, що сьогодні є народний фольклорно-автентичний колектив «Витоки», у тому, що Кодимщина стала знаною на всю Україну. Це Єфросинія, ще тоді, коли фольклор сприймався як щось архаїчне й нікому не потрібне, зацікавилася сама і зацікавила всіх нас рідним корінням, історією, культурою, побутом пращурів. Пам’ять про Єфросинію Григорівну як про гарну людину, талановиту сподвижницю української культури назавжди залишиться в серцях односельців», — починає розмову директор Загнітківського будинку культури Сергій Григорович Олійник.

«Витоки» швидко завоювали культурний простір не тільки Одещини, а й усієї країни. На зміну своїм бабусям і матусям прийшли юні покоління. Але незмінною залишилася роль колективу — відродження обрядів і традицій українського села, збереження для нащадків багатого розмаїття народної творчості — основи сучасної культури села, де тісно переплелися спадщини україн-ського та молдовського народів.

Переглядів: 329

У пошуку ідентичності

Що ж несе загрозу в «розмиванні» критеріїв, завдяки яким можна звіщати ознаку безкінечного культурного ланцюга, котрий зрощує все єдиною його природою?

На що націлена експансія сучасності? Чи не спричинить вона подій радикального вандалізму щодо накопичених тисячоліттями культурних скарбів, які наповнювали образ української культури живим подихом сакральності?

Переглядів: 304

Упевнений старт одеської стрічки

Драматичний повнометражний фільм українського режисера Віллена Новака «Чому я живий», створений на Одеській кіностудії, став переможцем одразу двох міжнародних кінофестивалів — Future оf Film Awards та Europe Film Festival.

Як зазначається на сайті кіностудії, Future of Film Awards — це уні-кальна платформа для нових обдарувань і свято творчості та сміливості. Фестиваль із задоволенням відкриває можливості для талановитих режисерів, продюсерів, сценаристів, акторів та членів знімальної групи з усього світу, щоб вони показали свої роботи.

Переглядів: 355

Михайло Косач й Одеса

У лютому у відділі краєзнавства «Одесика» ОННБ була відкрита тематична виставка «Одеськими стежками Лесі Українки», присвячена 150-річчю від дня народження нашої геніальної поетеси (1871 — 1913). Серед багатьох літературно-художніх і науково-популярних видань, які роз-кривали різноманітні особисті й творчі зв’язки видатної діячки української культури з нашим містом, особливу увагу привертали дослідження відомих одеських літераторів та пошуковців Григорія Зленка, Тетяни Ананченко, Тараса Максим’юка, Миколи Суховецького та багатьох інших. В одному з них надрукована цікава світлина: «Леся і Михайло Косачі, Маргарита Комарова. Одеса, 1889 р.», де вони ще зовсім юні, у вишуканому українському національному вбранні, притаманному тій епосі, сповнені світлих, легкокрилих мрій та яскравих життєвих планів.

Про тривалу дружбу й листування майже однолітків — Лесі Українки і Маргарити Комарової, старшої доньки відомого в тогочасній Одесі українофіла та бібліографа Михайла Федоровича Комарова, — написано чимало, а ось те, який стосунок мав до нашого міста Михайло Петрович Косач (старший і улюблений Лесин брат), висвітлено недостатньо, що, власне, і спонукало мій подальший краєзнавчий інтерес.

Переглядів: 316

Дмитро ШУПТА

«Козацький бенкет»

Скінчився бій. Ворожу карту бито!
Вгамовувались рани й виразки.
Справляти вміли тризни
після битов,
Бенкети відбували козаки.

Переглядів: 318

Трудові права та обов’язки під час дистанційної роботи

Захист прав працівників в умовах пандемії COVID-19

Згідно зі ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує належні, безпечні і здорові умови праці. Криза, спричинена розповсюдженням вірусу SARS-CoV-2, створила складні умови, але й у них держава повинна виконувати взяті на себе зобов’язання.

Одне з рішень цього питання стосується запровадження заходів, спрямованих на регулювання дистанційної роботи, а також на підтримку тих груп населення, які не змогли перейти на роботу вдома та чия зайнятість і добробут постраждали від кризи. Під дистанційною роботою мається на увазі така форма організації праці, коли наймані працівники виконують роботу за місцем проживання чи в іншому місці за вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. До початку пандемії лише незначна частина населення працювала дистанційно на постійній основі. Сьогодні ж дистанційно виконують роботу дуже багато працівників у різних галузях.

Переглядів: 462

Пародонтит як пусковий механізм

Останніми роками спостерігається стійка тенденція до того, що українці рано втрачають зуби. Дедалі більше людей зволікають з візитом до стоматолога, а приводом відвідання найчастіше стає невідкладний стан пацієнта. Зазвичай, екстрено позбувшись проблеми, людина не поспішає знову на прийом до лікаря й чекає кращих часів. На жаль, наступні візити у більшості випадків відбуваються тоді, коли захворювання вже має запущену стадію та потребує медикаментозного лікування чи й навіть хірургічного втручання.

Через власну ж недбалість українці стикаються зі стоматологічними проблемами вже у 25 років, а ті, кому за 70, залишаються майже без зубів.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua