№ 94-95 (22313-22314) четвер-субота 25-27 листопада 2021 року

Переглядів: 293

Ми давно перейшли Рубікон

Четвертий раз поспіль, традиційно восени, відбувся щорічний міжнародний форум «Одеські дебати». Навіщо цей форум, про що на ньому йшлося та чому місцем проведення обрана саме Одеса? Про це — в нашому репортажі.

Форум тривав два дні в готелі «Брістоль». Головна тема — «Перспективне мислення: побудова мирної та процвітаючої України». Панелі дискусійного майданчика були присвячені європейському майбутньому нашої країни, геополітичній, економічній та енергетичній безпеці. Окремо обговорювали наші реформи та що потрібно для їх успішної реалізації.

Переглядів: 278

Запали у вікні свічку пам’яті!

У суботу, 27 листопада, Україна вшановуватиме пам’ять жертв голодоморів. Меморіальні заходи відбудуться у всіх куточках нашої країни — покладання квітів до пам’ятних знаків, спільні молитви за невинно убієнних, запалювання свічок на спомин про їхні не відспівані душі…

Кожен з нас, нині сущих, може долучитися до цих заходів як безпосередньо, прийшовши до храму на спільну молитву, до пам’ятника з квітами чи колосками, так і без особистої участі в масових заходах (бо ж пандемія ковіду вимагає обачності й обережності), запаливши свічку у вікні.

Переглядів: 283

Білий камінь

Я народилася у перший повоєнний голодний рік. Батьки, вчорашні військові, привезли із собою з Берліна, як розповідала мама, мішок галет (німецького печива), що врятувало моє маленьке життя.

Виросла у містечку Єланець на березі однойменної річки, де степи з розкішними чорноземами підступають до самих городів. У 1946-у від голоду й холоду помер мій дід, батьків батько. Але то був справді посушливий рік, не урожайний, пограбована земля, винищені господарства, повоєнна розруха.

Переглядів: 384

Наші побоювання

30 років Незалежності, 17 років від початку Помаранчевої революції, 8 років — Революції Гідності. Як змінилися українці за цей час і як вони сприймають світ, в ефірі «Українського радіо» (www.nrcu.gov.ua) розповів аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.

Дослідження показують, що за 30 років Незалежності зросла підтримка демократичного ладу в Україні. У серпні Фонд «Демініціативи» проводив опитування, за яким 54% громадян вважають, що демократичний лад є найбільш бажаним в облаштуванні України, і понад 70% наполягають на думці, що ефективний лідер — той, який діє в рамках закону, а не порушує його.

Переглядів: 277

Дружнє читацьке плече

«Як допомогти «Чорноморці» вижити у ці скрутні для друкованих ЗМІ часи?» — часто запитують ті, хто не байдужий до долі української газети Одещини.

Відповідь одна: якщо хочемо, щоб видання вижило і залишилося незалежним від олігархів чи політичних сил, мусимо розраховувати лише на власні, редакційні, сили і на ваше, шановні наші читачі, дружнє плече. Йдеться, насамперед, про передплату.

Переглядів: 273

Про стратегію, тактику і про звичайну брехню

На початку 2019 року один з приятелів казав, що проєкт «Слуга народу» задуманий на Луб’янці. А мета його — знищення держави Україна. Якщо таке припустити, заперечив я, доведеться визнати, що серед російських чекістів є генії, а Путін — стратег світового класу. З огляду на інтелект господаря Кремля і здібності його оточення, повірити в таке не можна. Стріляти на всі боки наші сусіди вміють. Брехати — будь ласка. Але планувати на десятиліття вперед — даруйте…

У Івана нема плану

Хтось нагадує, що кремлівська спецоперація захоплення Криму готувалася впродовж двадцяти з гаком років. Але забуває про присутність на півострові Чорноморського флоту Російської Федерації. У плані просто не було потреби. Треба було у зручний момент завезти у зал ВР АРК зброю і, погрожуючи нею, змусити депутатів проголосувати за все, що завгодно. «План» Кремля (якщо він взагалі існував) передбачав, що Україна не чинитиме опору російському захопленню Криму. Але все пішло всупереч примітивним розрахункам. Почалася війна, яка триває вже сім років. А для її ведення агресорові необхідні реальні довготривалі напрацювання.

Переглядів: 445

Маленька фортеця українства на Успенській, 4

(Одеська влада могла б підтримати цей патріотичний острівець, але...)

Прописна істина: якщо прагнеш миру, спокою та гармонійного розвитку для своєї країни — якомога далі дистанціюйся від Росії. Розумні люди про це говорять на кожному кроці. Але декого досі треба переконувати. Відомий поет Борис Херсонський про перлину Причорномор’я — Одесу — сказав так: «Багато хто живе міфом Одеси. Але це нетолерантне місто. І ніколи не було толерантним. Воно увійде до України, деконструювавши свій міф...».

Це дуже схоже на правду. Але цікаво, хто займатиметься деконструюванням глибоко закоріненого міфу? Мабуть, найкраще було б довірити цю відповідальну роботу одеській владі. У них і практика, і зарплати хороші. А владі варто спертися на патріотичну громадськість. Найкраще — на людей з багатим особистим досвідом спілкування з «русским миром». В умовах Одеси — це вимушені переселенці з Донбасу та Криму.

Переглядів: 284

Донорське серце

Уряд ухвалив постанову, що підвищує тарифи на трансплантацію серця та легень і покращує доступ українців до цих операцій.

Завдяки внесеним змінам українські медичні заклади отримають можливість покривати всі фактичні витрати на проведення відповідних операцій, а також збільшити їх кількість і підвищити якість.

Переглядів: 276

Втрачаємо питну воду

Уже за кілька десятків років Україна може зіштовхнутися з дефіцитом якісної питної води. Про це заявила очільниця Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Владислава Магалецька під час Форуму з екології та сталого розвитку, який відбувся минулого тижня у Києві.

Сьогодні, зауважила вона, в Україні діють застарілі норми-вимоги щодо якості води, та й ті більшістю постачальників не виконуються. Тому вирішення цієї проблеми — надважливе завдання.

Переглядів: 278

За формою правильно, але...

У числі 92-93 «ЧН» (18-20.11.2021 р.) надруковано роз’яснення Головного управлін-ня ДПС в Одеській області щодо особливостей оподаткування благодійної допомоги. Але низку суттєвих особливостей оподаткування в ній не описано.

Зокрема, у прямій формі не зазначено, що бенефіціаром може бути юридична особа, наприклад, військовий шпиталь, а благодійником — будь-яка фізична особа.

Переглядів: 242

Надія МОВЧАН-КАРПУСЬ. Пироги з бузиною

Легковик з’їхав з центральної дороги на ґрунтівку і тихенько просувався між соняшниковим полем, що своєю яскравістю вбирало очі, та лісо-смугою, яка поблискувала на сонці краплями-перлами літнього дощику на густій зелені.

— Зупини машину, Андрію, — попросив дідусь свого онука-водія.

— Що трапилося, дідусю? — стурбовано запитав Андрій і з’їхав з дороги.

Переглядів: 257

Від альбому до колекції

Твори Михайла Жука у зібранні Іван Козирода

Колекції, як і твори, мають свою біографію, своїх власників, до яких потрапляють після того, як їх розлучили з автором.

Ще під час роботи над книжкою про художника Герасима Головкова мене вразила ситуація, коли на пам’ятну виставку (то був 1911 рік) передчасно померлого митця частина колекціонерів відмовилася надати його твори зі своїх зібрань. На мій закид про те, що вони були морально зобов’язані це зробити, одна музейна працівниця спокійно відповіла: «Ніхто нікому не зобов’язаний!».

Переглядів: 386

Початок Альтернативний погляд на Другу світову війну

«Выпьем за Родину, выпьем за Сталина, выпьем и снова нальем». Оскільки ін-ших слів пісні компанія не знала, то наведена фраза повторювалася знову і знову. В ці слова вкладалося стільки щирого натхнення, що, здавалось, вони ринули з глибини душі кожного співака. Далі залунала українська пісня «Несе Галя воду»...

Я сидів перед відчиненим вікном на дачі й писав статтю якраз про Сталіна, про початок радянсько-німецької війни, а в сусідів був званий обід. О, український народе! Воістину ти заслужив свою гірку долю.

Переглядів: 209

Філософський стрижень «Акварелей» Геннадія Щипківського

У цьогорічних числах «Чорноморки» були оприлюднені дві добірки віршів відомого українського письменника Геннадія Щипківського «Акварелі» і «Степові акварелі» (номери за 6—8 травня та 7—9 жовтня), а в проміжку між ними в одеському видавництві «Астропринт» вийшла поетична збірочка автора, теж під назвою «Акварелі», ілюстрована знаною майстринею живопису Ларисою Дем’янишиною.

На перший погляд, звичайна щоденщина газети, адже всім читачам відомо, що «Чорноморка» постійно надає свої шпальти творчим особистостям, причому не тільки Одещини, й це стало її давньою традицією, громадянською складовою: допомагати українському письменницькому загалу, який ще залишається на позиціях Франкового заповіту: «Лупайте сю скалу! / Нехай ні жар, ні холод / Не спинить вас! / Зносіть і труд, і спрагу, й голод, / Бо вам призначено скалу сесю розбить». Сьогодні цією «скалою» знову виступає змосковщення українців на тлі нашої бідності та безпорадності, і це заступає шлях до популяризації українського художнього слова серед широкого загалу українців.

Переглядів: 216

Павловнієві гаї і равликові ферми

На Любашівщині дерево-фенікс павловнію почали вирощувати у червні 2019-го. Ці диво-дерева уже ростуть над Кодимою у межах Арчепитівки, на території Гвоздавського та Ясенівського старостинств.

Керівник компанії «Синергія-Е» Олександр Гонцов, який захопився вирощуванням цієї культури, розповів, що павловнія — дерево-чемпіон зі зростання: за п’ять років воно сягає 20-метрової висоти. Має дуже велике листя — 50—70 см, тому одна рослина поглинає близько 20 кг СО2 і віддає 5—6 кг кисню. Павловнія оздоровлює і відновлює ґрунт, а якщо зважити, що температура її загоряння 420°С, то вона — безпрограшний варіант для захисних лісосмуг. Це ще й гарний медонос — 700 кг меду з 1 га. Приріст біомаси на гектарі становить 50 тонн на рік. Целюлоза, отримана з павловнії, — сировина для виробництва біоетанолу. Із 2 кг виходить літр дизельного палива. А відтак вона може відігравати значну роль у вирішенні енергетичної проблеми.

Переглядів: 211

Похрумаємо хробачків?

Європейська комісія дозволила використовувати перелітну сарану як перекус або харчовий інгредієнт на ринку ЄС, про що йдеться у відповідній заяві.

Із 2018-го в ЄС діє Регламент про нову їжу (Novel Food Regulation), який дозволяє Європейському агентству з безпечності продуктів харчування розглядати заявки на реєстрацію незвичних видів їжі. Відтоді, як стверджує регулятор, до нього звернулися з дозволами продавати в Євросоюзі їстівних комах (зокрема цвіркунів, сарану і борошняних хробаків) та їжу з трав і водоростей.

Переглядів: 207

Нова напасть на помідори

Државна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів звертає увагу на поширення в Європі небезпечного збудника хвороби томатів — вірусу коричневої зморшкуватості плодів Tomato brown rugose fruit virus (ToBRFV).

У вересні 2020 році Європейська та Середземноморська організація захисту рослин (ЄОЗР), членом якої є Україна, додала ToBRFV до списку шкідливих організмів, рекомендованих для регулювання як карантинних (список А2 — шкідливі організми, обмежено поширені в регіоні ЄОЗР).

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua