«Знать, од Бога і голос той, і ті слова»

Серед книжкових новинок, які стануть у нагоді всім, хто прагне довершеного українського слова, — праці Святослава Караванського (1920, Одеса — 2016, Балтимор, США) — видатного українського мовознавця, поета, перекладача, автора численних словників. Ось, скажімо, унікальний «Словник рим української мови, укладений як лінгвографічна модель формального нагромадження звукових сигналів мовним центром людини» (Львів, 2004), підготовлений ним за його ж власною методикою. Це унікальний реєстр чоловічих, жіночих та дактилічних рим української мови, для реєстрації яких Святослав Йосипович за-стосовував цілком новий метод словникування лексичних одиниць і зумів «якнайточніше відобразити римотворчу палітру української мови, не обмежену лише основними граматичними формами слів».

Словник є результатом майже півстолітнього пошуку автора у сфері словникування рим: він почав працювати над ним у 1954 році, перебуваючи в таборі за звинуваченням у «буржуазному націоналізмі», і самостійно склав близько 60000 римованих пар слів (!). Досі в Україні нічого подібного не створювали.

(Закінчення на 3-й стор.)

«Секрети української мови» (Львів, 2009) — це популярна розповідь Святослава Караванського про самобутні риси української мови, про слово і мовотворчість класиків. «Невимушеність і простота рідної мови, її здібність передавати найтонші порухи людської душі та найскладніші думки — це результат існування досліджених нами секретів… Той, кого запалить ідея відродження рідної мови в неспотвореній красі, знайдуть у даному дослідженні багато корисного. Саме в цьому і полягала мета автора», — пише Святослав Йосипович. Автор розглядає галузі мовознавства, «зачеплені» руйнацією: орфоепію, лексику, словотвір, правопис, частково граматику, і дає поради, як долати суржикову лексику, перекручений правопис, як відновити звукову оригінальність української мови і наголосову систему. Додано словнички перекрученої та «репресованої» української лексики.

У книжці «Пошук українського слова, або Боротьба за національне «Я» (Київ, 2001) Святослав Караванський знайомить з найтиповішими помилками зрусифікованого українського мовлення. На конкретних прикладах окреслює шляхи до відродження традиційної україн-ської лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проєкт правописної реформи на підставі правопису Української академії наук, чинного до 1929 року.

«Праця такої тональності дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент — майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті — письменникам, журналістам, державним діячам», — зазначає у передмові знаний мовознавець Лариса Масенко.

«Ну що б, здавалося, слова… / Слова та голос — більш нічого. / А серце б’ється — ожива, / Як їх почує! Знать, од Бога / І голос той, і ті слова…» — ностальгійно висловлювався Тарас Шевченко, перебуваючи далеко від України й випадково почувши рідний голос — стихію живого слова і неповторну звукову основу.

Голос як важливий компонент усного мовлення розглядає у своїй новій праці відомий мовознавець, професор, академік Олександра Сербенська «Голос і звуки рідного слова» (Львів, 2020). Викладений матеріал поглиблює знання з фонетики та фонології, розширює обрії бачення природи нашого усного мовлення. Книжка дає змогу читачеві зрозуміти феномен голосу, вникнути у зміст вислову «звук як основа світобудови». Науковець розкриває суть таких важливих для носіїв мови понять, як «звукове обличчя мови», «звуковий образ Держави», «звукова енергія», «звукова ударна хвиля» та ін., знайо-мить з відносно новим напрямом у мовознавстві — звуковим символізмом і пояснює звукову основу такої характерної ознаки усної української мови, як милозвучність.

«Щиро прагну, щоб усі ми вміли уважно вслухатися в наше Живе Слово і вчитися чути та розуміти мову звуків не лише зовнішнім вухом, а й внутрішнім, що забезпечує нам також рівновагу тіла, а можливо, й таку важливу для нашого шаленого, розбурханого життя рівновагу духу...» — пише Олександра Сербенська.

«Історія української мови: іноетнічні персоналії» (Львів, 2020) — нове дослідження знаного українського мовознавця, кандидата філологічних наук Ярослава Радевича-Винницького. Книжка містить нариси життя й діяльності визначних особистостей, які не були етнічними українцями, однак залишили помітний слід в історії української мови та її літературної форми, у той чи інший спосіб позитивно вплинули на визнання, утвердження, розвиток української мови, зробили внесок у її вивчення, захищали мовні права українців тощо.

Наприклад, у виданні йдеться про німця Швайпольта Фіоля (перший у світі друкар кириличних книг), Павла Шафарика (словацький і чеський громадський діяч, поет і філолог), Б’єрнстьєрна Б’єрнсона (один з найвидатніших письменників Норвегії ХІХ ст.), Яна Бодуена де Куртене (польський мовознавець світового рівня, оборонець свободи розвитку всіх мов і незалежних народів) та інших шляхетних особистостей з росіян, південних і західних слов’ян, німців, євреїв, скандинавів. В ім’я правди, справедливості, наукової об’єктивності, загальнолюдських цінностей, проукраїнських симпатій вони вважали за свій обов’язок підтримувати українців у їхньому бажанні та зусиллях жити повноцінним національно-мовним життям.

Нові книжки філолога і перекладача Тараса Берези призначені для тих, хто хоче удосконалити знання української мови, покращити рівень володіння нею в побуті й діловому мовленні, зберегти своєрідність та неповторність українського слова.

Сучасний словник української мови «Мова — не калька» (Львів, 2020) розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозичень. Українсько-російський словник «Скажи мені українською» (Львів, 2019) є черговою авторською спробою наголосити на винятковій важливості вживання питомих українських слів і висловів на противагу калькованим та запозиченим.

Зі сторінок видань Тарас Береза звертається до читача: «Гарна українська мова повинна якнайчастіше потрапляти на телебачення, у царину реклами, у діловодство, законодавство, політику, а також стати мовою популярних видовищ, кінострічок, кіносеріалів і телепередач… А доконечним наслідком цього, звісно, стане глибинне усвідомлення того, що кожен з нас є носієм багатющої української мови, багатство якої маємо щодня плекати й пильнувати, щоб передати прийдешнім поколінням ще коштовніший мовний скарб…».

Про мову як універсальний феномен буття і свідомості української нації йдеться в новій праці професора, академіка, фахівця у галузі соціолінгвістики Лариси Масенко «Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні» (Київ, 2020). Книжка містить серію есеїв, написаних авторкою у 2016—2020 роках, які стосуються сфери мовної політики і відтворюють історію боротьби громадянського суспільства та патріотичної державницької частини депутатського корпусу восьмого скликання у Верховній Раді за утвердження державного статусу української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

У новій книжці доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних дослід-жень НАН України Володимир Кулик «Мовна політика в багатомовних країнах. Закордонний досвід та його придатність для України» (Київ, 2021) докладно розглядає нинішній стан та історичні витоки мовної політики сімнадцяти країн (Швейцарії, Бельгії, Фінляндії, Іспанії, Латвії, Ізраїлю, Індії та ін.) й аналізує можливість запозичення певних успішних закордонних практик в Україні.

Для всіх, хто бажає розвинути мовленнєвий апарат, стане у пригоді видання «Культура мовлення у системі професійної підготовки молоді» (Херсон, 2021), у якому представлена методика формування комунікативних умінь і навичок під час професійного спілкування. Автори монографії — Галина Берегова та Олег Предместніков — діляться багаторічним педагогічним досвідом та презентують систематизовану методику навчання української мови у закладах вищої освіти, яка забезпечує високий рівень професійного спілкування майбутніх спеці-алістів, сприяє формуванню українського інтелігента в сучасних соціокультурних умовах. Книжка стане помічником у виробленні навичок грамотного, дієвого, точного і влучного мовлення, а також сприятиме утвердженню впевненості у собі й здатності досягати професійного успіху.

Навчально-методичний посібник «Українська мова за професійним спрямуванням» (Львів, 2020) призначений для роботи зі студентами — майбутніми менеджерами, фахівцями у галузі управління фінансами та бізнесу. Тут наведено взірці оформлення ділових документів, запропоновано теми для публічних виступів та рефератів, зразки тестових завдань, які дають змогу перевірити рівень знань.

Надійним порадником для всіх поціновувачів українського слова буде книжка українського мовознавця Миколи Зубкова «Норми та культура української мови фахової спрямованості (за оновленим правописом)» (Київ, 2020). Видання знайомить з основами культури спілкування, видами й жанрами публічних виступів, стильовим розмаїттям сучасної літературної мови, містить чималу кількість формулярів-взірців сучасних документів та їхніх складників із докладним описом. Уперше в довіднику такого типу наведено низку посилань з поясненнями щодо призабутих, «зрепресованих», але природних для нашої мови слів і словосполучень, правила творення та вживання яких унормовує національний стандарт й оновлений чинний правопис (2019).

«Ключ до України: міста і люди» — підручник з української мови як іноземної у двох частинах (рівні В2—С1) (Львів, 2020). Видання підготував авторський колектив Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК): Ірина Ключковська, Оксана Горда, Оксана Трумко, Наталія Мартинишин і Галина Темник. Тексти підручника та система вправ спрямовані на формування лінгвокраїнознавчої компетентності студентів, які вивчають українську мову як іноземну. Різножанрові тексти містять інформацію про міста України і пов’язані з ними культурні пам’-ятки світового значення та знакові постаті. Підручник яскравий, сучасний і дуже цікавий. Ви дізнаєтеся про таємниці львівських левів, почуєте захопливу легенду про заснування Кам’янця-Подільського, прогуляєтеся Луцьком, побуваєте в Каневі — місці, де живе душа України, побачите найдавніші графіті Києва…

Директорка МІОКу й одна з авторок підручника Ірина Ключковська під час його презентації наголосила, що оскільки видання базується на інтегративному підході, це означає, що, вивчаючи українську мову, іноземці водночас отримують знання з історії, культури та літератури нашої країни: «Створюючи цей підручник, ми намагалися досягти балансу між давнім і модерним та показати Україну не просто молодою відновленою тридцятилітньою державою, а показати Україну і давню-прадавню, і сучасну, з чітким баченням свого майбутнього».

Українську мову справді цікаво вивчати, досліджувати, чути і слухати. Мова — це живий організм, сповнений неймовірних секретів, це музика й математика водночас, це історія й сучасність, гумор і сльози. Саме такий підхід пропонує філолог Ольга Дубчак у новодруці «Чути українською. У світі звуків і букв» (Київ, 2020). Книжка не змушуватиме вас учити правила й мовні закони. «Її завдання, — пише авторка, — пояснити, за якими правилами й закономірностями працює звукова система, а ще — чому наша абетка майже досконала. І, звісно, переконати вас, що українська мова — це надзвичайно цікаво, легко і місцями навіть корисно». Книжка пізнавальна і дуже весела. За легким стилем викладу матеріалу стоять ґрунтовні наукові знання.

Представлені на нашій виставці видання будуть цікавими для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, посадовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, працівників редакцій і видавництв тощо — одне слово, для всіх, кому небайдужа доля української мови й культури словесності.

Світлана ГЕРАСИМОВА,
провідний бібліограф відділу соціокультурної діяльності ОННБ.