Переглядів: 304

Чорне море: погляд у майбутнє

Останнього дня жовтня світ відзначив День Чорного моря. 25 років тому, 31 жовтня 1996-го, шість причорноморських країн підписали Стратегічний план з реабілітації та захисту Чорного моря, розроблений за підсумками проведення всебічних досліджень морського середовища.

Чорне море і його води з’єднуються Керченською протокою з Азовським морем, а протокою Босфор — з Мармуровим, через протоку Дарданелли — з Егейським та Середземним, будучи внутрішнім морем басейну Атлантичного океану. Його екологія дуже важлива для всього прилеглого регіону. До Чорного моря несуть свої води Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Мзимта, Ріоні, Кодорі, Інгурі, Чорох, Кизил-Ірмак, Ешлі-Ірмак, Сакар’я... Щорічний річковий стік в Чорне море орієнтовно становить близько 310 кубічних кілометрів, причому 80% цих вод виноситься на північно-західну шельфову частину, переважно Дунаєм та Дніпром. У морі мешкає більше 2,5 тисячі видів тварин і риб. Його ро-слинний світ представлений понад 270 видами багатоклітинних зелених, червоних і бурих донних водоростей, фітопланктон включає не менше 600 видів.

Кілька значущих подій відбулося напередодні в Одесі. Придбані Україною науково-дослідні судна отримали нові назви. Англійський експедиційний криголам Jame Clark Ross перейменували на «Ноосферу», а бельгійське наукове-дослідне судно Belgica — на «Борис Александров», на честь відомого українського морського біолога та директора Інституту морської біології, який трагічно загинув у нищівній пожежі в будівлі на Троїцькій, 25 у грудні 2019 року. Про нові назви стало відомо під час робочого візиту Президента України Володимира Зеленського до Одеси. На морському вокзалі глава держави піднявся на борт «Ноосфери», де поспілкувався через спецзв’язок з українськими дослідниками з антарктичної станції «Академік Вернадський».

Цими ж днями в Одесі відбулася міжнародна наукова конференція «Морські екосистеми: дослідження та інновації», організована державною установою «Інститут морської біології Національної академії наук України» (ІМБ НАНУ).

Наші науковці із закордонними колегами обговорювали актуальні екологічні проблеми функціонування морських екосистем в умовах антропогенного навантаження та кліматичних змін, презентації провідних міжнародних проєктів, поширення національних та європейських підходів до оцінки морських екосистем задля досягнення доброго екологічного стану та впровадження інновацій блакитної економіки. (Блакитна економіка (blue economy) — важлива частина сталої світової економіки з попередження негативних кліматичних змін, збереження морського та океанського просторів. Разом із зеленою угодою (green deal) блакитна економіка формує стратегічний курс Євросоюзу на майбутні десятиліття).

Організатори зауважили, що для участі у конференції подано близько 90 тез доповідей з Бельгії, Болгарії, Грузії, Ізраїлю, Канади, Литви, Молдови, Румунії, Туреччини, Хорватії, Чехії та України. Презентовані ма-сштабні чорноморські проєкти, серед яких — EMBLAS, DOORS, ANEMONE, PONTOS, ІASON та інші. Представлена робота міжнародних ініціатив Black Sea HUB та «Green shipping». У зв’язку з карантинними обмеженнями засідання відбувалися в режимі онлайн.

На конференції презентували досягнення провідних українських науковців за різними напрямками сучасних екологічних проблем національного сектора Чорного та Азовського морів. Відповідно до підписаної 2014 року Верховною Радою Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна взяла зобов’язання щодо досягнення європейських стандартів у природоохоронній політиці, зокрема і щодо морських екосистем. Науковці ІМБ НАНУ, як представники фундаментальної академічної науки, за підтримки міжнародного проєкту EMBLAS стали розробниками методологічного інструменту імплементації європейських вимог щодо проведення державного морського моніторингу. Розробка індикаторів та європейських шкал оцінки біологічних угрупувань дала змогу нашому уряду 11 жовтня 2021-го схвалити Морську природоохоронну стратегію України.

Однією з нагальних проблем, яка поєднує всі європейські моря, є біологічне забруднення, а саме вплив на природний баланс морських екосистем видів-уселенців. Довготривалі дослідження та міжнародне співробітництво дали змогу виявити основні шляхи розповсюдження цих чужинців та нові експансії до Чорного й Азовського морів.

Михайло Сон, старший науковий співробітник ІМБ НАНУ, кандидат біологічних наук, дослідник видів-уселенців, наводить приклад: «Співробітники ІМБ цієї осені виявили в кількох локаціях, зокрема в Джарилгацькій і Каркінітській затоках, медузу-хрестовика. Це вельми ажіотажний вид, адже деякі його популяції вважаються отруйними. Популяція, яка поселилася у нас, скоріш за все, не отруйна. Зареєстровані випадки, коли місцеві мешканці брали їх у руки, фотографували і залишилися живі-здорові. Отже, бити на сполох наразі не варто, але вивчення цієї біологічної інвазії триває».

Одним із найактуальніших типів забруднення сьогодення та обов’язковим об’єктом державного моніторингу є морське сміття, основна складова якого представлена різними типами пластикових відходів. Учені ІМБ НАНУ започаткували експериментальні та лабораторні дослідження процесів формування рослинних і тваринних угруповань на поверхні різних типів пластику та його подальшу трансформацію в умовах північно-західної частини Чорного моря.

Проблема, яка, вочевидь, ще довго буде актуальною не лише для Чорного моря, а й для всього Світового океану, — вплив кліматичних змін та реакції на них морських екосистем. Науковці ІМБ НАНУ дослідили співвідношення реакцій морських організмів в аномальний та постаномальний кліматичний періоди останніх десятиліть і встановили закономірності, які відкривають можливість прогнозування перебудови біологічного компоненту під впливом аномальних проявів різних кліматичних чинників, що є основою для розробки заходів до мінімізації негативних наслідків для всього регіону Чорного та Азовського морів.

Важливим шляхом практичного вирішення сучасних екологічних проблем морських екосистем є розробка інструменту екологічного менеджменту. Експерти ІМБ НАНУ запропоновали алгоритм інтегративного екологічного менеджменту для лиманів і прибережних морських екосистем, який дозволяє поступово досягти доброго екологічного статусу, стійкого розвитку та соціально-економічної вигоди.

Конференція «Морські екосистеми: дослідження та інновації» стала значною міжнародною подією у секторі європейського морекористування і дозволила науковцям з дослідження морських екосистем та фахівцям морегосподарського комплексу просунутися у сучасному розумінні та практичному вирішенні шляхів встановлення гармонійних взаємовідносин у складній системі «людина — море».

Конференція відбувалася в офісі Інституту морської біології, у провулку Удільному, 6, куди йому довелося перебратися після пожежі. Чим живе наукова установа сьогодні, розповідає Галина Мінічева, директорка ІМБ НАНУ, докторка біологічних наук:

— Незабаром мине два роки від дня нищівної пожежі, яка завдала непоправних втрат — трагічно загинули директор інституту, професор Борис Александров і старший науковий співробітник Галина Іванович. Це наші колеги, ми їх завжди пам’ятатимемо. Інститут зазнав великих матеріальних збитків.

Але ми отямилися від стресу, впродовж двох років доклали чималих зусиль для збереження колективу. Інститут повністю відновив усі виробничі процеси: у нас діють акредитовані лабораторії, ми захистили п’ять дисертацій, серед яких дві докторські, прийняли на роботу десять молодих спеціалістів, освоюємо новий напрямок, пов’язаний з генетичними дослідженнями морських організмів.

25-й День Чорного моря колектив Інституту морської біології зустрічає з оптимізмом. Ми завдячуємо Національній академії наук України за реальні кроки щодо покращення нашої матеріальної бази. Із 1 листопада наші площі суттєво розширюються. Сьогодні ІМБ працює в інтенсивному режимі й готовий вирішувати складні наукові завдання.

Володимир ГЕНИК.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net