Якісне водопостачання — гостра проблема Одещини

За оцінкою експертів, за умовами водозабезпеченості і водоспоживання Одещину можна поділити на три регіони — північний, центральний та південний.

Так, Північний регіон, до складу якого входять два райони (Подільський і Березівський), достатньо забезпечений розвіданими запасами підземних вод. Водопостачання здійснюється з артсвердловин, більшість яких відповідають нормативним вимогам.

Центральний регіон, до складу якого входять міста Одеса, Чорноморськ, Теплодар, Южне, а також два райони — Одеський і Роздільнянський, має малопродуктивні артсвердловини, з яких неможливо одержати необхідну кількість води. Водопостачання здійснюється від водоочисних споруд на річці Дністер та з артсвердловин.

А ось Південний регіон, до складу якого входять три райони у міжріччі Дністра та Дунаю (Ізмаїльський, Болградський і Білгород-Дністровський), за словами Сергія Гриневецького, найменш забезпечений підземними водами питної якості. «Майже на всій його території, окрім міст Ізмаїл та Рені, підземні води містять надмірні концентрації розчинених солей та різних домішок. Водопостачання здійснюється з річки Дунай, озера Ялпуг та з артезіанських свердловин», — зауважив він.

На думку керівника ОДА, покращити якість води для споживання населення, екологічно оздоровити басейн придунайських водосховищ та налагодити роботу меліорації можливо в рамках реалізації проєкту «Забезпечення комплексу заходів протипаводкового захисту від шкідливої дії вод та екологічного оздоровлення української частини нижнього Дунаю в Одеській області». Проєкт втілюватиметься на території Ізмаїльського та Білгород-Дністровського ра-йонів, і його реалізацію, як одного зі стратегічних, уже необхідно розпочинати.

«Привізна питна вода в системі водопостачання області частково або повністю використовується у 56 населених пунктах, де чисельність населення, що споживає таку воду, складає майже 63 тисячі осіб, у тому числі в південній частині — 42 населених пункти із 45-тисячним населенням. Оскільки південь нашої області наймеш забезпечений питним водопостачанням, то будівництво групових водопроводів є вкрай важливим для розвитку саме цього регіону», — наголосив голова Одеської ОДА.

Сьогодні Кілійським та Татарбунарським груповими водопроводами питна вода подається у десять великих населених пунктів Ізмаїльського району та в місто Кілію. Цього року вже розпочато будівництво Болградського групового водопроводу, що забезпечить водою шість великих населених пунктів. Завдяки продовженню будівництва Болградського та Суворовського групових водопроводів можна вирішити проблему водопостачання 17 сіл, у яких мешкають понад 36 тисяч людей.

Украй важливе питання — якість питної води, що залежить від стану водопровідно-каналізаційних споруд.

«Значна частина об’єктів водного господарства відпрацювала нормативний строк експлуатації, і це, врешті-решт, призводить до погіршення якості питної води. Понад 30% водопровідних мереж Одещини — у зношеному та аварійному стані. А рівень зношеності в окремих випадках сягнув 45%», — навів невтішні дані Сергій Гриневецький.

За його інформацією, із 212 комплексів каналізаційних очисних споруд третина перебуває у незадовільному санітарно-технічному стані. Основні причини цього — морально-застаріла технічна база та відсутність інвестицій. Це призводить до забруднення ґрунтів і підземних водоносних горизонтів.

Не менш актуальним питанням, на яке звернув увагу, виступаючи на конгресі, голова Одеської облдержадміністрації, є й реконструкція об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства міста Одеси. Адже аварійний стан системи призводить до екологічного забруднення рекреаційної зони та узбережжя Чорного моря. Насамперед, це зливова система — так званий «Аркадійський колектор», якому більше 50 років. Його технічний стан визнано небезпечним для експлуатації. За словами Сергія Гриневецького, гостро стоїть питання і реконструкції станції біологічного очищення «Північна» із завершенням робіт з будівництва глибоководного випуску.

«Якщо вдасться реалізувати всі названі заходи, то це дозволить вирішити одразу декілька проблемних питань техногенного та екологічного характеру: вивести в море очищені стоки, знизити навантаження на дамбу Хаджибейського лиману, в який сьогодні скидаються стоки, покращити екологічний стан самого лиману та розпочати комплексне вирішення проблеми цієї дамби, яка визнана аварійною», — підкреслив Сергій Гриневецький.

Але вартість реалізації цих проєктів надто значна для місцевого бюджету. Без допомоги держави ситуацію в регіоні кардинально вирішити не можливо. Тож, виступаючи на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, голова Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад, Сергій Гриневецький звернувся до Міністерства фінансів і Міністерства розвитку громад та територій з пропозицією передбачити кошти для реалізації цих дуже важливих для життєдіяльності Одещини проєктів.

«На реконструкцію Аркадійського стічного колектора необхідно 130 мільйонів гривень, а на реконструкцію станції біологічного очищення «Північна» із завершенням робіт з будівництва глибоководного випуску— 250 мільйонів. Необхідно забезпечити і фінансування, у 2022-у та наступних роках, будівництва Болградського (вартість — 300 мільйонів гривень) та Суворовського (завершується розробка ПКД) групових водогонів», — уточнив голова Одеської облдержадміністрації.

Окрім цього, на думку Сергія Гриневецького, необхідно також передбачити кошти для реалізації проєкту «Забезпечення комплексу заходів протипаводкового захисту від шкідливої дії вод та екологічного оздоровлення української частини нижнього Дунаю в Одеській області» (загальна вартість — 1,5 мільярда гривень).

Голова Одеської облдержадміністрації зазначив, що Верховній Раді варто прискорити прийняття загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» на 2022—2026 роки.

«Вирішити питання один раз — це єдиний правильний спосіб раціонального використання ресурсів», — резюмував свій виступ голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.