Микола КУЛЬБІДА: Ні Дніпро, ні Дунай не висохнуть

— Почнемо, напевно, з найцікавішого для українців сьогодні питання: з настанням осені до нас прийшли холоди, синоптики прогнозують чергове похолодання, а коли ж очікувати потепління?

— По-перше, справа вже йде до зими, тому з кожним наступним місяцем ймовірність потеплінь зменшується, як і їхня інтенсивність. Звичайно ж, усе це відбувається на низькому фоні температур, але після кожного похолодання, як правило, настає певне потепління.

Воно не може бути таким, як влітку, але все одно для осені 15—20 градусів, я думаю, це абсолютно нормальна температура. Тобто людям не слід хвилюватися: крім похолодання в Україні до кінця місяця будуть ще й потепління.

— Коли ж в Україну прийде так зване «бабине літо»?

— Ну, такого терміну, як «бабине літо», метеорологи не знають, але якось на пальцях розуміють, що це період якоїсь тихої, спокійної, теплої погоди після періоду похолодань.

У третій декаді вересня можна очікувати ще кілька днів з такою температурою і характером погоди, який називають «бабиним літом».

— Чи правда, що вже най-ближчим часом Україна може взагалі попрощатися з такими зимами, які були раніше: зі снігом і морозами? І якщо так, то коли це може статися?

— Це чистою правдою не може бути. Однак кожні 10 років середня температура в Україні підвищується на 0,4 градуса, тобто за 20 років вона виросте ну майже на градус. Це дуже багато.

І тоді, звичайно, кількість зимових днів буде різко зменшуватися, а ще через 10—20 років їх взагалі стане дуже мало, якщо збережуться подібні тенденції з температурою повітря.

— Оскільки поки що зима в Україні залишається, то коли можна очікувати її цього року? Коли випаде перший сніг?

— Цього не знає ніхто, бо складати такі прогнози — дуже ризикована річ.

— Добре, якщо не перший сніг, то хоча б коли прийде зимова погода? На початку грудня чи, може, раніше?

— Воно може бути і раніше, і пізніше, а потім відступити і знову прийти. Тому робити такі довготривалі прогнози ризиковано і не правильно, бо можна дезінформувати людей.

— Зрозуміло… Оскільки вже почали говорити про зміни в кліматі. Цього літа у світі були жахливі пожежі, зокрема в Туреччині та Греції, а Німеччину і Центральну Європу заливало повенями. І катаклізми дедалі ближче й ближче підходять до нас. Наприклад, цього року в Одеській області був смерч на морі. Чи варто Україні в осяжній перспективі чекати кліматичних змін і катаклізмів: смерчі, повені, цунамі?

— Певна річ, до цього треба бути готовими завжди, бо ймовірність виникнення природних катаклізмів не зникла, вона збільшується, тому до цього треба готуватися.

Готуватися необхідно органам державної влади, місцевого самоврядування, потрібно населення інформувати про ці речі. А от сказати, коли це може бути, ну, звісно, цього ніхто не скаже.

— А чи помічають зараз у Гідрометцентрі якісь кліматичні зміни в країні, які могли б попередити про те, що в майбутньо-му нас чекатимуть катаклізми, скажімо, море вийде з берегів чи щось інше?

— Ці зміни полягають у загальному підвищенні температур як холодного, так і літнього періодів. Якщо будуть такі от температурні контрасти, то, як правило, при зміні погодних умов виникатимуть всілякі небезпечні природні явища.

Але таких масштабних речей, які спостерігалися в Європі чи в Америці, у нас не може бути, бо активність синоптичних процесів та глибина циклонів, що проходять через територію України, значно менша. Все ж таки ми ближче до континентальної частини, ніж до моря, а саме там відбуваються найбільші прояви небезпечних природних явищ.

— Тобто географічне розташування нас трохи вберігає від таких катаклізмів. Так?

— Так, це 100%.

— Зараз дедалі частіше від науковців та екоактивістів звучить термін «кліматична міграція». Що це таке?

— Дивлячись, що під цим розуміти. Якщо це міграція людей під впливом зміни клімату, то вона вже зараз спостерігається і спостерігатиметься надалі. Бо регіони Африки, наприклад, дедалі більше відчуватимуть на собі негативні прояви змін клімату.

Ще одна міграція може бути пов’язана з підняттям рівня океану, але це буде не скоро, десь через 100 років.

— Тобто Україні це поки що не загрожує?

— У цьому розумінні — ні. Але в нас вистачає міграції з різних регіонів та країн, яка не пов’язана зі змінами клімату.

— Останніми роками в Києві спостерігається високий рівень забруднення повітря. Цього року була пилова буря, а минулими роками столицю накривав серйозний смог. Чи доведеться людям, як у деяких містах Китаю, ходити в респіраторах постійно через брудне повітря?

— Треба розуміти, що погодні умови в Китаї та Україні різні, як і рівень промислового виробництва. Тому говорити про те, що щось подібне буде в Україні, не можна, але короткочасно, звичайно, якість повітря може погіршуватися. Це пов’язано як і з погодними причинами, так і з деякими іншими, скажімо, викидами забруднюючих речовин автотранспортом.

— Чи можна зараз оцінити, наскільки в Києві чисте повітря? Тобто який зараз рівень забруднення столичного повітря?

— Він змінюється кожного дня. Ми контролюємо наявність пилу в атмосфері Києва, але щодо інших міст такої оперативної інформації нема. Вміст пилу у нас нижчий від гранично допустимих концентрацій, діоксиду сірки взагалі нижчий у 10-20 разів, оксид вуглецю також не досягає критичних позначок.

А от щодо діоксиду азоту, а це елемент, що пов’язаний з автотранспортом, тут є перевищення в чотири рази гранично допустимих середньодобових концентрацій. Тому це найбільший забруднюючий елемент. І формальдегід, який десь досягає критичних позначок, а десь їх перевищує удвічі-тричі.

Але якщо все це проаналізувати, то ситуація з повітрям у Києві цілком нормальна.

— Перейдемо до ще одного проблемного питання — посухи. Чи можливий сценарій, що на півдні України вода закінчиться, висохнуть річки й прийде тотальна посуха?

— Та ні, ну це явне перебільшення. Дніпро ж не висохне. Як може висохнути Дунай, як може висохнути Дністер?

Малі річки, особливо в літній період, справді можуть мати дуже мало води і рівні, які фіксуються, можуть досягати навіть історичного зниження.

Але це стосується не тільки півдня, це стосується і сходу України, і середніх приток Дніпра: лівобережних, частково навіть правобережних. Наприклад, річка Рось уже два роки поспіль дуже мало води має, а от останнім часом там суттєво збільшилась водність. Тобто ситуація в різних регіонах різна, але говорити про те, що просто не стане води, — це неправильно.

— І наостанок: питання про сам Гідрометцентр. Я бачив багато заяв і від Міністерства внутрішніх справ, і, здається, під час візиту Президента України до США на міністерському рівні обговорювалося питання модернізації Гідрометцентру. Що саме планується і навіщо це потрібно?

— А навіщо в кожній країні існує Національна гідрометеорологічна служба? Кожній великій країні вона просто нео-бхідна — для безпеки польотів авіації, продуктивності сільського господарства, боротьби з небезпечними природними явищами. Це й про ефективність функціонування, наприклад, гідроенергетики, вітроенергетики, сонячної енергетики. Якщо вже на те пішло, то гідрометеослужба — це контроль і моніторинг забруднення довкілля, повітря, води, ґрунтів і тому подібного.

Для чого модернізувати? Для того, щоб українські громадяни знали справжню ситуацію, пов’язану з довкіллям, погодою, водою тощо. Щоб наш уряд приймав виважені, обдумані рішення, що робити в тих чи інших ситуаціях. Саме для цього потрібна модернізація. Щоб покращити можливості для оцінок стану довкілля та прогнозування його змін. Це дасть державі ну просто величезний економічний ефект.

Що планується? Про плани говорити ще рано, бо наразі, крім розмов і підписання окремих не дуже важливих документів, справа не зрушилася. Тому говорити про реальну модернізацію ще дуже й дуже рано.

— Зрозумів. Але в принципі йдеться, скоріш за все, про нове обладнання?

— Планувалося, що відбудеться практично повне переоснащення нашої системи спостережень за всім довкіллям, яке тільки є. Це і повітря, і земля, і вода, й атмосфера в цілому. Радіолокатори, супутники і так далі. Це дозволить вивести українську гідрометеослужбу щонайменше на європейський рівень.

— Україна планує до кінця року запустити супутник «Січ 2-30». Чи він якось допомагатиме у ваших завданнях?

— Ні, він не буде допомагати Гідрометцентру, бо він ресурсного призначення. Цей супутник дуже старої розробки, хоча й модернізований. Він не на тих орбітах літає, які цікавлять метеорологів. Це, скоріше, природно-ресурсний супутник, з якого можна отримувати інформацію про стан земної поверхні, про якість забруднення природного середовища, про корисні копалини, стан лісів і сільго-спугідь. Тобто він корисний, але для метеорології не дуже цікавий.

Розпитував
Дмитро ЛЕВИЦЬКИЙ.