Дамоклів меч української літератури

На зустрічі йшлося про виклики та загрози книговидавничій галузі України, зокрема обговорювалися такі проблеми: що таке контрафакт, контрабанда, піратство та відмінності між ними; наскільки великою є проблема контрабанди та контра факту; звідки береться контрафактна література; як реалізують контра факт; які системні зміни допоможуть українському кни-жковому ринку; як пересічному читачеві відрізнити підробку від оригіналу.

Про перебіг фахової дискусії та її висновки розповів один з учасників — Олександр КІРПІЧОВ (на знімку):

— За результатами наших досліджень, близько 9% українців регулярно читають книжки і відстежують літературні новинки. Ще близько 12% — читають час від часу, коли з’являється вільна хвилинка або вийде гучна новинка, котру активно рекомендують прочитати. Український книжковий ринок має суттєвий потенціал, однак стикається з великою проблемою — це контрафакт, контрабанда та піратські книжки.

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі офіційний імпорт книжок з Росії зменшився у 12 разів. У 2017-у Україна почала регулювати ввезення книжок з Росії, а в 2019-у ввела санкції проти низки російських видавництв. Але в нішу, що звільнилася, почала перетікати російськомовна контрафактна продукція, яка копіюється з російських видань в Україні, а також література, завезена конт-рабандним шляхом.

Контрафакт — це підробки оригіналів книжок, переважно російських видавців. Контрафактна продукція коштує в два-три рази дешевше від оригінальних видань російською мовою, так само вони значно дешевші за українські аналогічні видання — через те, що виробники контрафакту не сплачують податків, не платять авторові, ілюстраторові, перекладачеві, не витрачаються на верстку та маркетинг. Контрафактник бере готовий макет і копіює його. Поліграфічна якість таких книжок значно гірша. Це зазвичай м’яка палітурка замість твердої, значно менший формат книжки, низької якості папір. Злочинний бізнес друкування підроблених книжок паразитує на всій книговидавничій галузі. У результаті цього втрачають автори, втрачають видавці, які вкладають великі кошти на створення оригіналів.

Підроблені книжки розповсюджуються через базари, особливо в регіонах, соцмережі, а іноді — через відомі маркетплейси, завдаючи мільйонних збитків видавництвам та книжковим магазинам, які працюють з легальною продукцією. На жаль, український споживач з відносно низькою купівельною спроможністю скоріше надасть перевагу дешевшій книжці-підробці, ніж купить дорожчу українського видавництва.

Піратство — ще один виклик. Це здебільшого безкоштовне поширення електронних книжок, аудіокнижок або відсканованих PDF-версій у мережі Інтернет. Така протиправна діяльність є бар’єром для розвитку цієї галузі видавничої справи. Зараз більшості видавців взагалі не вигідно займатися електронними книжками, бо, випустивши таку, отримаєш від 10 до 30 платних скачувань, а далі будуть тисячі безкоштовних поширень. Сьогодні на українському ринку лише 1% офіційних електронних книжок.

За оцінками Інституту книги та експертів, тіньовий ринок, який включає контрафакт, піратство та контрабанду, становить третину всього комерційного книжкового ринку держави, або 30 мільйонів доларів на рік. Обсяг усього книжкового ринку України у 2020-у сягав 100 мільйонів доларів.

Отже, ми визначили причини, а що ж робити? Щоб допомогти українським видавцям, потрібна злагоджена робота правоохоронних органів, нова законодавча база та свідомі читачі. Нагальною потребою є законодавчі зміни з підвищення відповідальності тіньових гравців, які створюють контрафакт, працюють з контрабандою та поширюють піратські книжки. Також необхідно розробити швидку та зрозумілу процедуру взаємодії легальних книговидавців з правоохоронними органами для викорінення негативних явищ на книжковому ринку.

Володимир ГЕНИК.