№ 62-63 (22281-22282) четвер-субота 5-7 серпня 2021 року

Переглядів: 154

Дмитро РАЗУМКОВ: На принципах партнерства

28—30 липня Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках триденної робочої поїздки відвідав Миколаївщину та Одещину.

У нашій області насамперед він завітав на державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний», який є лідером з перероблення вантажів та найбільшим платником податків у морській галузі України. У 2020-у порт досягнув максимальної річної потужності — перевантажив 18,81 мільйона тонн.

Переглядів: 287

Рейтинги і метушня довкруж

Відомий вислів, його приписують Трампу, що президент може пройти по П’ятій авеню, вбити, кого захоче, і за це йому нічого не буде. Слава Богу, поки що це просто слова. Але впевненість, що глава держави стоїть вище за закон, таки поширена у світі. І ця впевненість, як не дивно, спирається на підтримку народу. Свідчення — стабільні або зростаючі рейтинги «провальних» політиків.

У дочасну відставку?

Рейтинги Президента України Володимира Зеленського, що б не відбувалося за два роки його, м’яко кажучи, невдалого правління, падають, але практично не опускаються нижче цифри підтримки, яку надали йому виборці в 2019-у в першому турі голосування. А 27,7% голосів (результат опитування в липні 2021-го), по суті, гарантують Володимиру Олександровичу переобрання. За умови, що президентські вибори відбудуться нинішньої осені.

Переглядів: 141

Літня мандрівка до крижаної Антарктиди

Як уже повідомляли «ЧН», інформаційно-просвітницький проєкт під такою назвою зініціювала і втілює Одеська національна наукова бібліотека. Приурочений він до знакової дати — 25-річчя передачі Україні Великою Британією антарктичної станції «Фарадей». 6 лютого 1996-го над нею замайорів синьо-жовтий стяг і вона була перейменована на честь видатного україн-ського вченого: «Академік Вернадський».

Про значущість події промовисто свідчить той факт, що свої цілорічні станції в Антарктиді мають лише 30 країн світу і в цьому шанованому товаристві — Україна. Це дуже престижно! Але не тільки. Бо власна полярна станція відкриває велике «вікно можливостей»: наші науковці мають змогу долучатися до дослідження проблем планетарного масштабу.

З нагоди відкриття «Літньої мандрівки до крижаної Антарктиди» до Одеси завітали директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, керівник 25-ї української антарктичної експедиції Юрій Отруба, учасники місій на Південний полюс.

Уже чверть століття відважні українці й українки щороку вирушають у річні експедиції, щоб до-сліджувати Антарктиду та забезпечувати роботу станції.

Переглядів: 123

«Бельгіка» під українським прапором

Україна і Королівство Бельгія уклали меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони й відтворення вод та раціонального використання водних ресурсів.

Як повідомляє урядовий портал, документ підписали Бель-гійський федеральний офіс з наукової політики, Бельгійський королівський інститут природничих наук і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Переглядів: 136

Нацсоцслужба не заглядатиме у холодильники

Об’єктами перевірок Національної соціальної сервісної служби України стануть усі організації, які беруть участь у призначенні або оформленні документів для встановлення субсидій та допомог, а також ті, що надають соціальні послуги.

Як повідомив голова Нацсоцслужби України Владислав Машкін у своїй колонці для інтернет-видання «Економічна правда», очолюване ним відомство перш за все перевірятиме, чи дотримано право конкретної людини на надання їй державної підтримки, чи правильно обчислено розмір допомоги або субсидії, чи не порушено строки виплат, чи не вимагали з когось не передбачених законодавством документів. «Контроль спрямований на перевірку дотримання державних стандартів отримання соціальних послуг, їх якості, повноти та своєчасності», — зазначив посадовець.

Переглядів: 121

Щоб у всіх портфелі були повними

До Дня знань команда благодійного фонду «Благомай» запустила акцію допомоги вихованцям дитячих будинків та інтернатних закладів.

Кожний охочий може долучитися до програми «Повний портфель» і допомогти таким діткам підготуватися до школи.

Переглядів: 186

Як Гітлер Одесу обороняв

Дивовижно, але факт, що в період Другої світової війни з фашистами воювали генерал-майор Червоної армії Борман, червоноармієць Герінг, старший технік-лейтенант Гесс, а нашу Одесу мужньо захищав кулеметник Семен Костянтинович Гітлер.

Захисник Одеси народився 1922 року в містечку Оринин Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області, де єврейська родина Гітлерів мешкала з незапам’ятних часів. Призваний у РСЧА у листопаді 1940-го, юнак потрапив до кулеметної школи Одеського військового округу, яку закінчив лише за місяць до початку війни. Ратну службу розпочав у Тираспольському укріпрайоні навідником кулемета у дзоті, розташованому на висоті 176,5 м. В одному із запеклих боїв з німецько-румунськими окупантами він проявив мужність і героїзм, за що був нагороджений медаллю «За відвагу».

Переглядів: 108

Про перевірки — онлайн і заздалегідь

28 липня на черговому засіданні Кабмін схвалив кілька законопроєктів, покликаних перезавантажити систему перевірок бізнесу та створити сприятливий бізнес-клімат в Україні, інформує урядовий портал.

Ідеться, зокрема, про законопроєкт «Про основні засади державного нагляду (контролю)», який сприятиме, запевняють у КМУ, зменшенню регуляторного навантаження на доброчесний бізнес та впровадженню додаткових інструментів забезпечення прав громадян.

Переглядів: 393

Поляк, що звеличив українську мову

У 1879 році з’явилася наукова стаття Михайла Красуського «Давність української мови». Із зрозумілих причин вийшла вона мовою російською. Стаття революційна. Вона ламала всі стереотипи тих, як і теперішніх, часів. Ось деякі цитати з цієї великої за обсягом праці.

«Займаючись довший час порівняльним аналізом арійських мов, я прийшов до висновку, що укра-їнська мова є старшою не лише за усі слов’янські, не виключаючи й так звану старослов’янську (церковнослов’янську), але й за санскрит, давньогрецьку, латину та інші арійські». (Старослов’янська мова виникла з потреб поширення та зміцнення християнської віри й богослужіння серед давніх слов’ян. У 60-х роках ІХ сторіччя у Константинополі слов’янські просвітителі Кирило та Мефодій з цією метою створили першу слов’янську літературну мову на основі рідного їм солунсько-македонського діалекту староболгарської мови. — М.Ф. Станівський. Старослов’янська мова, Київ, Вища школа, 1983).

Переглядів: 178

Останній шанс, щоб вижити

Костянтину лише 36 років. А багатьох його друзів, з якими він приймав наркотики, вже нема. Він же вибрав свій шлях — вижити. І три роки тому став пацієнтом державної програми замісної підтримуючої терапії (ЗПТ), щоб впоратися зі своєю залежністю.

Про те, як працюють програми на базі державних і громадських організацій, а також про сервіси для людей, які живуть із наркозалежністю, ми дізналися під час пресвізиту, організованого для представників національних і регіональних ЗМІ, Міжнародним благодійним фондом «Альянс громадського здоров’я».

Переглядів: 186

Буджак: інерційне зросійщення?

Два роки тому, гостюючи у своїх албанських друзів у селі Каракурт (Південна Бессарабія), я звернув увагу на такий момент. Старші розмовляють між собою албанською. Жодних проблем з розумінням нема. Та ось до хати забігають двоє діток, і старші звертаються до них російською…

Можливо, тому, що ці діти вже покинули рідне село і тепер живуть в Одесі? Можливо. Але все одно сумно. Єдине село в Україні, де ще звучить жива албанська мова. Мова, яку вдалося зберегти, проживши спочатку два століття на території Болгарії (албанці тікали туди, рятуючись від мусульманізації), а потім ще двісті років після того, як Суворов завоював Буджак.

Переглядів: 154

«Літературна вітальня» в ОННБ

«Літературна вітальня» — спільний проєкт Одеської обласної організації Національної спілки письменників України та Одеської національної наукової бібліотеки — провела своє перше засідання.

Попри літні відпустки та нестерпну спеку, в прохолодному дворику найбільшої на південних теренах книгозбірні зібралися найактивніші члени НСПУ. Радісні вітання, обмін літературними та особистими новинами… Через вимушене усамітнення люди скучили за безпосереднім живим спілкуванням. Декотрі при-йшли з новими книжками, що вийшли друком в часі локдауну. Вітаючи гостей, Ірина Бірюкова, генеральна директорка ОННБ, побажала всім доброго вітру у творчі вітрила, креативних ідей, нових публікацій і видань.

Переглядів: 134

Міст через покоління: як зустрілися Іван Михайлович та Сергій Вікторович

Серед найвідоміших імен українських інтелектуалів другої половини 20 століття ім’я Івана Михайловича Дзюби — одне з основних. Представник покоління шістдесятників, автор відомого політичного трактату «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1968), тонкий і глибокий вчений-інтелектуал, культурний діяч — все це про нього. Іван Дзюба святкує свій заслужений дев’яностолітній ювілей.

Нещодавно я прочитала його книжку «Чорний романтик Сергій Жадан» (2017), котра з’явилася у видавництві «Либідь». Сама звістка про те, що восьмидесятишестилітній Іван Михайлович Дзюба написав спеціально книжку про Жадана, мене вразила. Адже на перший погляд здається, вони такі несхожі між собою: Жадан (1974 р.н.) — яскравий дев’яностник, хуліган, аутсайдер, речник поп-культури, і Дзюба (1931 р.н.) — шістдесятник, статечна літня людина, спокійна і поважана в соціумі і культурі, закорінена в цінностях великої духовності і високої культури. А коли ще взяти до уваги і те, що деякі тексти Жадана через ненормативну лексику і стьоб не сприймаються навіть його однолітками, а старші люди почуваються ображеними і скандалізованими, то інтерес Дзюби до Жадана викликає ще більше збентеження.

Переглядів: 134

Чи повернеться Караваджо до Одеси?

Менш як за два місяці, 29 вересня, сповниться 450 років від дня народження видатного італійського живописця Мікеланджело Мерізі да Караваджо (1571—1610), чий твір «Взяття Христа під варту» був знайдений після викрадення і нині перебуває на завершальному етапі реставрації.

Насамперед зазначимо, що це полотно для Одеського музею західного і східного мистецтва, за словами його директора Ігоря Пороника, те саме, що, наприклад, «Джоконда» для Лувру. І не лише для Одеси, а й для всієї України…

Переглядів: 109

Уточнення

В інтерв’ю з мистецтвознавцем Володимиром Островським «Memento mori підпільного естета. Слово про Олега Соколова», надрукованому в номері «Чорноморських новин» за 29 —31 липня, допущені неточності в окремих іменах. Зокрема, ім’я сина Олени Шелестової — Андрій Черняков, а головного хранителя музею Млинчикова — Веніа-мін.

Дякую Тарасові Івановичу Максим’юку за важливі уточнення.

Переглядів: 205

Океан гублять... маски

У 2020 році у Світовий океан потрапило 1,6 мільярда одноразових масок.

Під час пандемії COVID-19 колосально зросло виробництво одноразових захисних масок, що, в свою чергу, призвело до збільшення кількості сміття, яке потрапляє у Світовий океан, пише Visual capitalist.

Переглядів: 194

Мій серпень-соняшник

…На серпень доля коней заверта,
Гаряче літо по степах нуртує.
Мій серпень-соняшник,
мій полудень життя,
На возі там в пилу доріг мандрує.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua