Портрети, мальовані літерами
Нагадали фотографії з журналістського архіву
Ми познайомились чверть століття тому, а за яких обставин — вже й не згадати. Про себе розповідав скупо: у старому записнику — лише листочок нотатків. «Все, що треба, береже моє «лічноє дєло», а чого там нема, то нащо про нього й балакать».

«Лічного дєла» Віктора Родіоновича Сухомлина, людини, безсумнівно, технічної, а водночас художника, почитати не довелось — ні у Вищому морехідному училищі, яке закінчував і залишився там працювати, ані в Інституті інженерів морського флоту, де захистив дисертацію, став доцентом та майже завершив докторську. Лише з короткої — що називається: на ходу — розмови з колегою просочилась якась дещиця. А саме: на його лекціях не те що присісти — стати бодай на одній нозі не було як. У колективі шанували молодого науковця, знаючого фахів-ця, улюбленця студентів. А проте, згодом і з роботи його викидали без жодних пояснень, а то, бува, й переслідували, ні в чому нібито не звинувачуючи. «А він же — інвалід війни, фронтовик, бойовий офіцер, війну закінчив командиром полкової розвідки — люди воєнні знають, що це таке… Ще підлітком «втік на війну», підговоривши ще двох таких самих, як він, хлопчаків. Був під Сталінградом. Додому, в рідний Ізюм на Харківщині, повернувся молодшим лейтенантом… Та ж є, зрештою, оте його «лічноє дєло».
Ах, це «лічноє дєло» в нашому тодішньому житті! Там не було особистості, зате вписувалися туди факти, які можна було при потребі використати проти людини. Відомо ж бо, хто працював — і на кого — у тих відділах кадрів, та ще й таких за-кладів чи установ. Натерпівся Віктор Родіонович, то нащо зайвий раз ворушити минуле? Зате про своє захоплення, про свій мистецький талант (хоч, звісно ж, не вживав цього слова) вповідав охоче. Ще в школі полюбляв малювання. З плином часу це захоплення не притупилось, жило в ньому вміння бачити інакше, немовби іншими очима. Знову почав малювати. Несподівано для себе самого захопився цілковито незна-йомим напрямком.
Ми звично кажемо: художник написав портрет чи, скажімо, краєвид. Рідше кажемо, що намалював. Техніки різні: олія, акварель, олівець, вугіль… А художник Віктор Сухомлин малював — чи, вірніше, писав — портрети… словами, користуючись, певна річ, тонюсіньким пером. Це, назагал, портрети письменників, найчастіше українських. Створив цілу серію наших класиків: Тарас Шевченко, Леся Українка, Леонід Глібов, Марко Вовчок… Наприклад, портрет Кобзаря написаний рядками його поеми «Сон», а Лесю Укра-їнку художник зобразив рядками її твору «В дитячому крузі». У кожному портреті мистець ставить перед собою найважливіше для нього завдання: домогтися максимальної подібности. Під ту пору, в часі нашої розмови (а це були десь 90-і роки), у нього назбиралась уже чимало робіт для доброї виставки. Спробував, було, домовитись у вищому морехідному училищі, але… не дозволили. А показати було що…
На жаль, не запитав тоді у нього, що стало поштовхом до освоєння такої техніки. Тут цікавий момент: людство йшло до літери від малюнку, а в цьому випадку — якраз навпаки: від літери до малюнку. В історії мистецтва відомий портрет авст-рійського імператора Леопольда І з дружиною — гравюра на міді. А текст, яким зображено монарха, становить опис його найкращих якостей.
Відомий і український видавець С.Б. Хазін з-під Могилева-Подільського, котрий налагодив виробництво таких портретів, щоправда, друкував їх у Києві. Зображення людини збільшували до великих розмірів, потім змивали все, крім обличчя, й писали текст. Але то була все-таки інша техніка. Художник Віктор Сухомлин «малював», себто писав на чистому папері, на білому тлі, портрет письменника реченнями з його тексту.
Якщо збереглись його роботи, то, мабуть, варто було б улаштувати виставку. Можливо, що й сьогодні хтось працює в такій техніці.
Роман КРАКАЛІЯ.

Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206