Ой на Івана та й на Купала...

Віночок сплітала, в річку пускала:
«Пливи, віночку, та й за водою,
Ой та чи ж буду, милий, з тобою?».
Плив-плив віночок та й зупинився.
Милий-коханий на іншій женився.
З народної пісні.

* * *

До неба спраглу душу піднесу:

Свароже-боже, не карай любов’ю!

Я всіх богів слов’янських попрошу,

Аби навік зостатися з тобою.

Ярило-Сонце, дай свого вогню,

Я в нім згорю і згину з туман?ми,

Стрибога внуки попіл занесуть

В священне лоно до богині Дани,

В величнім плині вічної ріки

Воскресну знов, проявлюсь і розквітну,

Бо мудрий Велес зі своїх долонь

Життя плекає до скінчення світу.

Купальська ніч — шаленство і принада!

…А як в саду зажевріє калина,

Мене з коханим повінчає Ладо

Під урочисті крики журавлині.

Світлана КАРЛІЧУК.
м. Одеса.

Сварог — головний бог слов’ян, прабог, володар світу, бог вогню та сімейного вогнища.

Ярило — давній слов’янській бог, що уособлював родючу силу весняного сонця.

Стрибог — бог вітру, батько вітрів і негоди.

Дана — богиня води, покровителька річок, струмків і водойм.

Велес — бог роду, циклічного руху, достатку, покровитель торгівлі, волхвів, домашньої худоби.

Лада — богиня кохання, життя, весни, родючості, народження.