№ 52-53 (22271-22272) четвер-субота 1-3 липня 2021 року

Хлібороби Одещини, а насамперед Ізмаїльського, Болградського та Білгород-Дністровського районів, приступили до збирання озимих культур.

За словами директорки департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської облдержадміністрації Алли Стоянової, станом на 30 червня скошено 3230 гектарів, намолочено 15500 тонн. Врожайність озимого ячменю (а саме його збирають нині) — 35—52 центнери з гектара.

25-у річницю з дня прийняття нової Конституції в Україні відзначили урочисто. На засіданні Верховної Ради виступив глава держави під оплески депутатів усіх фракцій. Свято не псували і ті, хто в долоні не плескав, а мовчав або під час виступу Зеленського вийшов із зали.

Загальну радість затьмарювали тільки дві людини. Їхні імена колись знала вся Україна. Знаменитий дисидент Степан Хмара і перший генеральний прокурор незалежної України Віктор Шишкін прийшли до парламенту у футболках з написом «Зе! вбивця Конституції». І стояли під час виголошення промови.

Із 29 червня, з початком жнив, на дорогах Одещини посилився габаритно-ваговий контроль.

Про те, як уберегти від руйнування автошляхи, якими підуть завантажені зерном фури, йшлося на апаратній нараді в облдержадміністрації.

Як повідомили представники Укртрансбезпеки, дотепер цілодобовий габаритно-ваговий контроль здійснювали на ділянках чотирьох доріг до Одеси 18 інспекторів.

Менше половини громадян (43,4%) читали Конституцію України або окремі її положення, а змін до Основного Закону вимагають 65%. Такі результати соціологічного дослідження «Всеукраїнський омнібус», проведеного дослідницькою компанією «Active Group» у травні 2021 року.

Відповідаючи на запитання «Чи читали ви Конституцію України?», 9,6% опитаних зазначили, що уважно її читали та добре знають. Третина респондентів (33,8%) сказала, що читала її окремі положення, і майже стільки ж (34,4%), що колись читала, але зараз не пам’ятає. Кожен п’ятий (20,3%) зізнався, що взагалі не читав Конституції України. 1,9% не змогли відповісти на запитання.

Завершено звірку відповідності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостям Державного земельного кадастру. Унаслідок звірки вдалося виявити зареєстровані права на неіснуючі, оформлені з помилками або «архівні» ділянки. Це означає, що в держави з’явився ефективний спосіб протидії рейдерству й шахрайству, адже саме такі невідповідності призводять до земельних конфліктів.

Слід зазначити, що ця звірка, яку провели Мін’юст і Держгеокадастр, стала частиною так званого антирейдерського закону № 340-IX і була запущена, щоб захистити права власників земельних ділянок й уникнути можливих рейдерських захоплень.

Учора, 30 червня, корабельна група НАТО, що бере участь у міжнародних навчаннях «Сі бриз-2021» вийшла з Одеського порту. Першим, десь о 8.30, Практичну гавань покинув румунський корвет 265.

Урочиста церемонія відкриття українсько-американського вишколу «Сі бриз-2021» відбулася у понеділок в Одесі за участю представників близько 30 країн-учасниць. Темою цьогорічного багатонаціонального навчання є проведення міжнародної морської операції у кризовому регіоні відповідно до стандартів НАТО задля підтримання миру та безпеки. Мета — набуття досвіду дій у складі багатонаціональних сил міжнародних операцій. Керівництво від укра-їнської сторони здійснює заступник командувача ВМС ЗС капітан 1-го рангу Олексій Доскато, від США — капітан 1-го рангу Стюарт Бауман.

Іменини — це своєрідне підбиття підсумків зробленого, погляд на пройдений життєвий шлях для кожної людини. У цей день щоразу подумки повертаєшся до своїх витоків.

Щороку в останні червневі дні, а точніше — 28-го числа, відзначає свої іменини шановний мешканець Доброслава, ветеран споживчої кооперації Леонід Миколайович Іванюк. Але нинішні для нього особливі — ювілейні: на свято нашої Конституції чоловікові сповнилося 80 років, які, за його словами, збігли, мов швидкоплинна ріка. Та в пам’яті — кожен з них — як окрема сторінка прожитого, де були радощі й печалі, вагомі, менш значні й просто буденні події.

(Мітингові емоції повинні врівноважуватися практичними діями)

Проголошене і досягнуте. Плани і реалізація. На ці теми можна говорити довго. Громадяни України досі по-різному ставляться до ОУН, але треба визнати, що в міжвоєнний період рівень жертовності її членів просто зашкалював. Самі обставини боротьби сприяли цьому. Або стоїш осторонь національно-визвольних змагань, або викладаєшся на всі сто! Й кар’єристів-піарників у лавах ОУН не було.

Виголошення гасел зобов’язує діяти

Життєвий шлях головної медичної сестри КНП «Одеська психіатрична лікарня №2» Галини Петрівни Ільїної яскраво помережений подіями, притаманними талановитій і цілеспрямованій людині.

Вона народилася і зростала у багатодітній сім’ї в селі Гошів Овруцького району Житомирської області. Ще змалечку батьки привчали кожного із семи дітей до праці, людяності, любові до рідного краю. Діти завжди прагнули в усьому наслідувати і татуся, і матусю, дарувати їм лише радість. А перевершила всіх у пізнанні шкільних предметів донька Галинка. В 1966 році дівчина закінчила місцеву загальноосвітню школу із золотою медаллю. Мріяла стати фахівцем лікарняної справи і вступила в Одеське медичне училища №2, яке закінчила з відзнакою.

Продуктові набори, ліки, юридична консультація і добрі слова. Стареньких ромів з Одещини та Миколаївщини, які пережили геноцид у роки Другої світової війни, підтримали одеські волонтери.

В Одесі завершився проєкт «Турботливі руки», який реалізовував БФ «Планета добрих людей» за підтримки німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ).

Стартував міжнародний культурно-соціальний проєкт «Таємниці України для тебе», метою якого є залучення громад до створення єдиної бази даних нематеріальної спадщини нашої країни.

Ця база включатиме інформацію про види народних ремесел (особливості, історія походження, покрокова інструкція виготовлення), рецепти автентичної української кухні (історія походження страв та рецепти їх приготування), маловідомі історичні й культурні пам’ятки з різних регіонів (легенди, історія створення сіл/міст, цікаві розповіді про історичні та культурні пам’ятки).

(Продовження. Початок  у номері за 24-26 червня)

• 25 травня 1945 року Сталін на офіційному прийомі в Кремлі підняв тост за здоров’я російського народу, «найвидатнішу націю» і «керівну силу Радянського Союзу». Він подякував російському народові, який став вирішальною силою, що «забезпечила історичну перемогу над ворогом». Жоден інший народ СРСР не удостоївся від Сталіна теплого слова за втрати, яких зазнав. Цей тост остаточно відкрив усі шлюзи для створення російськоцентричної моделі історії Другої світової війни.

Несподіване відкриття: у Южному (певна річ, місту більше пасувала б назва Південне, та, мабуть, жителі ще не доросли до цього усвідомлення), що за 75 кілометрів від Одеси в Аджалицько-Тилігульському міжлиманні, на площі лишень 10 квадратних кілометрів активно творять, щонайменше, понад два десятки художників. А поряд з ними — ще немало учасників різних креативних мистецьких колективів.

Мабуть, це таки феномен. Тут все надихає на творчість: мінливе море, квітучий степ одразу ж за містом, постійне відчуття якоїсь новизни в природі, котра завше мотивує до творчости (навіть своє творче

Для художника, визнаного майстра чи поки що не надто відомого, кожна персональна виставка — то вельми знакова подія. Тоді вона є не лише важливим кроком до ще більшого утвердження себе у мистецькому світі. Це ще й певний момент істини, як мовиться, себто реальна можливість самооцінки, перевірки свого таланту на стійкість перед вітрами епохи та непоступливість перед мінливими смаками. Надто — коли виставкою заопікується престижний музей чи галерея.

Недавно персональну виставку Андрія Коваленка приймав у себе Одеський музей західного та східного мистецтва. Так сталося, що ця розмова з художником відбулася у день її закриття, перед самою за-міною експозиції, через те, імовірно, може видатися дещо уривчастою та неповною. Попри досить ранній час, тут уже можна було застати глядачів. Та поки що облишимо їх наодинці з мистецтвом.

— Скажу відверто: бачив не одну вашу виставку (хоч і не всі, на жаль), як персональні, так і збірні, колективні. На цих, останніх, вернісажах Андрій Коваленко, безперечно, мистець упізнаваний, хоча, в принципі, інакше й не може бути. Скажу більше: мистець яскравий, зі своїм колоритом, особливостями письма. Своїм, сказати б, характером. Так само й нинішня виставка. Та що характерно? На будь-якій виставці Андрій Коваленко щоразу трохи інакший, ніби той самий, а все-таки якийсь новий. Хоча зараз тут, звісно, далеко не всі картини такі вже свіжі...

Для Одеси одним з болючих питань залишається збереження її історичної частини, яка формувалася впродовж ХІХ — на початку ХХ століть. Процес урбанізації, перетворення центру міста у «бізнес-сіті» прокотився руйнівною хвилею по її неповторному історичному обличчю — багато будинків безповоротно втрачено, і цей процес, на жаль, триває. Найсвіжіший сумний приклад — доля друкарні Ю.І. Фесенка, що розташовувалася у будинку, спорудженому у стилі «наришкінського бароко». Тож, природно, організація представницького форуму архітекторів і дизайнерів — «Архітектурні сезони» — викликала цілком зрозумілий інтерес й обережний оптимізм у частини громадськості.

Масштабний міжнародний симпозіум з питань архітектури, дизайну та урбаністики, який відбувся 26 червня у приміщенні Одеської національної наукової бібліотеки, за задумом організаторів, має стати щорічним. Спонсор проєкту — банк «Восток», який очолює відомий банкір і меценат Вадим Мороховський.

«Лісова пісня» — WALDLIED: українці Австрії вшановують Лесю Українку

Україна демонструє свою готовність інтегруватися у коло європейських країн, і в цьому процесі важливу роль відіграє поширення українських надбань шляхом культурної дипломатії.

3 липня Товариство української культури Австрії (ТУКА) імені Лесі Українки за підтримки Міністерства закордонних справ України і посольства нашої держави в Австрії проведе музично-поетичний вечір «Лісова пісня», що відбудеться на одній із найпрестижніших локацій — у Святковому залі нової міської ратуші у Лінці (Neues Rathaus Festsaal). Концерт, як зазначається на сайті посольства, організований «з метою забезпечення позитивного іміджу України, підтримання зв’язків з українцями, які проживають за межами України».

23 червня Хмельниччина радо зустрічала гостей. Адже саме цього дня вже багато років поспіль тут проводиться літературно-мистецьке свято до дня народження поетеси Анни Ахматової.

Дорога від Хмельницького обласного літературного музею вела до села Слобідка-Шелехівська, де у просторах садиби Вакарів серед високих столітніх дерев розташовується літературно-меморіальний музей Анни Ахматової.

У МОЗ виступили за обов’язкову вакцинацію населення та запровадження обмежень для тих, хто відмовився щеплюватися.

Заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін під час брифінгу заявив, що підтримує запровадження обов’язкової вакцинації від основних хвороб. «На моє переконання, так. На жаль, попри всі зусилля, останні спалахи інфекційних хвороб в Україні зумовлені недостатнім рівнем охоплення обов’язковими щепленнями. Останній спалах кору, складна ситуація з поліомієлітом, до того були випадки спалахів дифтерії. Всі ці випадки об’єднує те, що була сформована велика когорта невакцинованих дітей. Вони не вакциновані, зокрема, через активне хибне пропагування, нібито щеплюватися не треба», — зазначив посадовець.

Було колись: мій давній київський знайомий Петро Засенко, хороший, а, я вважаю, видатний український поет, дізнавшись, що я, крім іншого, порпаюся в саду-городі, передав мені через нашого спільного знайомого свій вірш про колорадських жуків.

Колись у компанії, де був і Петро Засенко, я розповів бувальщину — як слуги лукавого після Другої світової війни підкинули нам отих колорадських жуків під гаслом допомоги. Привезли їх у трюмах кораблів разом з картоплею в Одесу. Після вивантаження картоплі й промивання корабельних трюмів та погань потрапила на берег і звідти поступово розлізлася-розповзлася від Закарпаття й за Урал.

За п’ять місяців цього року в Україні зареєстрували 41 випадок ботулізму, шість — фатальних. Всього захворіли 43 людини, з них одна дитина. На Одещині з ботулізмом надовго злягли двоє. Про це повідомляє пресслужба Центру громадського здоров’я України.

Основною причиною отруєнь стало вживання в’яленої / солоної / сушеної прісноводної риби домашнього приготування або невідомого походження, яку придбали на стихійних ринках (16 випадків) та м’ясних консервів домашнього приготування (15 випадків), йдеться в повідомленні ЦГЗ.

Такий документ цими днями презентували загалу в Одеському обласному центрі громадського здоров’я.

Регіональний профіль — це ґрунтовне дослідження, яке на основі фахового аналізу показників захворюваності, смертності, народжуваності тощо окреслює пріоритетні напрямки роботи із розбудови системи громадського здоров’я, про-філактики інфекційних, неінфекційних хвороб та негативних соціальних явищ, а також покращення доступу населення до медичної допомоги та соціально-психологічної підтримки.

Хто не любить посмакувати цією соковитою ягодою? Сезон розпочався із ранніх сортів, які, втім, цьогоріч не солодкі, а часто — ще й водянисті. Та й мало їх було.

Біологи пояснюють це двома причинами. Мовляв, винна активна боротьба з комахами, яку ведуть як фермери, так і дачники, обприскуючи дерева та поля отрутою, а також погодні умови.

Портулак городній — археофіт ірансько-туранського походження. В природних умовах поширений практично всюди і росте як бур’ян серед посівів зернових та колосових культур, на городах, у селах, на необроблюваних землях.

Надзвичайно живучий, любить вологу і тепло. Одна розвинута рослина дає до 10 тисяч насінин за сезон, які можуть причаїтися у ґрунті навіть на 40 років, а, дочекавшись сприятливих умов, зійти. Вважається злісним бур’яном, але боротися з ним — марна праця. Портулак має здатність розмножуватися вегетативно, тобто через обламані в процесі перекопування пагони і навіть через соковите листя.