Він передбачав цю війну...
Юрій Сиротюк, заступник голови ВО «Свобода» з по-літичних питань, директор НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», привіз до Одеси книгу «Перспективи української революції» — збірник праць ідеолога українського націоналізму, провідника ОУН Степана Бандери. Презентація відбулася в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського.
Про Степана Бандеру говорять, без перебільшення, всі. Одні — з ненавистю, приписуючи йому те, чого він ніколи не чинив. Інші ставляться до нього з пошануванням, вивчають його твори та життєпис (хоча написав небагато: все, що встиг сказати, умістилося в одному томі). Утім, перші, назагал, ніколи не прочитали ні рядка з того, що він особисто бодай коли-небудь сказав чи написав. Зате наслухались чи, можливо, начитались усіх тих нісенітниць, що їх упродовж багатьох десятиліть вигадувала ворожа пропаганда з єдиною метою: змалювати чорними барвами прагнення українців до самостійної держави, дискредитувати борців за Незалежність. А другі — це, переважно, його краяни, котрі виховувалися в українському світі та в національних традиціях.
Степан Бандера ніколи не воював — тобто не брав до рук зброю, майже всю війну просидів у нацистському концтаборі, а по війні жодного дня не був на Батьківщині — в Україні. Його батька — греко-католицького священника о. Андрія, — закатували енкаведисти тільки за те, що був батьком Степана Бандери. Двоє братів загинули в німецькому концтаборі, а третій — на Миколаївщині.
Жив у Західній Німеччині під чужим прізвищем, свої статті впереваж підписував різними псевдонімами, й навіть рідна донька довго не знала, що її батько — це і є той самий Степан Бандера. Був звичайною людиною, зовні мало чим відрізняючись від оточуючих. Любив життя, непогано співав, був майстровитим, як мовиться, на всі руки.
«Перспективи української революції» (видавництво «Наш формат») — це, властиво, зібрання праць Степана Бандери, інтерактивне видання, в якому з допомогою QR-коду читач може побачити власноруч написану провідником автобіографію, першоджерела, ілюстративні й інформаційні матеріали, фотографії…
— Українська революція ще не завершилася, — сказав Юрій Сиротюк, презентуючи видання. — Революція — це докорінні якісні зміни на користь більшости… Так, ми отримали, проголосили незалежну державу, хоча насправді треба говорити про відновлення української державности. На жаль, Україна не виростила національну еліту, яка б мислила категоріями великої країни. Все уявляємо себе беззахисною чаєчкою при битій дорозі. Наша Батьківщина є найбільшою географічно європейською країною. Скільки орд проходило через її територію, вони прокочувались, як вихор, все руйнуючи, а народ — вистояв, зберіг себе, він усе ще життєздатний, спроможний збудувати справді велику державу… Україна можлива тільки як велика країна.
— Зараз влада належить чужим людям (концепт Тараса Шевченка). Вони не шанують національних, ментальних цінностей, зневажають нашу мову… По всій українській державі, — заакцентував Юрій Сиротюк, — має бути українська мова. І, до речі, поки Південь не буде українським, ми не зможемо перемогти.
— З цієї книги ви дізнаєтесь, що Степан Бандера ще п’ятдесят років тому передбачив нинішню війну. Він говорив, що Росія завжди буде нападати на Україну різними способами: то під надуманим приводом нібито «захисту» наших російськомовних громадян, то відгризатиме по шматку нашої території… Тому що ми — простір свободи. Але погляньте: на сьомому році війни ми не програли у військовому сенсі. В протистоянні з Росією Україна стає сильнішою. Але треба зрозуміти: агресію здатна перемогти лише вся українська нація. Не варто надіятись на допомогу Заходу, Європа побоюється Росії, Україна — не боїться… Війна буде в голові, в свідомості людини, казав Степан Бандера. Маємо боротись за душі українців. Ключова боротьба — за мізки людей. Треба вирощувати ідеологію переможців, виховати в собі психологію господаря, якої в населення поки що недостатньо.
— Якби читали Степана Бандеру — не було б нині війни, — стверджує Юрій Сиротюк. — Вся українська армія могла тоді вміститись на стадіоні, неоснащена, голодна, без поваги населення. Тому й напали на нас. Пам’ятаєте, як нам, «свободівцям», говорили: чого ви йдете на Схід, на Південь?.. А що маємо в підсумку? Висновок: туди, куди ми не встигнемо прийти, обов’язково прийде «рускій мір». Життя це підтверджує.
На завершення Юрій Сиротюк відповідав на запитання. Вони стосувалися, назагал, ситуації в Білорусі, проблем земельного ринку в Україні. Говорячи про український чорнозем, політик сказав:
— У нашій землі дуже багато крові, тому вона така чорна.
Пам’ятаймо про це.
Роман КРАКАЛІЯ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
