Переглядів: 606

По суті справи

Початок тижня приніс дві новини з «українською» адресою. Перша новина: у понеділок, 7 червня, в столиці Нідерландів Гаазі Окружний суд продовжив засідання у справі про катастрофу малайзійського лайнера МН17 в небі над Донбасом. Докази, зібрані Міжнародною слідчою групою (МСГ), розглядають тепер по суті. Друга новина: увечері 6 червня відбулася телефонна розмова президента Сполучених Штатів Байдена і Президента України Зеленського. Судячи з перших коментарів, ця розмова теж була по суті. Отже, по порядку.

Судитимуть виконавців

Упродовж семи років міжнародна слідча група збирала й аналізувала докази, що дозволили скласти чітку картину злочину, скоєного за допомогою російського ракетного комплексу «Бук», доставленого з Курська (Росія) на захоплену терористами територію. Згідно з доказами, зібраними МСГ, відповідальність за постріл по цивільному літаку, що летів з Амстердама в Куала-Лумпур, несуть, зокрема, чотири особи: троє громадян Росії та один українець — колишній «міністр оборони ДНР» Ігор Стрєлков (Гіркін), а також його підлеглі Сергій Дубинський, Олег Пулатов і Леонід Харченко.

В українській пресі детально висвітлювали обставини, за яких був збитий літак, і загинули всі 298 осіб, що перебували на його облавку. Наводилися свідчення очевидців, відео переміщень системи «Бук» з Росії і назад. Наводилися також безглузді і неймовірні російські версії катастрофи задля того, щоб покласти відповідальність за неї на Україну. Повторювати нема необхідності. Але версії і докази — речі різні. Розгляд в окружному суді Гааги не тільки розставить усі крапки над «і» у справі про збитий літак. Він завдасть удару по універсальній відповіді російської влади «нас там нєт».

Прецедент схожого удару по тотальному запереченню вини вже був. Але давно. 21 грудня 1988 року в небі над шотландським Локербі терористи, пов’язані зі спецслужбами, з відома лівійського керівництва, за допомогою закладеної вибухівки знищили «Боїнг-747» із 259 пасажирами. Ще 11 людей загинуло під уламками літака на землі. Спочатку лівійське керівництво повністю заперечувало свою причетність до терористичного акту. Потім заперечувало причетність до цього акту Муаммара Каддафі. Але під вантажем доказів, зібраних слідчими Великобританії, США, ФРН і Швейцарії, Лівія пішла на поступки і видала для суду на нейтральній території безпосередніх виконавців теракту. Для одного з них суду вдалося домогтися вироку до довічного ув’язнення.

Причетність Муаммара Каддафі до вибуху літака витікала з матеріалів справи, але суд не вийшов за рамки пред’явлення звинувачень виконавцям. Лівійськими нафтодоларами широко користувалися європейські політики, в тому числі президенти провідних держав, задля ведення виборчих кампаній. Лівійського диктатора вони цінували за підтримку своєї влади і свого добробуту. Припущу, що російські нафтодолари зіграють схожу роль у справі МН17. Суд у Гаазі в кращому випадку обмежиться вироком виконавцям теракту над Донбасом. Роль Путіна, як і роль Каддафі, в масштабних злочинах залишиться в тіні.

Особисті зустрічі нічого не вирішують

Досі не зрозуміло, чому Президент України Володимир Зеленський з такою наполегливістю домагається особистих зустрічей або переговорів тет-а-тет зі своїми союзниками, партнерами або противниками. Більше того, напередодні переговорів глава української держави виступає з раптовими ініціативами, вимогами і планами, які для партнерів неприйнятні в принципі. І дивується, що їх відкидають з порога.

Путін, наприклад, на дух не переносить згадки про Крим як частину України. Про що тут може бути розмова? Справа не в справедливості чи несправедливості нашої позиції, а в тому, що розмовами про Будапештський меморандум і про «Кримську платформу» не можна змусити противника відступити. І він не відступить, не залежно від того, чи відбудеться зустріч на вищому рівні у Відні, Берліні або Парижі. Бісмарк визначав політику як «мистецтво можливого». Це твердження — постулат дипломатії. Якщо не можна вирішити велике рівняння, його розбивають на частини і пробують «на зуб» кожну частину окремо. У Міністерстві закордонних справ України так і роблять. Вірніше, робили доти, поки зовнішню політику України не взяв у свої руки Офіс президента.

Після цього, як сказав би відомий сатирик, наші закордонні справи закрутилися. Крутилися в різних напрямках, але головним щоразу виявлялося те, де особисто був присутній Зеленський. Саміт нормандської четвірки в Парижі, візит до Вашингтона з аудієнцією у Трампа, офіційний політ в сонячний Оман або дружня зустріч з Ердоганом обставлялися як вирішальні перемоги української дипломатії, чого насправді не було.

Останнім часом вирішальним напрямком у зовнішній політиці (на думку Зеленського) є прискорений рух України в НАТО зі спробою отримання Плану дій для членства (ПДЧ) й особиста зустріч з президентом США Байденом. І те, й інше — в межах можливого, але вимагає напруженої підготовчої роботи українських дипломатів. Її ж наразі замінюють гасла ОП про те, що нам необхідно. Нам, але не нашим партнерам.

Надання ПДЧ, наприклад, було б важливим сигналом Путіну про те, що НАТО на нашому боці, а двері для вступу України до Альянсу залишаються відкритими. Але лідерів Старої Європи і США треба переконати. Показати їм «на пальцях», що зволікання однозначно призведе до нової війни. І ця війна позначиться на інтересах Парижа, Берліна і Вашингтона. У понеділок, 8 червня, в телефонній розмові з президентом США у Зеленського була така можливість. Судячи з усього, він її не реалізував.

З приводу надання Україні ПДЧ, звісно, поговорили, але обіцянок з американського боку не почули. Не почули й обіцянок про додаткову фінансову допомогу в рамках опору російській агресії. Не йшлося про постачання летальної оборонної зброї зі США в Україну. Натомість чималий час зайняла тема боротьби з корупцією та тема прозорості у формуванні правоохоронних органів. Те й інше українці вже чули від Обами.

Єдиною справжньою новиною стало запрошення Зеленського до Вашингтона, коли Байден повернеться з Європи після зустрічі з Путіним. Після, зауважте, а не до. Щоб не обговорювати, а поставити Зеленського перед фактом.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua