«Врятуй собі життя — перевірcя на діабет»

Проєкт покликаний підвищити рівень обізнаності про діабет і сприяти проведенню масової перевірки громадян, а передусім — категорій з найбільшим ступенем ризику: старших 45—50 років, з надмірною вагою, підвищеним артеріальним тиском, хронічним панкреатитом тощо. Діабет і COVID-19, як уже довели науковці, — це також взаємопов’язані речі. А відтак — проблема захворюваності на нього, як ніколи, актуальна для всіх країн і для нашої — в першу чергу.

Акція триватиме до 14 листопада, коли відзначається Міжнародний день діабету. Під час пресконференції в Одесі Олена Зубарева, голова ГО «Асоціація лідерів сталого розвитку», коротко розповіла про очолювану нею організацію й акцентувала увагу на актуальності теми, напряму пов’язаної з продовженням пандемії коронавірусу.

За даними Міжнародної діабетичної федерації, сказала вона, найтяжчі ускладнення від COVID-19 мають саме хворі на цукровий діабет. Своєчасна ж діагностика хвороби допоможе скорегувати лікування інших недуг, у тому числі вірусних напастей, які підстерігатимуть нас і надалі.

На забезпечення хворих на діабет держава витрачає значні кошти. Торік, наприклад, у бюджеті було передбачено на такі цілі 1,2 млрд гривень. У першому півріччі нинішнього виділено 867 млн гривень субвенцій на лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та хворих на нецукровий діабет. Із липня 2021-го інсулін уже увійде до переліку лікарських засобів, які підлягають реімбурсації в рамках Програми медичних гарантій НСЗУ. Однак через збільшення захворюваності діабетом, а відтак і збільшення фінансування, необхідно, вважають експерти, проаналізувати доцільність підтримки з боку держави передусім профілактичних заходів, зокрема й проведення повноцінного скринінгу.

Справді, в Україні масовий скринінг на діабет востаннє проводили в 2012 році. Відтоді інтерес до проблеми поступово згасав і зараз практично згас цілком. Нині ніхто навіть не володіє чіткою статистикою щодо кількості хворих, але є припущення: понад мільйон українців навіть не знають, що живуть з діабетом. Смертність же від цієї підступної хвороби у світі за останні 20 років зросла на 70%. Це також факт. Торік ця недуга увійшла до переліку десяти головних причин, які вкорочують життя.

«Ми пояснюємо людям, що увага до власного здоров’я — це характерна риса сучасної освіченої людини. Участь у таких акціях має стати звичайною справою. У квітні цього року ВООЗ прийняла Глобальний пакт щодо боротьби з діабетом», — зауважила Олена Зубарева.

Про ситуацію на Одещині йшлося у виступі Юлії Руцької, заступниці начальника департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації.

За її словами, станом на 5 травня в нашій області зареєстровано 81845 осіб із цукровим діабетом, з яких 31817 — одесити. Лікування інсуліном потребує 13091 особа.

Лише забезпечення хворих інсуліном, життєво важливим препаратом, які вони отримують безоплатно, обходиться щорічно майже у 30 млн гривень. Це незмінна стаття програми витрат обласної цільової програми «Доступна медицина».

Ситуація справді катастрофічна, зважаючи на той факт, що захворюваність на діабет можна знизити, якщо інформувати населення про фактори ризику та перші ознаки недуги. У європейських країнах створена система, яка мотивує людей вчитися компенсувати своє захворювання. І в більшості з них запроваджені державні програми з раннього скринінгу, профілактики діабету, та його ускладнень. Там багато років діє незмінне гасло: «Діабет — не вирок, а певний спосіб життя». Із самого початку хворих на діабет навчають і налаштовують у цьому напрямку. У цих країнах запроваджені не лише державні програми з надання висококваліфікованої медичної та психологічної допомоги, а й такі, що мотивують пацієнтів вчитися жити з діабетом. Наше завдання — профілактичними заходами знизити ризик захворюваності.

Це цілком можливо і коштуватиме значно дешевше, аніж витрати на ліки, які постійно зростають. А для цього, йшлося на пресконференції, ми повинні об’єднатися, щоб змінити ситуацію в Україні на краще і сконцентрувати зусилля на своєчасній профілактиці, ранній діагностиці, сучасних методах лікування та ефективному контролі діабету.

Згадали і про те, що силами громадськості було проведено аналіз контенту у соціальних мережах з теми «діабет» у січні цього року. Залучена аудиторія — 1,2 мільйона контактів. Виявилося, що українці зовсім не обговорюють питання діагностики. Натомість всюдисущі маркетологи активно експлуатують хибну тезу, що зайва вага — це прямий шлях до діабету, та пропонують різні засоби для схуднення. І люди їм довіряють, купуючи різні БАДи та інший непотріб, замість того, щоб здати кров на цукор і проконсультуватися в ендокринолога, а якщо потрібно — стати на облік. Замість цього явно простежується тенденція до збільшення аудиторій діаблогерів — людей, які самі часто мають діабет та ведуть «правильні» блоги. Їх читають майже 8 мільйонів користувачів соціальних мереж. Якби ж цю аудиторію — під опіку спеціалістів-медиків! Цим також мусить хтось серйозно займатися. І перекидати державні завдання на плечі громадськості, погодьтеся, не зовсім правильно.

Учасники пресконференції закликали людей активно відгукуватися і на участь у профілактичних акціях, і щороку проходити планові медогляди, при яких аналіз крові на вміст цукру — обов’язковий. Хворобу легше попередити, аніж довести її до хронічного стану й пожиттєво страждати, залежачи від інсуліну.

Наостанок усі присутні отримали можливість пройти експрес-тест на цукровий діабет й проконсультуватися в ендокринолога. Першою пройшла тест Юлія Руцька (на знімку), подавши приклад іншим учасникам заходу.

Ніна ЗАЛЕВСЬКА.