Переглядів: 739

Зроби за мене

Українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Незважаючи на сталий рівень громадянської активності та готовність об’єднуватися для вирішення важливих для них справ, українці вважають, що влада повинна піклуватися про добробут громадян. Такий висновок можна зробити за результатами останньої хвилі національного опитування щодо громадського залучення, яке програма «Долучайся!» провела взимку 2021 року.

Знати — знаю, та часу не маю

Українці добре обізнані про те, як вони можуть брати участь у житті своїх громад. Очолюють список: участь у мирних зібраннях з конкретних питань (74,6%); створення будинкового, вуличного чи квартального комітету або участь у їх роботі (70,6%) та скарги до місцевої влади з інфраструктурних питань особисто, телефоном або за допомогою онлайн-платформ (73,1%).

Більшість респондентів також знає про участь у діяльності політичних партій (65,9%), як повідомити про випадки корупції в прокуратуру чи поліцію (63,3%), про процес подання офіційних інформаційних запитів до державних органів (60,4%), а також ініціювання і підписання електронних петицій до органів місцевої та державної влади (59,1%).

Однак показники безпосередньої участі у громадській діяльності значно нижчі. Лише 6,8% респондентів вказали, що долучалися до мирних зібрань чи акцій, тоді як 8% — до створення чи роботи будинкового, вуличного або квартального комітету. Ще 8,1% повідомляли про інфраструктурні питання особисто, телефоном чи онлайн.

Українці охоче беруть участь у житті своїх громад — про це повідомила третина (33%) опитаних. 7,4% респондентів регулярно відвідують збори та інші публічні заходи свого будинку, вулиці чи району. Водночас дві третини зазначили, що не мають ні часу (33,3%), ні зацікавлення (31,7%) брати участь у таких активностях.

Залученість громадян до діяльності громадських органі-зацій досі є terra incognita для переважної більшості наших співвітчизників. Лише 4% респондентів зазначили, що брали активну участь у діяльності ОГС протягом останнього року, ще 13% — зрідка долучалися до заходів громадських організацій. Подібно до участі у житті громади, й тут основними перешкодами є брак часу (38,3%) та відсутність інтересу (42,7%).

Попри все, українці можуть об’єднуватися та піклуватися про себе без залучення влади. Серед основних заходів із самоорганізації респонденти називають благоустрій двору свого будинку (48,7%) або місцевого парку (26,4%), а також організацію заходів з відпочинку чи дозвілля (25,8%).

Життя під повільний ритм реформ

Приблизно половина українців (46,7%) продовжує вважати корупцію найважливішим питанням для держави. Бідність (41%), криза на Донбасі (32,7%) та безробіття (32,4%) — інші важливі, на думку громадян, проблеми, з якими стикається Україна. На особистому ж рівні українці дотримуються іншої точки зору: найважливішими для них та їхніх сімей є бідність (47,7%), безробіття (35%) та до-ступ до медичних послуг (34,2%).

Більше половини респондентів (52%) зазначили, що встигли відчути наслідки реформ, але ставляться до них переважно негативно. Лише 1% громадян відчуває позитивні наслідки реформ, 23,6% — як позитивні, так і негативні, а частка тих, хто мав лише негативний досвід, — 28,4%.

Загалом, українці не очікують побачити плоди реформ найближчим часом. Майже кожному третьому (27,3%) складно спрогнозувати свої очікування, тоді як приблизно кожен шостий (16,7%) сподіваються, що наслідки реформ будуть відчутні за два-три роки.

Першими ознаками незворотності реформ, на думку громадян, є збільшення достатку їхніх родин (55,6%), позитивні темпи зростання економіки (49%) та можливість отримувати якісні послуги від держави (37,2%).

Довге прощання

На думку більшості респондентів, гарного громадянина ви-значають знання своїх прав та здатність їх захищати (91,7%), дотримання правил і законів (92,0%) та хороше знання історії своєї країни (89%). А ще українці вважають, що гарні громадяни залишаються вдома під час хвороби (89,8%) та повідомляють про відомі їм випадки корупції чи інші порушення (69,4%). Активну участь у діяльності громадських організацій та ініціатив вважають важливою 59,7% респондентів.

Більшість українців (62,3%) готова повністю відповідати за своє здоров’я, вважаючи, що воно цілком залежить від їхніх особис-тих зусиль. Понад третина населення переконана, що держава повинна докласти певних зусиль, щоб забезпечити громадянам освіту (37,8%), добробут (45,8%), освіту дітей (47,4%) та праце-влаштування (43,1%).

Більшість опитаних розчарована у представниках влади. 87,2% українців погоджуються, що люди, які перебувають при владі, не дбають про населення. 83,6% вважають, що думка громадян не має значення для влади, а 79,9% переконані, що не можуть вплинути на події в країні. 84,9% погоджуються з тим, що коли людина досягає вищих ешелонів влади, то починає використовувати свій статус для особистого збагачення. Щодо політичного вибору, то 72% респондентів відповіли, що в Україні нема реальної політичної еліти, й аж 67,8% хочуть бачити при владі сильного лідера.

Незважаючи на стійкі патерналістські переконання, українці прагнуть до більшої свободи та верховенства права. 60% не готові жертвувати свободою заради більшої безпеки та благополуччя. Половина респондентів (47,8%) переконана, що всі повинні дотримуватися правил і законів навіть у найскладніших ситуаціях. 71,6% віддають перевагу конкуренції, оскільки вона стимулює людей працювати більше та бути інновативними. Хоча 25,5% погоджуються, що доходи мають бути рівними, на думку 54%, різниця в доходах необхідна для стимулювання особистих зусиль.

Проте, і тут є місце для парадоксів. Половина респондентів (52,7%) вважає, що успіх більше залежить від удачі та зв’язків, аніж від важкої роботи, 51,8% — що одні люди можуть стати багатшими лише за рахунок інших. Протилежну думку мають 42,1%, які впевнені, що суспільного багатства з часом може вистачити на всіх.

Недовіра затьмарює колективні зусилля українців. Половина респондентів (50,5%) погоджується з тим, що іншим людям не можна довіряти. Думку про те, що кожен повинен піклуватися про спільні інтереси, поділяють лише 32,8%, а 62,2% переконані, що на першому місці мають бути саме особисті інтереси.

Довідково. Цей звіт про результати дослідження було представлено в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та втілюється Pact в Україні. Зміст звіту є винятковою відпо-відальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 — січні 2021 років. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю, що проводилися серед жителів України віком від 18 років особис-то у помешканнях респондентів. Вибірка опитування — 2040 осіб. Похибка вибірки — 2,2% (без урахування дизайн-ефекту).

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua