Переглядів: 356

Про мовний креатив і «пісні-криголами»

У статті Вадима Рижкова «Коли не знаходять спільної мови» («День» від 5.02.2021) викладені деякі думки стосовно ро-сійської мови та патріотизму. Автор заторкнув морально-етичний бік проблеми: чи можна забороняти те, що захищене Конституцією? Тема дуже актуальна, адже не так давно й у Львові стався «мовно-пісенний» прецедент. Реакція соцмереж (принаймні, проукраїнського її сегменту) була такою: оскільки у Львові діє мораторій на російську пісню, заборона співати в громадських місцях є виправданою.

Але як же бути з Конституцією? Промосковські «яструби» стрепенулися і пожвавішали. Буде і для них робота, бо дедалі голосніше в соцмережах (а їм більшого й не треба) лунають голоси про повну заборону як російської мови, так і відповідного пісенного продукту зокрема. Кремль задоволено потирає руки: граючи на протиріччях усередині українського суспільства, українізацію легко можна буде згорнути. Принаймні, Південь та Схід України Росія нізащо не віддасть.

А чи є шанс зламати московські плани? Є, певна річ. Але дуже важливо діяти послідовно. Бо ж навіть прибалти, на яких постійно посилаються не-

освічені диванні експерти, почали не із заборон усього російського, а навпаки – з утворення патріотичного російськомовного сегменту. «Согласие» (Литва), «Балтийское время» (Латвія), «Молодежь Эстонии» — всі ці газети відразу почали користуватися великим попитом серед російськомовного читача.

А як діяла більшовицька Росія? Попри сатанинську пристрасть русифікувати все, що рухається, вона також діяла послідовно.

Пригадалася стаття Сергія Грабовського «Можливо і таке? Русифікація за допомогою українізації» («День» від 10.12.2020) – про те, як більшовики використовували україн-ську мову саме для... посилення русифікації. Там є багато цікавих фактів. Коментуючи статтю Грабовського, один львів’янин раптом пригадав, як у 1960-і вони в школі вчили пісню про Суворова: «Учив Суворов завжди в боях тримати в славі російський стяг!». Там і з географією все було в порядку: «Здобув Очаків, взяв Ізмаїл...». Пізнавальна пісенька. Але цікаво, що ні в Очакові, ні в Ізмаїлі україномовний варіант пісні в школі не виконувався. Для цих міст існував оригінал. А ось юним галичанам — переклад. Щоби швидше зросійщувалися!

Як же діяти нам? Щоб достукатися до сердець російськомовних громадян, навіть перекладати нічого не треба. Є сильні російськомовні пісні, яких поки що недостатньо в інформаційному просторі. Подумайте самі: яка пісня краще заторкне серце маріупольця чи мешканця Краматорська – упівська «Лента за лентою» чи Леоніда Мухіна «Мне друзья из Москвы и Карелии…» на слова Тетяни Малахової:

Я бы русским друзьям поверила,
Если б не был мой брат в плену...
Если б улицы наши тусклые
Не заполнили гости с Кавказа,
Если б «братья» смоленские,
русские,
Не стреляли в детей Донбасса!

Ідеологічна війна з Росією мотивує нас сім разів відміряти, перш ніж щось відрізати. Заборони російську пісню – а забороняти завжди простіше – і вони згадають про нашу Конституцію. І про українсько-пісенні флешмоби на залізничних вокзалах Росії. А ще вкотре покажуть виступи Кубанського козачого хору. Дарма, що там балалайки розміром з хату, пісня ж українська звучить? Звучить. Повна свобода! А ось «укропи» російську пісню у себе заборонили, тож висновки робіть самі... І зроблять, причому не лише російські громадяни, а й наші, які давно «підсіли» на путінські телеканали.

Порушувати Конституцію не слід. А ось тематичний підбір — інша справа. Ми воюємо з Росією, тож маємо право. Скажімо, є пісня «Олеженька» В’ячеслава Купрієнка. Там багато поетичних перлинок, а головне — географія і правда, в яку поки що не всім хочеться вірити:

На границе с Россиею
был расстрелян рассвет...
За душу беруть рядки:
Солнце скрылось за бруствером,
Шлю в патронник патрон,
Лезут танками русские…
напрямик, напролом.

Хочеш не хочеш, а перенесешся в атмосферу бою.

Ні, таки варто створювати групи популяризації російськомовної пат-ріотичної пісні! Є ж чудовий кліп-пісня «Никогда мы не будем братьями» на слова 23-річної киянки Анастасії Дмитрук. Вірш учасниці Революції Гідності поклав на ноти литовський музикант, наш ідеологічний побратим Вірґіс Пупшис. До речі, саме литовці допомогли проукраїнським донеччанам видати поетичний збірник «По живому». Переважно російськомовна поезія. Там чи не з кожного другого вірша можна зробити пісню. Тож повчімося креативу у прибалтів! І замість того, щоб трощити гітару львівському виконавцеві (до речі, внукові оперного співака Романа Вітошинського), можна було б запропонувати хлопчині долучитися до процесу. Погодьтеся, гарно (навіть у Львові) звучала б пісня на слова російського поета-дисидента Олександра Бившева:

Прятать вам патроны еще рано —
Россия угрожает марш-броском.
Пусть дух живет Шухевича Романа!
Пусть будет вам Господь
проводником!

Важливо дати шанс, повірити в людину! Та й слухали б цю пісню біля львівської ратуші гості з Києва, Одеси, Миколаєва… Не виключено, що з Росії також.

Сміливіше популяризуймо російськомовні «пісні-криголами»! Але тут і певна гнучкість потрібна. Схема така: представники громадськості пропонують директору якоїсь школи на Одещині чи під Херсоном використати для виховного процесу революційне:

Мы — солдаты Степана Бандеры.
Что фашисты нам,
что москали.
Ничего нет сильней нашей веры
И любимей родимой земли!

(Олександр Бившев).

Мабуть, не кожен директор на таке погодиться. Це ж неабияке новаторство! Тоді можна запропонувати альтернативу: давні і вже відомі загалу «Лента за лентою» або «Мій друже Ковалю». І Конституція не порушується, і вибір за педагогами. Можна зробити наголос на компромісній двомовності:

Мы идем на врагов, смерти в жерло.
Пусть погибнем за рiдну свою.
Україна – вона ще не вмерла!
I до зустрiчi, хлопці, в раю!

Це так важливо: і ворога перемогти, і Конституцію не порушути.

Сергій ЛАЩЕНКО.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua