На нижчому щаблі соціальної драбини
Нещодавно здійнявся черговий «мовний» гармидер стосовно звільнення продавчині в Дніпрі, яка виявилася нездатною зрозуміти слово «тістечко» та ще й хизувалася своєю неграмотністю, вважаючи її чеснотою. Її моральне обличчя, яке вималювалося на тлі цієї події, цілком зрозуміле: вона є українофобкою та, поза сумнівом, членкинею загону виборців «ОПЗЖ». Але я хочу звернути увагу на мовне питання із суто професійного боку.
У 2014 році я був у Харкові, на його околиці. Ми з кількома колегами намагалися спілкуватися з молодою дівчиною-продавчинею українською. Вона нас не розуміла. Насправді не розумі-ла. Тобто, попри те, що вона народилася в Україні й закінчила школу в Україні, української мови не знала.
Звісно, така ситуація панує не скрізь. Але я спостерігав відсутність бодай якихось слідів української розмовної мови й писемності також у Краматорську та Святогірську. В Полтаві україн-ська стала занепадати вже під час незалежної України. Лівобережжя силами ворожої агентури поступово перетворилося на мовну пустелю, оскільки російською пересічні громадяни тих місцин володіють на рівні людожерки Елочки.
Зауважу, що така ситуація склалася не сама по собі, а була спонукана ворожими діями людей, які відповідали та відповідають за українську освіту. Зверну увагу на те, що такий затятий українофоб, як Макс Бужанський, цілком пристойно виступає українською у Верховній Раді. Це означає, що для нього це не є особистою проблемою. Він є професійним українофобом, а не тупим дурнем. Натомість, таких дівчат, як ота з Дніпра, він та його однодумці з «ОПЗЖ» свідомо хочуть позбавити навіть елементів української ідентичності, погіршити їхнє становище в суспільстві, перекрити їм дорогу для підвищення соціального статусу.
Упродовж кількох останніх років (до нашестя короновірусу) я брав участь у конференціях у місті Тарту (Естонія). Так там молоді дівчата російського походження, котрі працюють у сфері обслуговування, досконало знають естонську мову, вільно спілкуються нею з клієнтами, пишуть, читають, власне, як і треба поводитися в країні, де державною мовою є естонська. Ця маленька країна може бути прикладом для України не тільки в питаннях економіки, науки та боротьби зі злочинністю, а й у гуманітарній сфері, яка є не менш важливою.
Резюмую. Закон про мову є правильним, хоча й занадто м’яким. Жаліти звільнену дівчину не слід, бо вона погано вчилася в школі, де україн-ська викладалася у повному обсязі, а отже має залишитися на нижчих щаблях соціальної драбини доти, доки не ліквідує свої прогалини в освіті.
Меритократія повинна перемогти повсюдно й у будь-якій царині людської діяльності.
Олександр ГАБОВИЧ,
доктор фізико-математичних наук,
Інститут теоретичної фізики НАН України.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
