№ 10-11 (22229-22230) четвер-субота 11-13 лютого 2021 року

9 лютого за ініціативи Президента України Володимира Зеленського підписано меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та гарячої води населенню, що забезпечить стале проходження цього опалювального сезону та підготовку до наступного.

Меморандум укладено між Кабінетом Міністрів в особі міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова і першого заступника Міністра енергетики Юрія Вітренка, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НАК «Нафтогаз України» і мерами українських міст. Документ підписаний у присутності прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і заступника керівника Офісу Президента Кирила Тимошенка.

П’ять сільських громад — Дивізійська, Красносільська, Кубейська, Лиманська та Новоборисівська — підписали меморандум про співпрацю з Головним управлінням Національної поліції в Одеській області.

Уже цього року на їх територіях працюватимуть поліцейські офіцери, яких люди поміж себе називають «шерифами», допомагаючи місцевій владі створювати безпечний простір.

Цими днями Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області отримало нову пожежно-рятувальну техніку, дефіцитне устаткування і майно.

Захід відбувся за участі голови облдержадміністрації Сергія Гриневецького та міського голови Одеси Геннадія Труханова.

Як повідомляє МОЗ , за добу, 9 лютого, зафіксовано 3409 нових випадків COVID-19 (в Одеській області — 115). Найбільша кількість підтверджених інфікувань — в Івано-Франківській (410), Києві (297), Вінницькій (271), Закарпатській (238) та Запорізькій (214) областях. Одужань — утричі більше. За весь час пандемії в Україні на коронавірус перехворіло майже мільйон 300 тисяч осіб. Через цю хворобу ми втратили більше 20 тисяч співвітчизників.

Як інформує офіційний сайт Одеської міської ради, за весь період епідемії в центрах первинної медико-санітарної допомоги отримали лікування 17859 пацієнтів з пневмонією. Наразі під  особливим контролем і постійним моніторингом сімейних лікарів перебувають 500 хворих на пневмонію.

Нещодавно, 27 січня, світова громадськість вшанували сумнозвісну дату — 75-річчя Голокосту. В останній день січня на платформі студії «Діє-Слово» (https://diyeslovo.org.ua/) відбулася онлайн-зустріч з відомими громадськими діячами — правозахисником, виконавчим співпрезидентом Ваад в Україні Йосифом Зісельсом та експерткою зі збереження пам’яті про Голокост Галиною Хараз (Ваад України, Єрусалим), присвячена меморіалізації території Бабиного Яру. Її учасники обговорили одне з ключових нині питань — причини протистояння української громадськості російській експансії. Драматизму ситуації, як це не парадоксально, додає позиція щодо цього питання президента та його оточення.

Урочище Бабин Яр, яке знаходиться на правобережжі, на північно-західній околиці Києва, стало символом великої трагедії — розстрілу німецькими нацистами у 1941 році більше ста тисяч осіб різних національностей, 70% з яких — представники єврейської спільноти України. І дотепер на цьому місці відсутній цілісний музейний центр і меморіал, які гідно відображали б масштаби тої трагедії, глибину спільної скорботи.

Початок нового року — це завжди чудова можливість для нових ініціатив, окреслення важливих завдань, встановлення нових вищих рівнів, яких необ-хідно досягти, а також визначення пріоритетів.

11 грудня 2020 року рішенням 94-ї сесії Дунайської комісії (ДК) представника України вперше за всю історію існування організації обрано головою цієї міжнародної інституції. Мені особливо приємно прийняти естафету голови ДК від міністра закордонних та європейських справ Хорватії Гордана Грлич-Радмана, який свого часу був обраний на цю посаду як посол Хорватії в Угорщині та представник цієї країни в ДК і приділяв комісії серйозну увагу впродовж усього періоду виконання обов’язків.

Вчора це обговорювали на всіх інформаційних майданчиках, а сьогодні — тиша, наче нічого й не сталося. І цьому є причина. Ми досі не навчилися рахувати до десяти, перш ніж реагувати на несподівану і суперечливу подію.

Виняток з безправ’я

Знайти спільну точку опори у викладі того, що відбувається в телеефірі, навряд чи можливо. Але варто спробувати. Почнемо з того, що окремого сюжету — рішення Ради національної безпеки і оборони України про блокування мовлення телеканалів «112 Україна», ZIK і NewsOne — не існує.

2020 року продукція АПК склала 45% у загальному експорті з України, зберігши лідерство в його товарній структурі, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектора стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2020-го зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту соняшникової олії — 6,9 млн т і м’яса птиці — 431 тис. т. Серед товарів, що не належать до найбільш вагомих у переліку закордонних поставок, було досягнуто максимальних кількісних значень в експорті: меду (81 тис. т), заморожених плодів і ягід (55 тис. т), макаронних виробів (30 тис. т) та консервованих томатів (66 тис. т).

У двох громад-тезок на Одещині різне місце розташування, кількість жителів, розмір території, але — однакові назви, які походять від найменування їх адміністративних центрів.

Лиманська сільська територіальна громада у Білгород-Дністровському ра-йоні (колишньому Татарбунарському) утворилася в 2017 році шляхом об’єднання двох сусідніх сіл, а Лиманська селищна, що в Роздільнянському районі, сформована відповідно до постанови Кабміну в 2020-у  (колишня назва селища — Зельц), повідомляє «Сила громад».

(Продовження. Початок у номері за 4-6 лютого)

Мабуть, найбільш подовженим просвітницьким проєктом, який не має аналогів не тільки в українській виставковій практиці, а й у європейській, є подорож однієї картини-панно «Біле і чорне» Михайла Жука (1912 — 1914) із зібрання одеського колекціонера і краєзнавця Тараса Максим`юка. Тарас Іванович є володарем унікальної україніки, зібраної, переважно, на теренах Одещини, частину якої складає «Тарасів дім». Це артефакти, пов’язані з особою і творчістю Тараса Шевченка. Не менше зацікавлення викликає колекція творів українських митців ХІХ — ХХ ст.

Триптих «Біле і чорне» — вершина раннього, символістського періоду творчості М. Жука, на якому зображений двадцятилітній Павло Тичина. Якщо не брати до уваги виставки 1914 року в Чернігові та Києві, то його перший випуск відбувся у 1988-у в Одесі, а згодом його побачили шанувальники таланту Михайла Жука у Києві (1990) і Чернігові (1991). Інтерес до твору одного з найяскравіших представників українського модерну стабільно високий. Картина-панно виставлялася в Музеї Павла Тичини і Національному музеї образотворчого мистецтва у Києві (1996), на Міжнародному з’їзді україністів в Одесі (1999), а в 2006—2007 роках експонувалася у Нью-Йорку та Чикаго.

(За циклом Лесі Українки «Подорож до моря»)

Літнього дня 1888 р. Леся Українка їхала поїздом на південь. Вперше вона вирушала в таку далеку подорож. Досі, крім зв’язаних з дитинством і раннім «отроцтвом» Новограда-Волинського і Луцька, вона бувала в Києві та в Гадячі на Полтавщині, а це відправлялась за порадою лікарів аж до Чорного моря, в портове і курортне місто Одесу.

Поїзд мчав від станції до станції, повільно набирав швидкість і так само повільно, сопучи і чмихаючи, зупинявся, ніби перепочивав від неймовірного напруження. Все далі і далі лишалась рідна сторона, мила Волинь з її чудесними, до болю дорогими гаями і левадами, річками і селами, нивами і лісами. Вагонні колеса все вистукують на стиках рейок якусь мелодію і ніби підказують підпорядкувати плин думок у віршові рядки. А й справді, чи не спробувати передати думки й почуття словами, що так і просяться на папір...

Улітку 1888 року Леся Українка в супроводі батька Петра Антоновича Косача вперше приїздить до Одеси. На жаль, не на відпочинок, а на лікування. Слава про знамениті одеські лимани, їх цілющі грязі ширилася по всій Російській імперії. Консиліум професорів Варшавського університету, вважаючи операцію тазостегнового суглоба небезпечною для життя, рекомендував Лесі морські купання.

На пероні залізничного вокзалу їх зустрічає Михайло Федорович Комаров (псевдонім М. Уманець), відомий в Одесі юрист, знана й шанована людина — бібліограф і бібліофіл, перекладач, видавець, автор численних статей і нарисів в українській періодиці та ґрунтовних бібліографічних виданнях, а також чотиритомного «Словаря російсько-українського». На початку XX ст. разом з одеським українством заснував «Просвіту».

Гортаючи сторінки книги «Закоханий в українське слово»: до 170-річчя від дня народження Михайла Комарова: зб. матеріалів / упорядн. Л.М. Бур’ян; ред. І.С. Шелестович; рецензент Г.В. Закіпна. — Одеса, 2016. — 517 с., 18 с. іл. — (Серія «Одеса в іменах і документах»), звернув увагу на розділ, де вперше оприлюднені листи Богдана Комарова (1882 — 1975), сина Михайла Федоровича, — ботаніка, бібліографа, заслуженого діяча науки Таджицької РСР, до багаторічного співробітника Одеської національної наукової бібліотеки, письменника, заслуженого діяча мистецтв України, дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка Григорія Зленка (1934 — 2015).

Слід з пошаною відзначити, що в своєму творчому доробку Григорій Дем’янович присвятив Михайлові Комарову та його родині більше сотні публікацій, проте листи є й надалі залишатимуться цінним самостійним джерелом для вивчення життєвого і творчого шляху видатного українського бібліографа, фольклориста, письменника, культурного і громадського діяча Одеси кінця XIX — початку XX століть та його не менш видатних друзів-сучасників. І серед них насамперед потрібно назвати славетні імена велетнів україн-ської культури — Лесі Українки, Івана Франка та Михайла Коцюбинського.

Одеський обласний центр української культури приймає заявки на участь у дистанційному конкурсі літературно-музичних композицій «Поезія долі», присвяченому 150-річчю Лесі Українки.

Жанрова домінанта цьогорічного конкурсу: поезія, літературно-музичні композиції, моно вистави, але не залишаться поза увагою інновації та інші експериментальні форми.

Хоча 2020-й для багатьох став періодом випробувань, він подарував і кілька яскравих моментів. Уявіть собі: торік виявлено сотні нових видів тварин! Від жабки завдовжки один сантиметр до павуків, названих на честь кінозірки Хоакіна Фенікса. Сайт https://mind.ua у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад» підготував добірку про найцікавіші відкриття.

Achalinus zugo-rum. На новий вид змій, схожих на веселку, натрапили майже випадково в лісах Північного В’єтнаму, повідомляє The Independent. Рептилію знайшли посеред дороги під час спостереження за екологічними ландшафтами. Її відмінними рисами є темні майже голографічні лусочки, дивні очі та відсутність фоторецепторів.

Учені виявили, що сірі кити вже третій рік поспіль гинуть через нестачу харчування. Це відбувається через зниження чисельності та біомаси їх основної здобичі — амфіпод. Нагадаємо, сірий кит (Eschrichtius robustus) — єдиний живий вид у сімействі Eschrichtiidae, названий на честь данського зоолога Даніеля Фредеріка Ешріхта.

Уже в січні перші сірі кити з популяції Тихого океану почали прибувати в гніздові лагуни в Нижній Каліфорнії (Мексика). З моменту початку їх міграції на південь зі своїх високоширотних місць нагулу (коли вони від’їдаються після зимівлі) зареєстровано кілька виснажених тварин. Учені стурбовані тим, що UME — несподіване явище, коли помирає значна кількість популяції морських ссавців, яке почалося в січні 2019-го й призвело до 378 підтверджених випадків загибелі сірих китів та, можливо, ще багатьох не зафіксованих, триває вже третій рік.

Про службу собачу, і не тільки

Жив та був один Собака,
він завзятий був служака.
Знав, де треба промовчати,
де скавчати, де гарчати.