№ 2-3 (22221-22222) четвер-субота 14-16 січня 2021 року
Кіно за океаном і вдома
Сюжет про передачу влади в Сполучених Штатах Америки від Дональда Трампа Джозефу Байдену настільки захоплюючий, що колись стане сюжетом для голлівудських блокбастерів. У другій частині огляду про це поговоримо. А поки що повернемося додому.
Золотий газ і ціни без гальм
Із 21 грудня в Україні, як відомо, відновила роботу місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). У зв’язку з пандемією робота місії проводиться дистанційно. Тобто «місіонери» можуть сидіти за комп’ютерами будь-де. Хоч у Вашингтоні, хоч у Києві, хоч у Сінгапурі. Головне — підтримувати зв’язок з представниками українського уряду та Національного банку України.
Український дворик у серці Одеси
Напередодні Різдва Український клуб Одеси, що по вул. Катерининській, 77, презентував «Український дворик»
Немало є в Одесі місць до послуг українців – для утвердження їх національної самосвідомости, поглибленого розуміння української самобутности, підвищення культурного рівня. В Українському академічному музично-драматичному театрі ім. Василя Василька можна подивитися виставу української класики або ж на сучасну тему. Можна придбати українську книжку, яка ще пахне поліграфією, у Книгарні-кав’ярні на вул. Катерининській, 77 і на початку цієї ж вулиці, під номером 2, у схожій за духом книгарні львівського «Видавництва Старого Лева». Цікаві мистецькі події відбуваються в Одеському обласному центрі української культури на вул. Польській, 20. Не кажучи вже про те, що в кінотеатрах фільми демонструються державною мовою (мусить же колись відступити ця клята епідемія). Починає працювати багатостраждальний закон про українську мову.
А де ж самі українці? Чомусь майже не видно їх ні в Українському театрі, ні за гортанням сторінок української книжки у книгарнях-кав’ярнях, ні в інших місцях, де можна, як мовиться, відвести душу, пригоститись, як у тій пісні, українською розмовою. Відчути, що живеш в Україні, і що живеш таки не в безликому мегаполісі під назвою «Одесса», а таки ж в українському місті Одесі. Хоч і всуціль з чужомовними поки що вивісками й рекламними щитами уздовж вулиць (а почасти й табличками з назвами тих вулиць) та обіч доріг поза містом, де цілковито нехтують державною мовою. В який бік не поїдете від обласного центру – всі рекламні щити писані не по-нашому. Не кажучи вже про новомодні топонімічні конструкції з червоним сердечком, що мають засвідчити бетоновану любов міської влади до «Одессы».
В умовах локдауну
Із 8 січня в Україні діють посилені карантинні обмеження (локдаун) для запобігання поширенню COVID-19, які триватимуть до 24 січня включно. Як зазначили в Кабміні, таке рішення ухвалено «для того, щоб не допустити розгортання нової потужної хвилі захворюваності, яка може наступити, зокрема, і після новорічних та різдвяних свят».
Утім, міністр охорони здоров’я Максим Степанов виступив за подовження дії жорсткого карантину й після 24 січня. Пояснюючи свою позицію, він зазначив, що українці більше контактували один з одним під час свят, а це відбувалося ще й на фоні сезонного зростання кількості хворих на грип. Спалах цих двох хвороб може призвести до критичного навантаження на медичну систему. Про те, чи наполягатиме МОЗ на подовженні локдауну та про який термін дії обмежень ідеться, міністр не повідомив.
Вартові морських рубежів
Для морських прикордонників, як і для всіх землян, минулий рік видався украй складним і відповідальним, бо ж уперше доводилося організовувати охорону кордону в умовах світової пандемії.
Попри труднощі, Морська охорона Держпркордонслужби стрімко розвивається. Як зусиллями власного потенціалу, так і за підтримки міжнародних партнерів. Торік, зокрема, розгорнуті Ізмаїльський загін та Бердянський дивізіон катерів, розпочато формування ще одного дивізіону — Скадовського. Завдяки допомозі партнерів розпочалося облаштування пунктів базування у Бердянську, Маріу-полі, попереду — реалізація масштабного проєкту з реконструкції пункту постійного базування корабельно-катерного складу в Одесі. Триває всебічна підготовка до прийняття перших кораблів, споруджених у рамках українсько-французького проєкту.
На часі — перегляд обласних програм
Голова облдержадміністрації Сергій Гриневецький провів першу в цьому році апаратну нараду з керівниками структурних підрозділів ОДА. Основне питання — реалізація у 2020-у 37 регіональних цільових та комплексних програм за пріоритетними напрямками розвитку Одещини.
Керівник ОДА наголосив на необхідності їх детального перегляду та можливого коригування із врахуванням актуалізації міжбюджетних стосунків в умовах децентралізації та створення територіальних громад.
Чорноморський пазл львівського світогляду
Цікаво їхати у львівському міському транспорті, читаючи «Чорноморські новини». З вільним часом сутужно, а от переглянути матеріали, добираючись в інший кінець міста трамваєм чи тролейбусом, сам Бог велів. Нерідко пасажири, які сидять позаду чи стоять поряд, помітивши дещо незвичну для нашого регіону назву, запитують: «Звідки ця газета, де видається?». Кажу, що в Одесі. Дивуються і водночас радіють, що українською мовою.
Так у транспорті. Але й при щільніших контактах з науковцями може з’ясуватися, що далеко не зайва ця газета у Львові. От начебто й усе найважливіше знаєш про Одесу, та коли заглиблюєш-ся в історичні матеріали, які друкуються в «Чорноморці», то виявляється: далеко не все. Ми тут навіть інтерв’ю з визначними киянами та львів’янами можемо пропустити. Тоді «ЧН» нагадають. Скажімо, розмова Алли Котляр з Євгеном Головахою «Якщо інтелектуальна еліта складе руки...». Або з правозахисником Мирославом Мариновичем — «Світ тримається на ДНК цінностей» і «Головне зерно — у народі». Чи точка зору історика Ярослава Грицака на нинішні події: «Революція Зеленського — це третій Майдан, який хакнули». І з відомим правозахисником, і з не менш відомим істориком я знайомий особисто, тож, при бажанні, можу з ними зустрітися, але саме «Чорноморка» детально проінформувала про погляд згаданих львів’ян на останні події.
Між «телевізором» і «холодильником»
Наслідки епідемії можуть позбавити олігархів не лише багатства, а й влади
Наприкінці кожного року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва проводить новорічно-різдвяне опитування. Ми запитуємо українців, чи почувалися вони щасливими в старому році та які надії мають на рік новий.
Іноді ми користаємося цієї можливістю, щоб поставити співвітчизникам незвичайні та дивні, на перший погляд, питання. Наприклад, у грудні 2019-го запросили респондентів порівняти «нову» владу зі «старою». Тоді новорічний кредит народної довіри до команди Зеленського сягнув 43%. Події наступних 12 місяців показали, що «позичальники» невдало розпорядилися цим ресурсом. Тож і ми не ставили це питання знову, бо відповідь була надто передбачуваною.
Нові казначейські рахунки
До уваги платників податків, зборів, платежів, інших надходжень та платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» і статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) із 1 січня 2021-го Державною казначейською службою України запроваджено нові рахунки для зарахування надходжень до державного і місцевих бюджетів та зарахування коштів єдиного внеску на загально-обов’язкове державне соціальне страхування.
Інформаційні ресурси ДПС
Головне управління Державної податкової служби України в Одеській області звертає увагу платників податків на те, що, крім офіційного вебпорталу ДПС України (https://tax.gov.ua/) та безкоштовного елект-ронного сервісу «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua/), інформацію про податкові сервіси, новини, статті, анонси, роз’яснення, коментарі керівництва та фахівців і багато корисного, можна отримувати на офіційних сторінках ДПС України та ГУ ДПС в Одеській області в доступному, зручному форматі у соціальній мережі Facebook, відеохостинзі Youtube, месенджерах Telegram та Viber:
https://tax.gov.ua, fb.com/TaxUkraine, youtube.com/TaxUkraine, t.me/tax_gov_ua;
https://od.tax.gov.ua, www.facebook.com/tax.odesa.
Олександр РУСИЙ. Жартома
Про шляхи-дороги, або Новорічне привітання
Хто вірний шлях підкаже
чи скаже віще слово?
З минулого в колишнє
ми ходимо по колу.
Чи з волі, чи з неволі —
чого дарма гадати?—
ми будемо поволі
свої шляхи шукати.
Подарунок на Святвечір
Напередодні Різдва у читальній залі Центральної міської бібліотеки iм. Івана Франка відбулася презентація «Книги мудрості» кандидата філософських наук, доцента Євгена Акимовича.
Подія ця стала знаковою і для автора, і для читачів: для Євгена Олександровича це вже п’ятнадцята за ліком книжка, а одесити зможуть прочитати новодрук не лише у центральній бібліотеці, а й в усіх філіалах, бо редакційно-видавнича фірма «Прес-кур’єр» видала 100 примірників за кошти Українського культурного фонду за програмою «Культура в часи кризи: інституційна підтримка». Під час презентації відбулася передача «Книги мудрості» бібліотекам міста.
Олекса РІЗНИКІВ. Контакт з інопланетянкою
Дорогі друзі! Я не люблю вірші після їх опублікування переробляти, міняти рядки, рими. Але цими днями трапилося так, що я дописав вірша, створеного давно-давно, після контакту з інопланетянкою. Жаль, що нас тоді ніхто не фотографував, тому я ставлю простеньке символічне фото з Вікіпедії. А вірш – ось він. Чи може хтось знайти світлину, яка нагадувала б мою інопланетницю?
З когорти обраних
Вечір пам’яті Степана Химочки
Під час різдвяно-новорічних свят в Одеському будинку-музеї ім. М.К. Реріха відбувся вечір пам’яті художника Степана Івановича Химочки, який народився 25 груд-ня, на католицьке Різдво, 1937-го, а 27 березня 2021-го буде річниця його смерті.
До цієї події співробітники будинку-музею підготували камерну ретроспективну виставку митця із музейного фонду, а це 18 пейзажних творів — дарунки автора на різних етапах їхньої плідної та взаємовигідної співпраці.
«Бранець із Буджацького степу»
(Продовження. Початок у номері за 6 січня)
* * *
Солов’ї без жалю
Рвуть на клапті сади
і діброви.
На світанку зозулі
Комусь починають літа.
Я шукаю чолом
Твої чорні зажурені брови
І цілую твої
Неціловані здавна вуста.
Рішельєвська, 47
На початку грудня минулого року в Одесі відбулося кілька протестних акцій, учасники яких виступали проти планів влади знести старовинну будівлю міської друкарні Євтима Фесенка та вигнати на її місці чергового залізобетонного монстра.
Чим же знаменита ця друкарня і як послужив нашому місту й українській справі Євтим Іванович Фесенко?
Моніторимо довкілля зі смартфона
Напередодні новорічних свят у рамках програми транскордонної співпраці «Басейн Чорного моря 2014—2020» у пресцентрі Paritet відбулася презентація проєкту «Створення навчальної мережі для консолідації зусиль спільного екологічного контролю та моніторингу басейну Чорного моря LeNetEco — 2».
Це спільна ініціатива чотирьох країн Північно-Західного Причорномор’я — Болгарії, Румунії, Молдови та України. Нашу частину проєкту презентували його автори — науковці Одеського національного політехнічного університету: Валерій Володимирович Лебідь, керівник проєктного офісу ОНПУ, та Валерій Григорович Логвинов, кандидат економічних наук, експерт з управління освітньо-навчальними проєктами.
Характер криється у крові
Усім відомо, що кров — найважливіша сполучна тканина в людському організмі. Вона забезпечує живлення й обмін речовин усіх клітин, а також несе важливу інформацію про нас.
Існують чотири групи крові і резус-фактор, які можуть дати дуже багато відповідей на питання про людський організм. Володіючи необхідною інформацією про власну групу крові, ви зможете краще розібратися у собі, зауважує https://clutch.ua.
Інтелектуальна плавбаза
Китай почав будівництво безпілотної інтелектуальної дослідницької плавбази, яка займатиметься морськими дослідженнями шляхом координації з дронами, безпілотними кораблями або підводними апаратами, повідомляє Сіньхуа.
За словами головного наукового співробітника групи безпілотного обладнання в Південній морській науково-інженерній лабораторії Гуандуна Чжоу Ніна, очікується, що корабель буде введений в експлуатацію у 2022 році.
Тест за ароматом кави
Втрата нюху і смаку є одним з найпоширеніших симптомів COVID-19. Але у бага-тьох випадках це відбувається поступово й людина не відразу розуміє, що сталося.
Науковці навчилися визначати втрату нюху і смаку на ранньому етапі інфікування за допомогою звичайної кави. Аносмія — стан, за якого людина тимчасово втрачає можливість чути запахи і відчувати смаки. Наразі не існує жодного методу лікування чи способу виявлення цього. Для багатьох пацієнтів з коронавірусною інфекцією аносмія може бути єдиною ознакою хвороби і зберігатися довгий час. Однак усвідомлення того, що людина втратила нюх і смак, приходить до неї не відразу. Як правило, вона не здогадується про це доти, поки не перестане відчувати різкі запахи. Головна ж небезпека полягає в тому, що такі люди, не підозрюючи про свою недугу, продовжують ходити на роботу, до батьків і друзів, заражаючи довколишніх.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206