Переглядів: 957

Маска — не тільки від ковіду

Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», 63% респондентів повідомили, що носять маски лише в місцях великого скупчення людей, зокрема в транспорті та магазині. Постійно їх носять 35% опитаних.

На жаль, через нерозуміння реальної картини поширення COVID-19 поки що ми не можемо сказати, наскільки носіння масок стримує цю хворобу. Але є припущення, що цього виявилося достатньо, аби дещо пригальмувати поширення інших інфекційних захворювань, «традиційних», так би мовити. Принаймні про це говорять дані зі статистики Центру громадського здоров’я (ЦГЗ). Лікарі підтверджують вплив маскового режиму на зменшення показників захворюваності іншими інфекціями, що передаються повітряно-крапельним шляхом, щоправда, з деякими уточненнями.

Тож чи можна стверджувати, що масковий режим та інші карантинні обмеження не виявилися марними?

Якщо подивитися на показники захворюваності населення за десять місяців нинішнього року порівняно з тим же періодом минулого, то впадає у вічі те, що з багатьох «традиційних» інфекцій захворюваність відчутно зменшилася. Наприклад, якщо за 10 місяців 2019-го було виявлено 1884 випадки кашлюку, то в 2020-у — 1033, свідчать дані ЦГЗ. Вірусний менінгіт торік діагностували у 536 людей, а цьогоріч — у 55. Відчутно впала захворюваність на туберкульоз. За останніми даними МОЗу, кількість нових хворих і рецидивів сухот за перше півріччя 2020-го, порівняно з аналогічним періодом 2019-го, зменшилася на 27,4%, а в абсолютних числах із 13512 до 9644.

Та найбільшу увагу привернула статистика захворюваності на кір, яка впала із майже 57 тисяч випадків до лише 258.

Чи можна пов’язувати таке зменшення захворюваності з масковим режимом, а також миттям рук, дистанціюванням тощо? «Укрінформ» запитав про це лікарів-інфекціоністів. Вони пояснюють: щодо кору причини спаду потрібно розглядати у комплексі, і масковий режим хоча й сприяв такому покращенню, але не настільки відчутно.

«Якщо говорити про кір, то для цієї інфекції характерний циклічний перебіг. Є певні цикли у 4 —7 років, між підйомами і спадами захворюваності. За свою профе-сійну діяльність пам’ятаю вже кілька таких циклів», — зазначає інфекціоніст Юрій Жигарев.

Його колега Євгеній Щербина додає, що крім закінчення чергового циклу вплинуло й те, що вакцинація від кору впродовж двох попередніх років була проведена на досить непоганому рівні. «Я вже не пам’ятаю, коли до мене востаннє зверталися пацієнти із симптомами кору, здається, десь рік тому. Рік-два люди хворіють дуже сильно і навіть без потужної вакцинації спалах зупиняється. Нинішній масковий режим теж, звісно, вплинув на ситуацію із захворюваністю на кір, але лише частково», — зауважує Євгеній Щербина.

А от щодо поширення інших інфекцій, то справді всі протиепідемічні заходи, починаючи від локдауну й закінчуючи миттям рук та носінням масок, вплинули на їх поширення, продовжує Юрій Жигарев. Але, за його словами, треба зважати й на те, що люди менше стали звертатися за медичною допомогою. «Спілкуючись з колегами, дізнався, що у приватні клініки почали звертатися пенсіонери. Тобто ті люди, які звикли заощаджувати, були вимушені прийти на прийом до платного фахівця, оскільки не змогли отримати консультацію у свого сімейного лікаря через перевантаженість хворими на ковід. Тобто фізично не всі мають можливість отримати медичну допомогу. Крім того, люди бояться. Якщо виникає кашлюк чи інша респіраторна інфекція з температурою під 40ОС, то, викликавши «швидку», пацієнти або відмовляються госпіталізуватися в інфекційне відділення, або не можуть це зробити через переповненість лікарень хворими на ковід. Відповідно такі люди не завжди потрапляють до статистики», — вважає інфекціоніст.

Здавалося б, масковий режим мав би відчутно позначатися на поширенні звичайного грипу та ГРВІ. Проте, за даними Центру громадського здоров’я, інтенсивний показник захворюваності на них на 50-у тижні на 10,1% вищий за аналогічний період минулого сезону. При цьому значно відрізняється віковий розподіл пацієнтів, що захворіли на грип та ГРВІ. Якщо торік на 50-у тижні діти до 17 років становили 69% від загальної кількості таких хворих, то тепер їх частка — 40,6%. Тобто кількість дорослого населення з діагнозом ГРВІ та грип у поточному сезоні зросла майже вдвічі порівняно з минулим сезоном (подібним чином змінився і віковий розподіл щодо госпіталізацій, що можна помітити за 47-м тижнем, бо на 50-у ця інформація недоступна. — Авт.). При цьому випадків грипу наразі виявлено лише 5%, проти 15% торік.

Інфекціоніст Євгеній Щербина каже, що з власної практики якраз добре помітив позитивний вплив маскового режиму на зменшення поширення грипу та ГРВІ: «За перших симптомів ГРВІ ми передусім робимо тест на коронавірусну інфекцію і за результатами бачимо, що це саме вона. Пацієнтів із грипом у мене та колег з лікарні досі не траплялося, тому можна говорити: щодо грипу масковий режим однозначно працює».

Така ситуація із статистикою пояснюється тим, що пацієнтів з легкою чи середньою формою перебігу коронавірусної інфекції в реальності сімейні лікарі не направляють на ПЛР-тестування, а просто фіксують як пацієнтів з ГРВІ. Крім того, Фейсбук рясніє історіями про те, що коли хворіє вся родина, то висновок щодо того, ковід це чи ні, робиться на основі одного з родичів. Також можна припустити, що коли не було ковіду, то люди часто переносили грип чи застуду на ногах і до лікарів не зверталися. А тепер — звертаються…

У прогностичному центрі ФОРСАЙТ COVID-19, що працює при КПІ, також відзначають, що зміна вікового складу захворюваності на грип та ГРВІ в поточному сезоні в бік осіб, старших 17 років, та збільшення кількості госпіталізації з діагнозами грип та ГРВІ саме працездатної вікової групи (30 — 65 років) з великою ймовірністю вказує на маскування випадків COVID-19 під діагнози грип та ГРВІ. «І якщо кількість зареєстрованих випадків грипу і ГРВІ за минулий сезон станом на 47-й тиждень (1191723 особи; наразі такі дані доступні лише за 47-й тиждень. — Авт.) зменшилася мінімум удвічі, враховуючи карантинні заходи в поточному сезоні, то очікувана кількість зареєстрованих випадків грипу та ГРВІ в сезоні 2020—2021 років станом на кінець листопада повинна наближатися до 597000 осіб», — підсумовують аналітики. Решта — випадки COVID-19.

Висновок. Ця інформація підтверджує добрі новини для відповідальних людей: оскільки масковий режим та інші протиепідемічні заходи відчутно впливають на грип та ГРВІ, то це означає, що мають суттєво впливати і на COVID-19. Головне, щоб більшість із нас це розуміла.

Юлія ГОРБАНЬ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua