№ 97-98 (22215-22216) четвер-субота 17-19 грудня 2020 року

Велика політика на цьому тижні почалася з великої події за океаном. Цю подію очікували, але ніхто не був упевнений до кінця, що юристи чинного президента США Дональда Трампа не винайдуть приводу, щоб уповільнити процес передачі влади новообраному главі держави.

Повернення до норми

Навіть зараз, коли колегія вибірників своїм голосуванням за-кріпила перемогу Джозефа Байдена з переконливою перевагою (302 голоси проти 232 голосів за нинішнього господаря Білого Дому), існує можливість перенесення виборчої суперечки у Конг-рес. Подібна можливість примарна, але прихильники Трампа збираються йти до кінця, хочуть використати всі важелі, які надає Конституція і всі прецеденти виборчих кампаній за час існування США. У цій ситуації показником є не те, чи визнає Трамп свою поразку, а те, як Байдену вдасться впоратися з опором республіканців у Сенаті і на рівні штатів в перші місяці після інав-гурації 20 січня.

Серед пам’ятних дат та ювілеїв, що відзначаються цьогоріч на державному рівні, — 150-ліття від дня народження першого в новітній історії командувача Українського флоту контр-адмірала Михайла Михайловича Остроградського.

Михайло Остроградський народився 21 грудня 1870 року на хуторі Пашенівка Кобеляцького повіту Полтавської губернії в старовинній козацькій родині, що походила від гетьмана Данила Апостола. Тому іноді прізвище адмірала зустрічається і як Остроградський-Апостол. Серед представників цього роду знаходимо миргородського полкового суддю Матвія Івановича Остроградського та його сина Федора Матвійовича — миргородського полковника у 1752—1768 роках. Ще один яскравий представник цієї родини — всесвітньо відомий математик, який товаришував у Петербурзі з Тарасом Шевченком, — Михайло Васильович Остроградський (1801—1862). Тож дитинство Михайлика проходило в атмосфері зацікавленості й любові до української минувшини, як це тоді бувало і в інших старих українсько-козацьких родинах.

Державна служба зайнятості — централізована система державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України.

Державна служба зайнятості створена в грудні 1990 року на підставі постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 21.12.1990 №381 «Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР» шляхом перебудови діючої на той час служби працевлаштування на спеціалізовану службу, до завдань якої належить забезпечення комплексного вирішення питань, пов’язаних з регулюванням зайнятості населення, професійною орієнтацією, працевлаштуванням, соціальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян.

Із суботи, 19 грудня, «Культпросвіт» та «Незалежні» запрошують на #НЕЗАЛЕЖНІ_КІНОВЕЧОРИ — ексклюзивні камерні покази у затишній атмосфері у вузькому колі за філіжанкою теплого напою. Бо ж саме зараз культурні ініціативи в Одесі потребують підтримки — у такі нелегкі часи ми маємо єднатися та підтримувати одне одного.

19 грудня, 20.00 — «Борщ. Секретний інгредієнт». Документальний тревел, фільм-дослідження кулінарним експертом Євгеном Клопотенком нашої головної національної страви та пошуків секретних інгредієнтів з різних куточків України.

Хто заходив до нашого центру, неодмінно звернув увагу на табличку із висловом: «Робота існує для тих, хто її шукає». Як про мене, сказано дуже влучно і… справедливо.

Державна служба зайнятості в особі нашого колективу максимально сприяє кожній людині, яка з огляду на життєві обставини потребує підтримки, однак останнє слово, поза сумнівом, залишається саме за нею.

Економіст-кібернетик за фахом, людинознавець і людинолюб за покликанням, грамотний і відповідальний спеціаліст, за уподобаннями — театрал і мистецтвознавець, чудова мама двох дітей. Це про Наталію Миронівну, очільницю відділу організації працевлаштування населення, в якому сьогодні працюють вісім фахівців.

Розмовляти з цією людиною — одне задоволення. Чула, як вона спілкується з відвідувачами. Ввічлива, грамотна, уважна до кожного. Іншим у колективі надовго не затриматися. Глибокі фахові знання, як і непідробне почуття поваги до людей, бажання їм допомогти, — за основу у їх непростій державній роботі.

Світлані Миколаївні колись самій довелося звернутися за послугами до центру зайнятості у статусі тимчасово безробітної. Буденна ситуація — людина з вищою технічною освітою тоді потрапила під скорочення.

Спершу погодилася працювати спеціаліс-том із працевлаштування, тому що запропонували таку роботу, потім стала начальником відділу, згодом — доросла до заступника директора. Ніколи не думала й не гадала, що залишиться у цій службі на цілих 28 років. І пишається тим, що працює у такому злагодженому колективі, де кожен знає свою роботу і добросовісно з нею справляється.

Із 1 грудня 2020 року в Україні збільшено один з ключових соціальних стандартів — прожитковий мінімум. Саме від його розміру залежать соціальні виплати, зокрема й розмір максимальної допомоги з безробіття.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ максимальний розмір допомоги з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

«Робота, якою я займаюсь ось уже понад 18 років, — надзвичайно відповідальна, вимагає суворого обліку і контролю, оперативності й точності, бо все мусить зійтися копійка до копійки. Хоча й здається паперовою, для когось, може, й не цікавою, мало привабливою, але для мене особисто бухгалтерський облік — не сірий сумний фон, а яскрава палітра. Адже за цифрами бачу повну картину суспільного життя. Десь фарби яскравіші, десь — тьмяніші, однак повна картина прекрасна! — каже Тетяна Іванівна.

Випускниця інженерно-економі-чного факультету колишнього Одеського інституту харчових технологій ніколи не пошкодувала, що обрала професію бухгалтера, яка практично завжди затребувана. Сьогодні вони удвох (отака куценька бухгалтерія центру) обслуговують чималі фінансові потоки, бо ж у базі даних центру — понад три тисячі пошукачів роботи, які отримують виплати. А ще — компенсація підприємцям єдиного соціального внеску, нарахування допомоги із часткового безробіття роботодавцям і найманим працівникам… Кому — кожні п’ять днів, кому — кожні десять. Обсяг роботи просто вражає.

Чи замислювалися ви коли-небудь, чому люди охочіше купують різні товари, до того ж далеко не завжди потрібні їм, на презентаціях або через каталоги? У цьому випадку покупцям уже пояснили властивості товару й переконали, що купівля просто необхідна. Ваше завдання на співбесіді абсолютно аналогічне: переконати працедавця взяти на роботу саме вас!

Для цього насамперед потрібно скласти список власних «товарних якостей».

Як почуваються малі релігійні громади на Одещині

Одещина багата національним, культурним і релігійним розмаїттям. Сьогодні у єдиному духовному просторі нашої області живуть сотні конфесій. Станом на 1 січня 2020 року було зареєстровано 1390 релігійних організацій, у тому числі 3 духовні центри, 17 релігійних управлінь, 1312 релігійних громад, 25 монастирів та скитів, 20 місій, 2 братства та 11 духовних навчальних закладів.

Незважаючи на різні вірування, релігійні течії, люди живуть по-сусідськи, і це додає краю неповторного колориту та індивідуальності. Найпоширенішим на Одещині є православ’я. Представлені також інші світові релігії, як-от іудаїзм, іслам, різновиди християнства.

Це питання, напевне, хвилює всіх жінок. Бо ж не завжди хочеться готувати щось складне й «витратне» за часом. Пропонуємо кілька рецептів швидкої домашньої їжі, на приготування якої піде зовсім небагато часу, а вечеря вийде смачною та ситною.

Курячі грудки у соєвому соусі. Грудки порізати шматочками, покласти в миску, залити сумішшю соєвого соусу і води (1:1), додати цукор (столова ложка на 250 г м’яса), все перемішати залишити на пів години. Разом із заправкою викласти на нагріту сковорідку і тушити щонайменше 10 хвилин. Перед подачею на стіл посипати дрібно нарізаною зеленню.