«Літопис» Самійла Величка:без пропусків і цензури

Самійло Величко був канцеляристом Війська Запорозького часів гетьмана Івана Мазепи і мав можливості для збирання й використання матеріалу. Свій фундаментальний історичний трактат він писав упродовж кінця ХVІІ — першої чверті ХVІІІ ст. Автор «Літопису» відображає особливості уявлень, ідей, цінностей та самоусвідомлення людей у часи козацької України, показує тодішнє розуміння полі-тичних і соціальних процесів, використовує велику кількість першоджерел, а також історіо-графічних праць, відтворює значний масив важливих для дослідників документів (оригіналів і копій), подає, цитує або переказує й критично коментує повідомлення козацьких літописців.

На відміну від літописів Самовидця та Грабянки, праця Величка є масштабнішою: вона охоплює події від 1620 до 1700 років і вміщує сотні документів з військової канцелярії, цитати з нині втрачених щоденників, хронік.

Попри унікальність і популярність, цей твір ніколи не видався повністю, з необхідним археографічним апаратом, відтак і дотепер належним чином, по суті, не вивчений. У ХІХ ст. він був опублікований з порушенням структури, значними пропусками, без коментарів, текстологічного аналізу, до того ж з цензурних причин до нього не увійшли окремі документи та панегірики, пов’язані з Іваном Мазепою.

Пропоноване видання, що ґрунтується на оригіналі рукопису і його київській копії кінця XVIII ст., дасть змогу повніше оцінити козацький період історії України, переосмислити багато історіографічних міфів й уточнити конкретні події. Воно вміщує повний текст праці Самійла Величка зі збереженням його структури: томів, частин, розділів, глав, параграфів тощо, з передачею всіх структурних елементів оригіналу, відтворенням мініатюр (портретів українських гетьманів, виконані ретушшю), та наявних при ілюстраціях написів.

Оригіналу рукопису передують шість вступних статей: звернення «До читача» відповідальних редакторів Валерія Смолія і Тетяни Таїрової-Яковлєвої; масштабне колективне дослідження «Літопис» Самійла Величка («Історія») — визначна історіографічна пам’ятка: до історії тексту та її вивчення» (Сергій Багро, Андрій Бовгиря, Геннадій Боряк, Тетяна Таїрова-Яковлєва); біо-графічне дослідження Тетяни Таїрової-Яковлєвої «Самійло Величко: біографічна розвідка»; дві кодикологічні студії — «Оригінал пам’-ятки: кодикологічний аналіз» (Анастасія Мельник, Іван Поляков, Тетяна Таїрова-Яковлєва, Денис Ципкін) та попереднє кодиколо-гічне дослідження Людмили Гнатенко «Київський список пам’ятки: кодикологічний аналіз» і, нарешті, «Археографічні засади видання» (Андрій Бовгиря, Людмила Гнатенко).

Завдяки колосальним зусиллям науковців, видавців, меценатів, які здійснили роботу державної ваги, значуща праця Самійла Величка стала доступною для вивчення і дала змогу кожному з нас повніше оцінити події козацького періоду історії України. «…Сподіваємось, перше повне видання тексту праці С. Величка з урахуванням археографічних коментарів і кодикологічного аналізу стане новим етапом в усвідомленні її місця в українській історіо-графії, спонукатиме переглянути джерельну базу пам’ятки, виявити фрагменти втрачених ранніх козацьких літописів, уні-кальних документів тощо, а також покладе початок новим дослідженням і науковим дискусіям», — пишуть у вступному слові відповідальні редактори й упорядники видання Валерій Смолій і Тетяна Таїрова-Яковлєва.

Видання адаптоване для сучасного прочитання й розраховане на широку аудиторію — істориків, філологів, культурологів і всіх, кого цікавить історія козацької доби та зразки барокової літератури.

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з унікальною історичною писемною пам’яткою у фонді Одеської національної наукової бібліотеки.

Світлана ГЕРАСИМОВА,
провідний бібліограф відділу зв’язків
з громадськістю і реклами ОННБ.