Переглядів: 438

Перемоги і поразки України

Поки Центральна виборча комісія не отримає всі протоколи з «мокрою печаткою», про остаточні підсумки місцевих виборів в Україні судити зарано. Цифри миготять, як у калейдоскопі, і те, що з’являється в пресі, нагадує, скоріше, коливання середньої температури по лікарні. При цьому багато чого залежить навіть не від термометра, а від того, як на термометр дивляться.

Владу зміцнять феодали

Партія влади, наприклад, провела незалежний підрахунок голосів у всеукраїнському масштабі й отримала результат, який кілька днів тому опублікувало інформаційне агентство УНІАН. На кольоровій діаграмі розташувалися досягнення переможців. У загальному заліку на першому місці, природно, «Слуга народу». Потім іде варіант «ОПЗЖ» або «Європейська Солідарність», «Батьківщина» і так далі.

Але що є загальним заліком, що є розподілом перемог пар-тійних представників в обласних, міських чи районних радах? Післявиборна пропаганда. Нічого більше. Одне місце в раді невеликої громади не можна порівняти з місцем у міськраді Дніпра, Одеси чи Запоріжжя. А місце в депутатській більшості, що приймає рішення, не дорівнює місцю в опозиції.

Можна заперечити, що загальний залік на місцевих виборах впливає на вагу партії в національному масштабі. У Франції, можливо. Але не в Україні. У нас балансу влади в центрі і на місцях не існує. А політичні партії в парламенті і в місцевих радах ведуть нескоординовану політику. Загальні назви та значки на лацканах. Усе.

Тому спиратимемося не на партійні цифри, а на тенденції, які були очевидними і до місцевих виборів. «Слуги народу» впродовж півтора року перебування при владі Зеленського і після завоювання монобільшості в парламенті втратили симпатії значної частини населення. Залишки цих симпатій складають приблизно двадцять відсотків від загального числа голосів виборців на місцевих виборах. Здавалося б, результат для «слуг» непоганий.

Однак там, де місцева влада сильна, а вона сильна в більшості великих міст і обласних центрів, «слуги» здатні, в кращому випадку, тільки входити в коаліції як молодші партнери. А старшим партнером на сході і півдні, тобто на більшій частині країни, виступає ОПЗЖ. Партія «русского мира» і повернення України в часи Януковича.

До другого туру виборів, де визначаться переможці конкурсу міських голів, ще два тижні, але вже зараз вимальовується так званий профіль переможців. Це ставленики місцевого бізнесу, олігархи другого ряду, «міцні господарники», чиї інтереси час-то не збігаються з інтересами тих, хто рулить країною в Києві. Не збігаються вони також з інтересами «русского мира», представленими в «ОПЗЖ».

З досвіду минулих років відомо, що голови самоврядувань самі здатні формувати більшість у місцевих радах, незважаючи на партійну приналежність обраних депутатів. З часом це стане фактом. Владу збережуть, а завдяки децентралізації — зміцнять, регіональні феодали. Вони і стануть переможцями українських виборів 2020 року. Ні «русский мир», ні Європа такій перемозі не завадять.

Могло бути гірше

Якщо чекати землетрусу в одному місці, трусне в іншому. Місцеві вибори не спровокували політичних потрясінь. Але відразу після них посипалося. Причому, посипалося в фундаменті — в Конституційному Суді України. Якщо хтось забув, у нашій країні йде боротьба з корупцією. Скрізь, але особливо — у вищих ешелонах влади. З цією метою створено кілька потужних органів — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), а потім і Вищий антикорупційний суд України (ВАКС).

При згадці цих органів представники влади та їх пособники повинні були стрімголов тікати з країни. Або каятися в гріхах на Майдані. Але цього не сталося. Грабіжники держави відчували себе впевнено доти, поки закон не зобов’язав їх надавати елект-ронні декларації з оприлюдненням власних доходів і витрат, а також доходів та витрат членів сім’ї. І не встановив кримінальну відповідальність за неправдиві відомості.

Існує безліч лазівок, щоб обій-ти відповідні статті Кримінального кодексу. Але буває, що закон спрацьовує, і чиновнику, депутатові або судді доводиться пояснювати походження власності в десятки мільйонів доларів, колекцій творів мистецтва, здатних скласти музей, або банківських вкладів на нечувані суми.

З метою дискредитації антикорупційної піраміди керівників її органів намагалися і намагаються пересварити або звільнити за рішенням суду. Але це вирішувало лише половину завдання. Другу і найнебезпечнішу для грабіжників половину становило саме існування електронних декларацій і кримінальна відповідальність за неправдиве їх заповнення. У Верховній Раді зацікавлені особи не раз намагалися скасувати або поправками звести нанівець відповідні закони. Але увага суспільства і міжнародних фінансових органі-зацій заважала цим спробам.

Тоді замість парламентських методів корупціонери застосували метод юридичного зашморгу. 47 народних депутатів від фракції «ОПЗЖ» та групи «За майбутнє» звернулися до Конституційного Суду з проханням перевірити закони про електронні декларації та статті Кримінального кодексу на відповідність Конституції України. Цікаво, що низка суддів КС, за офіційними джерелами, є фігурантами розслідувань про неправильне заповнення електронних декларацій (приховані відомості про власність). А голова КС приховав переоформлення земельної ділянки в окупованому Криму за російськими законами.

З таким конфліктом інтересів Конституційний Суд України повинен був, як мінімум, відмовити сорока семи депутатам у розгляді справи. Але не відмовив, а в негласному (письмовому) засіданні прийняв рішення. Про те, що частину статей закону про запобігання корупції, які визначають повноваження НАЗК, а також статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за незаконне збагачення, визнати такими, що не відповідають Конституції України. Е-декларації (щодо них рішення нема) тепер можна заповнювати, опираючись на власні фантазії. Відпові-дальності — ніякої. Чиновна, депутатська і суддівська орда може спати спокійно.

«Могло бути гірше», — сказав, дізнавшись про це, міністр юстиції України Денис Малюська. Могло бути, певна річ. Якщо Основний Закон скасувати взагалі.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net