Переглядів: 2569

Як ми проголосували

(Поки що за результатами екзитполів)

Явка на місцевих виборах становила 36,88% — ЦВК

Явка виборців на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року становила 36,88%, повідомляє «Укрінформ» (www.ukrinform.ua/) з посиланням на відділ взаємодії зі ЗМІ Секретаріату ЦВК.

Так, у наведеній на сайті ЦВК таблиці зазначається, що відомості про явку надали 1488 ТВК по всій Україні, при цьому кількість виборців в уточнених списках ТВК становить 28 622 004 особи, а кількість виборців, які отримали бюлетені, — 10 556 621. Відтак, за попередніми даними, явка виборців станом на 11:00 26 жовтня становить 36,88%.

Водночас у ЦВК уточнили, що ця інформація не має офіційного характеру, оскільки відповідно до постанови ЦВК від 20 жовтня 2020 року №404, зазначені відомості надходять до комісії від органів ведення Державного реєстру виборців, які, своєю чергою, отримують ці дані від територіальних виборчих комісій будь-якими засобами зв’язку, зокрема телефоном або електронною поштою.

Найактивніше голосували Тернопільщина, Львівщина і Волинь.

Згідно з оприлюдненою таблицею ЦВК, у Тернопільській області з 800 тис. 702 зареєстрованих виборців бюлетені для голосування отримали 357 тис. 787 осіб (44,68%). На Львівщині з 1 млн 894 тис. 6 осіб на виборчі дільниці прийшли 829 тис. 945 (43,82%), на Волині — 316 тис. 202 з 754 тис. 927 виборців (41,89%).

Перевищила 40% також явка виборців в Івано-Франківській (41,8%), Чернігівській (41,64%), Закарпатській (41,25%) і Хмельницькій (40,71%) областях.

Натомість найнижча явка зафі-ксована у Донецькій (31,67%, 360 тис. 177 виборців з 1 млн 137 тис. 379 зареєстрованих), Миколаївській (32,02%, 274 тис. 323 з 856 тис. 796) та Харківській (32,33%, 648 тис. 458 з 1 млн 5 тис. 457) областях.

Всеукраїнський вимір обрання місцевих рад і мерів

Харків, Вінниця й Маріуполь, за даними екзитполів, уже обрали «старих» міських голів. На одеситів, дніпрян, львів’ян, миколаївців чекає другий тур. Київ — «на межі».

Попри коронавірусні й полі-тичні ризики, місцеві вибори в Україні відбулися. За новими правилами. З урахуванням нового статус-кво влади на місцях. З обранцями (поки що — неофіційними), які матимуть нові повноваження та нові фінансові можливості — загалом у понад 500 мільярдів гривень. Зі «старими» порушеннями й політтехнологічними ноу-хау під час виборчої кампанії і в день голосування. З очікуваним непростим підрахунком голосів. Із ймовірними оскарженнями, суперечками і скандалами.

Але ж — головне — із новими надіями для країни. Нехай і скористалася правом обирати майбутнє своїх громад, міст та областей порівняно невелика кількість наших співвітчизників. Явка на місцевих виборах завжди була проблемою. Ось і цього разу звична апатія, поєднана з коронавірусною обережністю та посилена сприятливою для відпочинку на природі погодою, переважила заклики влади і партій до активності. За даними Центрвиборчкому, явка по країні не перевищила 37%. Тоді, як, приміром, на попередніх місцевих виборах, у 2015-у, цей показник становив 46,6%.

У ЦВК і в громадських організаціях, що опікуються спостереженням на виборах, визнають: серйозних порушень, які суттєво вплинули б на волевиявлення громадян, не було. З «нюансами» ж розбиратимуться виборчі комісії, правоохоронці й суди.

Київ. Другий тур: Віталій Кличко vs «?». Чи перемога у першому?

У «мерському» бюлетені столиці сформувався «солідний» список. У якому і шоумен Сергій Притула, й експредставниця Кабінету Міністрів у Верховній Раді Ірина Верещук, і колишній міністр житлово-комунального господарства та багаторазовий нардеп Олексій Кучеренко, і голова столичної міськдержадміністрації часів Януковича Олександр Попов, і супердосвідчений «господарник» Олександр Омельченко, й «телевізійний філософ» Андрій Пальчевський, і чинні та колишні нардепи Борислав Береза, Михайло Поживанов, Сергій Шахов, Микола Томенко, Єгор Фірсов, Юрій Левченко, Андрій Іллєнко, й одне з відкриттів попередніх президентських виборів Ігор Смешко.

Але більшість опитувань усім їм пророкували поразку від важковаговика — боксера-політика Віталія Кличка. Інтрига була лише в тому, чи переможе він у першому турі, чи подарує комусь шанс на «спаринг» у другому.

За даними двох екзитполів (служби «Рейтинг» і спільного проєкту студії Савіка Шустера й телеканалу «Україна 24»), Віталій Кличко хоча й набагато випередив суперників, до необхідних для перемоги вже в першому турі 50% голосів трохи не дотягнув.

Дані дослідження «Рейтингу»:

• Віталій Кличко («УДАР») — 47,8%;

• Олександр Попов («ОПЗЖ») — 8,6%;

• Сергій Притула («Голос») — 8,3%;

• Ірина Верещук («Слуга народу») — 8%;

• Олексій Кучеренко («Батьківщина») — 6,3%;

Результати екзитполу «від Шустера»:

• Віталій Кличко — 45,93%;

• Олександр Попов — 9,62%;

• Ірина Верещук — 8,53%;

• Олексій Кучеренко — 7,82%;

• Сергій Притула — 7,27%.

То що, поєдинок Кличко-Попов? Імовірно, хоча й не факт. Адже перевага останнього над найближчими «переслідувачами» — у межах статистичної похибки.

Але! За даними джерела, наближеного до територіальної виборчої комісії, не виключено, що Віталій Кличко переможе уже за підсумками першого туру, стверджує агенція «Інтерфакс Україна». Після опрацювання 67% голосів він набирає близько 51%. Ексрегіонал Олександр Попов — 9,4% голосів. І він у другому турі. Раптом що. Третій — Сергій Притула (7,7%).

Натомість ситуація із ймовірним партійним складом Київської міської ради більш-менш зрозуміла. 7 фракцій. Найбільша — «ударівська».

Соціологічна група «Рейтинг»:

• «Удар» — 21,3% голосів;

• «Європейська солідарність» — 18%;

• «Слуга Народу» — 9,5%;

• «Голос» — 7,2%;

• «Єдність Олександра Омельченка» — 6,8%;

• «ОПЗЖ» — 6,7%;

• ВО «Батьківщина» — 6,6%.

Дані екзитполу «Студії Савіка Шустера» і каналу «Україна 24»:

• «УДАР Віталія Кличка» — 19,74%;

• «ЄС» — 17,76%;

• «Слуга народу» — 10,28%;

• «ВО «Батьківщина» — 8,61%;

• «Опозиційна платформа — За життя» — 7,77%;

• «Єдність» — 5,94;

• «Голос» — 5,65%.

Аналітичний відступ №1: Омельченко, Пальчевський — що це було?

Що додати важливого? Сенсація — це ймовірне проходження «Голосу» в Київраду.

Очевидно, позитивну роль відіграв вибір лідерів кампанії — Сергія Притули і Максима Нефьодова. Здивувала і партія «Єдність» 82-річного ексмера Олександра Омельченка. Все-таки, звичка виборця — багато що значить. Привертає увагу чергова поразка «партії Смешка». Незважаючи на всі передвиборні аванси. Схоже, тут йдеться про якийсь фундаментальний прорахунок, закладений при заснуванні партії. Розмитість ідеологічних постулатів? Брак харизми у лідерів?

Вперше за багато років у Київраді не будуть представлені націоналісти. Причина очевидна — розпорошеність. І ще — хронічна неспроможність вийти зі своєї електоральної «капсули», тобто привернути на свій бік інших виборців.

Цікаво вийшло з Андрієм Пальчевським. Кількість реклами цього кандидата, маніпулятивних «соцопитувань», за даними яких він «наздоганяв» Віталія Кличка, — зашкалювала. Здавалося, у столиці ставиться електоральний експеримент: чи може отака купа грошей знівелювати, по суті, репутацію зі знаком «мінус» кандидата, якого явно нав’язували Києву? І кияни дали однозначну відповідь: Ні! Це викинуті на вітер гроші…

Харків. «Заочна» перемога Кернеса

У другому за розмірами українському мегаполісі, який зараз, до речі, перебуває в «червоній» карантинній зоні, із «новим-старим» міським головою, схоже, вже визначилися.

Втретє у кріслі градоначальника опиниться Геннадій Кернес, переконані організатори екзитполів. Незважаючи на те, що Геннадій Адольфович уже півтора місяця перебуває на лікуванні за кордоном й особистої участі у виборах фактично не брав, у рідному місті про нього не забувають. Зокрема, згідно з дослідженням Студії Савіка Шустера і телеканалу «Україна 24», Кернес уже може святкувати — 57,9% голосів. Олександр Фельдман (ОПЗЖ) та Олексій Кучер від «Слуги народу» — далеко позаду, приблизно по 12% електоральної підтримки.

Вибори до Харківської міськради:

• «Блок Кернеса — Успішний Харків!» — 39, 52%;

• «Опозиційна платформа — За життя» — 16,99%;

• «Слуга народу» — 12,39%;

• «Європейська солідарність» — 9,17%;

• Партія Шарія — 6,41%;

• «Блок Світличної — Разом!» — 5,42%.

Щодо партійних розкладів у Харкові, то вони давно прогнозувалися. Навіть «шаріївці» проходять. Багато що залежатиме від того, як центр вибудує стосунки із партією Кернеса. Власне, те ж саме було і з попереднім скликанням місцевих рад.

Дніпро. Солідна перевага Філатова і... другий тур

Згідно з екзитполом Студії Савіка Шустера та телеканалу «Україна 24», на виборах міського голови Дніпра лідирує чинний градоначальник Борис Філатов.

Він набирає 44,47% голосів. Його найближчий конкурент, Загід Краснов від партії «Громадська сила», набрав 14,44%. Олександр Вілкул («Блок Вілкула «Українська перспектива») — 11,27%, Сергій Риженко від «Слуги народу» — 10,6%.

На виборах до міської ради Дніпра попереду партія «Пропозиція», представником якої є чинний міський голова, — 28,33% голосів. «Опозиційна платформа — За життя» набирає 17,15%, «Слуга народу» — 15,21%, «Громадська сила» — 10,44%, «Європейська солідарність» — 7,5%, «Блок Вілкула «Українська перспектива» — 5,24%.

Тобто тут все залежить від (умовної) коаліції — якою вона буде. Схоже, перспективи для української стабільності є. І вони непогані.

Одеса. Найбільше охочих до владного пирога. Який поки що не поділили

Кандидатів на посаду одеського міського голови було аж 23. І тут поміж «записних» лідерів не обійшлося без чинного міського голови. Й, за даними екзитполів, Геннадій Труханов упевнено проходить до другого туру.

Згідно з дослідженням КМІС, його «доробок» — 34,6% голосів. Представник ОПЗЖ Микола Скорик набрав 17,7%, «джентльмен»-«слуга народу» Олег Філімонов — 15,5%.

За даними екзитполу Студії Шустера, за Труханова проголосували 34,4%, за Скорика — 17,93%, за Філімонова — 13,75% політично активних одеситів.

До Одеської міськради, за даними КМІС, потраплять представники промерської партії «Довіряй ділам», яка набирає 24,4% голосів, ОПЗЖ (20,9%), «Слуги народу» (18%), «Європейської солідарності» (12,3%), «Партії Шарія» — 9,3%. Згідно з екзитполом Студії Шустера, розрив між «Довіряй ділам» і ОПЗЖ менший — 23,77% та 22,38% відповідно. «Скромніші» результати «Слуги народу» — 15,95%, на тому ж рівні «Європейська солідарність» — 12,72%, «Партія Шарія» набирає менше, ніж за дослідженням КМІС, — 6,63%.

В Одеській обласній раді, за результатом екзитполу КМІС, також будуть представлені п’ять партій: ОПЗЖ — 21,4%, «Довіряй ділам» — 21,3%, «Слуга народу» — 18,9%, «Європейська солідарність» — 13,6%, «Партія Шарія» — 9,6%.

Ситуація в Одесі багато в чому схожа на Дніпро. Тобто прогнозується збереження нинішнього статус-кво.

Інші обласні центри. Десь перемагають чинні мери, десь — виборці «піднесли їм гарбуза»

Наразі оприлюднено дані екзитполів, проведених лише в частині великих міст.

Скажімо, даними дослідження, що проводилося Комітетом виборців України, у Вінниці вже в першому турі перемагає чинний міський голова Сергій Моргунов (68,9% голосів). На другому місці — представник «ЄС», народний депутат сьомого скликання Сергій Кудлаєнко — 13,2%. Третій — голова Вінницької ОДА, висуванець «Слуги народу» Сергій Борзов (7,4% голосів). Загалом у Вінниці на посаду міського голови балотувалися 10 кандидатів. Чи не найрезонанснішим стало висування від ОПЗЖ колишнього боксера В’ячеслава Узелкова, щодо якого поліція навіть відкривала кримінальне провадження — за фактом ймовірного підкупу виборців. Безплатною кашею... Втім, це не допомогло. Скромний результат у 2—3% голосів.

У міській раді Вінниці, за даними екзитполу КВУ, будуть представлені 5 партій:

• «Українська стратегія Гройсмана» — 54%;

• «Європейська солідарність» —13,1%;

• «Слуга народу» — 8,5%;

• ОПЗЖ — 5,3%;

• ВО «Батьківщина» — 5%.

Усього на місцевих виборах-2020 до Вінницької міськради своїх кандидатів висували 18 партій.

У Львові, ймовірно, відбудеться другий тур виборів міського голови. За участю Андрія Садового, який очолює місто з 2006 року, та кандидата від «Європейської солідарності» Олега Синютки. Згідно з екзитполом Студії Шустера, Садовий набирає 41,12% голосів, Синютка — 27,38%. Порівняно з більшістю інших великих міст розрив «притомний». Так що вся виборча інтрига попереду.

На виборах до Львівської міської ради найбільше місць здобуває «Європейська солідарність» — 30,74% голосів. Далі — «Самопоміч» (24,12), «Голос» (9,78), ВО «Свобода» (7,52), «Варта» (5,06%). Майже на межі потрапляння до міськради партія «Слуга народу» — 4,74% голосів.

У другий тур виборів мера Миколаєва виходять чинний міський голова Олександр Сєнкевич та представник ОПЗЖ Владислав Чайка, свідчить екзитпол Студії Савіка Шустера і телеканалу «Україна 24». Сєнкевич (партія «Пропозиція») набирає 40,78% голосів, Чайка — 26,77%. Представниця «Слуги народу» Тетяна Домбровська — третя (16,81%). Але вона — поза межами другого туру, який також обіцяє бути напруженим.

На виборах до Миколаївської міської ради лідирує ОПЗЖ, яка набирає 26,74% голосів. Партія «Пропозиція» — 23,79%, «Слуга народу» — 19,62%, «Європейська солідарність» — 6,87%. Крім того, п’ятивідсотковий бар’єр долають «Партія Шарія» (5,48%) і «Наш край», який цього разу, схоже, майже ніде у великих містах не «вистрелив», — 5,37%.

Одним із небагатьох винятків, коли чинні міські голови навіть не потрапили до другого туру голосування, стали Чернівці. Лідирує на виборах градоначальника представник партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук — 29,13% голосів. Віталій Михайлішин від партії «Команда Михайлішина» другий — 21,43%. Чинний же мер Чернівців Олексій Каспрук лише третій — 17,94% голосів. Це — дані екзитполу на замовлення Студії Савіка Шустера.

Найбільше голосів поміж партій, представники яких балотувалися до міськради, набрала «Єдина альтернатива» — 22,14%. Друга «Слуга народу» — 14,74%. Далі — «Команда Михайлішина» (12,21%), «Європейська солідарність» (10,86%), «Пропозиція» (8,82) і «Народний контроль» (5,43%).

Уся боротьба за крісло мера попереду в Ужгороді. Згідно з екзитполом Студії Савіка Шустера, чинний міський голова Богдан Андріїв набрав 23,84% голосів, а Віктор Щадей від «Слуги народу» — 22,73%.

На виборах Ужгородської міської ради проходять:

• «Слуга народу» — 18,91%;

• «Батьківщина» — 12,21%;

• «Рідне Закарпаття» — 8,87%;

• «Європейська солідарність» — 7,17%;

• «Опозиційна платформа — За життя» — 5,88%;

• КМКС — Партія угорців України — 5,35%;

• «За майбутнє» — 5,21%.

На межі потрапляння до міськради партія «Альтернатива» — 4,86%.

За результатами екзитполу Студії Шустера, на виборах черкаського міського голови найбільше голосів здобуває чинний очільник міста Анатолій Бондаренко. Представник партії «За майбутнє» набирає 32,66% голосів. Віктора Євпака («Голос») підтримали 19,84% виборців, Віталія Ільченка («Слуга народу») — 17,8%.

За даними екзитполів, най-більше голосів на виборах до Черкаської міської ради отримали «Слуга народу» — 20,68%, «За майбутнє» — 13,32%, «Голос» — 12,05%, «Європейська солідарність» — 10,92% та «ВО «Черкащани» — 8,7%.

Аналітичний відступ №2. Феномен розкритикованих «в пух і прах» чинних мерів

Дивна ситуація. За час попередніх каденцій більшість чинних поки що міських голів піддавались у своїх населених пунктах нищівній критиці (за окремими винятками — приміром, як Моргунов у Вінниці чи Кернес — у Харкові). Навіть у прибічників до них була купа запитань. Але коли дійшло до нових виборів, вони знову поміж лідерів. При тому, що адмінресурс, схоже, вдалося заблокувати (крім штучних інформприводів, аби зайвий раз «засвітитись» у ЗМІ).

«Перемога чи високий відсоток та потрапляння до другого туру чинних мерів — це значно мірою наслідок виборів 2019 року, коли у запит на «щось нове» люди проголосували за неполітиків. Але помилки «нових облич» увімкнули зворотну захисну реакцію виборців — «аби не було гірше», — пояснює такий «феномен» політичний експерт Богдан Петренко, — тому голосували за тих, хто був при владі. Якщо президентські й парламентські вибори називали електоральною революцією, то місцеві вибори стали електоральною контрреволюцією».

Другою причиною відносного успіху чинних градоначальників експерт називає розбіжність між реальним і символічним світом. Результати соцопитувань свідчать, що українці оцінюють ситуацію в рідному населеному пункті значно краще, ніж у країні в цілому. «Це наслідок того, що ЗМІ надто негативно висвітлювали загальну ситуацію в Україні. У той час як українець бачить, що в його громаді ситуація краща, ніж у «телевізорі»: робляться якісь ремонти, критичних провалів нема. Тобто у багатьох виборців склалось уявлення, що їхня громада — такий собі острівець стабільності в країні, де все вже ледь не під землю провалюється. Зрозуміло, що владу за таких обставин підтримуватимуть», — вважає Богдан Петренко.

Прифронтовий схід. Донбас чинних мерів не жене?

Активність виборців у регіоні, зокрема на Донеччині, за даними ЦВК, була найнижчою в Україні.

У найбільшому на підконтрольних територіях місті Донбасу Маріуполі, за даними екзитполу соціологічної групи «Рейтинг», другого туру виборів міського голови не буде. Бо вже в першому перемагає чинний мер Вадим Бойченко. Він набирає 68,1% голосів, а його найближчий конкурент, представник «Опозиційної платформи — За життя» Володимир Клименко — 22,8%.

На виборах до міської ради найбільше голосів набирають «Блок Вадима Бойченка» — 45,6%. ОПЖЗ — 31,4%, «Партія Шарія» — 6,2%, «Слуга народу» — 5,7%, «Сила людей» — 5%.

Депутатів обласних рад на Донеччині та Луганщині цього разу не обирали.

Тим часом громадськість із нетерпінням чекає підрахунку голосів у низці населених пунктів регіону, де за владу вирішили поборотися доволі одіозні політики й «господарники». На кшталт претендентки на посаду міського голови Слов’ян-ська Нелі Штепи. Нагадаємо, свого часу вона підтримала проросійських бойовиків, які навесні 2014-го захопили місто. Поміж претендентів на управління громадою і голова Лиманської ОТГ Петро Цимідан, якого судили за приховування статків і якого підозрюють у наданні матеріальної підтримки російським військовим формуванням.

Один із кандидатів у голови ОТГ того ж Лимана — Андрій Перебийніс. Він — син «вічного мера» Леоніда Перебийноса, що був при владі 20 років. Після початку окупації міста ексградоначальник виїхав за межі України й досі не повернувся. Натомість його син напередодні заявив журналістам: «батько й син — то різні речі»... Хоча він «справу батька» готовий продовжувати.

А серед кандидатів в очільники Дружківки — один з ініціаторів так званого «референдуму» сепаратистів Володимир Григоренко. До речі, чинний мер...

Аналітичний відступ №3: Коли «бабло» не допомогло

Повернімося, все-таки, до Пальчевського. Складно підрахувати, скільки десятків мільйонів гривень «вбухали» у розкрутку цього кандидата на посаду міського голови Києва.

Цілі вулиці, були захаращені його білбордами й сітілайтами (тільки в Києві під його «фейс» викупили 250 бордів!). Понад $8 тисяч щотижневих витрат на рекламу у Фейсбуці. Загалом, за даними видання «Бабель», щомісячний бюджет партії Пальчевського в онлайні — $200 тисяч. А замовні соцопитування, які прогнозували, що Пальчевський уже дихає у спину Кличкові й ось-ось залишить його позаду!.. А ефіри на телеканалах «112», ZIK, NewsOne, Медведчука, а також «Україна 24» Ахметова і Kyiv Live Вадима Столара... І нові шоу з головою Пальчевського, яка без упину говорить, і запрошення до студій, і повтори програм, знятих ним як ведучим ще у 2000-их і на початку 2010-их. Таке враження, що якби свого часу хтось зняв ранок у дитсадку, де Андрійко Пальчевський читав російські віршики, то й це відео глядачам би показали... А результат — менше 5% для Пальчевського як кандидата на посаду столичного міського голови і провал «походу на Київраду» його партії.

Інший приклад — колосальні витрати на рекламу кандидатів від партії «За майбутнє». І в обмін на мільйони Коломойського — доволі скромний результат...

Політичний експерт Богдан Петренко пояснює: «Щодо програшу Пальчевського, то багатьом «сірим кардиналам» не дають спокою перемоги, які в той чи інший час здобували нові проєкти. Які при цьому ніколи не повторювали свого попереднього успіху»... Окрім того, за словами експерта, далося взнаки засилля Пальчевського в медіа-просторі, що мало зворотний ефект. Насиченість — відштовхнула виборця.

«Та водночас я не був би зовсім упевненим у тому, що він повністю провалив свою місію. Пряме завдання він не виконав — не провів депутатів до міськради. Але — опосередковане — купа антиреклами, яку було вилито переважно на Президента України, а не на Кличка, і його політичну силу, все ж відіграла свою роль у падінні рівня підтримки партії влади у Києві», — підсумовує пан Петренко.

Виборчі порушення: від кількох сотень гривень за голос до фальшивої виборчої дільниці

Поліцейські зареєстрували 77 кримінальних справ за фактами порушень виборчого процесу. Про це повідомив на брифінгу перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий.

Він уточнив: «До поліції надійшло 4375 заяв та повідомлень, складено 224 адмінпротоколи, розпочато розслідування у 77 кримінальних провадженнях». Також у день голосування на-дійшло 12 повідомлень про нібито мінування 18 виборчих дільниць у Вінницькій, Одеській, Київській і Дніпропетровській областях.

Глава Нацполіції Ігор Клименко запевнив: усі допущені під час виборів порушення буде ретельно розслідувано. Йдеться і про купівлю голосів, і про так звані виборчі каруселі, і про незаконну агітацію, і про інші порушення.

Та, судячи з реакції соцмереж, найрезонанснішим став випадок на Сумщині, який одночасно і насмішив, й обурив. Розповіла про нього у Фейсбук координаторка Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська: «Село Соснівка, Конотопський район, Попівська ОТГ, Сумщина. Працює незаконна ДВК, яка організовує голосування до сільської ради, громади, яка відмовляється входити до складу ОТГ. Діє вона за ідентичним номером, як і справжня ДВК — 590211. Бюлетені надрукували самостійно. Виборці йдуть на ту дільницю і голосують... Біля фейкової дільниці грає музика і людей запрошують на голосування, вони йдуть на самопроголошену дільницю замість справжньої, а на справжній дуже низька явка, адже вона в глибині села й біля неї «нічого не відбувається», люди не знають, що туди насправді потрібно йти».

Правоохоронці оперативно відреагували й нині проводять розслідування. За оцінками юристів «Опори», йдеться про порушення законодавства відповідно до низки статей Кримінального кодексу. Зокрема, статті 353 «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи — членами комісій». Злочин карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом терміном до шести місяців, чи обмеженням волі — до трьох років.

Владислав ОБУХ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua