№ 76-77 (22194-22195) четвер-субота 1-3 жовтня 2020 року

Переглядів: 911

На розломі світів і цивілізацій

З кінця минулого століття вважали, що розпад світових імперій — процес незворотний і закономірний. Такий же, як і близька перемога ліберальних демократій у всьому світі. Перевірити це не можна, але передбачення в книжці Френсіса Фукуями «Кінець історії і остання людина» на читачів діють гіпнотично. Діють відтоді, як упав комуністичний режим у СРСР і закінчилася «холодна війна».

Імперіалістичний ренесанс

Торжество ліберальної демократії в усьому світі відсувається надовго і чим закінчиться — не відомо. Але сюжет, пов’язаний з розпадом світових імперій, розгортається на наших очах. І не в тому напрямку, як раніше припускали. До двох основних центрів боротьби за владу і вплив на глобусі (США та Китай) от-от додасться третій і, можливо, четвертий. Ідеться про дві колишні імперії, які, не гребуючи нічим, намагаються «встати з колін», наступаючи на інтереси всіх, хто довкруж, у тому числі й на інтереси одне одного.

Переглядів: 828

На канапі і на сходах

Уперше за історію Одеського міжнародного кінофестивалю гості не заходили червоною доріжкою до святкової зали. Церемонія відкриття 11-го ОМКФ відбувалася в інноваційному онлайн-форматі — це була прогулянка Одесою. Яніна Соколова та Олег Панюта прогулювалися нашим улюбленим містом від оперного театру, через Приморський бульвар до Воронцовського маяка, зустрічаючи по дорозі партнерів, учасників, друзів та організаторів фестивалю…

Традиційне свято кінематографу цьогоріч проходить онлайн. Глядачі, як і раніше, мають можливість знайомитися з найкращими світовими та вітчизняними кінохітами, першими переглядати унікальні інтелектуальні стрічки, спілкуватися з акторами, режисерами, брати участь у зустрічах зі всесвітньо відомими діячами кіномистецтва, але не в багатолюдних залах, а вдома, перед власним монітором. Є у цьому і свої плюси: можна переглянути фільм, не виходячи з квартири, разом з родиною та друзями, і час перегляду обрати самому — посилання на подію дійсне кілька днів.

Переглядів: 907

Вікопомні біль і пам’ять

29 вересня в Україні вшановували пам’ять жертв Бабиного Яру. Як нагадування про той вікопомний біль і застереження, аби ніколи і ніде ніщо подібне не повторилося, пропонуємо вашій увазі статтю, підготовлену Українським інститутом національної пам’яті.

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж «просто зайвими». Бабин Яр — це некрополь для понад 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

Переглядів: 671

Коронавірусна лавина

Більше мільйона людей у світі померли від ускладнень, викликаних коронавірусом COVID-19. В ООН назвали такі дані «приголомшливими». У ВООЗ взагалі вважають заниженою офіційну статистику людських втрат внаслідок зараження COVID-19, про що на брифінгу заявив Майкл Райан, директор програми ВООЗ із надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я.

Заниженою вважається і загальна кількість інфікованих коронавірусом, яка вже, за офіційними даними, перевищує 33 млн осіб (з них 23 млн одужали). При цьому у критичному стані на даний час перебуває майже 100 тисяч людей.

Переглядів: 688

Спалені крила

Вечір. П’ятниця. 25 вересня. В Україні, попри  війну і карантин, люди «гецають/тусуються/відриваються», бо ж ресторани/клуби/дискотеки, попри ті ж таки війну і карантин, працюють.

А тим часом український інформаційний простір (для тих, кому інформація важлива і хто не вештається клубами/дискотеками) вибухає чорною звісткою: під Чугуєвом сталася трагедія. Ми втратили цвіт української аві-ації: на облавку літака Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України, який зазнав катастрофи (з причинами розбираються експерти), загинув екіпаж та курсанти Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Із 27 осіб (семеро — члени екіпажу, 20 — курсанти), які перебували на борту літака, що здійснював плановий тренувально-навчальний політ, вижив тільки один курсант. Направду, як кажуть у народі, вродився у сорочці (ще й, певно, янгол-охоронець був поруч).

Переглядів: 687

Узори Олени Пчілки

Мрії збуваються! Рік тому презентуючи на Волині дитячу пересувну виставку з проєкту «Мамай мандрує», я побачив цей диво-рушник у Музеї родини Косачів. Ба більше — пощастило долучитися до вишивання узорів з альбому Олени Пчілки — Ольги Петрівни Косач, матері великої Лесі Українки. Тоді й виникла ідея проведення подібного заходу, або, як тепер модно казати, флешмобу в Одесі.

І це була не просто забаганка. Адже перебуваючи в нашому місті Леся Українка разом зі своєю подругою Маргаритою Комаровою вишили рушник на могилу Тараса Шевченка. До того ж, в Одесі  традиційно проводяться вишиванкові фестивалі, працюють досвідчені майстрині, як-от Ганна Михайлівна Онікієнко, до давнього народного ремесла, яке цілком заслужено вважається мистецтвом, активно долучається молодь. То чому б рушнику з Лесиного краю не побувати у Причорномор’ї?

Переглядів: 798

Розпродаж землі — неконституційний

Президент, його команда та лобісти, які протягнули закон про розпродаж сільськогосподарської землі, свідомо пішли на порушення закону, аби зірвати засідання Конституційного Суду. Про це заявила голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час брифінгу за результатами першого засідання КС щодо незаконності відкриття ринку землі.

«Сьогодні замість розгляду справи в Конституційному Суді ми побачили одну очевидну річ — президенти в країні змінюються, а шахрайські прийоми залишаються такими, як були в усі часи. Для того, щоб зірвати сьогодні засідання Конституційного Суду, двоє представників президента «випадково» не змогли з’явитися на це засідання», — обурилася Юлія Тимошенко.

Переглядів: 661

Тернистий шлях до єднання

Ця публікація — про боротьбу однієї з парафій за своє законне право бути в лоні єдиної помісної Православної церкви України та ті маніпуляції, до яких вдається Московський патріархат, аби всіляко цьому завадити. Вочевидь, стратегія, обрана відданими Москві противниками церковної самобутності українців, полягає в тому, щоб створити складнощі й занурити у тривалу та заплутану юридичну тяганину кожну громаду, яка наважиться виступити за єдність зі справді українською Церквою.

26 січня 2019 року релігійна громада Свято-Покровського храму смт Сарата Одеської області на чолі з настоятелем, благочинним Саратського округу РПЦ в Україні протоієреєм Владиславом Шіманом провела збори, на яких відбулося голосування про перехід до Православної церкви України. Результати голосування виявилися більш ніж красномовними: 287 осіб висловилися за, четверо — проти й четверо утрималися.

Переглядів: 864

Українська Пальміра

(Одеса в контексті вітчизняної економічної історії XV — першої половини ХІХ ст.)

(Продовження. Початок у номері за 26 вересня)

Одеса стала центром нової великої мережі чумацьких доріг, про що І. Слабєєв писав: «Найбі-льшою з нових дорожніх систем була одеська, що склалася в кінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. у зв’язку з початком вивезення через Одеський порт за кордон хліба та інших сільськогосподарських товарів. Вищеназвана система доріг охоплювала величезну територію: південні повіти Волинської, більшу частину Подільської і Київської, західні повіти Катеринославської губерній, значну частину Бессарабії і всю Херсонську губернію, тобто весь той район, що постачав сільськогосподарську продукцію на експорт. Головні чумацькі шляхи проходили через такі чотири пункти: Балту, Криве Озеро, Богополь і Вознесенськ».

Переглядів: 739

М’яка, але потужна сила книжки

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначався учора, 30 вересня, у нас з’явилася чудова нагода поспілкуватися з Миколою СЕНЧЕНКОМ, директором державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», доктором технічних наук, професором, академіком Міжнародної академії інформатизації при ООН, заслуженим діячем науки і техніки України, головним редактором наукового журналу «Вісник Книжкової палати», членом національних спілок письменників і журналістів.

Микола Іванович — цікавий співрозмовник, компетентний і досвідчений фахівець, талановитий учений, мудрий керівник, відома й авторитетна людина у науковому, гуманітарному та політичному просторі. Він багато років поєднує керівництво науковою установою з результативною творчою працею. У його творчому доробку — чимало книжок і досліджень з питань світової політики, національної безпеки, інформаційно-видавничої, книжкової та бібліотечної справи.

Переглядів: 696

Слово — мов засів

Мова про Валентина Щегленка — журналіста, письменника, кореспондента нашої улюбленої газети «Чорноморські новини».

Пам’ятаю: коли вперше побачила його — війнуло таким теплом, добротою. Типове українське обличчя, кремезна статура, розважливі рухи.

Переглядів: 715

У садочку — німецькою, вдома — рідною

Понад 20% вихованців дитячих садочків у ФРН зростають у сім’ях, де вдома майже не говорять німецькою, повідомляє Федеральне міністерство у справах сім’ї цієї країни.

За останніми даними, близько 675 тисяч із 3,2 мільйона вихованців дитсадків (21,4%) походять із сімей, де рідною є інша мова, аніж німецька. І частка малечі із сімей мігрантів у дошкільних закладах з кожним роком тільки зростає. Якщо у 2017-у вона становила 18,7%, у 2018-у — 19,4%, то нині, як уже зазначалося, — 21,4%.

Переглядів: 757

А ви звідки?

Одесит Сергій БРИГАР, який послідовно і наполегливо пропагує якнайширше застосування української мови у повсякденному житті, на своїй фейсбук-сторінці поділився черговим враженням від спілкування із земляками.

Одеса. Привоз. Купую огірки.

— Мужчина, беріть побільше, бо ж я недорого оддаю, і дуже хароші, — припрошує продавчиня, жінка, якій на вигляд трохи за п’ятдесят.

— Я зрозумів, але спершу дозвольте мені подивитися, оці-нити товар і зорієнтуватися, скільки реально потрібно.

Переглядів: 891

«Раз добром нагріте серце вік не прохолоне»

Кінець вересня, «пори врожайної і осінньо-молодої», позначений днем народження знаного літературознавця, доктора філологічних наук, професора Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Нонни Михайлівни Шляхової (28.ІХ 1933 — 6.V.2018). Пам’яті талановитого вченого і прекрасної людини присвячена книжка спогадів, упорядкована її донькою, також філологом і професором, Мирославою Мамич («Нонна Михайлівна Шляхова. Стежки її Долі», Одеса, «Астропринт», 2020). У виданні вміщені спомини друзів і колег, прижиттєві інтерв’ю вченої, хронологічний покажчик її наукових праць та кілька нових досліджень українських філологів — як продовження літературознавчих студій Н.М. Шляхової.

Пропонуємо вашій увазі один зі спогадів (друкується з деякими скороченнями) з цього видання.

Переглядів: 661

Дитина має право...

Нинішній навчальний рік дуже незвичний для учнів, їхніх батьків та вчителів, адже школа вперше розпочала навчання в умовах пандемії, з безумовним дотриманням карантинних обмежень.

Утім, багатьох, крім нових проблем, хвилюють і традиційні, так би мовити стандартні: чи має право заклад збирати кошти з батьків, куди звертатися, якщо дитину ображають, чи обов’язково залучати учнів до прибирання у школі? Відповіді на ці запитання надає фахівчиня Тарутинського бюро правової допомоги Марина ЗАЛІЗКО.

Переглядів: 672

Титуловані маяки

«Укрпошта», як повідомляє пресслужба відомства, ввела в обіг новий блок поштових марок «Маяки України». Цей випуск продовжує започатковану в 2009—2010 роках тематичну серію.

Серед маяків, зображених на марках цьогорічного випуску: Станіслав-Аджигольський Задній, розташований на Херсонщині, поблизу с. Рибальче, Бирючий на однойменному острові (також Херсонщина), унікальний маяк на острові Зміїний у Чорному морі (Одеська область), а також три кримські маяки — Іллінський (на мисі Святого Іллі), Меганомський (на мисі Меганом) та Євпаторійський (у Каламітській затоці).

Переглядів: 809

Хто до нас прийшов?

Відомий мандрівник Олександр Волощук зустрівся з одеситами

Того дня в Одеській національній науковій бібліотеці розмовляли про далекі краї, які надихають на написання книжок, зі спортивним журналістом, письменником, філософом і відомим мандрівником Олександром Волощуком. («ЧН» розповідали про нього у номерах за 25-27 квітня, 30 травня, 12 жовтня та 14 грудня минулого року.)

Йому 48 років, з яких 18 присвятив подорожам різними країнами світу. Живе в Чернігові, та буває там рідко, бо більшість часу проводить у мандрівках. Цікаво, що на зустріч з одеситами Олександр Волощук також прибув пішки: 8 серпня розпочав свою подорож із села Грем’яч Новгород-Сіверського району на Чернігівщині, яке є найпівнічнішим населеним пунктом України, а кінцевою точкою маршруту обрав місто Вилкове на Одещині. Відстань у понад 1000 кілометрів запланував здолати за 37 днів, проходячи щодня по 30 кілометрів, що є звичним для нього темпом.

Як же все починалося? Послухаймо гостя.

— Називати мандрівки частиною мого життя не зовсім точно, бо насправді це і є моє життя, моя робота. Ще в школі моїм найулюбленішим предметом була географія. У п’ятому класі я знав столиці всіх країн світу, а моїми улюбленими книгами були географічні карти й атласи. Вже тоді мріяв усе це побачити на власні очі — океани, моря, річки, гори, країни, міста… Тоді я не думав, що стану мандрівником, але все стається у свій час.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua