№ 70-71 (22188-22189) четвер-субота 10-12 вересня 2020 року

Переглядів: 472

Часи змінюються, а страх — вічний

Один з моїх приятелів звернув увагу: вітрина терору, гільйотина, революційні трибунали у великих французьких містах не зрівняти з хаосом, який під час Революції вирував у провінціях і від якого загинула велика кількість людей. Висновок — більшовики і нацисти не винайшли нічого нового. Вони давали зелене світло терору, а масові репресії і вбивства відбувалися за законами інерції.

Інерція терору

Зауваження про інерцію терору правильне, але правильне наполовину. Форми державного терору з часом змінювалися і вдосконалювалися. У двадцятому столітті, наприклад, масові репресії поступово перетворювалися із засобів залякування на засоби управління людьми та економікою. Сталінські чекісти забезпечували не тільки покірність населення й одностайне голосування на виборах. Сорок п’ять відсотків радянської економіки на початку 1950-х були під управлінням карателів.

Переглядів: 467

Василь Стус: життя, віддане за гідність

35 років тому, 4 вересня 1985-го, у політичній зоні на Уралі загинув Василь Стус — український поет, борець із радянською тоталітарною системою

У відкритому листі 1975 року до Івана Дзюби Василь Стус писав про те, «…як нестерпно жити за умов, коли звичайне людське прагнення — прожити свій вік у межах елементарної порядності — вимагає надлюдської мужності й надлюдського героїзму». І додавав: «…З усіх можливих героїзмів за наших умов існує тільки один героїзм мучеництва, примусовий героїзм жертви. Довічною ганьбою цієї країни буде те, що нас розпинали на хресті не за якусь радикальну громадську позицію, а за самі наші бажання мати почуття самоповаги, людської і національної гідности».

Саме ці слова — самоповага, порядність і гідність — найчастіше зустрічаються в листах Василя Стуса до батьків, дружини, сина, друзів. Вони були лейтмотивом його короткого 47-річного життя. Ось лише кілька цитат:

Переглядів: 441

Вони перемогли ГУЛАГ

Сьогодні, 10 вересня, в музеї Меморіалу героїчної оборони Одеси (вул. Дача Ковалевського, 150) відкрилася виставка «Тріумф Людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ»

Це виставковий проєкт був задуманий і втілений у життя Українським інститутом національної пам’яті у співпраці з Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та Галузевим державним архівом СБУ.

Переглядів: 650

Те, що не дозволяє зависнути над безоднею

Редактор газети Іван Мельник запропонував дати відповіді на три запитання: що означають, чим є для мене Україна, Слово, Любов. Властиво, викласти своє тлумачення цих понять.

Україна.

Слово.

Любов.

Три означення сутности Людини. Якщо перше з них замінити назвою будь-якої країни, і тоді воно буде звичайним словом. Бо й справді, що таке Україна для кожного з нас? Це Батьківщина — передовсім…

Україна — це біль. Постійний біль за кожну людську душу, втрачену у цій нелюдській війні, за кожну душу, котра нині з докором дивиться з небес: які ми недолугі у всьому та байдужі — нехай би до себе самих, але ж — до батьківської землі, до рідного краю, властиво — до Батьківщини.

Це — гіркий жаль за тим, що — з великими надіями, очікувано — могло бути, але не відбулось. І це — гнів, злість, ненависть (хоча руйнівної ненависти й без того подостатком на рідній землі) до зверхників її, котрі розпаношились на київських пагорбах, котрі бачать і знають, як живеться людям по тих європах, але вони й гадки не мають те саме зробити й на рідній землі, бо чужа вона для них, того й не плекають подібних думок.

Україна — це те, що живить душу своєю красою і самим фактом свого існування; можна прожити, як мовиться, лише на хлібі й воді (а без видовищ наших нинішніх — то й поготів), якби лиш знаття, що по якімсь часі вона вилюдніє до життєвого рівня хоч би сусідніх країн.

Переглядів: 607

Нові правила плюс нові умови

5 вересня офіційно стартувала кампанія з проведення місцевих виборів-2020, які мають відбутися 25 жовтня.

Кампанія особлива, бо ж усе відбуватиметься по-новому: змінилася виборча система, з’явилися нові процедури, нові права і нова відповідальність за порушення правил. Ба більше: вибори вперше проходитимуть в умовах пандемії коронавірусу, яка також вносить у процес свої, іноді – несподівані, а подекуди просто таки кардинальні, корективи.

Переглядів: 589

Голоси із Кодимського яру

До річниці масового розстрілу під час Другої світової війни місцевих євреїв, у Кодимі завершено встановлення і впорядкування пам’ятного комплексу.

Є у передмісті Кодими надзвичайно мальовниче, але з трагічною історією місце — Кодимський яр. Криваві події, які розгорталися тут у роки фашистської окупації, зробили його місцем скорботи.

— Тут 30 серпня 1941 року відбувся перший масовий розстріл молодих євреїв — юнаків і дівчат, які приїхали додому на канікули. Друге масове знищення єврейського населення відбулося неподалік 12 січня 1942-го. Тоді загинуло понад 630 євреїв містечка. Людей похилого віку, жінок, дітей, які нічого не підозрювали, вигнали на лютий мороз у хатній одежині. Тих, хто не міг іти, вбивали на місці. Поліцаям за кожного спійманого і розстріляного єврея платили одну німецьку марку. Такою була ціна людського життя, — розповіла про ті трагічні події мешканка Кодими Раїса Марківна Зільберман.

Виходець із Кодими, журналіст і письменник Петро Юхимович Фаєнгерш (літературний псевдонім Петро Єфимов), живучи у США, написав книжку «Живі і мертві. Трагедія маленького містечка» — про вбивства безневинних людей у яру на околиці міста. Автор збирав матеріали в очевидців. Цю книгу споминів важко читати, бо вона написана сльозами і кров’ю тих, хто вижив. Кодимський яр для місцевих євреїв і всіх, хто вважає себе людиною, — то страшне і пам’ятне місце.

Переглядів: 445

Ще є час на адаптацію

Україна виконала рекомендації Венеціанської комісії й не буде більше змінювати закон «Про освіту» на вимогу інших країн, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час спільної з главою МЗС Румунії Богданом Ауреску пресконференції.

«Коли закон «Про освіту» був ухвалений, Венеціанська комісія Ради Європи висловила низку зауважень до нього, Україна внесла зміни до цього закону і виконала рекомендації Венеціанської комісії. Ми не плануємо більше змінювати цей закон, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн, але ми абсолютно налаштовані забезпечити імплементацію цього закону таким чином, щоб інтереси України і конкретно в цьому випадку інтереси Румунії були захищені», — сказав Дмитро Кулеба.

Переглядів: 612

Моральний компас нації

Чому моральна позиція в підсумку є найбільш виграшною

Нещодавно на одному з форумів у Фейсбуці я висловив думку, що занадто проросійська позиція Вірменії є програшною для цієї країни. Воюючи за Карабах, вірмени так розігналися, що захопили... аж 20% азербайджанської території! Абхазькі вірмени у 1992 році воювали проти своїх грузинських сусідів. Братів-християн, до речі. І в 2008-у росіяни, воюючи з Грузією, використовували вірменські аеродроми. У 2014-у деякі вірмени одягали футболки з двоголовими орлами і ходили на севастопольські мітинги. Так, ми пам’ятаємо Сергія Нігояна, але ж і цю правду не перекреслиш...

І що в результаті? Вірменія оточена ворогами. Турецька армія вже в Нахічевані. Україна підтримує територіальну цілісність Азербайджану... Вся надія лише на Росію?

Переглядів: 452

Мери вимагають...

Асоціація міст України направила Президентові Володимирові Зеленському відкритого листа, в якому вимагає особистої зустрічі з ним. У документі, опублікованому на сайті АМУ, йдеться:

«Ми, уповноважені представники 909 органів місцевого самоврядування — членів Асоціації, належимо до різних політичних сил, представляємо різні за розміром та рівнем соціально-економічного розвитку муніципалітети.

Переглядів: 440

Пропорційно до «мінімалки»

Набув чинності закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-IX, яким з 1 вересня мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі — 5000 грн, у погодинному — 29,20 грн.

Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ).

Переглядів: 458

Християнський університет — це більше, ніж добра освіта

Багато ВНЗ завершили приймальну кампанію, а Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет продовжує її. Абітурієнтів приваблює і вартість навчання. Порівняно з іншими одеськими вишами, у нас вона відчутно нижча.

І ще одна важлива відмінність — вступ без ЗНО, на основі тестування та співбесіди. Це особливо цікавить тих, хто досить давно здобув середню освіту.

Переглядів: 478

Роман КРАКАЛІЯ. Зустріч

Новела

На Трійцю Євгенія вибралась, нарешті, відвідати маму на місці її віч-ного спочинку. Все не було як: по Різдві заслабла — місяць у шпиталю відлежала; до старшого сина їздила, а то не близький кінець — у столиці живуть. На Проводи знов під-стерегла її хворість, два тижні наодинці лікувалась. Тоді ж сказала со-бі: доживе до Трійці — піде, відвідає, бо як воно далі буде — хтозна.

Від пристанку тролейбуса поволи крокувала головною алеєю, минаючи старовинні склепи, задивлялась на скульптурні пам’ятники та барельєфи, хоч багато разів бачила їх; були то твори високого мистецтва, які привертали до себе увагу та бентежили уяву. Легко згадувала славні колись імена, вибиті на мармурових плитах: декотрі з них давніше чула від мами, про інших — прочитала недавніми роками. То все були відомі роди, славетні краяни… Були там написи українською, німецькою, польською, російською мовами; були слова, що визначали їхній фах або ж становище в суспільстві: доктор, адвокат, артист, радник, інженер, поет… То була еліта свого часу, який відійшов і ніколи вже не повернеться, люди, котрі зробили той час неписаною історією, згадками про славне минуле. Щоразу, коли приходила сюди, споглядала ті безмовні пам’ятки минувшини, котрі своїм мовчанням говорили багато про що. Читала ті написи на камені, хоч не всі могла прочитати, але щось таки знала напам’ять, а бува, й зупиня-лась перед декотрими, немовби вітаючись. Поміж них бачила новіші поховання, також почасти з дорогого ка-меню й так само зі скульптурними зображеннями, з написами вже ро-сійською мовою, зрідка — україн-ською. То вже пізніший час, вже писана історія… Втім, не заглиблювалася аж у такі високі матерії; думки, що крутилися в голові, були простіші, більш приземлені, й вони точно від-творювали цю сучасну історію, у яку вона також була втягнута — попри її бажання, бо інакше й не могло бути.

Переглядів: 440

Місія свідомого сучасника

Кожне покоління передає майбутньому заклик на сповнення його надій…

Надій, в прагненнях етносу до заручень з неосяжним майбутнім на вічне життя…

На присутність у просторі між небом і зораною тисячами поколінь землею…

А кому ж доля відпустить збирати щасливий врожай засіяного?..

Душа воїна безкінечно жадатиме вберегти цю землю від гірких сходів мутацій зрослого колосся…

Переглядів: 500

Художній світ Романа Кракалії

До 20 вересня у відділі краєзнавства «Одесика» Одеської національної наукової бібліотеки експонуватиметься книжково-ілюстративна виставка «Художній світ Романа Кракалії», з нагоди 80-річчя від дня народження знаного журналіста, публіциста та письменника.

Іван-Роман Тарасович Кракалія народився 6 вересня 1940 року. Після закінчення славнозвісного факультету журналістики Львів-ського держуніверситету починав свій трудовий шлях у путильській «Зорі Карпат», торував журналіст-ську стежину в «Молодому буковинці». З 1980-го живе і працює в Одесі: редактор редакції суспільно-полі-тичної літератури видавництва «Маяк» (1980—1981), редактор редакції літературно-драматичних передач Одеської студії телебачен-

Переглядів: 455

Слово про колегу-письменника

Романа Кракалію знаю багато років. Познайомився вобласній газеті «Чорноморські новини», де він відав питаннями культури.

Коли ще працював у Великій Михайлівці і писав краєзнавчі книжки, Роман Тарасович відгукувався на них рецензіями, що публікувалися у «ЧН»: «Відлуння рідного степу» (21 травня 1997 року), «Нема землі такої, як у нас…» (19 листопада 1997-го), «Закоханий у степ і життя» (21 червня 2001-го). У січні 2011-го у тій же «Чорноморці» були надруковані його роздуми про мою трилогію «Товтри» — «Ця вічна те-ма — боротьба за державу».

Переглядів: 662

Із славного роду Аркасів

У вересні народилися двоє нащадків славетного роду Аркасів, два Миколи Миколайовичі — син відомого історика (молодший) і внук, якого ще називають третім. 2 вересня минуло 140 років від з’яви на світ Миколи Аркаса (молодшого), полковника Армії УНР, театрального діяча в Закарпатті, а 27 вересня 1898-го народився Микола Аркас-третій, історик, перекладач і філолог.

Микола Аркас (молодший) з’явився на світ 2 вересня 1880 року в Миколаєві у сім’ї видатного культурно-освітнього діяча, письменника, композитора, історика Миколи Миколайовича Аркаса (старшого). Історія цього роду тісно пов’язана з Одесою. Дід, Микола Андрійович, був одним із засновників Товариства мореплавства і транспорту (РОПІТ), майбутнього Чорноморського морського пароплавства. Батько, Микола Миколайович, автор «Історії України-Русі» та опери «Катерина», навчався в одеській приватній гімназії братів Стародубцевих і на фізико-математичному факультеті Новоросі-йського університету.

Переглядів: 550

Творець квантової хімії і фізики монокристалів

До 120-річчя від народження видатного українського вченого Олександра Смакули

9 вересня 1900 року на Тернопільщині народився видатний український учений Олександр Смакула. Його діяльність безпосередньо стосується нашого міста — впродовж року він працював в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, тоді Новоросійському університеті.

Олександр Смакула увійшов в історію науки як один із найвизначніших фізиків XX століття. Завдяки піонерським дослідженням органічних кристалів він став одним із творців квантової хімії. Його праці з проблеми зменшення відбивання світла призвели до відкриття «оптичного просвітлення», що має численні застосування. Видатні результати, отримані Олександром Смакулою в галузі твердотільної електроніки, породили нові наукові й технологічні напрямки, а його класична фундаментальна монографія «Монокристали» (Шпрінгер, 1962) і нині залишається науковим та педагогічним шедевром.

Переглядів: 383

«Про це треба говорити...»

6 жовтня на телеканалі ICTV відбудеться прем’єра шестисерійного детективного бойовика «Доброволець» Ахтема Сеітаблаєва — художньої історії, за-снованої на реальних фактах.

Як повідомляє проєкт «Нове українське кіно», патріотичний екшн Ахтема Сеітаблаєва, режисера фільмів «Кіборги», «Захар Беркут», «Номери», розповідає про добровольця Дмитра, який навіть після повернення з війни не припиняє захищати Батьківщину.

Переглядів: 397

Приклад всім і подвиг

У ці сонячні вересневі дні кандидат філологічних наук, доцент Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Марія Максимівна Фащенко відсвяткувала славний ювілей.

До редакції «ЧН» звернулися читачі газети, колишні студенти Марії Максимівни та Василя Васильовича Фащенків з проханням привітати шановану викладачку у такій ось поетичній формі.

Переглядів: 538

Зате погуляли!

Як свідчать дані Ради національної безпеки і оборони, майже 3000 громадян нашої держави пішли на той світ від ускладнень, спричинених COVID-19.

Всього ж із початку пандемії в країні інфікувалися 140479 осіб. Продовжують хворіти 73999 пацієнтів.

Останніми тижнями майже щодня у нас фіксують рекордну кількість хворих на коронавірус. Найбільше нових випадків за добу зафіксовано в Києві, у Харківській, Одеській, Львівській та Тернопільській областях.

Переглядів: 516

Безкоштовно й оперативно

Для більш ефективної боротьби з коронавірусом в Україні тестування для виявлення хвороби потрібно зробити безкоштовним, а надання результатів — оперативним, наголосив заступник голови партії «Батьківщина», народний депутат Сергій Соболєв під час години запитань до уряду.

Так, звертаючись до міністра охорони здоров’я, політик за-уважив, що сьогодні у США із 350 мільйонами населення проводять 85 мільйонів тестів на короновірус, тобто для кожного четвертого громадянина, в Україні ж — лише кожному сороковому громадянину.

Переглядів: 520

Хранителька нашої історії

Можливо, у кожному колективі є людина-перпетум-мобіле. А може, й ні. Нам, «чорноморцям», пощастило, бо у нас був (як же боляче писати у минулому часі!) наш вічний двигун — Людмила Петрівна СТРЯПКІНА (у заміжжі — Попова).

Ще й року не минуло, як ми, вітаючи Людмилу Петрівну із 75-літтям, писали, що свій ювілей вона відзначила на робочому місці, бо, «хоч і давно на заслуженому відпочинку, не пориває зв’язків з колективом — на громадських засадах завідує редакційним музеєм, який розповідає про 103-літню історію нашої газети, охоче відгукується на прохання підмінити когось з працівників, виконати те чи інше доручення. Безвідмовна, старанна, відповідальна, надійна, справжня «чорноморочка»…

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua