№ 69 (22187) субота 5 вересня 2020 року

Політичне літо в Україні закінчилося. І закінчилося день у день за календарем. 31 серпня у Києві на «вертолітному майданчику Януковича» відбувся з’їзд правлячої партії «Слуга народу». Осінній передвиборний з’їзд.

Без «зеленої» вертикалі

Хоча на вертолітному майданчику в повітрі незримо витали гасла «єдність партії і народу непохитна» та «рішення з’їзду — у життя», на радянські урочистості захід не був схожий. Але не був схожим і на американські з’їзди. Він нагадував презентацію продуктів фірми середньої руки. Де представляють залежані товари упереміш з новими. А президент упевнений, що покупець з’їсть усе. Ви зрозуміли, сподіваюся, що йдеться про представлення кандидатів на посади міських голів та членів міськрад в українських обласних центрах.

Якнайменше хотілося б перелічувати прізвища цих кандидатів й оцінювати їхні шанси на перемогу. Рейтингами цих людей, їхніми біографіями та описами скандалів з їхньою участю переповнена літня українська преса. Пресу осінню зацікавить питання рамкове: чи здатні кандидати від «Слуги народу» у разі перемоги сформувати підпорядковану центру вертикаль у місцевому самоврядуванні? А в разі поразки — не допустити конфронтації місцевої влади з київською. І домовитися про умови співіснування.

Якщо політичний сезон «осінь 2019-го — весна 2020-го» починався зі стрімкого зростання довіри до органів влади, то входження у сезон «осінь 2020-го — весна 2021-го» відбувається на тлі падіння довіри до владних інститутів, зазначають у соціологічній службі Центру Разумкова, опираючись на дані опитування, проведеного спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва».

Найчастіше українці висловлюють довіру Збройним силам України (їм довіряють 65% опитаних), Церкві (63%), волонтерським організаціям (63%), Державній службі з надзвичайних ситуацій (53%), добровольчим батальйонам (53%), Державній прикордонній службі (52%), ЗМІ України (50%), Національній гвардії України (49%), громадським організа-ціям (47%). Усім іншим інститутам недовіра висловлюється частіше, ніж довіра.

5 вересня та 20 жовтня на сцені Українського академічного музично-драматичного театру ім. В. Василька відбудеться прем’єра вистави Єлизавети Мельниченко «Страшне китайське прокляття». Робота над нею тривала впродовж пів року, і якби не карантин, запевняють постановники, її вже давно побачили б одесити.

Авторка п’єси — киянка Єлизавета Мельниченко — займається журналістикою в галузі культури. Її письменницький дебют— книжка «Іншопланетна Рашка», видана в 2017 році, — одразу ж принесла їй літературну славу. У ній ідеться про войовничу позаземну цивілізацію Рашку та її миролюбну сусідку Україну, яка потерпає від нападів агресивної Рашки. Один із центральних персонажів — Вован Вованович Путкін — Довічний диктатор, Люмпенцар і Повелитель Рашки. Книжка змальовує палацове життя, царські полювання, паралельно постійно відправляючи читача в Україну, де йде війна за незалежність від Рашки.

Гаряча передвиборна пора. На вулицях активісти роздають агітки, розвішують на ручки вхідних дверей торбинки з недешевою агітацією, завчасно атакують громадян телефонними дзвінками, випитуючи, чи прийдуть ті на вибори, чи знають ту чи іншу партію, того чи іншого кандидата у мери чи депутати місцевих рад.

Скоро, ніби ті таргани з-під печі, на екрани виповзуть самі кандидати, вимиті і причесані, такі з вигляду розумні й доброзичливі, обіцятимуть, що, мов на амбразуру, кинуться захищати простих людей, аби лише дали в руки мандата.

Оголошено склад журі Міжнародної конкурсної програми 11-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Його очолить відомий канадський композитор Говард Шор, лауреат премій «Оскар», «Греммі» та «Золотий глобус».

Разом з ним стрічки міжнародного конкурсу оці-нюватимуть ісландська акторка і театральна режисерка Хальдора Ґерхардсдоттір, португальська зірка Жоана Рібейру, відома за фільмом Террі Гілліама «Чоловік, який вбив Дон Кіхота», українська акторка театру, кіно та дубляжу Лариса Руснак і французький актор та режисер Серж Аведікян, повідомляє пресслужба ОМКФ.

Верховна Рада підтримала ініціативу Юлії Тимошенко щодо посилення соціального захисту осіб з інвалідністю.

Депутати Верховної Ради проголосували за законопроєкт №2031 авторства Юлії Тимошенко та депутатів «Батьківщини» про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд. Загалом за документ проголосували 330 народних обранців.

Постачальники газу різко — одразу на 45% — підняли ціни для населення, попри те, що в підземні сховища закачано рекордну кількість палива. Але то зимові запаси. До ринку ж, кажуть, треба звикати.

Із 1 вереснем прийшов не лише новий навчальний рік, а й другий місяць вільного роздрібного ринку газу для населення, зауважує https://www.ukrinform.ua. Десятиліттями питання ціни на «блакитне паливо» було одним із головних для полі-тичних баталій. Й ось, нарешті, на ньому починають працювати ринкові механізми. Щоправда, не без проблем та повного розуміння процесів учасниками. Запуск ринку припав на період підготовки до опалювального сезону, а це, на нашу думку, не сприяє спокійному осмисленню правил гри, особливо населенням, яке ще не звикло до власної відповідальності за «газове питання». Але перші кроки зроблено. Які вони?

Нещодавно арт-галерея Undeground відзначила першу річницю своєї діяльності. Активність фундаторів нового мистецького простору приємно дивує й радує, адже це вже десятки групових і персональних виставок, організація пленерів для художників Одеси та інших міст, проведення конкурсів для молодих митців і дитячої творчості. От і сьогодні, 5 вересня тут відкриється виставка «Красоти України».

Тож констатуємо факт: на культурній мапі Одеси діє новий виставковий майданчик. Натхненником цього проєкту з приманливою назвою Undeground (андеґраунд) є підприємець і колекціонер Валерій Махін, який покладається на заці-кавлене сприяння артистичного кола із числа друзів — мистецтвознавців, художників, музикантів, журналістів. Активно підтримує Undeground  Рита Колобова, очільник благодійного фонду «АВЕ». Можна сказати, що навколо галереї нині виник своєрідний мистецький клуб, який має перспективу перерости у художньо-мистецький рух адептів пленерного живопису різних вікових категорій.

Термін «андеґраунд» (underground — «під землею») більше вживається у сенсі модерністського спрямування у мистецтві 1960—1970-х років, тобто радянських часів, яке культивувало цінності, відмінні від офіційного соцреалізму, і поширювалося, здебільшого, через квартирні виставки, зокрема і в підвальних приміщеннях. Колекціонер Махін має свої прерогативи й відверто не культивує цей оригінальний напрямок. Подібні алюзії виникають через те, що його дітище розташовується у напівпідвальному, донедавна занедбаному, приміщенні у Будинку художників, що належить НСХУ, з якою укладений відповідний договір.

У Кодимському районі відроджують чумацьку історію Шпакового шляху, створюючи однойменний культурно-туристичний маршрут

(Закінчення. Початок у номерах за 28 серпня і 3 вересня)

Прадавніми шляхами, але сучасними селами

На карті подорожі позначено чимало сіл, причетних до багатої чумацької історії. У них шанують прадавні традиції, майже скрізь збереглися побудовані й оформлені у стилі минулих століть хати, побутові речі предків.

Туристи зможуть побачити самобутні історичні та природні принади Кодимщини: панський маєток, диво-вітряк, козацькі хрести, вапнякові шахти, яри, печери та цілющі криниці. Тип мандрівки — кільцева. Передбачені автомобільний, автобусний та велосипедний маршрути.

Що ж саме можуть подивитися туристи?

У Кодимі є цікавий «ламповий» музей, у якому проведуть екскурсію епохами й відкриють деякі таємниці перших власників цієї будівлі, відомої як «маєток Розенфельда».

Щороку наприкінці листопада у США і в інших країнах настає «чорна п’ятниця» — найочікуваніший день для продавців і покупців товарів та послуг.

Хоча цей день не прийнято вважати святковим, його з нетерпінням чекають увесь рік усі, хто хоче придбати за найнижчою вартістю недешеві товари.