№ 68 (22186) четвер 3 вересня 2020 року

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що на сьогодні навряд чи можливо провести місцеві вибори на всій території України, включаючи ОРДЛО.

«Я є стовідсотковим прибічником того, що вибори треба проводити за найменшої можливості, якщо це можна зробити, і на всій території нашої держави. Але якщо це не можна зробити, якщо це будуть вибори без виборів, якщо це буде не за українським законодавством, якщо це буде не волевиявлення, а призначення, то це не вибори. І про це треба відверто говорити. Тому я думаю, що це навряд чи можливо», — зазначив спікер.

Учора, 2 вересня, своє 30-ліття відзначила «Придністровська молдавська республіка» — сепаратистський анклав на сході Республіки Молдова.

30 років для нової історії — солідний термін. За цей час у Молдові, як на правому, так і на лівому березі Дністра, виросли кілька поколінь, для яких розділена країна — це реальність.

28 років там нема бойових дій, придністровські товари продаються на європейських ринках під маркою Made in Moldova, представники придністровської адміністрації спокійно користуються кишинівським аеропортом для поїздок за кордон, а для пересічних громадян донедавна цілком звичайним було жити, скажімо, у Бендерах, а працювати в Кишиневі. Але при цьому реінтеграція країни виглядає питанням не менш далекої перспективи, ніж і десять, і двадцять років тому.

В українській археологічній науці сезон літа 2020 року запам’ятається знаковою подією: у стінах пам’ятки національного значення — Аккерманській фортеці — успішно працювала міжнародна Білгород-Тірська археологічна експедиція. За її підсумками у пресцентрі «Paritet» відбулася пресконференція.

Дослідники мали амбітну мету — відкрити раніше не відомі сторінки історії давньої Тіри. Перед розкопками були проведені масштабні георадарні роботи. Фахівці просканували понад шість тисяч квадратних метрів території фортеці, збудованої на території досить великого давньогрецького міста-держави Тіра. Про роботу експедиції розповідали: Андрій Красножон, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського; Олег Савельєв, кандидат історичних наук, начальник Білгород-Тірської археологічної експедиції НАН України; Олексій Гончаренко, народний депутат України, член фракції «Європейська Солідарність».

Олег Савельєв:

— Результат, якого ми очікували, досягнутий. Дослідження і розкопки проводилися на локаціях, які вже вивчалися, а також на нових. Робота науковців викликала інтерес у громадськості. У складі експедиції працювали волонтери, наші студенти та їхні колеги з Львівського університету. Це вже традиція, яка, сподіваюся, матиме продовження.

Більшість українців негативно оцінює роботу керівників правоохоронних органів. Про це свідчить загальнонаціональне дослідження, проведене 3 — 9 липня фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова

Зокрема, баланс позитивної/негативної оцінки діяльності міністра внутрішніх справ Арсена Авакова становить мінус 52%, директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника — мінус 41%, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького — мінус 40%, генеральної прокурорки Ірини Венедіктової — мінус 39%, в.о. голови Державного бюро розслідувань Олександра Соколова — мінус 33%, голови Служби безпеки Івана Баканова — мінус 30%.

Наскільки я розумію, інформація, викладена в моєму дописі, присвяченому дивному використанню державної мови в супермаркеті «Сільпо», дійшла до відповідальних функціонерів мережі (див. репліку «Не «какая разніца»!» у «ЧН» за 29 серпня).

Нагадаю суть: касирка привіталася зі мною українською, я, звісно, — теж, але далі вона чомусь продовжила російською, у відповідь на що я зробив цілком коректне зауваження, і воно поді-яло: надовго чи ні — не знаю, бо слухав лише дві хвилини після того, як заплатив за вибрані товари.

«У рамках тарифу «Річний» ціна газу з 1 по 15 вересня залишиться на рівні 4,73 грн за кубометр із ПДВ, без вартості розподілу (доставки). А із 16 по 30 вересня включно ціна тарифу становитиме 5,24 грн за кубометр», — повідомляє ГК «Нафтогаз».

Зростання цін, пояснюють у компанії, зумовлене підвищенням вартості газу на європейських газових хабах, яке традиційно відбувається напередодні опалювального сезону, але заспокоюють, мовляв, з огляду на великі запаси газу в українських підземних сховищах, збільшення цін є відносно помірним

Коли п’ятий президент України зауважив на адресу шостого, що призначення А. Єрмака на місце А. Богдана — це, «з одного боку, шило на мило, з іншого — поганий знак…», я пригадав інший, менш відомий, але не менш образний український вислів: «Зробити із лемеша швайку».

Чому згадав саме його? Бо після «шило-мило» у свідомості миттєво почав вибудовуватися ланцюжок подібних українських виразів, які сьогодні, на жаль, в усній мові активно не використовуються: «шило на мотовило», «шило на швайку», «заміняв леміш на швайку», «шило-мотовило все поле сходило, додому вернулось» тощо. І стало образливо, що поки ТАМ обмінюються «шилом-милом», країна, як у невмілого коваля, перетворюється з лемеша на швайку, а мова втрачає своє багатоманіття, свою красу.

Українець Микола Грицак зібрав найбільше регіональних слів у слов’янському світі

Хто є українським словникарем №1? Ні, це не Борис Грінченко, який був укладачем чи не найславнішого «Словаря української мови» у чотирьох томах. До речі, над згаданим словником працювали десятки членів «Київської громади» протягом кількох десятиліть, а Грінченко впорядкував і надав йому завершеного вигляду.

Однак була в Україні людина, котра здійснила філологічний подвиг, який ніхто не те що в слов’янському світі, а й, можливо, у світовій лінгвістиці досі не повторив. Йдеться про Миколу Грицака (1908—1979), закарпатського самородка, який зібрав близько 250 тисяч діалектних слів із численним ілюстративним матеріалом — коломийками, загадками, піснями, приказками тощо.

Переможцем цьогорічного, вже восьмого, міжнародного літературного конкурсу творів для дітей та юнацтва «Корнійчуковська премія», що проводився в рамках книжкового фестивалю «Зелена хвиля», став відомий письменник-мариніст, випускник філфаку Одеського університету ім. І.І. Мечникова Анатолій Качан. Поетична збірка Степана Воронця (а це його літературний псевдонім) «ластівчані ігри» удостоєна першої премії. Другу премію журі присудило донеччанці Вікторії Царинній за «Сборник стихов», третю — киянці Юлії Перегуді за «Казку про Кришталевого Оленя».

У селищі міського типу Городниця Житомирської області виявили 32 монети часів Київської Русі, що датуються 1000—1019 роками. Подібних знахідок історики не виявляли більше століття.

За словами наукового співробітника Інституту історії України Національної академії наук Олександра Алфьорова, про знахідку він дізнався від «знайомих знайомих»: монети знайшли «за абсолютно побутових обставин» — рибалка хотів накопати піску, а натрапив на скарб. «З перших секунд ми дійшли спільної згоди — цю знахідку сторіччя згідно із законом необхідно передати державі», — зазначив історик, додавши, що наразі відбувається передача «Городницького скарбу» до музею.

У Кодимському районі відроджують чумацьку історію Шпакового шляху, створюючи однойменний культурно-туристичний маршрут

(Продовження. Початок у номері за 28 серпня)

Хто такий Федір Шпак

Федір Шпак був одним із відомих гайдамацьких ватажків, й саме на його честь і найменували люди цей шлях Шпаковим.

Про легендарного Федора Шпака зібрав дані і написав нарис викладач Одеського художнього коледжу ім. М.Б. Грекова, учасник проєктів «Кодима фест» та «Шпаків шлях» Віктор Гоманюк.

Автор пише, що ця торгова дорога пов’язана з народними легендами і деякими згадками в історичних документах. У «Крутянському ключеві» С.С. Аргатюка та В.Г. Кушніра зазначено, що за легендою, записаною Никодимом Міхневичем, Шпаків шлях отримав назву за йменням «невідомого українського козака Шпака, який проїздив цією дорогою із своїм загоном, але, зустрівшись із росі-йськими частинами в часи імператриці Катерини ІІ, поклав тут свою голову».

За іншою версією, Шпак був одним з відомих чумацьких отаманів, який добре знав свою справу, шляхи та найкращі місця для перепочинку.

Народна пам’ять зберегла згадку про отамана Федора Шпака: саме він, після захоплення в 1702 році Немирова полковником Самусем, узятих там полонених поляків продав туркам у Дубоссари, і від того нібито шлях, яким вів їх отаман, прозвали Шпаковим.