№ 63 (22181) четвер 13 серпня 2020 року

Переглядів: 272

За успіх безнадійної справи

Тост «за успіх нашої безнадійної справи» придумав поет Наум Коржавін. Виголошували його в роки «застою» радянські дисиденти, впевнені, що в совку мало що зміниться, а якщо зміниться, то не скоро і не обов’язково на краще. Тост цей сплив у пам’яті після того, як мережі переповнила маса коментарів на тему «що буде в Білорусі після Лукашенка».

Переймаючи російський досвід

Час «після Лукашенка» в Білорусі ще не настав. А коли настане — нікому не відомо. Швидше за все, він настане разом з часом «після Путіна» в Росії. Суспі-льний, економічний і державний устрій двох частин колишньої радянської імперії тісно пов’язаний і є таким симбіозом, що смерть однієї частини неминуче призведе до загибелі всього організму.

Переглядів: 261

Канонізовані чекісти

У головному храмі збройних сил Російської Федерації помітили на фресках чекістів із синіми кашкетами.

«Усі вже встигли обговорити «храм бога Марса», але за багатьма яскравими образами якось випустили з уваги головну деталь цього капища. Чекістів на фресці. По праву руку від центрального образу фронтовика. Ті самі блакитні кашкети «милих любителів тортур, знавців з виробництва сиріт», — написав у соцмережі російський православний активіст, колишній керівник руху «Божа воля», керівник руху «Декомунізація» Дімітрій Цоріонов.

Переглядів: 366

На прославу Доброслава

Поки в бібліотеках Одеси та в парку ім. Тараса Шевченка тривав ХХІ Всеукраїн-ський форум «Українська книга на Одещині» (на жаль, лише в рамках книжкового фестивалю «Зелена хвиля»), частина його учасників вирвалася на позаміський простір та перемістилась минулої суботи до славного селища Доброслав. За доброю давньою традицією — поділитися книжковою феєрією з одним із райцентрів області. Тут відбулося своє — виїзне — свято української книжки.

Доброслав — невелике, чистеньке та охайно впорядковане містечко неподалік від найчистішого Тилігульського лиману. З-поміж усіх інших містечок і міст нашої області різниться тим, передусім, що тут чи не на кожній вулиці можна побачити різні скульптурні композиції, і це справді мистецькі твори — мешканці називають їх арт-об’єктами. Це також і парки, сквери, куточки відпочинку. Вони — в найнесподіваніших місцях, де раніше були пустища або ж смітники. Все це народжене талантом, майстерністю, натхненням наших мистців.

В одному з таких чарівних куточків, у парку «Щедрик», саме й відбулося це свято Слова, свято нашої духовности, культури. А культура україн-ська, будьмо відверті перед самими собою, упродовж останніх років дещо підупала. Та що там казати: упродовж усіх майже тридцяти років, відколи заіснувала наша незалежна держава, культурний рівень народу невпинно падав. До цього призвела, насамперед, пасивність влади, яка постійно — по нинішню пору — ставить культуру на останнє місце при визначенні пріоритетів. Неабияк посприяв цьому і синдром совковості самого народу — залишки важкої хвороби, які так тяжко вивітрюються з нас, а до того ж, ці настрої безперервно, потужно підживлює зловорожа пропаганда з боку північно-східного сусіда, підтримувана в Україні його досить агресивною п’ятою колоною. Врешті-решт, далеко на остання тут і зловісна роль телебачення, яке — і це є справжньою трагедією — майже все поспіль опинилося в руках проросійських — щоб не сказати: антиукраїн-ських — олігархів. І освіти, яка ще не стала — й це ще більша трагедія — справді українською, гуманістично-духовною, патріотичною.

Переглядів: 2218

Достойники найдостойніших

Уже другий рік поспіль студенти і курсанти, які мають найкращі показники у навчанні та відомі своєю активною громадянською позицією, отримуватимуть упродовж навчального року стипендії на честь десяти наймолодших Героїв Небесної Сотні. Відповідний наказ МОН підписаний 10 серпня.

«Стипендії імені Героїв Небесної Сотні — це шана тим наймолодшим і найсміливішим учасникам Революції Гідності, які відстоювали майбутнє України. Загалом визначені 43 стипендіати. Крім активної громадської, наукової та спортивної діяльності, вони мають високі навчальні результати — посідають позиції в межах перших 10% за рейтингом або є першими в рейтингах вишів», — зазначив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.

Переглядів: 297

Є у латишів свій Вірастюк. І він — проукраїнський

Розглядаю кольорове фото. Могутня будова тіла, козацькі вуса, оселедець... У руках чолов’яги — шаблюка; на спортивній майці, у яку він убраний, — зображення січовика і відомий усім політизованим українцям напис: «Рабів до раю не пускають». Спочатку подумав, що це якийсь колоритний український атлет. З’ясувалося, ні. Латиш. Хоча і з нетиповим латиським прізвищем — Буринський.

Фітнес-центр Олега Буринського був першим таким залом у Латвії. Водночас це була перша група ініціативних людей, яка в 1997 році проголосила ідеї розвитку фітнесу у цій країні. Саме на його основі створений кістяк збірної Латвії, яка потім предствляла цю балтійську державу на європейських та світових чемпіонатах.

Переглядів: 2253

Чергова позачергова

У понеділок, 10 серпня, відбулася чергова позачергова сесія Одеської обласної ради.

До початку засідання перед вікнами адмінбудівлі стояли з плакатами кілька сотень членів трьох одеських гаражних кооперативів (більше 1500 гаражів), яких через розширення території аеропорту намагаються найближчим часом знести. Люди в гучномовець висловлювали своє невдоволення і передали на розгляд депутатів протестну петицію.

Переглядів: 283

Якщо не спалить і не заллє...

Виробництво продукції сільського господарства в Україні у першому півріччі 2020-го, порівняно з таким же періодом минулого року, скоротилося на 18,7%. Про це йдеться в огляді економічної активності від Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства. Як зазначається, продукції рослинництва наші аграрії виробили аж на 56,8% менше, тваринництва — на 2,2%.

Погодьтеся, такі цифри лякають і неабияк дивують. Як це так? Нам кажуть, що аграрії допоможуть «підстелити соломки» на дно ями, в яку разом зі світовою економікою падає українська, мінімізувати удар коронакризи, поліпшити ситуацію з експортною виручкою... А тут — таке! Майже 19% падіння в АПК, тоді як загальне скорочення вітчизняної економіки в першому півріччі, за даними того ж Мінекономрозвитку, склало «лише» 6,5%!

Переглядів: 344

Тягар минулого

Черговий літературний доробок Ігоря Стамбола, письменника, наукового співробітника Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського, «Прокляття інших» у жанровому плані визначається як містично-апокаліптичний трилер — інтригуюча розповідь про наслідки катастрофи і долю кількох людей, які прагнуть вибратися з небезпеки, постійно наражаючись на нові ризики. Презентація новодруку відбулася 7 серпня в Одеській національній науковій бібліотеці у рамках ХХІ Всеукраїнського форуму «Українська книга на Одещині».

Щодо жанру, то цей твір, на мою думку, балансує на межі пригодницького роману і трилера. Чергова проба пера нашого земляка є своєрідною реакцією на наше спільне історичне минуле, його переосмисленням у нових реаліях. Це і проблеми ментальності, і спокутування вини, і рефлексії щодо природи зла як на рівні індивідуальному, так і на рівні влади. Зрештою, це й інформаційний вакуум, замовчування правди про масштаби екологічної чи техногенної катастрофи, притаманні тоталітарним суспільствам; це й постановка екологічної проблематики.

Переглядів: 323

Таємниці Чорного моря

Чому світиться Чорне море і чи можна його підпалити? Воно швидше мертве чи живе? Чи мешкають у ньому морські коники і кити?..

Відповіді на ці та інші запитання можна знайти у науково-популярній книжці «Секрети Чорного моря», яку створили науковці Інституту морської біології НАН України. Видання складається з 28 коротких цікавих історій, кожна з яких доповнена великою кількістю ілюстрацій.

Переглядів: 257

Куяльник — оздоровниця Європи. А чому б і ні?

Сучасна цивілізація чинить небачений тиск на довкілля, що веде до виснаження запасів природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, загострення екологічної ситуації. На превеликий жаль, не обминула ця проблема і Куяльницький лиман, на дні якого розташовані сульфідномулові відкладення, що за своїми лікувальними властивостями відповідають зразкам із Мертвого моря. Вони містять комплекс біологічно активних речовин, мікро- і макроелементів, які сприяють зменшенню запальних процесів, стимулюють захисні та пристосувальні реакції, відновлюють функції пошкоджених органів і систем організму. Причому балансові запаси чорного і темно-сірого мулу, при забезпеченні природного гідрологічного режиму, тут практично невичерпні.

Куяльницький лиман — справжня перлина в короні рекреаційно-оздоровчих водойм Причорномор’я.

Своїми міркуваннями щодо використання багатющого потенціалу Куяльнику ділиться перший заступник голови Красносільської об’єднаної територіальної громади Марина Миколаївна АРХИРІЙ.

Переглядів: 241

Не у казковій рукавичці

Давно помічено, що брати наші менші часом більше відчувають, хто з нас добрий, а хто не дуже, ніж люди. Хіба ви не ставали свідками, як песик чи котик майже одразу лащиться до когось, хоч бачить його вперше, а до іншого — настовбурчує шерсть, готовий до агресії?

Ото так з першого разу приязно зустрів мій рудий красунчик кіт Макс нашу поштарку Олену, яка розносить мешканцям нашого будинку газети, різну кореспонденцію, пенсії. Ми жартували, мовляв, утяв розумник, що на неї тут чекають і приходить вона з добром і ласкавим словом. Тож і стрічає її щоразу вельми приязно, і та помітно радіє тій зустрічі.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua