№ 44 (22162) субота 6 червня 2020 року

Хочу я гукнути знову й знову,
Закричати, скільки сили стане:
Забувайте українську мову,
Не марнуйте часу, громадяни.

       Станіслав ТЕЛЬНЮК. 1960.

Без сумніву, всі вже чули про це, читали, знають. Згідно з путінською поправкою до конституції РФ ми всі, громадяни України, вкупі з білорусами, є носіями російської мови.

З якого дива — дотямити важко. Але, по-перше, ніщо там у них не робиться, як то кажуть, просто так, навмання, без далекосяжних намірів. От і ця поправка до конституції, вочевидь, також придумана, як мовиться, з дальнім прицілом. А по-друге, якщо носіями російської мови є не лише росіяни, а й українці (залишимо за дужками багатонаціональний етнічний склад РФ), то за їхньою логікою виходить, що ми — один народ. Цю байку ми вже чули. Як каже українська приказка: якщо не києм, то палицею, або ось ще одна: не дубцем — то лозиною (певна річ, російський відповідник ви знаєте).

За Євангелієм, у день, коли з небес на Ісусових апостолів зійшли вогненні язики Духу, вони заговорили різними мовами, щоб іти до народів і проповідувати вчення Христове. Сходження Святого Духу обіцяв Христос у день Свого Вознесіння. Обіцянка сповнилася через десять днів, на 50-й день після Воскресіння. Тому свято Трійці ще зветься П’ятидесятницею.

Українці називають ці дні також Зеленими святами, бо зеленими гілками і квітами на Трійцю прикрашають подвір’я, оселі і всі прибудови, а священики освячують зілля, які люди приносять до храмів.

Дорогі колеги! Шановна журналістська спільното!

Журналісти — важливі. Ці прості, але такі місткі слова стали своєрідним гаслом цьогорічного Дня журналіста. Бо сама наша професія опинилася у небезпеці в усьому світі.

Нам випало зустрічати цьогорічне професійне свято в особливих умовах. Пандемія коронавірусу, охопивши планету, змінила звичний ритм життя. І мова — не стільки про відсутність можливості відзначити професійне свято так, як ми звикли, у широкому дружному колі колег та однодумців, на професі-йних зустрічах, нагородженнях, фестивалях. Мова насамперед — про межу виживання, на яку пандемія поставила чимало редакційних колективів.

У травні цього року розпочався масштабний капітальний ремонт Новощіпного ряду, розташованого вздовж знаменитого одеського «Привозу». Роботи триватимуть до липня 2021-го.

Вулиця Новощіпний ряд, яка три десятиліття тому іменувалася Естонською, а вже у роки незалежності їй було повернуто історичну назву, починається від Водопровідної у районі Старосінної площі і закінчується перетином з Преображенською та Старопортофранківською.

Прочитавши весь цей текст, хтось із моїх шанувальників полегшено зітхне: слава Богові, вона ще з нами! А хтось з нотками осуду скаже:

— Бувають же такі невгамовні, нетерплячі! Ніби це тільки їм болять наші хронічні проблеми. Безгрошів’я й безправ’я і нам болить, але ми терпимо і чекаємо світла в кінці тунелю…».

Ось такі ми, українці, різні й водночас однаково довірливі, сердобольні й терплячі. За різних режимів.

Але є й особлива порода людей. Їм конче потрібна влада! Доповзти, догребти, долізти до неї, а то й купити за мільйони, які потім повернуться вдесятеро чи й устократ, бо влада у нас — то найуспішніший бізнес.

(Закінчення.  Початок у номерах за 28-30 травня та 4 червня)

Після проголошення незалежності України у 1992–1993 роках ядерна зброя та особовий склад, який забезпечував її охорону, були виведені на територію Росії, а військове містечко перейшло в розпорядження Міністерства оборони України. Луг і сьогодні використовується як військовий об’єкт.

Міністерство цифрової трансформації створило експертний комітет і розробило концепцію розвитку сфери штучного інтелекту (ШІ) в Україні, яку винесло на публічне обговорення.

У Мінцифри пояснили, що концепція передбачає: розвиток людського капіталу та акцент на освіті розробників у сфері ШІ (їхні зарплати на ринку вдвічі вищі, ніж звичайних програмістів); розвиток підприємництва з використанням ШІ; активне впровадження технологій ШІ у державному секторі та в основних індустріях країни; необхідність дотримання права на конфіденційність і прайвасі людини (планується розробити Етичний кодекс використання ШІ, враховуючи європейський досвід).

Серед багатьох шанованих жителів Доброслава — Анатолій Павлович Потайчук.

У минулому — поліський хлопець, відважний моряк-водолаз і знаний, досвідчений будівельник. Багато років він пропрацював, утім, незважаючи на пенсійний вік, і досі працює трактористом-бульдозеристом ТОВ «Будгаз». Розпочинав же свою трудову діяльність у селищі в місцевому «Агробуді». За роки роботи за обраною професією не злічити на території Лиманського району виробничих об’єктів, житлових багатоквартирних будинків, газових мереж, до спорудження яких доклав рук цей працьовитий, сумлінний чоловік.

Зазвичай термін «українізація» вживають в однині: мовляв, було таке явище у 1920-х роках. Але насправді хвиль українізації було декілька — більших чи менших. «Червона» Москва вдавалася до цього прийому тоді, коли смажений півень її добряче дзьобав в одне місце, чи з інших прагматичних міркувань.

До скинення царату в Росії у програмі більшовиків територіальна автономія України не згадувалася; декларації про «право націй на самовизначення» та про «утиски владою української культури» нівелювалися закликами до збереження великої Російської держави, де пролетаріату начебто буде легше боротися за свої права. Після жовтневого перевороту, коли не вдалося з ходу захопити українські губернії, більшовики створили свій квазіуряд УНР, де навіть не було посади прем’єра, і послали гінців цього «уряду» на Берестейську мирну конференцію, але ніхто їх там усерйоз не сприйняв, а до травня 1918-го «червоні» загони були викинуті з України.

Учені оголосили про нову екосистему на Антарктичному півострові. Там на поверхні талого снігу цвітуть водорості, забарвлюючи лід у зелений колір і потенційно створюючи джерело живлення для інших видів організмів.

Британська команда дослідників вважає, що це «цвітіння» в майбутньому розширить свій асортимент, оскільки глобальне потепління створює дедалі більше умов, необхідних для розвитку таких організмів. У деяких районах одноклітинні форми життя настільки щільно «селяться» одна з одною, що перетворюють білий сніг на яскраво-зелений. Це, до речі, видно навіть з космосу.

Ставлення людства до навколишнього середовища — актуальне як ніколи. Щороку кожен з нас продукує близько 300 кг сміття, з яких лише 15 кг йде на переробку. Тому сортування відходів — це вже не тренд, а необхідність. Й екозвички стоять на рівні із звичкою чистити зуби чи робити ранкову зарядку.

Нині економічна система в багатьох країнах працює за принципом «візьми–вироби–викинь», але світ уже потребує іншого підходу: «візьми–вироби–перероби». І деякі країни сповідують саме другий принцип. Наприклад, у Німеччині на переробку відправляється 66% відходів, у Швейцарії — 60%, у Словенії та Бельгії — 54%. А в Швеції на полігонах відходів опиняється лише 4%! Решта — 96% — або переробляється для повторного використання, або спалюється. Втім, навіть зі спалення Швеція також знайшла спосіб отримувати користь: на спеціальних підприємствах таким чином нагрівають воду, яка потім обігріває будівлі. Крім того, частину отриманої енергії використовують для вироблення електрики. Для цих цілей Швеція навіть імпортує сміття з-за кордону, за що їй доплачують інші країни.

Глядачі, які 7 березня завітали до Одеської опери на прем’єру оновленої постановки вистави Гаетано Доніцетті «Лючія ді Ламмемур» і насолоджувалися чудовим дійством за участі зірок світового рівня Сусанни Чіхоян (Лючія) та Віталія Білого (Едгар), навіть не здогадувалися, що ця подія стане останньою в нинішньому сезоні і театр, як і всі інші заклади культури, закриють на карантин.

Але, попри примусово спущену завісу, у шанувальників високого мистецтва є можливість побувати в Одеській опері. Онлайн. Із 26 березня на YouTube-каналі театру можна переглянути різні постановки, до речі, квитки купувати не потрібно — досить лише підписатися на цей канал.

Влада Норвегії заявила, що до 2040 року всі внутрішні рейси в країні виконуватимуть електричні літаки.

У доповіді державного оператора норвезького аеропорту Avinor та Управління цивільної авіації країни зазначається, що електричні літаки зможуть різко — на 80% порівняно з нинішнім показником — скоротити викиди парникових газів. Це внесок Норвегії у вирішення проблем зі зміною клімату.

Ірландська компанія MODMO створила електровелосипед Saigon із запасом ходу 200 км, повідомляє NEW ATLAS.

На двоколісному, рама якого виготовлена з алюмінієвого сплаву 6061, встановлена змінна батарея на 18,5 А/год., що, власне, гарантує йому проїзд на одному заряді до 200 км. Йдеться про рівну місцевість, бо якщо їхати вгору, то заряду вистачить на меншу відстань.

У рамках нової стратегії з охорони природи за десять років у 27 державах Європейського Союзу буде висаджено три мільярди дерев.

Розроблений Єврокомісією проєкт охоплює й низку інших заходів з охорони природних багатств, включаючи зобов’язання зі скорочення використання хімічних пестицидів і захист життєво важливих комах-запилювачів, таких як бджоли. Щонайменше 30 відсотків суходолу й морів Європи, згідно зі стратегією, стануть охоронюваними районами. Ще третина таких районів з дуже високим біологічним різноманіттям перебуватиме під суворим захистом, що зведе втручання людини до мінімуму.