Переглядів: 876

Євген АКИМОВИЧ: «Життя — це вибір. Наш вибір»

«Філософія тотальності та громадянське суспільство», «Україн-ська культура в історичному вимірі», «Європейська культура в афоризмах та висловах», «Феномен українства» й іще добрий десяток видань цього поважного автора і — в чому не раз мали змогу переконатися — друга «Чорноморських новин» займають чільне місце в нашій редакційній бібліотеці. І головне — не стоять, припадаючи пилом, на книжковій полиці, а є підручним інструментом у роботі журналістів.

Мова — про Євгена Олександровича Акимовича. За фахом і способом мислення — філософа (кандидат наук, доцент), енциклопедиста, знавця кількох мов (латина, англійська, італій-ська, французька, німецька, польська), людину з активною життєвою позицією (у 1989 — 1993 роках — співголова Одеського крайового Руху, із 2002-го — голова Всеукраїнської громадської організації «Демократична коаліція», учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності), правдолюба і працелюба.

Прикметною особливістю творчості нашого шанованого автора є звернення (бо ж — учений, ерудит і поліглот) до світової історичної мудрості, сконцентрованої в афоризмах, крилатих висловах, цитатах видатних особистостей. Утім, занотовуючи впродовж багатьох років до щоденника власні думки, враження, оцінки побаченого, почутого, прочитаного й пережитого, він і сам пише книгу таких повчальних згустків.

Ось деякі з них:

  • Хто може, той робить, а хто не може, мріє про майбутнє та скаржиться на фатальне невезіння.
  • Маємо країну великих можливостей — у нас все можливе.
  • Люди здебільшого ображаються саме тоді, коли хочуть образитися.
  • Розмова — це обмін думками, а не емоціями.
  • У суперечці не народжується істина. Суперечка не передбачає взаємної поваги. У суперечці шукають не істини, а самоствердження. Суперечка найчастіше призводить до скандалів, бійок і ворожнечі.
  • Озлобленість — це свідчення поразки твого життя.
  • Не люблю «тикати» людям. Тикання між близькими людьми має бути взаємним. Одностороннє тикання є ознакою босяцького виховання.
  • Господь надає нам шанс, але він не гарантує успіху. Успіх чи поразка — це вже залежить від нас. Тому майже всі поразки — це нереалізований тобою шанс.
  • Ми часто настільки боїмося зайти занадто далеко, що просто нікуди не йдемо.
  • У житті можна робити все, що заманеться, проте, на жаль, недовго.
  • Запитання «Чому ти мене не кохаєш?» відповіді не має.
  • Люди, що мріють про велику любов, можуть мати її: їм ніхто не заважає любити щиро й глибоко. Це й буде їхня любов. Якщо ж вони хочуть, щоб їх любили, то це вже любов інших людей, на яку самі мрійники не мають ані впливу, ані права.
  • З роками треба переносити центр уваги все вище й вище — аж до голови! Це нормальний життєвий шлях — від інстинктів до розуму.
  • Вони довго запрягають, а потім нікуди не їдуть. Загадкова російська душа.
  • У них нема позиції, є лише поза, яку вони теж не обирають. Об’єкт чужих зазіхань.
  • Головною причиною суспільних негараздів є рабство народу. Раб не бажає справедливості, він ображений та хоче помсти. Раб не бажає іншим добра, він отримує сатисфакцію від чужого страждання. Тому чим більше в країні психологічних рабів, тим паскудніше життя.
  • Я не обідав, тому посуд мити не буду.
  • Для деяких людей кохан-
  • ня — це обмін фасадами. Фасад — погіршується, кохання — закі-нчується. Велика драма маленьких почуттів.
  • Воля і розум допоможуть перемогти численних ворогів, подолати багато перешкод, але як витримати магічний вплив незбагненної жіночої краси?
  • Для справжньої людини сенс життя вищий за саме життя. Саме тому ми здатні на гідні, мужні вчинки.
  • Господь дав мені настільки багато, що мені просто соромно звертатися до нього з проханнями.
  • Саме міцність духу людини зберігає її суверенність.
  • Інтелігентні люди приречені обстоювати свободу, гідність, демократію, права людини, бо це їхнє натуральне середовище, сенс їхнього життя.
  • Як легко закохатися, як важко зберегти любов.
  • Зайві гроші породжують згубні бажання.
  • Творчість нейтралізує майже всі негаразди нашого життя.
  • Якщо я люблю жінку, вона ніколи не буде старою.
  • Життя — це взагалі героїчний проєкт, який вимагає від людини надзусиль.
  • Вважати когось другом або ворогом — це певним чином визнавати в людині особистість. Найгірше, коли тобі кажуть: «Ви для мене — ніхто. Ви мені не потрібні ні як друг, ні навіть як ворог».
  • Поразка зазвичай проглядається вже наступного дня після перемоги. Не будь самовпевненим! Готуйся до подальших випробувань!
  • Герої вмирають від ран, раби — від липучого страху.
  • Ти маєш жити в суспільстві, не розчиняючись у ньому.
  • У спілкуванні з чоловіками я керуюсь здебільшого розумом, з жінками — чимось іншим.
  • Особистість починається з вчинків. Здатність людини максимально втілити в життя власні духовні потенції є показником свободи особистості.
  • Люди, які пристрасно чекають, щоб їх хтось полюбив, нагадують мені жебраків. Гідні люди люблять самі, створюючи новий світ для себе та для коханої людини. Перемагає не той, хто пристрасно чекає любові, а той, хто пристрасно любить.

    * Люди здебільшого готові нам допомагати лише тоді, коли пересвідчаться в тому, що ми й самі впораємося. Приємно згадувати, що ти хотів допомогти. Надати реальну допомогу — важко й обтяжливо. Щиро та безкорисливо допомагають лише друзі, яких у реальному світі бувають один, два, три.
  • У деяких людей страх, злоба та жадібність замінили розум, доброту та порядність. Нерівноцінна заміна. Але це теж вибір.
  • Ти — такий, яким єси сьогодні, а не яким мрієш стати завтра. Відкладати «на понеділок» початок нового життя — це ознака слабкості людини. Відкладати на завтра самовдосконалення, а бажати краще жити вже сьогодні — це мрії з дурнуватих казок. Інколи здається, що багато людей так і живуть — у світі таких казок.
  • Якщо будемо любити Україну, вона буде теплою й нам буде в ній затишно.
  • Марно розраховувати на допомогу людей — вони самі чекають допомоги від тебе.
  • Любов починається зі слова та закінчується словом, проте ці слова різні. Спочатку: «Яка ви чудова!», згодом: «Яка ж ти ординарна!». Примхливе, незбагненне життя. А може, нам бракує глибини?
  • Під прапорами обережності та поміркованості можна лише ховатися в теплій багнюці. Під гаслами мужності, волі та віри прямуємо до гідного змістовного життя.
  • Гідність людини допомагає їй захищати власні права та від-стоювати власні інтереси. Слід зауважити, що лише люди, які мають почуття власної гідності, спроможні цінувати гідність інших людей. Саме люди, в яких нема почуття гідності, схильні підтримувати тоталітарні режими, тому що не здатні вийти за межі власного садомазохістського, рабського світосприйняття. В романі «1984» англійський письменник Джордж Орвелл слушно зауважив, що всі ці «занепадаючі похмурі міста, де мляво блукають напівголодні люди в драних чоботах, як і залатані будинки минулого століття, від яких тхне капустою та брудними вбиральнями» є не лише наслідком, але й необхідною умовою існування тоталітаризму.
  • Життя швидкоплинне, але деякі люди поспішають творити не добро, а зло, намагаючись компенсувати незадоволення власною долею. Маючи претензії до власної долі, ці люди чомусь мстять іншим, які нічим перед ними не завинили.
  • Замкнене коло людської нікчемності.
  • Я подивився на неї перший раз і помер. Подивився вдруге й воскрес. Історія любові.
  • Життя — це система прецедентів. Зроблена вперше добра справа відкриває шлях до гідного життя. Перший поганий вчинок вчить нас можливості негідної поведінки, ламає мораль порядної людини. Бійся першого аморального вчинку!
  • Найдешевше задоволення — сон. Й сили зберігає.
  • Я сміливий, мабуть, лише тому, що боюся себе більше, ніж інших людей. Не буває нічого страшнішого, ніж суд людини над собою.
  • Не примушуйте жінок плакати. Вони неодмінно помстяться й ви будете не плакати, а ридати. Жінки мають витонченіший розум і краще знають больові точки людини.
  • Життя — це наслідок наших думок і вчинків. Тому у цьому житті людина завше сама собі виносить вирок. Вона сама собі і прокурор, і адвокат, і суддя. Апелювати нема до кого.
  • Коли людина усвідомлює реальність смерті, вона починає думати про вічність.
  • Чи люблю я море? Я просто в ньому живу. Тому головне в житті — дістатися до моря.
  • Складно з жінками: зустрінеш добру — її шкода, погану — себе шкода.
  • дослухатися до порад інших людей — це додавати до власних помилок чужі. А це вже не гріє.
  • Якщо я в житті щось зробив, то це тому, що я нічого не робив заради грошей.
  • Кохання — це хвороба, яку треба вилежати.
  • Я хочу, щоб слабкі стали сильними, а сильні — шляхет-ними.
  • Гетьман Іван Мазепа — найвеличніша постать в історії України. Мазепа — це наш прорив у вічність.
  • Те, що ти не зробиш сьогодні, не буде зроблене ніколи. Відкладене — втрачене. Тому важить кожен день.
  • Як же треба себе зневажати, щоб шукати сенс життя у матеріальному збагаченні?!
  • Ми часто не можемо чогось досягти саме тому, що нам бракує пристрасного бажання. Коли ж ми готові поставити все на карту, ми майже завше перемагаємо.
  • Господь дивиться на нас очима нещасних і знедолених. Тому критерієм оцінки діяльності влади є рівень життя найбідніших верств населення.
  • Не розраховуй на допомогу інших людей. Допоможи собі сам і тоді ти усвідомиш, що чужа допомога не вельми тобі й була потрібна.
  • Будь вірним собі кожну мить, бо одна мить може поховати минуле, зруйнувати сучасне та позбавити тебе майбутнього.
  • Роки летять, а ти стоїш, як скеля, й думаєш: чи довго мені ще стояти? Й навіщо? А якщо не стояти, а лягти? Тоді буде ще набагато гірше. Тому вибору фактично нема. Ось і вся філософія життя.
  • Люди, які дуже люблять спати, мають мало зморшок, однак це, мабуть, їхнє єдине досягнення у житті.
  • Від людей, які зосереджені на матеріальному збагаченні, годі й очікувати високого рівня моральності та духовності. В одній церкві двом богам не моляться!
  • Роби максимальні зусилля, пнись на небо, й тоді Господь неодмінно підставить тобі драбину. Якщо ж ти нічого не здатний робити, всі обставини життя будуть проти тебе. Доля — це наслідок наших власних вчинків. Ніхто не допомагатиме нездарам та лінюхам. І тоді нарікай на самого себе.
  • Люди власними лінощами, необов’язковістю, розбещеністю заганяють себе в коридор нещасть, а потім дивуються невблаганності якоїсь злої долі.
  • Люди набридли мені, проте я набрид їм, мабуть, ще більше.
  • Життя — це діалог із самим собою.
  • Не кожна людина здатна чинити добро, але кожна може не робити зла.
  • Відомо, що ми гості на Зем-лі. І йдеться не про те, скільки ми тут будемо перебувати, а про те, наскільки ми будемо цікавими й корисними для себе та інших людей. Пам’ять більша та довша за життя. Пам’ять — це проєкція вічності.
  • Кожна людина має власну тотальність (повноту самореалізації). Не личить мавпувати інших людей, порівнювати себе з ними, заздрити їм. Слід просто досягти межі власної тотальності, використати весь власний потенціал. Тоді реалізується сенс саме твого життя й ти стаєш достовірним та унікальним.
  • Позиція приреченості — це виправдання власної бездіяльності.
  • Справжні бійці приходять самі. Натомість ті, кого доводиться агітувати, намовляти, мають мізерну цінність. Вони не герої, вони попутники, які завтра спокійно можуть опинитися на боці противника.
  • Для вирішення багатьох суспільних проблем України дуже важливим є ментальний поворот: від українців, що страждають, до українців, які перемагають. Для цього необхідна психологія переможців.
  • У суспільстві майже все рукотворне. Докладаючи зусиль, ми створюємо тенденцію, яка згодом переростає в традицію. Традиція визначає розвиток нації на віки.
  • Не шукай досконалого світу. Краще вдосконалюй сам себе. Тоді станеш потрібним світові.
  • В Україні дуже часто слова «політик» і « пройдисвіт» сприймаються як синоніми.
  • Багато наших політиків завзято брешуть аж до втрати притомності. У цьому їм допомагають виборці, які голосують за брехливих. Невинуватих тут нема.
  • Я прожив життя, як хотів. Тому ні на кого не скаржуся й ні на що не нарікаю. Мої уподобання і прагнення співпадають з українською традицією боротьби за свободу та гідність. І тому — Слава Україні!
  • Росіяни й українці — різний світогляд, різна система цінностей: в Росії віками домінує рабство, в Україні — традиція свободи. У путінській Росії ідеал простий у своєму жахітті — захопити всі можливі країни, а потім нав’язати іншим народам свій дегенеративний спосіб життя. Бачачи свободолюбство та непоступливість українського народу, загарбницька Росія влаштувала нам криваве розлучення.
  • Краще бути українізованим росіянином, ніж зросійщеним хохлом.
  • Я багато в житті зробив того, що треба, але й не менше того, чого не треба.
  • Вчитися треба до остан-нього дня нашого життя, бо це натуральна потреба освіченої людини. Малограмотна людина не відчуває такої потреби, бо вона все знає. Їй бракує грошей і щастя.
  • Щиро кажучи, я не розумію, як можна жити з жінкою, котра не читає газету «Чорноморські новини», а отже не знає, що таке Магдебурзьке право.
  • Користолюбство, зажерливість — суттєва ознака безпородності. Коли людині нема чим пишатися, вона хапає й жере до нестями. Якщо ж ці безпородьки належать до панівного класу, це вже не приватна справа, а загроза національній безпеці. Якось британські журналісти казали нашим: «Відсоток дурнів у Британії та Україні однаковий, проте розподілені вони різним чином: у Британії вони на соціальному дні, а в Україні — на політичній верхівці». А це вже відповідальність суспільства й народу.
  • Думати — важко, не думати — небезпечно.
  • Погано, коли хочеш обійняти світ, а хапаєш повітря.
  • Невдячність — ознака неповноцінності людини.
  • Господь допомагає тим, хто нічого в Нього не просить. Він усе чує та бачить і цінує делікатність.
  • Поки ми не усвідомимо й не проаналізуємо українську історію, годі й сподіватися на те, що ми зможемо адекватно зрозумі-ти наше сьогодення.
  • Мої брати — це ті, хто любить Україну.
  • В мене нема проблем, бо в мене є Україна. Й допоки вона в мене буде, в мене не буде жодних проблем.
  • Ми шукаємо себе, а знаходимо Україну.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua