№ 39-40 (22157-22158) четвер-субота 21-23 травня 2020 року

Вихідні, які минули, одесити провели в парках і на узбережжі, прогулюючись вулицями міста, поодинці чи компаніями, але практично без захисних масок і махнувши рукою на соціальну дистанцію. Шкварчало м’ясо на мангалах, звідусіль пахтіла кава. Хтось навіть салютував.

І хоча спад епідемії коронавірусу COVID-19 в Україні (а це означає, що кількість людей, які одужали, стійко зростатиме порівнянно з кількістю щодня інфікованих), за прогнозами, розпочнеться лише в третій декаді травня, коли матимемо не менше 20 тисяч лабораторно підтверджених заражених, одесити і гості міста влаштували травневі пробні вилазки із самоізоляції.

22 травня — День перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі

Там, де Шевченкове серце
Б’ється у грудях землі,
Раптом печаль обізветься,
Наче душа звіддалі —
Там, де Шевченкове серце
Б’ється у грудях землі.

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Встановлений на честь повстання політичних в’язнів Степлагу в табірному відділенні Кенгір, під Джезказганом (Казахська РСР), 16 травня — 26 червня 1954 року. Більшість із засуджених за політичними статтями у Степлагу — 46,3% — становили українці, серед яких — колишні члени ОУН і бійці УПА, а також учасники націоналістичного руху в республіках Балтії (майже чверть) — латиші, естонці та литовці.

І знову — День політв’язня. Цього року — 17 травня.

А вся Україна — чуєте? вся Україна! — стала в’язнем якогось незрозумілого вірусу. І я сиджу цілими днями вдома, як колись у в’язниці КГБ. І пишу друзям, які питають мене про самопочуття, отаке:

Що можу я сказать о собі?
Чернець і зек в одній особі.

Але мені телефонує Жанна Зайви, голова міської комісії з реабілітації. Колись і я був головою, а пані Жанна — секретарем.

18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, на Соборній площі Одеси представники кримськотатарського земляцтва, органів державної влади і місцевого самоврядування, громадські активісти — люди різних національностей та різних конфесій — провели меморіальний захід.

Виступи представників старшого покоління, котрі пережили депортацію 1944 року, організовану кремлівською верхівкою, і в 2014-у знову змушені були покинути Крим через агресію Росії, обличчя дітей, які з вини тієї ж таки Москви зростають далеко від рідного дому, запалені свічки, викладені у формі Кримського півострова, символічно випущені на волю білі голуби — усе це не могло не торкнутися сердець присутніх...

Зважаючи на обмежувальні заходи, запроваджені у зв’язку з пандемією COVID-19, меморіальні заходи, що традиційно проводилися напередодні та в день 18 травня, істотно змінили характер та форми — майже всі вони були переведені в онлайн-режим.

Біль кримськотатарського народу — наш спільний біль.

На позачерговій сесії обласної ради, яка відбулася 15 травня, депутати внесли зміни до попереднього рішення «Про встановлення доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті ліквідацією захворювання серед людей на COVID -2019».

Зміни, найперше, передбачають розширення переліку закладів охорони здоров’я, працівники яких отримають обласну (регіональну) доплату за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-2019. Так, доплати передбачені практично для трьох тисяч медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я Одещини, які надають первинну, вторинну (спеці-алізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу.

Побачити трьох колишніх прем’єр-міністрів України, які сидять поруч, — непересічна подія. Якщо ж додати до них чинного в.о. міністра і кількох колишніх міністрів різних років — подія екстраординарна. Але подібне сталося в п’ятницю в студії «Свобода слова» Савіка Шустера на ТРК «Україна» під час обговорення стану справ у галузі енергетики.

Плановий рукотворний хаос

Коли в квартирах одеських будинків почалися планові багатогодинні відключення електрики, багатьом здалося, що місто і країна повертається в хаос, характерний для 1990-х. Однак глядачам, які уважно дивилися ток-шоу Шустера 15 травня, стало зрозуміло, що темні часи для нас аж ніяк не в минулому. Вони — в майбутньому. Некомпетентні та непрофесійні дії вищого керівництва країни менш ніж за рік перетворили прибуткову енергетичну галузь нашої держави на збиткову. Обтяжену багатомільярдними (у доларовому обчисленні) боргами. З яких найближчим часом вибратися не вдасться.

Українська асоціація медіабізнесу, Асоціація незалежних регіональних видавців України та Національна спілка журналістів України вдруге наголошують на необхідності запровадження низки заходів, необхідних для безперебійного і своєчасного інформування громадян України та забезпечення доступу до інформації професійної якості на всій території нашої країни.

Зупинка всіх видів бізнесу в умовах карантину створила загрозливу ситуацію для забезпечення громадян України якісною інформацією, яку готують і подають на сторінках газет, журналів та веб-сайтів видавничі компанії України. Економічні втрати видавців за підсумками цього року прогнозуються на рівні 50—90% від рівня доходів 2019-го. Це означає, що велика кількість видань з місцевою сферою розповсюдження припинить своє існування — і цей процес уже йде.

Дядя Міша поволі йшов на пошту. Минулої осені він дуже захворів і йому робили операцію. Поки лежав на лікарняному ліжку, Валя приходила до нього щодня. Медсестра давала їй список, і жінка вирушала до аптеки, що поруч з відділенням. Усе, що їм вдавалося за-ощадити, дружина залишила в аптеці. Аптечних чеків зібралося на 10000 гривень, і, повернувшись додому, в жовтні 2019-го, дядя Міша подав заяву на матеріальну допомогу до департаменту праці та соцполітики Одеської міської ради. Невдовзі отримав офіційного листа, в якому зазначалося, що після вивчення фактів питання буде вирішене…

Усі знайомі називали його Мішею, хоча за паспортом він — Меєр Лейбович Славуцький. Тих, хто пам’ятав його ім’я, залишилося небагато, бо восени нинішнього року йому буде вже 85. До Другої світової війни Славуцькі жили в Одесі і їхня близька родина налічувала 17 осіб. Дванадцятеро Славуцьких у 1941-у були розстріляні нацистами за свою належність до єврейського народу. Дідусь, не захотівши пройти реєстрацію, запалив пічку, закрив піддувало і задихнувся від чадного диму. Мамин брат помер у єврейському гетто в Доманівці. Меєр із сестричкою Елею й мамою два роки, із 1942-го по 1944-й, також були у гетто, але їм пощастило повернутися додому.

Клімат України змінюється на очах. До чого нам готуватися? Початок розмови на цю тему з членом Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), завідувачкою лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, кандидатом фізико-математичних наук Світланою Краковською читайте у номері «ЧН» за 14 травня. Нижче – продовження інтерв’ю.

— Тобто зігнати хмари в потрібний час і потрібне місце?

— Ні, ви їх не зженете в потрібне місце, але можна пошукати всередині такі місця, куди треба доставити штучні кристали для інтенсифікації процесів утворення опадів.

Але щоб це зробити, потрібна певна інфраструктура, радари, радіозондування, ну й обладнані літаки, або хоч ракети. Треба вкласти гроші в це, але тонна води, яку можна буде отримати, за оцінками наших фахівців, коштувала б менше копійки в цінах 1990 року, тобто окупить вкладення у 3—10 разів, особливо враховуючи величезні збитки від градобиття.

У світі продовжується обезліснення, хоча й повільнішими темпами: із 2015-го щороку 10 млн гектарів лісу переводяться в інші категорії користування, а це менше, ніж 12 млн гектарів на рік за попереднє п’ятиліття, йдеться в основних висновках доповіді, яку Продовольча і сільськогосподарська організація Об’є-днаних Націй (ФАО) складає кожні п’ять років.

Згідно з доповіддю, сьогодні в світі налічується 4,06 млрд гектарів лісів, тобто на кожного жителя Землі припадає по 0,52 гектара. З урахуванням природного розростання лісів їх чисті втрати з 2010-го становили 4,7 млн гектарів на рік.

Підвищення температури Світового океану і збільшення кислотності води призводять до деградації й загибелі коралових рифів.

Екосистеми, що були одними з найбагатших і найрізноманітніших на планеті, швидко спустошуються і вмирають. За існуючими оцінками, за кілька десятків років можуть зникнути від 70 до 90 відсотків коралів Землі.

Австралійські кліматологи закликають уряд своєї країни визнати, що пандемія і раніший чи пізніший вихід з неї можуть стати ключем до зупинення глобального потепління.

На думку фахівців дослідницького центру зі зміни клімату університету Нового Південного Уельсу, коронавірус становить серйозну небезпеку для мільйонів життів зараз, а глобальне потепління загрожуватиме ще більшій кількості людей протягом наступних п’яти десятиліть.

Приблизна чисельність популяції щурів у Парижі, за підрахунками експертів, сягає 3,5–4 мільйони, — тобто майже по два пацюки на кожного жителя французької столиці.

До того ж прогнозується, що надалі їх чисельність тільки зростатиме, зокрема й через глобальне потепління.

Фінансовий моніторинг — це правила, за якими банки перевіряють легальність грошових переказів.

Банки повинні знати своїх клієнтів. Тому вони просять зайти вас у відділення й оновити свою персональну інформацію: серію та номер паспорта, ідентифікаційний номер, реєстрацію, номер телефону.  

Глядачі з нетерпінням очікували на проведення щорічного Одеського міжнародного кінофестивалю, але…

Через пандемію коронавірусу COVID-19 та пов’язані з нею карантинні обмеження ОМКФ-2020 вперше відбудеться в онлайн-форматі. Змінено і час проведення: не серед літа, як завжди, а восени — з 25 вересня по 3 жовтня.

Одеса, як більшість жінок, приховує свій вік. У той час коли офіційна влада, згідно з приписом російської імперської історіографії, має намір відзначати 226-у річницю заснування міста, історики поглибили наші знання про справжній вік манірної красуні. 19 травня 2020-го року, відповідно до актуалізованих історичних даних, сповнилося вже 605 років першої писемної згадки порту Кочубіїв (Kaczubyeiow) — поселення, що передувало Хаджибею-Одесі.

2015-го громадськість Одеси вперше в своїй історії офіційно відзначила 600-ліття першої писемної згадки порту Кочубіїв, що функціонував у русько-литовську добу як попередник Хаджибея-Одеси (згідно з відомостями в польських хроніках Яна Длугоша від 1415 року). Українські науковці поглибили історію перлини біля моря на чотири століття. Принагідно зазначимо, що у 2020-у сповнилося також 225 років перейменування Хаджибея на Одесу (нагадаємо, що нині офіційною датою заснування Одеси вважається 2 вересня 1794-го — закладання нової гавані у Хаджибеї).

1999 року в українському житті Одещини відбулася значна подія: вийшов у світ перший номер літературно-художнього, культурно-просвітницького та історико-публіцистичного журналу «Зоря вечорова», засновником, редактором і видавцем якого став знаний поет і журналіст Дмитро Мартинюк, мешканець Доброслава, тоді ще Комінтернівського.

Вижити подібному виданню, заснованому в невеличкому південному містечку та ще й в умовах економічної скрути, було вкрай проблематично, особливо якщо зважити на його національну спрямованість та характер — лише українською мовою, без будь-яких російськомовних вкраплень і під промовистим гаслом «Українці, єднаймося!». Але часопис не тільки вижив, а й почав регулярно, двічі на рік, без затримки, виходити й «розбігатися» по бібліотеках, книгарнях, передплатниках. А їх було чимало, бо з кожним числом журнал дедалі ґрунтовніше заглиблювався у загальнонаціональне життя України. Цьому сприяла і редакційна рада «Зорі вечорової», до якої увійшли професор філології зі Львова Василь Лизанчук, відомий український письменник Микола Козак і драматург Олексій Чугуй (обидва — з Харкова), голова Одеської обласної управи Всеукраїнського братства ОУН—УПА Михайло Перегінчук та ще один харків’янин — письменник, публіцист, відомий громадський діяч Віктор Полянецький, які сприяли популяризації новодруку серед шкільної та студентської молоді, викладачів навчальних закладів, бібліотекарів і широкого загалу патріотично налаштованих українців.

Новела

Старе шкіряне пальто висіло на гвіздку в старій захаращеній шопі. Давно зчорніли дощаті стіни сараю, та й гвіздок той зіржавів. Тримало на своїх плечах немало вже літ, але все ще бралася тьмавим полиском давня фарба, коли крізь відчинені двері торкався її денний промінь, хоч задавнені складини грубої шкіри годі було вирівняти. Все чекало, що колись-таки переміниться його доля й почнеться для нього нове життя — хтозна яке за ліком, бо хто тепер скаже, скільки їх у нього було. Незрідка в нічній тиші старе шкіряне пальто проживало якесь із тих своїх минулих життів, упереміш з іншими колись прожитими. Були вони дуже різні, часом кардинально одмінні одне від одного, й не всі надавались йому до снаги, чи то пак, до згоди з ними. Та що ж… було це лишень старе шкіряне пальто, і хто б міг подумати про нього такі небилиці.

Артем, відколи прийшов сюди приймаком та обжився на хазяйстві, не раз просив тестя віддати йому те старе пальто на шкірянку. Все-одно, мовляв, дурно гниє в сараї, перетворюється на непотріб. Коли заходив до шопи, не минав того місця, розгортав поли та розрівнював складини, а якось навіть накинув на себе та розправив рамена, й аж наче підріс трохи — так мріяв про моднячу обновку. Хоч трохи було затісне в плечах, та нічого, втішався, для доброго майстра не проблема.

14 травня сповнилося 100 років від народження великої українки Слави Стецько

У ці дні тисячі національно свідомих українців в Україні і по всьому світі, які свого часу з нею спілкувалися, згадують про неї з особливою теплотою і пошаною. У червні 1995-го я також мав щасливу нагоду зустрітися з нею, і про це розповім далі. Але спочатку нагадаю коротко нашим читачам про життєвий шлях Ярослави Йосипівни Стецько (уродженої Ганни-Євгенії Музики), яка впродовж шести десятиліть була символом і легендою боротьби за вільну, незалежну, демократичну і європейську Україну.

Ганна Музика народилася 14 травня 1920 року в багатодітній селянській родині у Романівці Теребовлянського повіту на Тернопільщині. Навчалась у рідному селі, потім — у польській гімназії в Теребовлі. Там же у 1939-у з відзнакою закінчила польський гуманітарний ліцей і почала вчителювати у с. Юшківці, тепер — Жидачівський район Львівщини. Як розповідають колишні її вихованці, була не лише талановитим педагогом, а й дуже турботливою людиною, яка допомагала бідним, голодним і босим учням чим могла.

Прогулянки, робота в саду, плавання, танці, со-ціальна діяльність — усі ці види активності можуть призупинити старіння мозку й запобігти його зменшенню, що відбувається з віком людини.

Така зайнятість, йдеться у новому дослідженні вчених Колумбійського університету в Нью-Йорку, робить мозок на чотири роки молодшим, ніж в інших людей, запобігає або уповільнює розвиток деменції. Фізична активність пов’язана також з меншим ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, зазначив провідний дослідник, доцент кафедри неврології доктор Ян Цзянь.

Здоровий сон є головним чинником вироблення імунітету проти вірусних інфекцій. На цьому наголосили представники «Української асоціації медицини сну» на пресконференції в «Укрінформі».

Саме уві сні формується імунітет людини, який протистоїть різним хворобам, зокрема вірусним інфекціям, зазначив кардіолог, сомнолог Юрій Погорецький. «Брак сну підвищує ризик застудитися більше, ніж інші фактори. Не має значення, скільки людині років, де вона працює, чи має шкідливі звички. Важливішим є фактор сну. Недосипання призводить до зниження імунітету», — наголосив він.

15 травня сповнилося 175 років від дня народження Іллі Ілліча Мечникова, видатного українського біолога, професора Одеського університету, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини, який майже два десятиліття жив і працював у нашому місті. Ювілей ученого збігся з ювілеєм Одеського національного університету, який з гордістю носить його ім’я.

Як відомо, на запрошення Луї Пастера в 1888 році Ілля Мечніков переїхав до Франції для роботи в мікробіологічному інституті. Там завідував лабораторією, займався питаннями загальної патології, вивчав проблеми довголіття, ввівши в медичний обіг термін «геронтологія» і створивши однойменну науку. Із 1905-го був заступником директора Пастерівського інституту. В 1908-у спільно з німецьким ученим Паулем Ерліхом отримав Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини за праці про імунітет. Помер у Парижі 15 липня 1916-го.

Шведські дослідники разом з колегами з інших країн зуміли скласти схему, що наочно демонструє, як хімічні зміни у структурі ДНК залежать від тривалості вагітності.

З’ясувалося, генний код майбутньої дитини справді може змінюватися залежно від тривалості перебування в утробі матері.

Для проведення цього дослідження вчені скористалися даними понад шести тисяч новонароджених немовлят. Проаналізувавши їх, зауважили, що кожен новий тиждень вагітності супроводжувався змінами у метилуванні ДНК, які виявлялися у пуповинній крові.

Із варикозною хворобою нижніх кінцівок стикаються і літні, й зовсім молоді. Це — найпоширеніше захворювання периферичних судин: у різних формах воно зустрічається у 26—28 відсотків жінок та 10—20 відсотків чоловіків працездатного віку.

Як перебігає недуга і як її лікують? Чи можна запобігти розвиткові варикозу? Про це ми розпитали фахівця із захворювань вен — лікаря-флеболога Галину СОСНОВСЬКУ.