№ 33-34 (22151-22152) четвер-субота 30 квітня 2020 року

За прогнозами учених, різке зниження захворюваності на COVID-19 в Україні очікується десь із 18–20 травня, а цілковите завершення епідемії — 8–10 червня. Це за умови, що інтенсивність контактів між людьми зберігатиметься на відповідному рівні, що ми стійко й до кінця витримаємо випробування, яке самоправно коригувало всі наші плани.

А за те, що хвороба серед нас не набрала великої згубної сили, як те сталося в Європі та США, найперше дякуймо тим, хто добровільно усамітнився й добросовісно виконував і продовжує виконувати всі застережні карантинні заходи. За витримку і відповідальність ми нагороджені досить оптимістичним прогнозом: коронавірус відступає, хоча й не упускає шансів, потрапивши у сприятливе середовище, проявити свою згубну силу. Он як у Поді-льську, де хворий пішов до лікарні замість того, щоб телефоном викликати лікаря. Результат безвідповідальності й необачної поведінки — закрите на карантин місто, десятки заражених, серед яких чимало медиків, летальні випадки, величезні матеріальні збитки, страх і відчай.

Яку б тему в політиці не обговорювати, все впирається в пандемію COVID-19. У свою чергу досі не зрозуміло, що в масовому психозі, який охопив зараз людство, переважає — страх перед коронавірусом чи страх перед змінами звичного життя людей на Землі.

Масовий психоз — невирішувані конфлікти

Поки є надія, що пандемія досягне «плато», поширення зарази стабілізується, а потім піде на спад, можна робити вигляд, що за рік-два піде на спад і масовий психоз, зумовлений пандемією. Поступово відновиться важко поранена економіка в більшості країн, відновляться фінансові та торговельні зв’язки і, так, ми житимемо бідніше, але спочатку так само, як жили досі, а потім навіть краще. Як приклад наводиться пандемія «іспанки» столітньої давнини. Коли за розрухою початку двадцятих років минулого століття, пов’язаною зі світовою війною і революціями, настав десятирічний період зростання і процвітання західної цивілізації. А перед «великою депресією» про «іспанку» забули взагалі.

Закон про Тимчасову слідчу комісію — це сильний крок уперед, що сприятиме подоланню корупції та наведенню порядку в державі, наголосила голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час першого засідання депутатської ТСК, що розслі-дуватиме корупційні схеми, викриті ексміністром фінансів Ігорем Уманським.

«По-перше, завдяки роботі ТСК ми можемо виявити реальну корупцію, яка сьогодні є в країні і яка проглядається за бухгалтерськими документами. По-друге, донарахувати в бюджет близько 120 мільярдів гривень додатково, якщо будуть підтверджені надані Ігорем Уманським дані. Ми можемо змінити якість бюджету та змінити залежність держави від зовнішніх запозичень. Ми можемо притягнути до відповідальності винних, коли поіменно встановимо, хто за цим стоїть», — зауважила Юлія Тимошенко.

(Закінчення. Початок у номері за 23-25 квітня)

Для втаємничення масштабів трагедії владна верхівка примушувала Міністерство охорони здоров’я УРСР фальшувати діагнози променевих уражень. Із витягу зі звіту спецслужб за 11 травня: «За даними Шевченківського РВ УКДБ, адміністрація Київської області та 25 лікарень, ґрунтуючись на вказівці Мінздоров’я УРСР (нібито наказ №24с від 11.05.86 р.) в історіях хвороб пацієнтів з ознаками «променева хвороба» вказують діагноз «вегетосудинна дистонія».

30 червня КДБ СРСР спеціальним документом про захист (читай: засекречування) відомостей про аварію на 4-у енергоблоці ЧАЕС ввів у дію перелік інформації, яку людям не можна було знати. Йшлося, зокрема, про справжні причини аварії, характер руйнувань та обсяги ушкоджень устаткування і систем енергоблоку й АЕС, радіаційну обстановку, фактичний стан активної зони реактора, ступінь враження людей на АЕС разом з відомостями про характер їхньої діяльності й особливості аварії, опромінення персоналу станції, ремонтного персоналу залучених організацій і населення та інше.

Незалежна Україна зняла гриф «таємно» з усіх чорнобильських документів.

Рік при владі

Провальний рік. Що б не узяти:
невміння кадри добирати,
нерозуміння перспективи.
дарма розтринькані активи.
А ще — корупція, скандали,
нечувана жага до слави,
гучні арешти активістів,
прихильність до сепаратистів…
 
Такі досягнення у влади.
Про це б і треба фільм відзняти!

Асоціація міст України звернулася до голови Верховної Ради та керівників депутатських фракцій і груп щодо ситуації, яка склалася навколо процесу підготовки до місцевих виборів і пропозицій змін до Виборчого кодексу.

У листі-зверненні за підписом голови АМУ Віталія Кличка наголошується на неприпустимості закритого процесу обговорення змін до Виборчого кодексу України в частині місцевих виборів та необхідності залучення до нього всіх зацікавлених сторін, зокрема й АМУ.

Згідно з указом президента №685/2006 від 18.08.2006 щороку 28 квітня в Україні відзначається День охорони праці. Цьогоріч наша країна вкотре долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці й мала намір провести заходи до Всесвітнього дня охорони праці за тематикою, присвяченою вирішенню проблеми насильства і домагань у сфері праці. Однак запланованому завадила надзвичайна подія — спалах коронавірусної інфекції COVID-19, яка сьогодні панує на всій планеті. Тож темою Дня охорони праці-2020 стала боротьба з пандемією смертельно небезпечної недуги

У процесі підготовки до відзначення Дня охорони праці, яка фактично збіглася в часі з першими проявами «коронакризи», стало зрозумілим, що перед усім українським суспільством постав нечуваний досі виклик, який вимагає особливих заходів та зусиль. Перші випадки захворювання було зафіксовано у грудні 2019 року, а вже 11 березня 2020-го Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію через спалах коронавірусної інфекції. Зокрема, генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебреісус заявив: «Це не просто криза охорони здоров’я, це криза, яка торкнеться кожного сектора. Тому кожен сектор і кожна людина повинні бути залучені до боротьбу». Того ж дня постановою КМУ №211 від 11.03.2020 в Україні було запроваджено карантинні заходи, які надалі уряд подовжив і посилив.

Стояв на високій скелі, споглядав далечінь, що просторилась та широчіла довкруж невимовною красою; подібні до нього великі птиці ширяли далеко внизу, та й не змогли б вони піднятись до верхів’я цієї гори. Він тут був — цар і володар, усього цього доокільного простору, і високості цієї, що нарівні з хмарами. Споглядав гордо і величаво, невистачало хіба корони, бо таки ж направду був цісарем понад цим усім; обертав головою туди й сюди, спиваючи простір, що дихав жаданою волею, був уособленням волі.

Волі, якої так довго був позбавлений колись… донедавна… до цієї хвилини. Колись давно… молодим та невмілим. Він не забув її, вона вкарбувалась у пам’ять, вона була з ним всі довгі роки несвободи. Ось вона, воля, бери її, скільки втримає, скільки витримає серце, пий цю волю великими ковтками, бери її, скільки осягнуть твої крила — твої сильні, могучі крила, рівних яким нема тут ні в кого. Розправ на всю їхню широчінь, бо це сама душа твоя, щоби засягнути ними аж так далеко, щоб і не видно було цієї скелі, відчуй змаг пружного вітру — ось так, аж трава хилиться під ними, і дрібно тріпоче листя на цих майже карликових деревах, що відважно видерлись аж сюди, до верхів’я.

У Крижанівці Лиманського району будується садочок, розрахований на 120 діток.

Фундамент уже закладений. Будівельники зводять залізобетонний каркас першого поверху майбутньої двоповерхової споруди.

«Крижанівка давно потребує нового дошкільного закладу. Ми бачимо, що народжуваність у селі зростає, а старий садочок вже не може повністю покрити попит. Нині, попри карантин, будівництво продовжується. Всі задіяні користуються засобами індивідуального захисту», — зазначив керівник Одеської ОДА Максим Куций.

Спорудження садочка у Крижанівці, який є одним із пріоритетних об’єктів проєкту «Велике будівництво», фінансується з Державного фонду регіонального розвитку, а також з місцевого та обласного бюджеqaтів.

У вівторок, 28 квітня, Всеукраїнська школа онлайн почала трансляцію уроків для школярів 1—4-х класів. Їх можна дивитися на YouTube Міносвіти та ще чотирьох телеканалах. Програма розрахована на п’ять тижнів і складається з чотирьох предметів: української мови, математики, науки та мистецтва.

«Кожен урок триватиме 15 хвилин, що є оптимальним для занять дітей цієї вікової категорії, у форматі теле- та онлайн-лекцій. Загалом для початкової школи найкращим є безпосередній контакт і навчання зі своїм вчителем, тому ми не планували робити онлайн-уроки для дітей цього віку. Однак багато батьків та педагогів звертаються до нас із проханням організувати уроки і для початкової школи», — розповіла т.в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій, підкресливши, що саме через це організатори й вирішили додати до Всеукраїнської школи онлайн наймолодшу ланку.

Про серію біографічно-критичних нарисів «Одеса літературна»

Перечитую ці глибоко аналітичні й дуже потрібні видання, адресовані вчителям-словесникам, аспірантам, студентам, учням — усім, хто цікавиться літературою і літературознавством рідного краю.

Вони ґрунтовні й цікаві, бо написав їх письменник і науковець, кандидат філологічних наук, доцент Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, який багато років там викладав й героїв цих нарисів знав особисто.

Старше покоління одеських українців, які в кінці 1980-х — на початку 1990-х боролися за українську Одесу, добре пам’ятають цю видатну постать — науковця-філософа, громадського діяча, просвітянина і публіциста. Його творчі здобутки, результати наукових досліджень вражають не лише кількістю, а й глибиною аналізу, високим духом патріотизму і вболівання за долю нашої Батьківщини. На початку 90-х Михайло Миколайович був одним із засновників Одеського осередку Народного руху України, членом правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, членом обласної спілки освітян, першим заступником голови обласного відділення Всеукраїнського об’є-днання ветеранів, членом ради Всеукраїнської громадської організації «Демократична коаліція», полковником Чорноморського козацького війська.

Познайомився я з паном Михайлом на початку тих же 1990-х, коли всі ми відчували велику ейфорію від здобуття Україною незалежності й мали великі сподівання, що наша нація нарешті підніметься з колін і посяде гідне місце у сім’ї європейських народів. Уперше побачив і почув Михайла Миколайовича 22 березня 1993 року в Будинку культури ім. Лесі Українки, де проходили звітно-виборчі збори осередку НРУ в Одеській області, на яких його було обрано одним із заступників тодішнього голови Віктора Дем’яновича Цимбалюка. (Крім Мацюка, заступниками тоді обрали Акимовича, Лепіха, Барбараша, Аксанюка, Прокопишина, Журавського, Гонту і Чумака. Про це є запис у моєму щоденнику).

Гортаючи сторінки «Чорноморських новин» за минулі роки, звернув увагу на публікацію під назвою «З молитвою за душі убієнних» Василя Овсієнка, відомого українського дисидента і правозахисника («ЧН» від 6.08.2015). Йшлося у ній про знакову подію — освячення 5 серпня 2005-го в урочищі Сандармох, на півдні Карелії, Козацького хреста із написом «Убієнним синам України». Кошти на його встановлення зібрали українці з усього світу, а безпосередньою координаторкою заходів стала місцева активістка Лариса Скрипникова, тоді голова Карельського товариства української культури «Калина». Автори пам’ятника — українські скульптори Микола Малишко і Назар Білик.

Як нагадував автор, дослідники з Карелії та Санкт-Петербурга ще в 1997 році у цьому сумнозвісному урочищі встановили місце масового розстрілу близько 9 тисяч жертв сталін-ського терору, серед них більше 290 видатних особистостей України, як-от засновник театру «Березіль», режисер Лесь Курбас, поет-неокласик Микола Зеров, драматург Микола Куліш, письменники Валер’ян Підмогильний, Мирослав Ірчан, Григорій Епік, Олекса Слісаренко та інші.

23 квітня сповнилося 125 років від дня народження Лева (Левка) Юстимовича (Устимовича) Биковського (1895—1992), україн-ського бібліотекознавця, бібліографа, історика, журналіста, мемуариста

Лев Биковський — непересічна особистість: інженер-економіст за освітою, він одним з перших заклав основи науки про книгу та української книжкової культури, теоретично обґрунтував засади бібліології, бібліотекознавства та бібліографії, принципи державної книжної політики. Як учений та організатор співпрацював з такими визначними діячами національної історії й культури, як Іван Огієнко, Агатангел Кримський, Юрій Меженко та ін.

Тетяна Монахова добре пояснила, що і як відбувалося під час її перебування на посаді мовного омбудсмена. Не бачу жодних причин їй не вірити і розумію, чому вона вирішила піти з посади.

Не мала секретаріату, зарплати, їздила з Миколаєва до Києва за власні кошти, пересувалася столицею на метро, не отримала службового приміщення і винаймала житло, знову ж таки, за свої гроші... Це все «органічно» вписується в наші реалії. Саме так теперішня влада (попередню я б, звісно, теж не ідеалізував — маю гарну пам’ять...) ставиться до мовного питання.

Але мені категорично не подобаються основні світоглядні позиції пані Тетяни та її прихильників.

Не тільки приправа...

Напевне, не знайдеться жодного городу, де не росла б петрушка. Це улюблена зелена культура всіх країн і народів.

У ній багато вітамінів А і С (у 50 г зеленого листя міститься їх добова норма), В1, В2, РР, К, важливі для організму калій, кальцій, фосфор, залізо, магній, цинк та ферменти, що регулюють обмін глюкози в крові.

Хоча ми насамперед використовуємо петрушку як незамінну приправу, та з давніх часів вона застосовується і як лікарський засіб.

Зелений пігмент — хлорофіл, як і залізо, корисний при недокрів’ї. Сік петрушки підтримує нормальну роботу надниркових залоз і щитовидної залози, зміцнює судини та капіляри, має цукрознижуючу дію (що важливо для хворих на цукровий діабет), допомагає при захворюваннях серця.

Молоко:  гаряче  чи  холодне?

Молоко — один із найспоживаніших продуктів у всьому світі. І недарма, бо дуже корисне: багате на білки, кальцій, цинк, вітамін D, калій. Ми п’ємо його від самого народження і робимо це все життя.

Хтось вважає за краще вживати молоко гарячим, а хтось — холодним. І таке, й таке воно однаково корисне. Хоча треба знати, коли і яке пити, щоб досягти бажаного результату.

Користь гарячого молока

Молоко містить амінокислоту, яка поліпшує якість сну. Але ця кислота активується тільки тоді, коли воно нагрівається. Отож, аби добре виспатися і вранці прокинутися бадьорим, перед сном варто випити склянку теплого молока.