№ 31-32 (22149-22150) четвер-субота 23-25 квітня 2020 року

Предстоятеля Православної церкви України, митрополита Київського і всієї України ЕПІФАНІЯ

У надзвичайних умовах ми зустрічаємо цього року Світле Христове Воскресіння. Згубна пошесть, яка швидко поширилася в цілому світі, змусила більшість країн запровадити різні обмеження, спрямовані за захист людей від ураження хворобою та зменшення ризику одночасного, вибухового зростання числа важко хворих.

У ці дні світ ніби зупинився у буденних справах, небезпека смертельної хвороби змушує змінювати те, що ще донедавна здавалося нам звичним, саме собою зрозумілим. Якщо для багатьох ця зупинка наповнюється лише очікуванням, що з плином часу обставини зміняться до кращого, що мудрість людства допоможе захиститися від цього нового захворювання, то ми як ті, хто вірує в Бога, як християни, маємо прислухатися до слів Божественного Одкровення, які сповіщає нам пророк Єремія: «Так говорить Господь: зупиніться на шляхах ваших і розгляньте, і розпитайте про путі древніх, де путь добра, і йдіть нею, і знайдете спокій душам вашим» (Єр. 6: 16).

Карантин в Україні продовжили до 11 травня (як буде далі — залежатиме від поведінки й усвідомлення ситуації кожним із нас). Хоча ми й сподівалися, що вже із 24 квітня зможемо жити, як раніше, плануючи власний час, МОЗ, прогнозуючи пік захворюваності на COVID-19 на початок травня, запропонував відтермінувати зняття обмежувальних заходів ще на два з лишком тижні. На те є цілком об’єктивні підстави.

У суботу, 18 квітня, церемонія очікування благодатного вогню в храмі Гробу Господнього в Єрусалимі відбулася за умов обмеженого доступу не тільки віруючих, а й більшості священнослужителів. Полум’я традиці-йно зійшло під час молитви патріарха Єрусалимського Феофіла у кувуклії. Після цього він передав вогонь клірикам, які запалили від нього зв’язки із 33 свічок, що символізують вік Ісуса Христа.

Цього тижня, 22 квітня, сповнилося 150 років від дня народження Володимира Ульянова (Леніна). В історії минулого століття не бракувало людей, завдяки яким лилися потоки людської крові, але тільки нечисленним прихильникам Леніна на цій крові вдалося побудувати режим, що проіснував сім десятиліть, а в якомусь сенсі існує в Росії і досі.

Бінарна зброя — диктатура і соціальна справедливість

Масове знесення або знищення пам’ятників Леніну в Україні після Революції Гідності, так званий «ленінопад», можна зрозуміти. Це реакція на жорстокість, з якою ленінці будували свою Вавилонську вежу, знищуючи українську націю. Але згадаємо, чим закінчилася біблійна спроба. Творець вежу не руйнував. Він перемішав мови будівельників. Люди перестали розуміти одне одного.

На його уроках фізики учні не помістяться не те що в одному класі, а й на великому стадіоні. Бо їх — десятки тисяч.

Заслужений учитель України, переможець всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2009» Павло Віктор почав викладати свої уроки у Ютуб із 2014-го, й відтоді їх переглянули вже понад 20 мільйонів осіб, причому під час карантину інтерес до каналу стрибнув угору в рази.

26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-у реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.

За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше — Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Хочеш бути успішним — не спиняйся на досягнутому, рухайся вперед і самовдосконалюйся. Така, здавалося б, на перший погляд, проста істина нині, як ніколи, актуальна для будь-якої сфери нашого життя, й освіта — не виняток.

Про те, як сучасній школі стати успішною та затребуваною — наша розмова з директоркою ліцею «Фонтанський» Юлією Корябіною.

— Юліє Володимирівно, сьогодні система освіти активно реформується. Які зміни відбуваються у вашій школі?

— Світ стрімко змінюється, тож має змінюватися й освіта. Нова українська школа — це чимало інновацій, які запроваджуємо вже сьогодні. Одна з них передбачає перетворення шкіл у ліцеї.

Буває, до музею заходять люди напідпитку. Ось і сьогодні, злегка похитуючись й озираючись по боках, через поріг переступив пом’ятого вигляду чоловік.

— Вибачте, що... — промовив він. — Хочу подивитися музей.

— Е-е... — я трохи розгубився. — Може, не сьогодні? Ви, як би того... Приходьте завтра.

— Завтра я їду на війну…

2017 року сталася подія унікальна. І на неї не звернуто увагу нашого заклопотаного сьогоденням суспільства. А подія ця — вихід у світ «Словника української мови VI століття» Івана Ющука, професора, відомого автора численних шкільних та університетських підручників з української мови, шевченкознавця, політичного та громадського діяча.

Це не просто словник, це видатне, шляхетне відкриття, якого мовники наші чекали, думаю, століттями. Але хто вже справді не чекав цього — то західноевропейські та слов’янські мовознавці. Варто пригадати, як вони дружно напали на Степана Смаль-Стоцького (1859-1930), коли той у 1913 році разом із Теодором Ґартнером у граматиці нашої мови насмілився сказати про відсутність спільної колиски для трьох східних мов! Він не просто констатував, що «праруська спільність не могла розпастися, бо її ніколи не було», він це чітко довів.

Оповідання

І

Тасюня готувалася до завтрашнього базарювання. Винесла з льоху троє відер картоплі, висипала на ряднину, простелену у затінку. У льоху було ще доволі прохолодно, а на подвір’ї вже зацвіли абрикоси, і від перепаду температури картопля змокріла, ніби заплакала у передчутті розлуки з хазяйкою. Невдовзі, однак, теплий весняний вітер, напахчений першою зеленню, висушив картоплю, і Тасюня заходилася перебирати її.

 Вітчизна

В тобі скипає осоруга й лють,
Вітчизно. Та які ворожі сили
Тебе приспали тяжко,
спопелили
Й прийти тобі до памку
не дають?

Тримаю в руках нову книжку поезій «Недільні небеса» Любові Проць, однієї з найкращих поетес України, з передмовою Володимира Базилевського «Домежно відкрита, домежно зворушлива».

Насолоджуюся поетичними образами, які струмують з її щедрої і неповторної душі, грію ними своє серце.

Чи знаєте ви, що із 60 млн га території нашої держави понад 70% складають сільгосп-угіддя? І хоча за площею чорноземів (28 млн га) Україна посідає четверте місце в світі, після Росії, США та Китаю, на кожну тонну отриманого нашими аграріями зерна припадає близько 10 тонн втраченого в результаті ерозії безцінного ґрунту.

Лісозахисні смуги, висаджені 50 — 70 років тому, зокрема у південних областях нашої держави, бо лісів у нас завжди катастрофічно бракувало, впродовж цього часу виконували роль своєрідних оберегів родючості, захищаючи ґрунти від вимивання, а села — від нищівної спеки та пилових бур. Але ніхто за ними, принаймні останні три десятиліття, не доглядав і, що найжахливіше, не вберіг від сокири.

Із 1 травня згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій для обчислення пенсії враховується показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 1,11.

У разі, коли розмір підвищення не досягає 100 грн, встановлюється доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

На підставі змін до Податкового кодексу та ін-ших законів України щодо підтримання платників податків на період здій-снення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до закону №533-IX від 17.03.2020 р., певним категоріям осіб періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня включаються до страхового стажу та вважаються, що страхові су-ми було сплачено у роз-мірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавс-твом для кожного з таких періодів.

До таких категорій належать:

- члени колективних та орендних підприємств, сільсько-господарських кооперативів, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування;

У квітні, після внесення змін до закону «Про державний бюджет України на 2020 рік», забезпечено виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з негативними наслідками поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавіру-сом SARS-CoV-2, у сумі 1000 грн таким категоріям населення:

- одержувачам пенсії, розмір пенсійних виплат у яких з урахуванням надбавок не перевищує 5000 грн станом на 01.04.2020 р.;

На виконання постанови Кабінету Міністрів від 01.04.2020 р. №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», з 1 квітня пенсіонерам, які досягли віку 80 років і старше, до пенсій встановлено доплату розміром до 500 грн.

Компенсаційну виплату отримуватимуть пенсіонери, у яких пенсія не перевищує 9205 грн. Водночас, після встановлення такої виплати пенсія не може бути більше зазначеного розміру.