«Хижі пташки...»: сага про супергероїв чи фільм про фемінізм?

У картині зібрано кілька історій героїнь, які тією чи іншою мірою постраждали від чоловіків, і впродовж усієї кінострічки скривджені дівчата, вже згуртувавшись, намагаються довести світу, що вони гідні зайняти своє місце під сонцем.

Харлі Квін — дівчина, яка розлучилася з Джокером, і за сумі-сництвом лиходійка, від чийого імені ведеться розповідь, — довгий час була під крилом свого коханого, і до неї навіть боялися торкатися. Й ось коли Квін остаточно порвала з ним, всі ті, кому вона колись вчинила лихо, раптом стали за нею полювати. На перший погляд, звучить фантастично, але якщо проводити аналогію з реальністю, то цілком те саме відбувається і в житті. Згадайте, наприклад, Кортні Кардашьян, Демі Ловато і багатьох інших жінок-зірок, які після розставання терпіли кілометри хейту під постами за якісь вади у зовнішності, і скільки зусиль їм довелося докласти, щоб виправити ситуацію. Інша справа — чоловіки, можливо, єдині, кого можуть не засуджувати через зовнішність.

Наступний образ, за допомогою якого автори фільму намагалися показати феномен «скляної стелі», або ж дискримінацію жінки на робочому місці, — детектив Рене Монтойя. Жінка вже кілька років розкриває складні злочини, але всі її заслуги чомусь виявляються на погонах колег-чоловіків, а невдовзі, коли всі справи розкриті, Монтойя взагалі «залишається за бортом» дільниці. Явище справді часте. Якщо, скажімо, подивитися на рівень заробітків чоловіків і жінок (у всіх країнах), то він таки різний. За даними, що прозвучали на Всесвітньому економічному форумі, навіть в Ісландії, яка має найвищий ранг у сенсі економічної рівності між чоловіками й жінками, співвідношення частки заробітної плати за одну й ту ж роботу становить 75%, зрозуміло, на чию користь.

Схожа ситуація і з іншою героїнею фільму — Канаркою, або ж Діною Ленс — жінкою з розкішним голосом, яка змушена була співати в якомусь клубі, не маючи права на власну думку і втрачаючи сенс існування. Безсумнівно, вона б так довго ще працювала, якби не з’явилася Харлі Квін, яка, можливо, надихнула Діну мріями про нормальне життя.

За коментарем, чому ж жінки не намагаються відстоювати свої права і продовжують працювати там, де їх не цінують, ми звернулися до кандидата психологічних наук, доцента Оксани Кривоногової. Вона пояснила: «Така поведінка жінок, у принципі, характерна для України і східних країн, де панує ідеологія, що чоловік — голова родини. Жінка в таких умовах повинна йому підкорятися. І коли ростуть покоління жінок, за яких чоловіки все вирішують, — це надовго утримується в пам’яті. Те, що жінка терпить таке ставлення до себе з боку чоловіка, залежить також від культури, релігії, де жінка — це берегиня домашнього вогнища. І покоління за поколінням це закріплюється на генетичному рівні».

Цій героїні чоловіки взагалі заподіяли дитячої травми, і все своє життя вона бажала смерті кривдникам. Ну так, логічно, її родину розстріляли, а вона єдина залишилася живою, — Хелена Бертінеллі або Мисливиця. І все ж, якось не зрозуміло: чому дівчина вирішила вдатися до таких радикальних методів помсти? Оксана Кривоногова пояснює це так: «З точки зору людини як особистості, це цілком адекватна поведінка. Навіть тварини мстять за убитих рідних. Дівчинка на момент трагедії вже була особистістю, але ще психічно незрілою, і якісь моральні норми в неї ще не встигли остаточно сформуватися. Плюсом є й фактор оточення Мисливиці: те, що вона виросла серед хлопців і жила за їхніми правилами, також зіграло дуже велику роль».

Ще одна героїня, Кассандра Кейн, стала свідком домашнього насильства. Дівчинка з малечку бачила, як співмешканець б’є маму, і щоб уникати постійних сварок батьків, воліла проводити час на вулиці, крадучи у заможних людей гаманці та коштовності. Поки не поцупила дещо дуже цінне… «У цій ситуації, дівчинка, яка не отримала належної уваги з боку батьків, таким чином себе винагороджує. Крадучи гроші й коштовності та купуючи за них собі їжу, вона компенсує увагу й любов. Що стосується її батьків, то це класична ситуація «ката і жертви». Це — ідеальна пара, і вони не можуть жити в інших відносинах. Навіть якщо мама дівчинки порве з нинішнім співмешканцем, то, без спеціальної терапії, знайде собі такого ж чоловіка. Ця проблема виникає в дитинстві і продовжує існувати в усіх наступних стосунках. Це можна назвати також феноменом співзалежності: — «кат» повинен знайти «жертву», а «жертва» — «ката». Вони можуть почуватися нещасними, але ця сцена буде повторюватися і не усвідомлюватися, якщо не звернутися до фахівця». — коментує пані Оксана.

Вияв феміністського настрою у фільмі про супергероїв, з одного боку, може й відлякувати потенційного глядача, але з іншого — що поганого в тому, коли порушуються проблеми сучасних жінок? Чи зможе людина проникнутися тими ідеями й сенсами, які хотіли показати DC? «Безумовно, глядач перейметься, але те, які висновки зробить, залежить уже тільки від особистості. У людей є схильність до ідентифікації себе з героями фільмів, чи то йдеться про гендер персонажа, чи про ситуацію, яку він переживає. На цій ідеї також ґрунтується фільмотерапія, коли пацієнтам підбираються тематичні стрічки і після перегляду все обговорюється з психотерапевтом», — відповідає Оксана Кривоногова.

За даними ОБСЄ на 2018 рік, 11,25 мільйона жінок в Україні пережили якусь із форм сексуального домагання, переслідування, насильства, тому дуже важливо, щоб жертви не боялися говорити й діяти, захищаючи себе. Задля цього створено національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації «Розірви коло», куди можуть звернутися жінки (і не тільки), які потребують допомоги фахівців  (детально про цей проєкт — на сайті https://rozirvykolo.org).

Чи доречний фемінізм у фільмі, вирішувати, звичайно ж, вам, але, принаймні, прийти й подивитися на круті спецефекти та захоплюючу акробатику в ньому я б таки порадив.

Георгій УКОЛОВ,
студент гуманітарного факультету ОНПУ.