№ 15 (22133) четвер 27 лютого 2020 року

Переглядів: 618

Ахтем ЧИЙГОЗ: «Майбутнє Криму — тільки з Україною»

26 лютого — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Шість років тому, 26 лютого 2014-го, під стінами Верховної Ради АР Крим пройшов багатотисячний мітинг, значення якого ще оцінять у новітній історії України. Так вважає колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Ахтем Чийгоз. Наша розмова з ним — про те, якою є сьогодні реальна ситуація в Криму, що має стояти першим пунктом у Стратегії деокупації півострова, а також про те, як його намагалися підкупити у Сімферопольському СІЗО, щоб переманити на бік нового режиму в Криму.

Переглядів: 559

Уроки медичної грамоти

За дорученням керівника облдержадміністрації Максима Куцого у школах Одещини проведуть заняття з медичної грамотності.

Перший такий урок уже відбувся в одеській школі для дітей з порушеннями слуху. Побував на ньому і голова ОДА.

Переглядів: 2770

Сила друкованого слова

Це фото зробив учора. Йшов собі по вулиці Коперника (а вона у Львові майже центральна) з наміром забігти в університет. Хотів занести відомому професору Лизанчуку «Чорноморку» зі статтею «Добрі справи українського Півдня». Оскільки згадую в матеріалі і самого Василя Васильовича, то попередив, що сьогодні зайду і віддам примірник. Але не думав, не гадав, що газету доведеться «розбирати» і віддати йому лише частину.

Несподівано у натовпі помітив знайоме обличчя. Де й коли бачив цю жінку? Ага, вона ж із «Прозерка»! Здається, саме так називається громадська організація, в яку об’єдналися шанувальниці української культури з Червонограда. Прозерок — це одна з народних назв підсніжника. Там дівчата особливі: їх хлібом не годуй – дай лишень про культуру поговорити. І не лише говорять, а й об’є-днують у гурти творчих людей за темами: вишивка, писанкарство, кераміка... Це їхнє. «Прозерчанки» переконані, що саме культура здатна змонолітнити українське суспільство. Ніщо так не єднає, як культура!

Переглядів: 735

Не ті тепер опади, Дністер-ріка не та...

Напередодні Всесвітнього дня води, який відзначається щороку 22 березня, співробітники Басейного управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю відібрали проби води із Дністра поблизу мальовничого старовинного села Маяки і поспілкувалися із журналістами.

Фахівці попереджають, що Одеса — на порозі водяної кризи. Якщо якість води залишається у межах норми, то водність головного питного для нашого міста джерела — ріки Дністер — останнім часом дуже понизилася і, за прогнозами, понижуватиметься і далі.

Щодо контролю за якістю води, то тепер тут застосовуватимуться європейські підходи, передбачені Водною рамковою директивою ЄС. Своєю постановою №758 Кабінет Міністрів уже впровадив нову систему моніторингу поверхневих вод на території України. Зменшена кількість суб’єктів, які займатимуться оцінкою їх стану: Держводагентство відповідатиме за хімічний склад, Держгеонадра — за підземні води, а Гідрометцентр — за біологічні та геоморфологічні показники.

Начальник відділу водних об’єктів Басейнового управління річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Сергій Кушнір розповів:

— Новий порядок моніторингу передбачає розширений список біологічних, гідроморфологічних, хімічних і фізико-хімічних показників. Окрім того, введено класифікацію стану вод: п’ять класів екологічного стану і два — хімічного, тобто річки будуть поділені на умовно «хороші» та «погані», й саме на «погані» держава спрямовуватиме свої ресурси. Список річок, а також план щодо підтримання їх стану Кабмін має затвердити до 1 серпня 2021 року. Наше завдання — підтримувати добрий екологічний стан води, якщо річки належать до «хороших», а якщо стан води незадовільний, розроблятимемо план щодо його покращення.

Переглядів: 646

Нова «двохсотка»

25 лютого Національний банк України ввів в обіг оновлені банкноти номіналом 200 гривень, що поступово замінять банкноти попереднього зразка.

Це ще один крок з оптимізації банкнотно-монетного ряду гривні, що триває з 2014 року. Завершить цей процес уведення в обіг нових монет номіналом 10 гривень (у середині 2020-го). Завдяки таким комплексним змінам номінальний ряд гривні зрештою скоротиться до оптимального розміру — 12 номіналів. Усього в ньому залишиться шість номіналів монет (10 та 50 копійок, 1, 2, 5 та 10 гривень) і шість номіналів банкнот (20, 50, 100, 200, 500 та 1000 гривень).

Переглядів: 631

Читаймо Івана Липу!

Розмова істориків, біографів Івана та Юрія Лип Ігоря Стамбола та Світлани Кучеренко

І.С.: Іван Львович Липа (24.02.1865 — 13.11.1923) — україн-ський мислитель, письменник, публіцист, лікар, громадський і політичний діяч. Людина багатогранного й унікального літературного стилю, щирої та душевної вдачі, що жертовно протягом свого життя боролася словом і ділом за добробут рідного краю та його мешканців. Його постать і спадщина й до сьогодні цілковито не стала надбанням народу, попри її актуальність у непрості для України часи.

С.К.: «Оставив він так багато, що пам’ять про нього серед Українців не затреться. Оставив свої твори, пройняті любов’ю до нації і людства, оставив гарні сторінки в українській історії зі своїм іменем, оставив людей, яким указав дорогу до небуденного в буденному житті. Оставив, нарешті, своє світле життя, повне доброти і самовідречення». Цей вислів Юрія Липи про батька у передмові до збірника казок «Тихе слово» (1929) може слугувати епіграфом до всіх дописів про Івана Львовича.

Переглядів: 606

Від лікаря для бідних до комісара Одеси

Одеса на початку ХХ століття була найбільшим містом підросійської України і займала четверте місце за рівнем економічного розвитку в імперії. Рівень строкатості національного складу був надзвичайно високим. Привілейоване становище росі-ян розділяли в більшості галузей євреї, які за смугами осілості мали можливість для розвитку лише на окраїні імперії. Медична галузь теж була наповнена талановитими єврейськими лікарями. Крім великих державних лікарень, у місті було чимало приватних клінік, оголошеннями про можливості яких яскраво рясніли тодішні газети.

Завдяки потоку зерна та іншої продукції через порт Одеса не зупиняла своє зростання. Село Романівка, яке знаходилося поряд, вже наприкінці ХІХ століття поглинулося містом і перетворилося на район під назвою Слобідка. На момент приїзду І. Липи до Одеси там добудовувалась нова лікарня. Розуміючи, що з її відкриттям з’являться нові вакансії, І. Липа, ймовірно, за порадами місцевих товаришів, й аби стати для місцевої управи «своєю людиною», зайняв посаду, що не стосувалася медицини, — став торговим наглядачем. Ця посада за своїми функціями нагадувала торгівельну поліцію. Вже за місяць роботи він успішно пройшов лікарську раду і став поєднувати функції торгового наглядача з тимчасовими обов’язками лікаря для бідних. Це стало можливим завдяки відпусткам двох штатних лікарів.

Переглядів: 2827

Музичний міст Відень—Львів—Одеса

На диво по-весняному теплий, тихий лютневий вечір. Вітражні вікна Великої зали філармонії манять різнокольоровими переливами світла. Тут 21 лютого урочисто-похмурими акордами вступної частини Концерту для фортепіано та духових інструментів Ігоря Стравинського Національний одеський філармонійний оркестр під орудою запрошеного диригента Гюнтера Нойхольда (Відень) розпочав свій черговий виступ. У програмі також Сюїта з музики до балету «Трикутний капелюх» (1919) та дві частини з опери «Життя коротке» (1913) іспанського композитора Мануеля де Фальї.

Гюнтер Нойхольд (Gunter Neuhold) уперше виступив з НОФО у 2012 році. Тоді разом з дружиною — піаністкою Еммою Шмідт вони виконували твори Мусоргського, Шнітке і Брукнера. Дебют виявився вдалим й отримав схвальні відгуки в пресі. Очевидно, програма нового концерту і пам’ять про концерт семирічної давнини за участі австрійського маестро привернули увагу одеситів, тож зал був майже заповнений. Мабуть, цього не очікували й самі організатори, бо вийшов невеличкий казус — не всім, хто побажав, вистачило програмок. До речі, приємно зауважити, що цього разу, чи не вперше за кілька десятиліть, програма видана українською мовою.

Переглядів: 591

З письменницьким гартом

Це фото було вміщене у «ЧН» за 13 лютого як ілюстрація до цікавого дослідження журналіста і поета Михайла Гершковича «З письменницьким гартом», присвяченого столітньому ювілею балтської газети «Народна трибуна».

Нині ж публікуємо його вдруге задля встановлення історичної правди, оскільки у текстівці до світлини автор допустив кілька неточностей, за що і він, і наша редакція просить вибачення у читачів.

Отже, на знімку зображені у верхньому ряду (зліва направо) — редактор «Народної трибуни» Григорій Пархоменко і письменники Семен Цванг та Володимир Гетьман, у нижньому (також зліва направо) — власний кореспондент «Чорноморської комуни» Іван Ситник, журналістка «Народної трибуни» Ліля Сокур і письменник Яків Сікорський.

Переглядів: 2865

Симптоми кліматичних змін

Антарктичні + 20,750C

В Антарктиці встановлено новий температурний рекорд: уперше в історії там зафіксували температуру повітря вище двадцяти градусів за Цельсієм, повідомляє The Guardian.

Учений Карлос Шефер, який вивчає кліматичні тенденції і вплив глобального потепління на вічну мерзлоту, заявив, що аномально висока температура спостерігається на всій земній кулі, однак 20,75 градуса за Цельсієм, зафіксовані на антарктичному острові Сеймур, стали несподіванкою навіть для фахівців. «Ми ніколи не бачили нічого подібного», — визнав кліматолог.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua