Народний календар
15 лютого — Стрітення, Громниця
Основою для встановлення свята послужила розповідь євангеліста Луки. Згідно з нею, на сороковий день після народження Ісуса Христа Марія разом з Йосифом принесли Немовля до Єрусалимського храму, щоб представити його Господу. Їх зустріли (стрітили) праведник Симеон і пророчиця Анна. Взявши Дитя на руки, Симеон благословив його.
У народній традиції це свято вважається першою зустріччю весни або зустріччю зими з літом. Цього дня обертається птиця до гнізда, хлібороб до плуга. Тому на Стрітення здавна ворожать на врожай, а в церквах освячують воду, яка вважається такою ж цілющою, як і йорданська. Разом з водою святять свічки, які називаються громичними або громничими, тому що громлять силу бісівську, щоб не шкодила громами і блискавками, заливними дощами і градом. Від громничої свічки в деяких місцевостях цей день називають Громницею, а в західних областях — Громничою чи Весняною Богородицею.
Здавна помічено: якщо до вечора стане тепліше — літо переможе зиму, а холодніше — зима. Останні морози і перші весняні відлиги звуться Стрітенськими.
16 лютого — Симеона Богоприїмця та Ганни Пророчиці
Саме Симеон, житель Єрусалима, коли Богоматір Марія і Йосиф принесли Немовля Ісуса в храм, узяв Малюка на руки і сказав, що буде у Нього велике майбутнє. Пророчиця ж Ганна разом із Симеоном славила Господа. Здавна, і це зрозуміло, Симеон Богоприїмець вважається хранителем немовлят. У сільському побуті цього дня заведено оглядати і лагодити літню збрую.
17 лютого — Миколи Студеного
Від імені ігумена Студійського монастиря в Константинополі Миколая, котрий жив у IX ст. Миколай декілька разів був ув’я-знений за поширення право-слав’я та вшанування ікон. Ці погляди на той час були заборонені у Константинополі.
Друге ім’я святого утворене за співзвучністю з найменням обителі і погодними умовами: о цій порі нерідко буває значне похолодання. «На студеного Миколи снігу насипле гори».
18 лютого — Феодосія Чернігівського
З його іменем пов’язане надання нашій церкві незалежності від Константинопольської. Саме він очолив групу церковних діячів, які вели переговори по наданню Київській митрополії статусу патріархії. Народився він на початку XVII ст. в дворянській родині, освіту здобув у Києво-Братській школі. Прийняв чернечий постриг у Печерському монастирі та ім’я Феодосій на честь першозасновника чернечого життя в Україні. Згодом його було обрано архієпископом Чернігівським. Він плідно працював на захист православ’я, велику турботу виявляв щодо Чернігівської друкарні при Іл’інському монастирі, приятелював з гетьманом І. Мазепою. Помер у 1696 р.
Ікони Божої Матері «Прикликання загиблих» Агафії
Свята Агафія жила в Сицилії в знатній родині, в часи правління імператора Декія, жорстокого гонителя християн. Декій спершу спокушав Агафію розвагами, а потім застосував тортури, під час яких стався землетрус. Переляканий мучитель відправив Агафію знову до в’язниці, де свята і померла, щиро помолившись Богові й подякувавши Йому за ту силу і терпіння, з якою вона терпіла муки.
19 лютого — Вукола-Телятника
Чернець Вукола був єпископом сирійського міста Смирни. Помер близько 100 року.
Цієї пори починається весняне отелення корів, а тому піклуються про його благополучний результат. У деяких місцевостях і зараз отелених корів окурюють чебрецем, щоб молоко було добрим, а молодняк — здоровим.
Фотія, патріарха Константинопольського
Він вважається першим ідеологом східного православ’я, який точно сформулював розбіжності з Римською церквою, що призвело у 1054 р. до остаточного розділення церков — на грецьку і римську, тобто православну і католицьку. Народився Фотій близько 820 р., здобув широку освіту. До поставлення на патріаршу кафедру був людиною світською — займав пост державного секретаря та ряд інших посад. Зарекомендував себе оригінальним літературним критиком, писав вірші, підтримував діяльність братів Кирила та Мефодія, прагнув урівняти владу світську і церковну. Помер у засланні близько 897 р.
20 лютого — Луки Елладського
Цей грецький чернець жив у X ст. Своє життя провів в одному з афінських монастирів.
У селянських родинах цього дня колись було прийнято пекти пироги з цибулею.
21 лютого — Федора Стратилата
Названий іменем християнського великомученика, який служив у візантійському війську стратилатом. Так звалися воєначальники високого рангу. Страчений у 319 р. Свого часу він був дуже популярним в Україні. В духовних віршах пов’язується з поняттям військової доблесті і змієборства, оскільки за переказами знищив змія, котрий поїдав людей і худобу.
22 лютого — Панкратія
Вшановується пам’ять єпископа Панкратія Тавроменійського, який жив у І ст., і Панкратія Печерського (XIII ст.). Останній був ченцем Києво-Печерського монастиря, лікував хворих.
Оскільки до цього дня витрачалася значна частина хлібних припасів, то й виникла приказка: «Не всяк Панкрат на хліб багат».
23 лютого — Прохора-Лебедника
Його називають також Прохором Печерським. Походив із Смоленська. Близько 1093 р. став ченцем Києво-Печерського монастиря. Вів дуже суворе життя: замість хліба вживав лободу (лебеду), тому був прозваний Лебедником. Коли в Києві настав голод, то за його прикладом кияни теж почали їсти лободу, а сам Прохор виготовляв з неї хліб і роздавав людям. Помер у 1107 р.
Із днем Прохора пов’язується період закінчення зими і приходу весни: «На Прохора і зимушка-зима заохає», «Прийшов Прохір і Влас — незабаром весна буде в нас».
24 лютого — Велеса, Власія
Одне з найпопулярніших народних свят. Свій початок веде від слов’янського бога Велеса або Волоса — бога достатку, охоронця худоби на землі і пастуха небесних стад. Його згадує автор «Слова о полку Ігоревім», у якому він називає Бояна Велесовим онуком. На цій підставі робиться висновок, що Велес був також покровителем поетів. З прийняттям християнства Велеса заступив священномученик Власій, єпископ міста Севастії, якому за приналежність до християнства близько 316 р. відрубали голову. Оскільки деякий час він ховався у горах, де охороняв звірів і лікував їх, то, як і Велес, вважається покровителем свійської худоби.
Морози цієї пори вважаються останніми: «Прийшов Улас — із печі злазь».
Наталія ДОВБНЯ.
Джерело: dna.com.ua.
Надія МОВЧАН-КАРПУСЬ
Стрітення
Хто по зимній річці
Рип! та й рип! ступає?
Хто ж це в ополонці
Промені купає?
Це, зимі супроти,
Молоденьке сонце
Хугу, холоднечу
Миє в ополонці.
Зажурився лютень:
«Бач, яке чистеньке.
На весну чекає,
А вона — близенько».
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
