№ 12 (22130) субота 15 лютого 2020 року

Коли стане очевидним, що «слуги народу» неспроможні виконати свою обіцянку припинити війну на сході України, вони спробують покарати «винуватців» усіх поразок і бід нашої країни. І йдеться, звісно, не про шайку російських чекістів на чолі з Путіним, а про людину, яка п’ять років тому врятувала нашу державу від тотальної поразки і розвалу.

Ціною ганьби

На початку 2015 року зимовий наступ російських найманців і терористів на Донбасі з повною очевидністю довів, що, незважаючи на героїчний опір на окремих ділянках фронту, Збройні сили України не зможуть довго утримувати свої позиції. У тій ситуації ніхто не міг сказати, як далеко вглиб України прорвуться вороги, а якщо зупиняться, то на якому рубежі.

Воєнну поразку п’ятирічної давності на Донбасі можна було порівняти з проривом німецьких військ на територію Франції в 1940-у, коли Гітлер продиктував французам умови перемир’я і влаштував парад своїх військ у Парижі на Єлисейських полях. Тим, що Путіну не вдалося у підсумку прийняти переможний парад на Хрещатику, ми зобов’я-зані не одному, а багатьом факторам. Але об’єднати хвилю патріотизму всередині країни, небажання українського народу здаватися й підтримку західних союзників вдалося конкретній людині. П’ятому президентові нашої країни.

Спогади Петра Порошенка про переговори у Мінську

12 лютого — річниця підписання так званих других Мінських угод, яких Петро Порошенко та Володимир Путін досягли внаслідок тривалих перемовин за посередництва президента Франції Франсуа Олланда та німецького канцлера Ангели Меркель.

П’ять років тому очільники чотирьох держав поставили підписи під документом, що складався із 13 пунктів і мав стати запорукою виконання вересневої Мінської угоди та створити передумови для відновлення миру на Донбасі.

У 2018 році експрезидент Франції Франсуа Олланд, який брав участь у переговорах між Росією та Україною, опублікував книгу спогадів «Уроки влади». Один із її розділів називається «Ніч у Мінську» та присвячений складним перемовинам між Порошенком і Путіним.

У вівторок, 18 лютого, в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька відбудеться діалог про стереотипи та єдність «Ким я є» з Ірмою Вітовською.

Команда ГО «Місто-сад» (громадська організація, яка займається розвитком активного громадянського суспільства за допомогою культурних проєктів і створенням публічних просторів) та відома акторка Ірма Вітовська запрошують поговорити про: стереотипи про українців у фільмі «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча; (не) можливість стереотипів виконувати «ворожу» функцію та роз’єднувати людей; збереження національної ідентичності в умовах того, що для деяких українців важлива саме національна ознака, а для інших — задоволення своїх базових потреб; те, як навчитися радіти здобуткам і зрозуміти, що ми живемо в особливій країні, а не жити в очікуванні «зради»; образи, навколо яких може згуртуватися молоде покоління, та як цим глибоким смислам пробитися крізь еру швидкої інформації/поверхневих знань/інформаційного шуму.

Діалог триватиме з 18.00 до 20.00, для участі в ньому слід заповнити анкету за посиланням: https://cutt.ly/prH0e3U.

Учені-кліматологи, наукові співробітники Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська та Віра Балабух розповіли онлайн-виданню TEXTY.ORG.UA про зміни клімату, що зачеплять Україну, і наскільки реальною є загроза кліматичного апокаліпсиса.

— Які погодні аномалії спостерігалися цього року?

Світлана Краковська: У нас дуже нагрілася північна Атлантика, фактично, це тепло ми відчуваємо й зараз. Утім, різні аномальні процеси з океанами відбуваються по всій планеті. Так, нині ми можемо спостерігати процес, коли західна частина Індійського океану набагато тепліша, ніж східна. Відповідно, у східній частині набагато менше випаровування, а звідси — зменшення обсягів опадів, у тому числі й в Австралії. В той час, як сама поверхня Австралійського материка надзвичайно розпечена. От це поєднання — зменшення опадів та підвищення температури на материку — і призвело до руйнівних пожеж в Австралії. До речі, підвищення температури західної частини Індійського океану теж мало вплив на Україну. Це лише на перший погляд може здатися, що ми віддалені від океанів. Насправді, коли ми говоримо про кліматичні системи, про циклони чи антициклони, то йдеться про тисячі й тисячі кілометрів.

Кашуби — малочисельний слов’янський народ, який мешкає на півночі Польщі. Багато віків їх намагалися онімечити, а в часи правління комуністів, у тодішній ПНР, кашубську мову не визнавали окремою, вважаючи її діалектом польської.

Їдемо, щоб дізнатися більше. П’ятниця пополудні. Серпнева спека ще не спала. Дорога з Гданська до містечка Жукова, 23 кілометри, несподівано довга й виснажлива. І це при відмінному стані польських автошляхів, які не гірші, а подекуди й кращі за німецькі (останні вважаються еталоном якості доріг). Затори та рух на черепашачій швидкості у суцільному потоці машин забирають коштовний час. Мешканці Триграддя (так зветься агломерація міст, що складається з Гданська, Сопота і Гдині) масово виїжджають у вихідні на природу чи до родин на околиці. Ми втрапили в «годину пік», тож маймо терпіння.

Тутешні краєвиди чудові. Дорога біжить через доглянуті поля, діброви, села й містечка. На дороговказах на зеленому тлі — двомовні назви населених пунктів, польською та кашубською. Кашубською є й вивіски на деяких крамницях та інших закладах, хоча їх небагато.

Ось ми врешті в затишному Жуковому. Що то за народ такий, кашуби, розповідає Пйотр Ковалевський, гід туристичної фірми «Ванога». «Ванога» в перекладі з кашубської — екскурсія, інше значення цього слова — людина, яка багато подорожує. Отже, ми запам’ятали перше кашубське слово.

15 лютого — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Якщо взяти все відоме на цей час про трагедії березівчан (мого рідного району) у минулому столітті, це складе страшну цифру: розкуркулених — 1027, репресованих — 594, «афганців» — 184, «чорнобильців» — 176, призваних на війну 1941—1945 років — 2748, примусово переселених, лише за поверхневими підрахунками, — 8000, загалом — 12729 осіб. Страшна цифра: ці трагедії безпосередньо зачепили 30 відсотків жителів Березівського району. А тепер маємо війну з Росією на Донбасі, й невідомо, коли відзначатимемо дату виведення російських військ з України та повернемо Крим. Росія вічно воює, така, на думку багатьох розсудливих людей, її суть.

Дехто з теперішніх молодших за віком не може зрозуміти, чому 25 грудня 1979 року війська СРСР увійшли на територію Афганістану, чужої держави. Чому гинули сини України, за що? Дають різні оцінки, роблять різні висновки. Я не ставлю перед собою завдання переконати в тому, чому так сталося. Це зрозуміло і без всяких досліджень: цю війну, в якій гинули сини всіх народів Союзу (серед полеглих — 3000 українців, у тому числі 29 березівчан), розпочало тодішнє керівництво КПРС.

Засновник Всеукраїнської аграрної ради — юридична фірма ОМП — висловила недовіру керівниц-тву ВАР, зокрема Андрію Дикуну та його заступнику Михайлу Соколову.

Під час прес-конференції в «Укрінформі» 11 лютого партнери ОМП Микола Орлов та Кирило Левтеров заявили, що керівники Всеукраїнської аграрної ради відійшли від засадничих принципів діяльнос-ті ВАР і фактично діють всупереч інтересам українських агровиробників.

«У 2014 році ми разом з однодумцями, партнерами, колегами створили Всеукраїнську аграрну раду — громадську організацію, основною метою якої було обстоювання інтересів аграріїв. Вона створю-валася, щоб незаангажовано, аполітично, без кулуарних інтересів донести голос аграріїв до владних кабінетів», — повідомив Микола Орлов.

Минулого тижня Верховна Рада України розпочала розгляд законопро-єкту про розпродаж української сільськогосподарської землі у другому читанні. Особисто президент Володимир Зеленський та депутати його партії «Слуга народу» наполягають на ухваленні цього закону та прямо говорять, що його прийняття вимагає МВФ.

Фракції «Батьківщини» у Верховній Раді та місцевих радах усіх рівнів наполягають на знятті з розгляду цього законопроєкту та недопущенні розпродажу 72 відсотків території України.

Соцопитування, що проводилися по всій країні багатьма компаніями, показали: більше 70 відсотків громадян виступають категорично проти відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні. Настрої населення підтверджуються і численними зверненнями до президента Зеленського та керівництва держави від депутатів місцевих рад по всій країні з вимогою негайного знаття з розгляду законопроєкту про продаж сільськогосподарської землі.

В Одеській області депутати фракцій «Батьківщини» підготували та домоглися прийняття на сесіях у більш ніж тридцяти районних та міських радах звернення до президента та керівництва держави.

Як передає «Бі-Бі-Сі», на березі шотландського острова Гарріс знайшли мертвого молодого кашалота, у шлунку якого виявили близько 100 кілограмів сміття.

Фахівці зазначають, що, можливо, й не сміття — пластикові склянки, пляшки, рибальські сіті тощо — стало причиною смерті 14-метрового кашалота. Ймовірно, тварина померла від голоду після того, як її викинуло на берег. Але, безперечно, велика кількість проковтнутого непотребу явно ускладнювала їй життя, порушуючи травлення. У будь-якому разі цей факт наочно демонструє загрозливу для морських жителів небезпеку, пов’язану із забрудненням Світового океану.

За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України, станом на 13 лютого у світі зареєстровано 60331 лабораторно підтверджений випадок нової коронавірусної інфекції COVID-19, з них 1369 — летальні.

Різке зростання кількості випадків пов’язане з новим методом діагностики захворювання, який почали використовувати у провінції Хубей. Цей метод, крім лабораторних досліджень та характерних симптомів, передбачає використання комп’ютерної томографії легень для виявлення симптомів пневмонії, спровокованої новим коронавірусом.

Практично 80% усіх випадків COVID-19 зафіксовано в одній провінції Китаю — Хубей, за межами КНР — 455 випадків у 24 країнах.

В Україні жодного лабораторно підтвердженого випадку COVID-19 не зафіксовано.

Цими днями генеральний консул КНР в Одесі Сун Ліцюнь вважав своїм обов’язком поінформувати представників місцевих ЗМІ про ситуацію, яка склалася в Ухані. На брифінгу в дипустанові він запевнив, що влада Китаю робить усе можливе для боротьби з небезпечним вірусом, проти якого розроблено потужну стратегію і вона успішно реалізовується.

15 лютого — Стрітення, Громниця

Основою для встановлення свята послужила розповідь євангеліста Луки. Згідно з нею, на сороковий день після народження Ісуса Христа Марія разом з Йосифом принесли Немовля до Єрусалимського храму, щоб представити його Господу. Їх зустріли (стрітили) праведник Симеон і пророчиця Анна. Взявши Дитя на руки, Симеон благословив його.

У народній традиції це свято вважається першою зустріччю весни або зустріччю зими з літом. Цього дня обертається птиця до гнізда, хлібороб до плуга. Тому на Стрітення здавна ворожать на врожай, а в церквах освячують воду, яка вважається такою ж цілющою, як і йорданська. Разом з водою святять свічки, які називаються громичними або громничими, тому що громлять силу бісівську, щоб не шкодила громами і блискавками, заливними дощами і градом. Від громничої свічки в деяких місцевостях цей день називають Громницею, а в західних областях — Громничою чи Весняною Богородицею.

Здавна помічено: якщо до вечора стане тепліше — літо переможе зиму, а холодніше — зима. Останні морози і перші весняні відлиги звуться Стрітенськими.

16 лютого — Симеона Богоприїмця та Ганни Пророчиці

Саме Симеон, житель Єрусалима, коли Богоматір Марія і Йосиф принесли Немовля Ісуса в храм, узяв Малюка на руки і сказав, що буде у Нього велике майбутнє. Пророчиця ж Ганна разом із Симеоном славила Господа. Здавна, і це зрозуміло, Симеон Богоприїмець вважається хранителем немовлят. У сільському побуті цього дня заведено оглядати і лагодити літню збрую.

Однією з ключових фігур, яка мала значний вплив на формування проукраїн-ськоі громадської думки в Європі минулого століття був британський журналіст-міжнародник Ланселот Лоутон.

На початку 1930-х років його увагу привернула напружена політична ситуація, що назрівала на Сході Європи. Для багатьох політиків та аналітиків стало очевидним: у Європі наближається новий великий перерозподіл сфер впливу та нова війна. На тлі цих драматичних подій Ланселот Лоутон намагається вкотре привернути увагу громадськості та офіційних осіб Великої Британії до українського питання. 1 лютого 1939-го він виступає з великою доповіддю на засіданні членів Близько- і Середньосхідного товариства, яке відбулося в Лондоні. На думку Лоутона, глибинною причиною міждержавних протиріч стало «українське питання» і для світової політики вкрай необхідно включити Україну в систему Західної Європи. «Незалежна й автономна Україна, — писав він, — необхідна для європейського економічного прогресу і міжнародного миру».

Оцінки і висновки Лоутона надзвичайно цікаві з огляду на те, що зробив їх діяч, який за своїм походженням жодним чином не був пов’язаний з Україною та українською нацією, але вони дуже чітко представляли проукраїнську позицію.

Якщо ви виявили, що лічильник (прилад обліку спожитої електроенергії) не працює, плавиться або димить, потрібно негайно звернутися в «Одесаобленерго» для його заміни. Несправний лічильник — це ризик відключення електроенергії, некоректного обліку показників і, найголовніше, загроза короткого замикання, що може призвести до пожежі.

Поломка електролічильника може статися з різних причин: заводський брак, ослаблення контактів або просто фізичний знос. Часто з пошкодженням лічильника в квартирі зникає електроенергія, але навіть якщо світло не згасло, важливо пам’ятати: користуватися електрикою не можна.

У неділю в Лос-Анджелесі журі Академії кінематографічних мистецтв і наук США оголосило лауреатів 92-ї церемонії однієї з найпрестижніших кінопремій світу «Оскар».

Цьогоріч переможцем у найпрестижнішій категорії «Найкращий фільм» уперше в історії стали іншомовні «Паразити». Творчий колектив картини забрав одразу чотири «Оскари»: крім головного, ще й за найкращу режисерську роботу, найкращий оригінальний сценарій і найкращий міжнародний художній фільм.

Через низьку кількість опадів, яка за листопад-січень при багаторічній нормі в 132 мм фактично становила 74 мм, зберігається ризик весняної посухи, попереджає начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру ДСНС Тетяна Адаменко.

За її словами, інформує Latifundist.com, найбільший ризик весняної посухи — в центральних і північних областях, де кількість опадів була вкрай низькою.