№ 9 (22127) четвер 6 лютого 2020 року

Звернення митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Православної церкви України Епіфанія до українського суспільства, проголошене 4 лютого, у річницю інтронізації блаженнійшого

Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри! Добрий вечір! Сьогодні він справді добрий! Я зворушений, що стільки людей відгукнулися і прийшли сюди, на нашу зустріч, щоб ми всі разом могли поговорити про нашу Церкву, про її майбутнє, про Україну. Про речі, до яких спонукає нас християнська любов і служіння ближнім.

Усі ми у цій залі — різні. Бо кожна людина створена Богом як унікальна особистість. Саме тому ми можемо відрізнятися у поглядах і переконаннях, у смаках, у своїх заці-кавленнях, у ставленні до політики та у багатьох інших речах. Бог наділив нас різними талантами, які ми застосовуємо у різних сферах. Але разом з тим всі ми як діти Божі — єдине ціле, ми брати і сестри між собою, ми — єдина людська родина. Також усіх нас, незалежно від місця народження чи того, живемо ми тут або за тисячі кілометрів звідси, єднає любов до України, небайдужість до її сьогодення і майбутнього.

Неділя, 2 лютого. На території Морського вокзалу Одеси — справжній плац. На майдані з видом на військові кораблі вишикувалися студенти Інституту Військово-Морських сил Національного університету «Одеська морська академія».

У першій шерензі — випускники цього року. 45 військових моряків, які вже за кілька хвилин отримають свої перші офіцерські відзнаки. Це — перший курс, набраний з часів початку військової агресії з боку Російської Федерації.

У вівторок соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування щодо суспільно-політичних настроїв населення, проведеного 22—26 січня, яке показало, що більшість наших співвітчизників живе в очікуванні змін (50%) та надії (42%). Водночас третина респондентів відчуває розчарування, кожен п’ятий — незахищеність, напруженість або ж обурення, кожен восьмий — відчай та розгубленість.

За останні два роки, констатують соціологи, в суспільстві зросли настрої очікування змін та надії, зменшилися — розчарування, напруженості та обурення. Позитивні емоції переважають серед молодшого та забезпеченішого сегментів опитування, негативні — у старшого та біднішого.

Наша історія сповнена знакових подій. Одна з таких — героїчна загибель під залі-зничною станцією Крути молодих захисників Української держави.

29 cічня в Музеї історії порту «Чорноморськ» відбулися урочистості з ушанування пам’яті полеглих у бою під Крутами Героїв. З цікавою, зворушливою розповіддю, насиченою документальними матеріалами і поетичними творами про події 102-річної давнини, виступив капітан 2-го рангу, кандидат педагогічних наук, доцент Інституту Військово-Морських сил НУ «Одеська морська академія» Василь Дяченко.

Опитування, яке я проводив упродовж січня в Ренійському та Ізмаїльському районах, засвідчило: практично всі, з ким спілкувався, виступають проти відкриття ринку землі. Але є й ті, хто ще не визначився, як і ті, хто за скасування мораторію на її продаж. Утім, таких виявилося лише троє із 38 моїх респондентів. Пояснення приблизно однакове: у людей, особливо похилого віку, нема коштів для серйозного лікування (операцій) і допомогти їм нікому, тому єдина можливість продовжити життя хоч на кілька років — продати свій пай. Я розумію, що відкривати ринок землі передчасно, аргументував один з моїх співрозмовників, але де знайти цим немічним стареньким гроші на медицину?..

Скажімо, Ілля Келіогло, директор ТОВ «Долинське-Нова», переконаний, що земля повинна бути товаром, а от головний агроном цього ж сільгосппідприємства Микола Черня ще чітко для себе не визначив, чи варто узаконювати її продаж. Обидва, як і деякі інші аграрії-керівники та експерти, вважають, що неофіційно землею і так давно торгують. Але за копійки. А з відкриттям повноцінного ринку, за прогнозами Світового банку, ціни зросли б до 3,5 тисячі доларів за гектар. Зараз же землю (через договір міни, тобто коли кілька гектарів хорошої землі сільгосппризначення у зручному місці обмінюються на кілька соток в іншій області, шляхом фіктивного договору-позики під заставу ділянки, яка оформляється через розписку, довгострокової оренди на 40—50 років і т.д.) скуповують за тисячу-півтори доларів.

Юлія Тимошенко закликала українців стати на захист рідної землі

Кожен українець, кому небайдужі доля власної землі й майбутнє держави, повинен протистояти владному плану розпродати національні багатства. Про це голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила з трибуни Верховної Ради.

«Вони хочуть порушити всі регламентні основи — за сорок хвилин прийняти рішення про повний розпродаж землі України. Середа й четвер — два ключових дні, коли вони хочуть повністю віддати україн-ську землю. Звертаюся до всіх людей доброї волі — піднімайтеся на боротьбу!» — закликала Юлія Тимошенко.

Одеські штрихи до портрета видатного митця

Про зв’язок видатного художника Іллі Юхимовича Рєпіна з Україною написано чимало ґрунтовних досліджень. Бо ж саме вона є його історичною батьківщиною, а українська тематика — невід’ємною складовою його багатогранної творчості, починаючи від ще напівдитячої акварелі 1859 року «Бандурист» і закінчуючи останньою в житті митця картиною «Гопак» (1927). Рєпіну, як нікому іншому раніше, вдалося геніально окреслити й художніми методами передати історичні відмінності архетипів українців та росіян, створивши такі геніальні полотна, як «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880—1891) і «Бурлаки на Волзі» (1870—1873).

У 1867, 1876 та 1878 роках Ілля Рєпін мешкав у Чугуєві, в 1880-у й 1882-у відвідував Київ, підтримував діяльність рисувальних шкіл М. Мурашка у Києві, М. Раєвської-Іванової у Харкові та Одеської рисувальної школи.

Променад (promenade, фр.) за словником — прогулянка, місце для прогулянки… В Одесі також кажуть: шпацір, моціон… А ще, згідно з тим же словником: місце для стояння глядачів у театральній залі. На відкритті «Зимового променаду в Одеській опері» 1 лютого ніхто, звісно ж, не стояв у проходах. Попри те, що перед початком концерту у фоє був навіть певний ажіотаж.

Й от — зима, початок лютого, туристів нема, а бажаючих потрапити в оперу — повнісінько. Люблять одесити свій театр, це давня любов, можна сказати — історична. Та й програма концерту обі-цяла багато хвилин справжньої естетичної насолоди.

Вечір почався музикою Людвіга ван Бетховена, й це була, безперечно, данина поваги музичному генієві, 250-літтям якого означений у світі весь 2020-й музичний, а точніше — культурний рік. І, до слова, немає, мабуть, серед тих, що ходять на концерти серйозної музики, байдужих до творчости цього могутнього духом володаря людських душ. Усе XIX століття позначене розвитком його музичного мислення в річищі романтизму.

Цього разу незаконні оборудки затоківської влади потрапили в поле зору Служби безпеки України, співробітники якої викрили там чергову корупційну схему — масштабне розкрадання бюджетних коштів, виділених на реконструкцію очисних споруд.

Оперативники СБУ, інформує пресцентр спецслужби, встановили, що керівники органу місцевого самоврядування, які вже є фігурантами кількох кримі-нальних проваджень за фактами зловживання службовим становищем, вступили у змову з представниками місцевих комерційних структур. Зокрема, навесні 2019 року посадовці уклали договори на здійснення капітального ремонту та реконструкції очисних споруд на території селища. Загальна сума контрактів — 18 мільйонів гривень. Третину з цих коштів змовники привласнили через внесення до актів виконаних робіт недостові-рних відомостей щодо їх обсягів, а також вартості використаних будівельних матеріалів.

У січні уряд затвердив перелік опорних закладів охорони здоров’я в госпітальних округах (до 2023 року). В Одеській області визначили 13 таких закладів.

Опорна лікарня, або базова — це медичний заклад, у якому сконцентровано найбільшу кількість фахівців та медтехніки і який працює цілодобово. Тобто, коли хворого госпіталізують із комплексною проблемою, то там є всі можливості поставити точний діагноз і надати йому необхідну допомогу.