№ 99 (22118) субота 28 грудня 2019 року

Скажіть: ви вдоволені життям? От саме тепер, у ці хвилини, читаючи ці рядки, ви можете сказати — чесно і правдиво, як при таїнстві сповіді — що вам країни іншої не треба?

Знаю багатьох, котрі можуть дати ствердну відповідь на це запитання. Ні, то не владці, не депутати, не багачі та судді з прокурорами — не ті всі, котрі вважають, що ощасливлюють нас усіх своєю зверхністю над нами: у тієї публіки — інше коло знайомств, інші пріоритети, а передовсім — інші цінності. Декотрим з них невистачає зарплатні на прожиття, а для підвищення культурного рівня — умовно кажучи — «сватів», ну і т.д. і т.п.

«...Не треба звинувачувати Петра Порошенка, ще когось... Януковича. Всі президенти України винні в тому, що склалася така ситуація для Володі Зеленського, який зараз це випиває, спиває» (О.Г. Лукашенко).

Хто за кого спиває

24 грудня в інтерв’ю для «Эхо Москвы» президент Білорусі Олександр Лукашенко, як він часто це робить, клеїв дурня. Тобто використовував гасла замість логіки та оцінки замість фактів. Але серед плутанини про економічні і політичні відносини Білорусі з Росією, серед грубого спотворення історії з анексією Криму й окупацією частини Донбасу в словах «бацьки» траплялися здорові думки. Як-от, «ситуація» в Україні склалася не при шостому президентові нашої країни.

Кодимська художниця створила найбільшу в Україні картину з насіння

Робота художниці й учительки образотворчого мистецтва із селища Слобідки Кодимського району Світлани Нані «Свята Трійця» занесена до Національного реєстру рекордів України як «Найбільша картина з насіння».

Полотно-рекордсмен 34-річна майстриня створила у техніці флоромозаїки (флористики) із зерен, насіння сільськогосподарських та декоративних рослин. На це у неї пішло десятки кілограмів матеріалу й вісім місяців копіткої праці.

Щодо матеріалу, то це аж 17 видів різних зернин-насінин: кунжуту, маку, розмарину, червоного перцю, квасолі, чечевиці, жита, пшениці, гірчиці, льону, ріпаку, дині, а також просо та суха аджика зеленого й червоного кольорів. Уся ця дрібнота завдяки таланту мисткині склалася у картину на біблійний сюжет. «Свята Трійця» має розмір 244 на 125 сантиметрів і є наразі найбільшим художнім твором, виготовленим з насіння, що й підтвердила керівник Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова.

Зараз художниця готує полотно на виставку, яка відбудеться у Києві. Згодом дізнаємося, який храм прикрасить полотно нашої землячки.

Робота флоромозаїків дуже копітка, ба навіть ювелірна. Щоб створити фрагмент невеликого образу, зазвичай потрібно відібрати сотні чи й тисячі зерен та насінин, закріпити їх одне до одного на полотні, враховуючи забарвлення, фактуру та розмір. Такі природні матеріали тонко передають усі гами кольорів та відтінків. Здається, сама природа допомагає митцеві у роботі над його образами.

 Синод єпископів Української греко-католицької церкви назвав моральні принципи, на яких має формуватися проведення аграрної реформи, наголошуючи, що «селянин має відчути себе повноправним господарем на своїй землі». Про це йдеться у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті УГКЦ, яке пропонуємо і вашій увазі.

Господня є земля, її повнота, вселенна та її мешканці.
Псалом 24, 1.

Дорогі у Христі! Живемо в час, який попри воєнне лихоліття, спричинене зовнішньою агресією, позначений викликами внутрішнього суспільного буття. Відповіддю на ці виклики може бути тільки позитивна трансформація всього суспільно-державного організму шляхом виважених реформ.

Лідери на виборах в ОТГ Одещини — «Слуга народу» та «Батьківщина»

Минулої неділі, 22 грудня, в низці об’єднаних територіальних громад України пройшли перші вибори.

Школа — то надзвичайно важлива й відповідальна дитяча робота. До цього привчають молоде покоління в Біляївській громаді, вже втретє у переддень Нового року й Різдва відзначаючи відмінників навчання.

Ось і цими днями 185 місцевих школярів отримали грамоти і пам’ятні сувеніри від міської ради та особисто від керівника громади Михайла Бухтіярова. Вперше серед відзначених були й 47 учнів шкіл із сіл Мирного та Широкої Балки, які приєдналися до Біляївської ОТГ.

Думаю, що має рацію Президент Зеленський, коли вимагає у Тристоронню контактну групу в Мінську додати представників тих, хто змушений був покинути Донбас. Дуже розумно! Та не забувайте і тих, хто родом з Донбасу! І Олекса Тихий, і Василь Стус, і Микола Руденко! Мій батько і я, і сестра моя — родом з Єнакієвого. Тому я теж маю право голосу. Я згоден поїхати до Мінська. І Дзюба Іван поїхав би. А Роман Коваль міг би очолити таку делегацію... Це наша рідна земля!

У «Чорноморських новинах» за 5 січня (а в «Слові Просвіти» — за 19—25 січня) 2012 року надрукована отака моя стаття про відвідини мого рідного Єнакієвого на 90-річний ювілей літстудії.

Виставкою витинанок, яка має назву «На перехресті шляхів» і присвячена Дню Святого Миколая, порадували редакцію нашої газети учні й викладачі Одеської дитячої художньої школи №2.

Десятки робіт, досить складних у виконанні, адже витинанка потребує акуратності, точності рухів і неабиякої творчої уяви, створені руками 10-12-літніх дітей, змалку залюблених у мистецтво.

Більшість робіт — на чумацьку тематику. На них — стомлені воли, вози, завантажені сіллю, змучені дорогами, але веселі чумаки, досить реалістичні краєвиди, а також чимало фантазійних картинок.

Кращі витинанки нинішньої виставки, яка експонуватиметься впродовж місяця і є відкритою для огляду, будуть представлені на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Мозаїка чумацького шляху», який пройде навесні наступного року.

Засновниками й організаторами анонсованого фестивалю-конкурсу виступають Віктор Гоманюк, завідувач оформлювального відділення Одеського художнього коледжу ім. М.Б. Грекова, та Інна Іщук, голова Об’єднання дитячих письменників Одеси Національної спілки письменників України.

До обговорення мистецького проєкту на історичну тематику цього дня приєдналися відомі на Одещині люди: краєзнавці, письменники, колекціонери, знавці й популяризатори української культури, викладачі, громадські активісти — Сергій Шпак, Оксана Шупта-В’язовська, Дмитро Шупта, Тарас Максим’юк, Антон Гриськов, Юрій Работін.

 Кращої нема, напевно, в світі,
 Музики, як грає духовий,
 Що підносить до небес щомиті
 І дарує настрій бойовий.
 Віталій НАЗАРУК

Зразковий дитячий духовий оркестр Визирського сільського будинку культури, до основного складу якого входять також учні місцевої філії Лиманської музичної школи, не випадково запросили на міжнародний фестиваль фольклору та інструментальної музики «Золота скарбничка», що проходив 14 грудня у Запоріжжі. «Визирські сурми» вже добре знаний в Україні колектив юних віртуозів.

Їхній черговий успішний виступ був передбачуваним, але, звісно, і цього разу колектив ретельно готувався. На репетиціях юні музиканти завжди уважно прислухаються до професійних порад свого наставника — вчителя-методиста, відмінника освіти, заслуженого працівника культури України Степана Степановича Скочипця. І це в підсумку позитивно позначається на мистецькій вправності дітей. Тож «Визирські сурми» заслужено стали лауреатом міжнародного фестивалю, отримавши диплом І-го ступеня і завоювавши право представляти Україну на подібному мистецькому заході в Греції.

Традиція святкувати Новий рік у нас, на Русі, як вбачається з перших документальних свідчень, була закладена наприкінці XV століття. Свято називалося «першим днем року», а сам рік починався аж ніяк не 1 січня, а 1 березня, згодом — 1 вересня. І лише із 1700-го Новий рік почали відзначати, як і в інших країнах Європи, 1 січня. Багато новорічних традицій були запозичені від релігійного свята — Різдва Христового, яке у Київській Русі пошановувалося ще в Х столітті.

Звичай наряджати ялинку пов’язаний з уявленнями про райське дерево, обвішане яблуками. Тому перші різдвяні ялинки прикрашали живими квітами та фруктами. Пізніше до них додалися солодощі, горіхи й інші наїдки. Згодом почали з’являтися й іграшки, що відповідали різдвяній тематиці.

Вважається, що перші ліси на нашій планеті росли на Американському континенті.

У середині XX століття під час будівництва греблі в районі гірського хребта Катскілл, що на території сучасного штату Нью-Йорк, виявили сліди дерев, які росли тут 380 мільйонів років тому — в кінці девонського періоду (саме тоді на суші почали з’явилися перші примітивні деревовидні рослини).

Природу Бразилії ми звикли уявляти суцільним вологим лісом, однак більше 10 відсотків її території на північному заході займає рідколісся — Каатинга.

Там бувають посухи, а відтак рослини намагаються берегти воду. Але є один, так би мовити, ненормальний унікум. Велике дерево родини бобових Hymenaea cangaceira її не те що не економить, а переводить: з грудня по березень воно розкриває сотні квітів і виділяє стільки нектару, що він буквально крапає солодким дощем.

Головні ялинки в різних куточках планети давно стали іміджевими символами, атрибутами достатку своїх країн чи мегаполісів.

Поблукавши світовою павутиною, з’ясувала, що найдорожча ялинка-2020 встановлена в Іспанії. Разом з прикрасами вона коштує 14 мільйонів доларів. Такою красунею пишається готель «Кемпінські Байя», що у курортному місті Марбелья. Її висота — шість метрів, серед прикрас — кристали Swaroswki, страусині яйця із золотим та алмазним напиленням. Іграшки із сапфірами і діамантами, хутрами й прикрасами від найвідоміших ювелірних фірм. Найдорожчі — рожевий діамант вартістю 2,3 мільйона доларів і круглий червоний — за 4,9 мільйона.

У ці передноворічні дні наша колега Людмила Петрівна Стряпкіна відзначила 75-літній ювілей.

Відзначила на робочому місці. Бо хоч і давно на заслуженому відпочинку, не пориває зв’язків з колективом – на громадських засадах завідує редакційним музеєм, який розповідає про майже 103-літню історію нашої газети, охоче відгукується на прохання підмінити когось з працівників, виконати те чи інше доручення.

Добігає до фінішної лінії 2019-й, залишаючи комусь шрам на серці від непоправних втрат, пережитих потрясінь чи хвороб, а комусь — світлі спогади про подолані труднощі, приємні надбання, щасливі зміни…

Всі ми — в очікуванні приходу нового, 2020-го, року. Сповнені надій і віри в те, що буде він до нас прихильним і щедрим на добро та радісні події.

За китайським календарем 2020-й — Рік Щура. Він настане 25 січня (в китайський Новий рік за місячним календарем) і триватиме до 11 лютого 2021-го.

Нагадаємо легенду про те, як щур (він же — пацюк) та інші тварини стали символами китайського календаря. Одного разу Нефритовий імператор послав з небес свого слугу на землю, аби той привів дванадцять найкрасивіших у світі тварин, щоб нагородити їх. Спустившись на землю, слуга відразу побачив Пацюка і запросив його до імператора. Аудієнцію призначили на шосту ранку. Радісний Пацюк тут же побіг чепуритися перед такою важливою зустріччю. Побродивши по землі, слуга вирішив, що дуже красиві тварини Бик, Тигр, Кролик, Дракон, Змія, Кінь, Вівця, Мавпа, Півень і Собака, і також запросив їх до імператора. Залишилося вибрати останнього претендента. Подорожуючи по землі, йому багато розповідали про красу Кота, тому він дуже довго шукав його. Але сам знайти так і не зміг. Відтак попросив Пацюка, щоб той розшукав Кота і передав йому запрошення від імператора. Пацюк виконав прохання. Однак Кіт був дуже ледачим і не любив рано вставати, тож попросив Пацюка розбудити його. Той погодився, але невдовзі зрозумів, що Кіт таки справді дуже красивий і що обов’язково затьмарить його в очах імператора. Такого Пацюк допустити не міг і вирішив не будити Кота.