№ 92 (22111) субота 30 листопада 2019 року

Олена Зеркаль, без сумнівів, є одним з найвідомі-ших облич сучасної української дипломатії. При цьому назвати її «кар’єрним дипломатом» — не зовсім правильно. Хоча вона була тією людиною, яка, тривалий час працюючи у Мін’юсті, готувала й зробила можливим підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, у МЗС вона прослужила лише 5 років і 3 місяці. Причому на одній і тій же посаді — заступника міністра з питань європейської інтеграції.

Але ж якими були ці п’ять років! Успішні позови України проти Росії в міжнародних судах, на яких дипломований юрист Олена Зеркаль виступала агентом нашої держави (не плутати з агентом 007, як пожартував колишній шеф Олени Володимирівни Павло Клімкін), стали першими подібними прецедентами та забезпечили собі місце в історії й підручниках. Попри перші переможні кроки, правове протистояння України з північним сусідом на міжнародних майданчиках тільки починається. І саме в цей момент Зеркаль оголошує про те, що залишає посаду. Рішення, яке дуже засмутило українців і викликало відверту й неприховану радість росіян.

Олена Зеркаль уже написала заяву про складання повноважень заступника міністра. Але не збирається відмовлятися від служіння інтересам свої країни.

Відомий російський політолог і журналіст Євген Кисельов, який нині мешкає в Києві, у великому інтерв’ю на каналі «Цензор.НЕТ» сказав, що «відсутність інтересу до подій у Росії — це велике слабке місце в українській журналістиці».

Про коріння та віття

З думкою Кисельова можна погодитися на сто відсотків. Навіть на сто п’ятдесят. Бо інтерес для нас становлять не тільки поточні події в Російській Федерації, яка вже шість років веде проти України агресивну війну, а й сюжети більш як двадцятирічної давності. А саме історія захоплення влади чекістами. Виникнення того, що називають зараз путінським режимом.

Коріння другого пришестя російського авторитаризму проростають, звичайно, з радянської влади, але політична конструкція зміцніла на наших очах при пізньому Єльцині і ранньому Путіні. Особливо повчальна історія зміцнення влади колишнього підполковника КДБ і формування монобільшості у Державній Думі.

Без державної підтримки друковані ЗМІ не виживуть

Скрутна ситуація, що склалася в сфері друкованих ЗМІ через системне підвищення цін на послуги «Укрпошти», зростання вартості газетного паперу й друку, привела більшість українських редакцій до межі виживання. Щоб обговорити наболілі питання, знайти шляхи вирішення і привернути увагу влади до проблем газетярів, Національна спілка журналістів України ініціювала проведення Всеукраїнської наради редакторів.

Захід відбувся 21 листопада в Києві та зібрав близько 100 газетярів з усієї України. На нараду також завітали голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Нестор Шуфрич, народна депутатка від партії «Слуга народу», член комітету ВР з питань свободи слова Тетяна Циба, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, а також голова Федерації профспілок України Григорій Осовий. Присутні мали можливість висловитися, розповісти про проблеми, які найбільше турбують видавців, запропонувати свої бачення виходу зі скрутної ситуації.

Так, голова Харківської облорганізації НСЖУ Олександр Голуб переконаний, що українські друковані ЗМІ завжди були патріотично налаштовані до української держави, тож якщо хтось докладає так багато зусиль, щоб кількість газет зменшилася, він працює проти України.

— Те, що ми програємо з ідеологічної точки зору — це без сумнівів, проте винищення газет призведе й до економічних збитків. Адже кожна газета, навіть невеличка, — це робочі місця, податки до бюджету, внесок у зростання внутрішнього валового продукту. Не стане редакцій — і держава зазнає фінансових збитків, — каже Олександр Голуб. — Сподівався, що Смілянський (очільник«Укрпошти». — Ред.) піде з приходом нової влади, адже він веде «Укрпошту» до банкрутства — певні фінансові корпорації надали великий кредит «Укрпошті» і підприємство його поки що не повертає. Таким чином створюються всі умови, щоб приватизувати «Укрпошту», а це буде дуже погано для країни.

ДТЕК представив план оновлення енергоінфраструктури Одещини

Впровадження у 2020—2021 роках «розумних мереж», геоінформаційної системи та автоматизація диспетчерського управління дозволять оперативніше ліквідовувати аварії й забезпечувати жителів Одеси та Одеської області надійним електропостачанням, запевнив генеральний директор «Одесаобленерго» Олександр Фоменко.

Як відомо, у травні нинішнього року «Одесаобленерго» стала частиною енергетичного холдингу ДТЕК. Вивчивши специфі-ку регіону і технічний стан його електричних мереж, ДТЕК «Мережі» представив план модернізації і розвитку енергетичної інфраструктури Одещини. Основні наголоси зроблені на впровадженні технологій «розумних мереж» для підвищення якості електропостачання, а також цифровізації послуг та якісній зміні клієнтського сервісу.

Валентин Наливайченко ініціює створення об’єднавчої громадської платформи «Інтегрована Україна».

9 грудня на переговорах у «нормандському форматі» українська делегація має представити національний план відновлення миру. Відповідні пропозиції та рішення будуть направлені Президентові Володимиру Зеленському за підсумками «круглого столу» «Євроінтеграція + реінтеграція Донбасу = формула успіху України», який відбувся у четвер, 28 листопада, в парламенті.

«Настав час новій владі підняти планку, в тому числі й над Мінськими угодами, і діяти. Їхати 9 грудня у Париж треба з національним планом відновлення миру, відстоювати національні інтереси, а не ховатися за зачиненими дверима», — зауважив народний депутат від «Батьківщини», секретар парламент-ського комітету з питань інтеграції України з ЄС Валентин Наливайченко.

Із перших своїх днів зима проявить характер — очікується мокрий сніг та ожеледиця. За прогнозом Гідрометцентру, у сусідів, на Вінниччині, сніговий покрив може сягнути 8 см, а в Карпатах — 10—20 см.

На Одещині буде дещо тепліше, ніж на більшій частині України, але й у наших північних районах у понеділок-вівторок таки сніжитиме. Вночі термометр опуститься місцями до —6оС, вдень не перевищуватиме +6оС.

У другій половині тижня на 2—3 градуси має потеплішати. Хмарно з проясненнями. Суттєвих опадів не очікується.

Поблизу села Корсунці, що в Красносільській об’є-днаній територіальній громаді, на прибережній території Куяльницького лиману не так давно проходив етнографічний фестиваль «Чумацький шлях», де минувшина і сьогодення тісно сплелися воєдино.

На вході до фестивального містечка на великому стенді були вміщені короткі описи про історію нашого краю і знаменитих українців, чия доля пов’язана з цілющою перлиною Півдня України. Серед них і головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич.

Про видатних особистостей та сиву минувшину південних земель розповідав учасникам етнозаходу кандидат історичних наук, викладач Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Володимир Полторак.

Мене особисто зацікавили факти, пов’язані з надзвичайно ризикованими поїздками до нашого краю цього відомого борця за незалежність України на лікування. Тому довелося звернутися до інформаційних джерел, щоб мати про нього правдиві відомості, у даному разі і як про людину з її звичайними потребами.

Міжнародна спільнота щорічно проводить акцію «16 днів проти насильства». Мільйони громадян і тисячі державних та громадських організацій з понад сотні країн світу із 25 листопада по 10 грудня активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити у співвітчизників розуміння та обізнаність про всі форми насильства, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від цього соціального зла.

Ця акція прив’язана перед-усім до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок (26 листопада). Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначати його почали ще з 1981-го в пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, жорстоко вбитих у 1960-у під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо.

Щорічна акція «16 днів проти насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. Шістнадцятиденний період акції символічно наголошує на цьому зв’язку. Бо ж на цей час припадають й інші важливі для демократичної спільноти дати: 1 грудня — Міжнародний день боротьби зі СНІДом, 2 грудня — Міжнародний день боротьби з рабством, 3 грудня — Міжнародний день інвалідів, 5 грудня — Міжнародний день волонтера, 6 грудня — річниця інциденту в Монреалі.

Спільна заява Європейського Союзу та Офісу Ради Європи в Україні щодо ґендерно обумовленого насильства

Ґендерно обумовлене насильство — хвороба, від якої страждають суспільства по всьому світу. Починаючи із 26 листопада — Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок — Європейський Союз та Офіс Ради Європи в Україні об’єднують сили задля 16-денної кампанії з підвищення обізнаності про згадану проблему та заклику до дій.

В Україні насильство над жінками залишається однією з найгостріших соціальних проблем: щорічно кількість жертв сягає 1,1 мільйона. Таке насильство має руйнівні фізичні та психологічні наслідки для жінок, сімей та громад. На жаль, ця проблема часто залишається прихованою й такою, про яку не повідомляють. Це трапляється через почуття сорому, байдужості чи й навіть терпимість до такого насильства. Відтак освіта та підвищення обізнаності, а також протидія ґендерним стереотипам, сексизму та нерівності, які часто лежать в основі ґендерного насильства, є вкрай важливими.

Головний тренер збірної України Андрій Шевченко увійшов до десятки найкращих наставників національних команд 2019 року за версією Міжнародної федерації футбольної історії і статистики (IFFHS).

Як повідомляє пресслужба Української асоціації футболу, Андрій Шевченко посів восьме місце у списку найкращих наставників футбольних збірних. А очолив цей список головний тренер збірної Португалії Фернанду Сантуш — переможець прем’єрної Ліги націй УЄФА. Нагадаємо, цьогоріч підопічні Андрія Шевченка двічі зустрічалися з командою Фернанду Сантуша (0:0, 2:1) і випередили її у відборі «Євро-2020».

У голосуванні IFFHS взяли участь представники 90 країн. Андрій Шевченко набрав 48 балів. Це стало новим рекордом для України. До того, у 2005 році, Олег Блохін здобув 28 балів.

До 25 найкращих тренерів збірних увійшов також Олександр Петраков — наставник українських чемпіонів світу у віковій категорії U-20.