№ 90 (22109) субота 23 листопада 2019 року

 У четвер у прямому ефірі ранкової програми на каналі «Україна» відбулася прем’єра кліпу на пісню «Ціна правди» у виконанні Джамали. Пісня стала саундтреком до однойменного фільму, що розповідає історію британського журналіста Ґарета Джонса, який першим у західній пресі розповів правду про Голодомор. Ґарет Джонс — один з небагатьох іноземців, які були наочними свідками Голодомору в Україні і який, імовірно, був убитий НКВС.

Стрічка «Ціна правди» виходить на великі екрани 28 листопада.

Цього фільму давно чекали, про нього багато писалося у соціальних мережах. «Соловей співає» — така його назва. Соловей співає, доки голос має. Кожна пташина впізнається за її голосом. Заберіть цей голос — і забудеться й сама птаха. Коли ж у народу забрати рідну мову — щезне, розчиниться поміж чужинцями й сам народ.

Минулого тижня фільм «Соловей співає» побачили, нарешті, й в Одесі.

Останнім часом засоби масової інформації України наводять цитату з телеграм-каналу Володимира Зеленського: «Крок за кроком ми йдемо до миру, шукаючи дипломатичні рішення і борючись за те, щоб наша Україна була знову єдиною».

То які кроки ведуть «до миру»?

За твердженням добре поінформованих джерел, у першій же телефонній розмові з Путіним Зеленський попросив президента Росії назвати свої умови миру. Ті ж джерела повідомляють, що відповіді на прохання не було. Це не дивно, бо таких умов не існує. Упродовж багатьох років після «геополітичної катастрофи ХХ століття» керівництво сусідньої країни вважало Україну історичним непорозумінням, а український народ — частиною російського.

В Одесі на різних майданчиках пройшли Дні парламенту: майстер-класи, презентації, тренінги для команд народних депутатів України, уроки для школярів, лекції для студентів — цікавих подій було чимало.

Заходи відбувалися за участі колишньої депутатки Європарламенту, співголови делегації у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ Ребекки Хармс, народних депутатів України, представників Апарату Верховної Ради, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування Одеси та Одеської області у рамках спільного проєкту Освітнього центру ВР, програми USAID «Рада» та проєкту «Україна в Європі».

Диптих

Тридцять третій

Аж відблиск місяця холонув,
Як чорний ворон споглядав, і я замовк.
Всеукраїнські похорони…

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 7—19 листопада провів опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє.

Опитані експерти переважно характеризують Євромайдан як Революцію Гідності: виступ суспільства за демократизацію і європейський вибір. Паралельно з тим події Євромайдану також носили характер протесту передовсім проти встановлення авторитарного режиму та повстання проти чинної влади і корумпованої системи. Висловлюються також думки, що події Євромайдану були боротьбою за незалежність та встановлення політичної нації в Україні.

У пресцентрі Українського кризового медіацентру відбулася конференція для регіональних журналістів «Медіагігієна та критичне мислення. Чи можливо «почистити» інформаційний простір?».

Одним зі спікерів був відомий український журналіст і публіцист Павло Казарін. Сподіваємося, що його роздуми про сучасні загрози, які постають перед класичною журналістикою, та його особливе бачення модерного інформаційного світу зацікавлять не лише фахівців, але й широкий загал, бо ж усі ми є споживачами інформації. Чи завжди робимо це відповідально?

— Говоритиму про зміни, які переживає сучасна журналістика. Як на мене, ці зміни відбуваються в унісон зі змінами, які відбуваються у всьому світі. Це незвичайний процес, цікаво відслідковувати його в динаміці, уявлення не маю, куди ці рейки нас у подальшому приведуть, але те, що кудись приведуть і зміни будуть драматичними, — це поза всіляким сумнівом.

Коли чую, що нічого не міняється, згадую свій особистий нічний кошмар. Полягає він у тому, що я прокидаюсь у серпні 2013 року. Лягаю увечері спати, прокидаюсь, а на календарі — 2013 рік. Я знаю, що буде далі: що Янукович не підпише Угоду про асоціацію, що вийдуть студенти, студентів поб’ють, розпочнеться Майдан, розженуть Майдан, але Майдан усе ж збереться, снайпери, Небесна Сотня, Янукович втече і відбудеться анексія Криму… Я достеменно знаю дати, коли російські війська оточать українські військові частини, знаю дати, коли захоплять кораблі, знаю дати битв під Савур-Могилою, Іловайськом, дати першої та другої мінських угод, дату, коли зіб’ють малайзійський «Боїнг» у небі над Донбасом, — я все це знаю! Але що я робитиму з цими знаннями у серпні 2013 року? Кому я розповім, а головне — хто мені повірить?! Почувши, наприклад, що президент Грузії очолить Одеську область, мої друзі викличуть до мене «швидку» і будуть праві, адже тоді, у серпні 2013-го, я б і сам собі, Павлові Казаріну зразка 2019 року, не повірив.

Продовження. Початок у номері за 21 листопада.

«Були це землероби, хлібороби, так говориться українською. Хліб, який вони виростили, у них відібрали як покарання за те, що відмовилися вступати до колгоспу. Відібрали у них худобу і птицю, відібрали картоплю й олію, відібрали овочі, відібрали у них навіть сушені фрукти. Відібрали у них усе і прирекли на смерть голодом».

Проблема Великого голоду в Україні 1932—1933 років має надзвичайне суспільне значення. Через осмислення наймасштабнішої в історії новітньої доби трагедії стає можливою розбудова держави, в якій інтереси людини й повага до людського життя визначатимуться як головні цінності.

Слід зазначити, що тема Голодомору досить активно досліджується як в Україні, так і в світі. Чорні сторінки нашої минувшини знайшли відображення у наукових та науково-популярних виданнях, художніх і публіцистичних творах, мемуарах і спогадах, обговорюються на численних конференціях і «круглих столах»; віддзеркалюються у мистецькому просторі. Значний внесок у її розкриття робить й Одеська національна наукова бібліотека. Це, передусім, підготовка й видання ґрунтовного бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932—1933 рр.» (наразі вийшло друком три томи й триває робота над четвертим), комплектування і наукове опрацювання літератури з цієї тематики. Численні соціо-культурні проєкти і заходи, що втілюються ОННБ, стали авторитетною трибуною для вчених, краєзнавців, громадських діячів.

На 1 липня 2019 року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на території України перебувало 54186 осіб.

Головним чинником у формуванні поведі-нки злочинця є деформація в ціннісно-мотиваційній сфері, зокрема, відсутність розуміння соціальних заборон, зумовлене низьким рівнем свідомості, а відтак основним мотивом у його поведінці стає деформована підсвідомість. Для розуміння причин та мотивів вчинків, які підпадають під кримінальну відповідальність, слід мати на увазі, що злочинна поведінка обумовлена не тільки особистісними задатками людини, а, більшою мірою, впливом навколишнього середовища. Значна кількість засуджених до позбавлення волі відбуває покарання за крадіжки, розбій та грабежі, що яскраво демонструє пряму залежність соціально-економічного становища в країні з криміногенним складом скоєних злочинів.

Найкрасивішою студенткою України стала одеситка, яка здобуває вищу освіту в Одеському національному морському університеті і є переможницею конкурсу «СтудМіс Одеса–2019», — Дарина Самсонникова.

Фінал всеукраїнського конкурсу краси «СтудМіс України–2019» відбувся у неділю в Києві. За корону змагалося 18 переможниць регіональних турів.

«Травіата» Джузеппе Верді понад півтора століття залишається однією з найулюбленіших серед поціновувачів мистецтва, а відтак найвідвідуваніших опер. Нині інший час, час небачених швидкостей, і публіка, певна річ, має право дивитися класичний твір по-новому, бо інакше він може сприйматися як старий непотріб у світі цифрових технологій. Цими днями колектив Одеської опери представив власну сучасну версію цього музичного шедевру під італійською назвою «La Traviata» у постановці головного режисера театру Євгена Лавренчука.

Цікаво, що до прем’єри був приурочений оперний форум, на який з’їхалися представники професійної спільноти з усієї України та багатьох країн Європи. Тож у залі було чимало метрів, які могли фахово оцінити цю постановку.

Венеція пережила надзвичайний стан і найвищий рівень небезпеки. Ще б пак: 118 островів посеред Адріатичного моря пішли під воду. Мер міста Луїджі Брюгнаро підписав указ про призупинення навчання в школах, з перебоями працював міський транспорт — річкові трамвайчики і гондоли. Багато суден затопило або винесло на набережну. Сильна течія зірвала з причалів і знищила десятки гондол та човнів — а це основні джерела заробітку тамтешнього люду. Кілька островів залишилися без електроенергії. У Венеції закрили дитячі садки, частину навчальних закладів і магазинів...

«Це не просто надзвичайна повінь — це катастрофа. Нам потрібна допомога всіх, щоб пережити кілька наступних днів — вони стануть для нас випробуванням» — коментував ситуацію Луїджі Брюгнаро.

Ресурс The Spectator Index проаналізував, скільки часу дивляться телевізор у різних країнах континенту. Україна увійшла до десятки лідерів Європи за рівнем перегляду телепрограм.

Чемпіонами із сидіння біля екрана стали румуни: вони проводять перед телевізором понад п’ять годин на добу, а точніше — 317 хвилин. Трохи менше з телевізором товаришують серби — 313 хвилин. До першої п’ятірки входять також португальці, угорці та греки. Усі вони проводять біля екранів понад чотири години на день.

17 листопада відзначався Міжнародний день недоношених дітей. Педіатри, неонатологи, науковці, батьки і просто небайдужі люди з-понад 200 країн світу об’єднуються для підтримки малюків, яким судилося з’явитися на світ завчасно.

Символічно, що цього дня по всьому світу відомі архітектурні споруди підсвічують фіолетовим кольором. Така ініціатива спрямована на привернення уваги суспільства до питань здоров’я недоношених дітей і профілактики передчасних пологів.