№ 89 (22108) четвер 21 листопада 2019 року
Чому саме зараз РФ віддала українські кораблі?
Відповідь на це запитання шукали гості програми «Ваша Свобода» (https://www.radiosvoboda.org/a/30251347.html) — російський адвокат, керівник групи захисників українських моряків Микола Полозов, голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовні-ренко та речниця МЗС України Катерина Зеленко.
Росія передала Україні військові кораблі, які майже рік тому захопила разом з екіпажами біля Керченської протоки, що прямували з Одеси до Марі-уполя. Десять місяців 24 українські військовополонені провели в російському СІЗО. Вони повернулися додому трохи раніше, ніж кораблі, завдяки обміну, а не на виконання рішення Міжнародного трибуналу з морського права. Це рішення Росія проігнорувала.
Голоси правди
Український інститут національної пам’яті в рамках цьогорічного вшанування пам’яті жертв Голодомору закликає всіх звернути увагу на свідчення, які залишили очевидці трагедії. В УІНП назвали ці свідчення голосами правди, підкресливши, що у кожному регіоні є свої голоси правди, до яких варто дослухатися, й згадати життєві долі їхніх авторів.
Упродовж 1932—1933 років більшовики застосували голод як зброю масового ураження, в результаті чого мільйони людей загинули, десятки мільйонів зазнали голодування, пустками залишилися тисячі осель, сім’ї розпалися, з’явилася велика кількість безпритульних і сиріт. Ба більше, після Голодомору в тих, хто все ж його пережив, намагалися забрати пам’ять, приректи на амнезію та мовчання. Комуністичний режим робив усе, щоб голоси свідків про злочин більше ніколи не зазвучали.
«Робимо історію популярною!»
Український інститут національної пам’яті запрошує одеситів на зустрічі, гасло-ідею яких винесено у заголовок, що відбудуться 29—30 листопада в Бібліотеці ім. Михайла Грушевського (вул. Троїцька, 49/51).
З-поміж запланованих заходів — презентація Південного представництва Українського інституту національної пам’яті, яке відкривається в Одесі. Представники УІНП розкажуть також про результати п’ятирічної роботи, відбудуться лекції відомих істориків, зустрічі з цікавими людьми, кінопоказ і презентації видань та настільних ігор. Завершаться заходи в Одесі великою українською вечіркою за участі відомих виконавців.
Детальніша програма — у наступних номерах.
Водолазне поповнення
16 листопада у Практичній гавані Одеси відбулися урочистості з нагоди випуску курсантів Водолазної школи Військово-Морських сил Збройних сил України.
Перший заступник командувача ВМС контр-адмірал Олексій Неїжпапа особисто привітав військових із завершенням навчання та отриманням водолазних кваліфікацій і побажав випускникам, щоб у них завжди збігалася кількість спусків та підйомів.
Від спілкування до порозуміння
Деякі думки щодо телемосту «Одеса — Львів»
Нещодавно переглянув телеміст «Одеса — Львів» і вирішив висловити деякі свої міркування. Безумовно, таке спілкування українцям конче потрібне. Адже говорили про мову, окуповані території та найближче наше майбутнє. З іншого боку, телеміст продемонстрував не надто високу здатність домовлятися. Про це свідчать і відгуки на передачу.
Звісно, є цілком позитивні або, принаймні, проукраїнські. Як-от: «Цінуємо, що Львів приїздить до Одеси. Ми вас чекаємо!», «Люблю украинцев: розумна нація!», «Отдам свой гектар земли под базу НАТО!», «Сколько рашистов набежало. Правду говорите, поэтому эта шваль и бесится»…
Усі адмінпослуги — на рівні громад
Усі необхідні людям адміністративні послуги повинні надаватися на рівні спроможних громад. В умовах децентралізації це вже необхідність, наголосив заступник міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода під час спільної робочої наради щодо обговорення якості та доступності надання адмінпослуг в органах місцевого самоврядування.
Щоб надавати ці послуги, громаді потрібна якісна інфраструктура, бо навіть за повної діджиталізації залишиться багато таких, які не можна надавати лише в онлайні: видача паспортів, реєстрація шлюбу, майнові питання тощо. Отже, створення сучасних центрів надання адміністративних послуг має бути серед першочергових завдань кожної спроможної громади. А держава повинна забезпечити громадам можливості надавати у цих центрах максимальну кількість потрібних людям послуг.
На «прямому» бюджеті
У прийнятому держбюджеті-2020 передбачено переведення на прямі міжбюджетні відносини об’єднаних територіальних громад, які провели та проведуть у 2019 році вибори, а також громад, утворених шляхом приєднання до міст обласного значення. Це вдалося відстояти Асоціації міст України завдяки наполегливим діям у бюджетному процесі.
Так, в Одеській області прямі міжбюджетні розрахунки мають отримати дев’ять новостворених ОТГ. Чотири з них уже провели вибори у 2019 році: Великоплосківська, Великобуялицька, Визирська та Зеленогірська. Ще п’ять готуються до перших місцевих виборів, які ЦВК призначила на 22 грудня: Іванівська, Новоборисівська, Чогодарів-ська, Андрієво-Іванівська та Петровірівська.
Експортний приріст аграріїв
За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-вересні 2019-го склав 15,8 млрд дол. США, що на 2,8 млрд дол., або на 21,5% більше відповідного показника минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
За його словами, визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту є зернові та олійні культури, олія, залишки і відходи, а також м’ясо. Їх сукупна частка в аграрному експорті становить близько 85%.
Скільки платять за пай?
Фермери та агропідприємства орендують в Україні 16,9 млн га паїв. За даними Держгеокадастру, в середньому власники земельних ділянок отримують за оренду 1613,4 грн/га, повідомляє сайт «Куркуль».
Найбільше платять у Черкаській — 3524,7 грн, Полтавській — 2970,1 грн та Харківській — 2494,7 грн — областях. Найменше — у Запорізькій — 878 грн, Херсонській — 926,9 грн і Закарпатській — 930,6 грн.
У лабіринті часу
Листування Олеся Гончара з одеситами
Закінчення. Початок у номерах за 7 та 14 листопада.
Така щира підтримка Олесем Терентійовичем краєзнавчих та літературознавчих розвідок Г.Д. Зленка сприяла активізації його дослідницької діяльності, спонукала до нових творчих здобутків і звершень. Про це, зокрема, свідчить його лист до О. Гончара від 8 січня 1990-го, де, зокрема, йдеться «…Нині відкрилися гарні умови для пошукової роботи на царині української літератури, мистецтва, культури взагалі. Але ми, здається, перехнябилися ув один бік, тоді як робота має йти на всьому — значною мірою занедбаному — полі…». Водночас Г. Зленко запитує: «Чи не пригадується Вам, як звалися літературно-художні збірники, які виходили наприкінці 1930-х років у харківському Українському комуністичному інституті журналістики (УКІЖ) за редакцією «пріснопам’ятного» Ол. Полторацького?». (Кн. 2, с. 236).
Пів століття в Одесі — пів століття з Одесою
Закінчення. Початок у номері за 16 листопада.
«Хоча діяльність факультету — навчальний процес, організація наукової роботи студентів, різні сторони буття колективу — залежали від внеску усіх професорів, доцентів, викладачів і лаборантів, проте модель життя факультету, — наголошує один із його випускників, нині доктор філології Павло Гриценко, — визначалася, з одного боку, традиціями, а з другого — поставою і постаттю декана. Риси вдачі, особисті якості однієї людини — позитивні чи негативні — значною мірою визначали життя великого колективу. Спрацьовувала пірамідальна структура факультету — мініатюрний відбиток піраміди суспільства: з чільником на вершині та різноманітними структурами на нижчих ярусах піраміди, які могли впливати на події, однак вельми відносно. Так чи інакше, але всі студентські дороги вели… до декана, нерідко ним, а не лише зовнішніми обставинами, і визначалися» [3, 56]. У діяльності Дузя-декана прикметними ознаками були його «всюдиприсутність і довсьогопричетність» [3, 57].
Підтверджують це і слова Лариси Дузь — доньки професора, яка засвідчила, що філологічний факультет для батька — це «його альма-матер і дім протягом півстоліття. Тут батько хіба що не ночував. Тут колеги і студенти бачили його чи не більше, ніж родина вдома» [3, 116].
Збери колекцію — створи музей
Команда наукових співробітників Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В. Блещунова розробила настільну гру «Збери колекцію — створи музей». Перед запуском у виробництво її протестували у фокус-групах.
Нині музейники випустили 120 примірників цієї гри, з яких 10 залишили у Домі Блещунова, а інші цими днями подарували музеям, дитячим будинкам, школам, бібліотекам, суспільним просторам тощо.
Легендарний лоцман
Батуро,
лоцмане,
збуди маленький катер,
що задрімав у пригорщі лиману,
збуди зі сну
і виведи помалу
на хвилю моря…
Василь Сагайдак, поема «Порт».
13 жовтня Чорноморськ попрощався з легендарним лоцманом Іллічівського морського торговельного порту Павлом Павловичем Батурою.
Саме він 5 серпня 1958 року провів білосніжний лайнер із символічною назвою «Україна» до нового порту на Сухому лимані, ознаменувавши цим початок виробничої діяльності порту Іллічівськ, перейменованого у 2016-у на порт Чорноморськ.
Відійшла у вічність Елеонора Свиридівна ЛУКАШОВА
Відійшла у вічність Елеонора Свиридівна ЛУКАШОВА, чиє життя було невід’ємною частиною рідної їй «Чорноморки».
Зажди усміхнена, спокійна, розважлива, мудра, вона мала беззаперечний авторитет у колективі: з нею радилися, до неї дослухалися, її поважали і любили. Цінували за надійність у роботі (це нині професії друкарки й телетайпістки стали вже раритетними, якщо взагалі ще збереглися, а тоді, в другій половині минулого століття, та й на початку нинішнього, без них не могла обійтися жодна редакція), шанували за порядність, небайдужу, принципову позицію (її слово було чесним, справедливим і вагомим), любили за приязну, довірливу й розсудливу вдачу.
Нещасний випадок на виробництві: новий порядок розслідування та обліку
Урядовою Постановою №337 від 17.04.2019 р. затверджено новий «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві». Новий Порядок передбачає деякі зміни порівняно з попереднім «Порядком проведення розслідування», затвердженим постановою №1232 від 30.11.2011 р.
Однією із суттєвих змін є нова форма Повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння), яка наведена у додатку 2 до Порядку. Це повідомлення роботодавець зобов’язаний надати (протягом двох годин з використанням засобів зв’язку і не пізніше наступного робочого дня на паперовому носії) територіальному органу Держ-праці, робочому органу Фонду соці-ального страхування та іншим передбаченим Порядком установам.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206