№ 85 (22104) четвер 7 листопада 2019 року

«Нафтогаз» відповів на ультиматум Кремля щодо газових переговорів

У НАК «Нафтогаз України» назвали заяву речника президента РФ Дмитра Пєскова про переговори щодо транзиту газу «російським стилем». Відповідний коментар розмістила пресслужба «Нафтогазу» у Twitter. «Отже, все зводиться до наступного: жодних переговорів про транзитні угоди, поки ми не зупинимо примусове стягнення 3 мільярдів доларів за завершеним арбітражем та не відкинемо інші вимоги в Стокгольмі — спікер Путі-на Пєсков. Ласкаво просимо на комерційні переговори, російський стиль», — йдеться у дописі, повідомляє «Укрінформ».

Раніше Пєсков заявив журналістам, що РФ і Україна не домовляться щодо газу, поки не припиняться судові претензії. «Продовження задіяння арбітражу, висунення якихось претензій в арбітражі робить фактично неможливим досягнення будь-яких домовленостей», — зазначив він.

30 жовтня у Будапешті Путін заявив, що Росії й Україні необхідно обнулити взаємні претензії щодо газової суперечки, при цьому «Газпром» готовий постачати газ українській стороні за значно нижчою ціною, ніж вона платить зараз за «помилковим» реверсом.

Завтра, 8 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, об 11.00 відбудеться ХІХ Всеукраїнський диктант національної єдності, організований Суспільним мовником України.

Текст радіодиктанту в прямому ефірі читатиме відомий мовознавець, автор підручників і посібників з української мови та літератури Олександр Авраменко, який складає тексти таких диктантів уже впродовж 13 років. Цьогорічний відзначатиметься тим, що міститиме і кілька елементів для перевірки знання нової редакції правопису.

Отже, почути текст диктанту можна буде на першому (UA: Українське радіо) і третьому (UA: Радіо Культура) каналах суспільного радіо, а також на суспільних телеканалах: UA: Перший та UA: Крим, які наживо транслюватимуть, як писатимуть диктант національної єдності запрошені гості у Національній бібліотеці ім. В.І. Вернадського.

А вже із 12.00 до 12.15 у прямому ефірі Україн-ського радіо Олександр Авраменко проаналізує, наскільки грамотно українці написали диктант з рідної мови.

Долучаймося!

У 1989 році до Руху мене загітував Валерій Янкевич, однодумець і товариш поетів Олекси Різникова та вже покійного Олега Олійникова. Посвідчення цієї організації за №5 виписав собі самому у січні 1990-го.

Основні аргументи нашої агітації: жорстокість комуняк, голодомори, знищення української еліти і нації в цілому та сексотство — доноси на неугодних режиму людей. Доходило до абсурду. Хмільний чолов’яга у запалі п’яних дебатів заявив: свистиш (матюк), як те радянське радіо, і за це «насвистав» сім років таборів… Із Польщі, як тоді називали західняків, головним інженером ДЕО приїхав пан Гаврилишин. На свою біду, мав два шкіряних пальта. За наклепницьким доносом отримав десять років. (Мер Ананьєва потім ходив у червоному шкіряному пальто, а заступник — у чорному). Через десять років інженер райдору на репетиції співав зі сцени «Вернулся я на родину, шумят березки стройные. Я десять лет без отпуска пахал в чужом краю…». А сексоти плескали в долоні…

Усе чекав і чекаю, що якийсь мудрий український президент оцінить минуле нині 80-річного пенсіонера як педагога вищої категорії та патріота-рухівця й до мінімалки додасть якусь сотню-дві на український дорогий хліб, на м’ясо та газ. Поки що не діждався. Зате мер наш двічі поспіль підняв тарифи на воду та водовідведення (за куб — 47 гривень) — не вистачає, мабуть, на високу зарплату… А що зостанеться, вигрібають в аптеках, за газ та світло.

Одеса поповнила список креативних міст ЮНЕСКО у статусі Міста літератури.

Згаданий список створений ЮНЕСКО у 2004 році задля сприяння співробітництву з містами, котрі визначили творчу складову як стратегічний чинник свого розвитку. Такими пріоритетами можуть бути сім з окреслених ЮНЕСКО креативних сфер: народні ремесла, медіа-арт, кіно, дизайн, гастрономія, музика або література. Саме в останній номінації і здобула міжнародне визнання Одеса.

30 жовтня генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азулай оголосила про приєднання до списку креативних 66 новобранців, і тепер у ньому вже 246 міст.

Історія і сучасність у поемі Галини Могильницької «Єлизавета»

«Книга вчить, як на світі жить», — учили нас ще в початковій школі. В старших класах ми вчили про пізнавальне і виховне значення художніх творів.

Не знаю, чи ставить письменниця Галина Могильницька, пишучи свої твори, перед собою спеціальні пізнавальні чи виховні завдання, але читаючи її поеми, вміщені в книгу «Імена» (Київ: Український пріоритет, 2017. — С. 307.), неминуче відчуваєш, як стаєш багатшим і знаннями і почуттями.

Адже імена, що дали назви поемам, чи, правильніше сказати, життєві долі осіб, які залишили ці імена на сторінках літописів або в народній пам’яті, досі, якщо я не помиляюся, не привертали уваги наших письменників, як і події, середовище, звичаї та мораль, що формували ці долі.

Поема «Єлизавета» присвячена долі однієї з доньок Ярослава Мудрого, що була королевою двох північних країн: Норвегії, а потім — Данії. Якщо про її сестру Анну, королеву Франції, ми хоч щось десь у літературі, історичній чи художній, зустрічали, то про Єлизавету не читали нічого. Мабуть, поема Могильницької — це єдиний твір про цю історичну жіночу постать нашої давнини.

Теплого надвечір’я передостаннього дня місяця жовтня в центрі Одеси відкрилася виставка малярства та графіки художників-нонконформістів.

Дефілюючи Дерибасівською попри Міськсад, чом би не заглянути до нової мистецької галереї — у двір, де ще донедавна вирували гарячі пристрасті довкола проблеми збереження цього місця від чергової потворної забудови?! Тепер тут — мистецька галерея, й саме у ній відкрився цей вернісаж нефігуративного малярства та графіки «Неформальна осінь».

Новітні часи несуть нам нові означення явищ та подій. Наприклад, виставка художників цілком невимушено отримує собі синонім — проєкт. Того вечора він зібрав у своєму затишному просторі майстрів неформального мистецтва, віддавна добре знаних і в Одесі, й далеко поза нею. Ось вони стоять перед публікою під прицілами фото і відео, відкриті, готові до спілкування. Як стояли на своєму виборі — твердо і мужньо — півстоліття тому, коли ще дуже молодими починали своє протистояння системі, тим мистецьким постулатам, до яких вона, та система, силувала мистців. І були готові до нищівної критики — і то в кращому випадку, бо часи були нелюдяні, а вони якраз і зверталися до людської душі й не хотіли зображувати «будівників комунізму». Віктор Маринюк, Сергій Савченко, Володимир Цюпко, Олег Волошинов, Валерій Басанець, Василь Сад, Світлана Юсим, Віктор Ігнатьєв, Євгеній Рахманин… Це не всі: Володимир Стрельников та Руслан Макоєв у далеких світах. У засві-ти пішов цього літа Олександр Стовбур… Лишились його роботи, й одна з них — на стіні поряд з роботами друзів, разом з їхньою пам’яттю про друга… А друзями вони залишаються відтоді й по сьогодні. Й саме з тієї когорти відважних, самодостатніх, а передовсім — талановитих, згодом вилонилось творче об’єднання «Мамай», група однодумців у поглядах на мистецтво, й таких різних у своїй творчості.

Уже другий навчальний рік освітяни працюють у реаліях «Нової української школи». Чимало назрілих змін відбувається завдяки реформі. Зокрема, учні десятих класів двічі на тиждень вивчають новий предмет «Громадянська освіта», який презентує основи демократії та розбудови громадянського суспільства, а також навчає критичному мисленню та загальнолюдським цінностям.

Утім, цей предмет — украй непростий, незважаючи на, здавалося б, відсутність формул та рівнянь. Тож у педагогів виникає чимало запитань щодо методики викладання і, головне, оцінювання успіхів школярів з цієї навчальної дисципліни. Почути відповіді на них одеські освітяни змогли під час семінару-тренінгу «Методичні аспекти навчання учнів курсу «Громадянська освіта», який пройшов за сприяння Одеського методичного центру освітніх ініціатив та обласної організації «Громадська рада освітян і науковців» у загальноосвітній школі №118.

Про головні аспекти теоретичних та практичних питань щодо викладання цього курсу розповіла модератор семінару — кандидат педагогічних наук, завідувачка відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України Тетяна Олексіївна РЕМЕХ:

— Оскільки я не лише науковець, а ще й учитель громадянської освіти, дуже тішуся з того, що можу допомогти колегам і теоретичними, й практичними порадами. Курс — новий, непростий за змістом і за методикою викладання, тож учителі постійно мають обмінюватися досвідом, удосконалювати педагогічну майстерність.

«Я з радістю констатую факт незворотності процесів створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. За минулий рік їх було створено майже півтори тисячі. І нині ОСББ діють у 31583 багатоквартирних будинках. Це — прекрасна динаміка», — наголосила міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак під час Х Всеукраїнського форуму ОСББ, що відбувся у Львові.

За її словами, середній показник будинків, які перебувають в управлінні ОСББ, становить 17,6%. Наразі серед регіонів за їх кількістю лідирує Херсонська область, де об’єднання створені у 40% багатоквартирних будинків. На другому місці — Тернопільська область (35%).

Серед областей, які відстають і мають значно нижчий показник управління будинками через ОСББ, — Луганська, Харківська та Чернігівська.

«Одесаобленерго» нагадує про необхідність сплатити заборгованість за електро-енергію, що виникла до 1 січня 2019 року.

51,2 мільйона гривень — саме стільки заборгували 62,5 тисячі одеських сімей за електроенергію, спожиту ще в минулі роки.

«Одесаобленерго» просить клієнтів перевірити оплату рахунків і в разі виявлення заборгованості — погасити її. Згідно із законом компанія повинна відключити споживачів від електропостачання навіть за невеликий, на перший погляд, борг у 200 гривень.

Цей борг — 51,2 млн грн, наголошується в повідомленні, виник ще до 1 січня 2019-го, тобто до запуску реформи на ринку електроенергії. Тоді нинішній оператор системи розподілу — «Одесаобленерго» — виконувало не тільки функцію розподілу електроенергії, а й її поставку/продаж. У квитанціях за січень 2019-го заборгованість за минулі періоди вже не вказувалася, адже продавати електроенергію одеситам почала інша компанія — постачальник універсальних послуг.

Листування Олеся Гончара з одеситами

Унікальність Олеся Гончара як видатного українця і знаменитого письменника ще й у тому, що він, мабуть, з останніх, хто приділяв велику увагу особистому листуванню із співвітчизниками та громадянами інших країн, представниками різних соціальних верств, особливо з інтелігенцією. Пройшовши горнило Другої світової війни й складні випробування, що випали на долю українців у ХХ столітті, він як один з кращих представників свого народу вірою і правдою служив захисту його глибинних інтересів, залишаючись простою, мудрою, совісною і світлою людиною. Його офіційні посади як голови Спілки письменників України (1959—1971), депутата Верховної Ради СРСР та УРСР (1959—1986), його небайдужий характер дозволяли йому підтримувати співвітчизників у найважчих життєвих ситуаціях, утверджувати в них віру та сподівання на краще.

Величезна епістолярна спадщина Олеся Терентійовича, значна частина якої зберігається в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв України, Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Національній бібліотеці ім. В.І. Вернадського, є і буде предметом досліджень прискіпливих науковців і тем майбутніх дисертацій. Однак, на жаль, багато що із цього творчого доробку залишається поза увагою одеситів. Спробуємо аргументувати, чому.

Близько 66 мільйонів років тому на Землі відбулося масове вимирання, відоме як крейдо-палеогенове, в результаті якого зникли динозаври, літаючі й морські ящери та інші види наземних і морських тварин.

Причиною вимирання більшість учених вважає падіння астероїда діаметром близько десяти кілометрів у районі півострова Юкатан, що спровокувало виникнення цунамі, підвищення вулканічної та сейсмічної активності, глобальних лісових пожеж. Після зіткнення стався викид в атмосферу величезної кількості сажі та пилу, що призвело до різкого похолодання і півторарічної «ночі».

Нещодавно американським дослідникам вдалося створити картину відновлення біорізноманіття, тобто появи нових видів тварин і рослин, після масового вимирання, повідомляє https://vokrugsveta.ua.

Тайлер Лайсон з Денверського музею природи і науки та його колеги описали добре збережені скам’янілі 16 видів ссавців і 233 види рослин, а також скам’янілості рептилій — крокодиломорфа та черепах, яких знайшли у заповіднику Коррал Блафс (штат Колорадо).