№ 77 (22096) четвер 10 жовтня 2019 року

Сьогодні, 10 жовтня, в Одеському історико-краєзнавчому музеї відкриється пересувна виставка «Фактор свободи», приурочена до Дня захисника України, який святкуватимемо у понеділок.

Виставка створена Українським інститутом національної пам’яті у співпраці з Центром дослідження визвольного руху. Інформаційно-просвітницькі банери розповідають про ідентифікацію українського руху в різні часи.

На 2019 рік припали три ювілеї — Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери, відтак експозиція розповідає про цих видатних діячів, їхню роль в українській історії. Біографія цих постатей дуже різна, але їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Їхні імена стали символом нашої нації і тавром для її недругів. З вуст прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно: перші вкладали в них захоплення і гордість, а другі — страх і ненависть. Герої виставки жили в складні часи й ухвалювали складні рішення. Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

У виставці «Фактор свободи» йдеться про виклики, які стояли перед Україною у часи Мазепи, Петлюри і Бандери та про їхні відповіді на ці виклики, про те, як сучасна армія вшановує традиції своїх попередників.

Як свідчить опитування, проведене 21—25 вересня соціологічною групою «Рейтинг» (http://ratinggroup.ua), 68% респондентів вважають Росію країною-агресором щодо України. 23% — протилежної думки, 10% — не визначилися.

Ставлення до цього питання має регіональні та електоральні відмінності. Якщо на Заході та у Центрі не менше 70% вважають Росію агресором, то на Півдні таких — половина, на Сході — 40%, а 47% — протилежної думки. Серед прихильників парламентських політичних сил відмінна від інших думка переважає серед симпатиків партії «Опозиційна платформа — За життя», де дві третини не вважають Росію агресором.

Урочистою присягою на вірність Батьківщині, яку складатимуть ліцеїсти Військово-Морського ліцею м. Одеси, та спільним молебнем представників різних конфесій розпочнеться святкування Дня захисника України.

Учасники Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил у Донецькій і Луганській областях, майбутні воїни, волонтери, духовенство, представники громадськості, посадовці органів державної влади та місцевого самоврядування зберуться в понеділок о 9.00 на просп. Шевченка, 4, біля пам’ятного каменя (усе ще біля каменя, а не повноцінного меморіалу пам’яті воїнів-земляків, які загинули, захищаючи державу і кожного з нас), щоб вклонитися їхньому подвигу, покласти квіти.

Із 12.00 до 20.00 в Одеському культурному центрі (вул. Василя Стуса, 2б/7) проходитиме ІІІ всеукраїнський фестиваль «Нащадки Козацтва».

Причину скликання позачергової сесії обласної ради, яка відбулася у понеділок, 7 жовтня, її голова Сергій Паращенко пояснив, як то кажуть, постфактум, на підсумковому брифінгу (на знімку).

Оскільки чергова сесія облради, сказав, запланована на 25 жовтня, а проєкт закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин обговорюватиметься у парламенті 12—13 жовтня, то зібралися завчасно, щоб донести до Києва думку нашої обласної громади. Цього вимагали депутати. А заодно, додав, обговорити і спільно погодити ще кілька важливих звернень до керівництва країни.

До слова, зранку під дощем під стінами обласної ради стояли пікетувальники. Люди тримали в руках плакати з вимогою заборонити продаж землі, що, на їхнє переконання, є прямою загрозою суверенітету країни.

Презентація ресурсу «Скарби України: цифрова колекція книжкових пам’яток у фонді Одеської національної наукової бібліотеки» відбулася в рамках міжнародної науково-практичної конференції «Бібліотека як складова культурного, наукового та національного розвитку держави. До 190-річчя ОННБ».

Подія викликала великий інтерес: у відділі рідкісних видань і рукописів — аншлаг. Серед гостей — визнані фахівці бібліотечної справи з низки областей України, науковці, краєзнавці, ну і, звісно, читачі. Атмосфера дружня, ділова і водночас святкова.

До Дня захисника України у «Сінема Сіті», що у ТК «Середньофонтанський» в Одесі, відбувся соціальний показ документального фільму «Рубіж».

У фокусі стрічки — важкі й маловідомі сторінки української і польської історії, пов’язані з Другою світовою війною, депортацією українців та переселенням поляків, іншими складними й «незручними» темами.

Фільм розповідає про один з випадків спільної боротьби українських і польських повстанців проти радянської окупації під час та після Другої світової. У ті роки, коли українці й поляки були запеклими ворогами, факти їх бойового побратимства — цінний та показовий історичний матеріал, тим більше, що оповідь ведеться двома мовами, польською й українською. Це — спогади двох бойових побратимів — Євгена Штендери, єдиного із живих учасників тих подій, що проживає у Канаді, та командира Армії крайової Мар’яна Голембйовського, який помер у 1996 році, але залишив мемуари.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, за збереження існуючих трендів у галузі виробництво молока в Україні продовжить зменшуватися.

Якщо обсяги виробництва цього виду тваринницької продукції торік становили 10064 тис. т, то до 2030-го вони можуть знизитися на 12,3% — до 8830 тис. т, зазначила провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

Коли в середині XVII століття Швеція воювала з Польщею, вона хотіла мати козаків за союзників. Усе йшло ніби добре, але була одна точка незгоди. Це стосувалося «руських земель» самої Речі Посполитої. Богдан Хмельницький через писаря Виговського передавав шведському королю, що він хоче мати «всю Русь, де віра православна грецька була і де мова ще задержалась, тобто по Віслу».

Невже й справді там проживали українці?

Занурився в літературу і дещо таки знайшов: «…Поселення українців відомі з історичних документів не тільки на правому березі Вісли, але й на лівому. Зокрема, давні хроніки засвідчують, що коли 1283 року волинські князі переправлялися по льоду вище Сандомира «воювати землю лядську», то виявили, що місто в повному розумінні польське, а от поза його стінами ще в давнину поселилися русини. І саме їм належала в передмісті Сандомира церква св. Якова…». Ось ще: «У ХІV столітті литовсько-український князь Ягайло Ольгердович учинив кордон з поляками по Білу Воду, тобто по Віслу…». Про це йдеться в праці російського історика А.Лонгінова «Русский вопрос о Холмщине в историческом освещении» (1912 р.). До-речі, Іоакимівський літопис (990 р.) також зберіг цікаві свідчення. Ода, вдова польського князя Мечислава, загиблого в сутичці з русичами біля Вісли, просила папу Іоана 15-го про захист. Згадувала Ода і кордон з Руссю, який «тягнеться до Кракова».

У правовому клубі «Pravokator.Одеса» відбулася конференція, присвячена презентації результатів пілотного у системі надання безоплатної правової допомоги проєкту «Забезпечення доступу вразливих груп населення до медіації у сімейних та спадкових спорах».

Зібралися адвокати, представники суддівського корпусу, медіатори, правники та соці-альні працівники нашої області. Запросили й журналістів, оскі-льки роль ЗМІ у популяризації такої послуги є дуже важливою.

Не всі знають, що таке медіація, хто такий медіатор, у чому суть його роботи і для чого все це потрібно людям. Для нас усе це нове, хоча розвинуті країни застосовують медіацію у юридичній практиці давно й успішно.

Якщо  порушене  право  людини...

Донедавна інститут омбудсмана, як і сам термін «омбудсман» в Україні були відомі лише порівняно вузькому колу фахівців-правників. І це не дивно. Адже ця інституція виникла й розвивалася на основі західноєвропейських демократичних цінностей, що ґрунтуються на засадах поділу влади та верховенства права, а відтак до кінця 1980-х років не викликала особливої зацікавленості офіційної радянської правової доктрини. З посиленням на початку 1990-х процесів демократизації у країнах Східної Європи зростав інтерес і до нових демократичних механізмів захисту прав людини, зокрема інституту омбудсмана.

15 січня 1998 року набрав чинності Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Хто такі присяжні?

Присяжний — це особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним? Присяжними можуть бути громадяни України віком від 30 до 65 років, котрі постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, володіють державною мовою.

В Одесі почав працювати перший спеціалізований санітарний пропускник для безпритульних осіб.

На вулиці Ціолковського, 1 відкрито санітарно-профілактичний заклад, який працюватиме без вихідних з 12-ї до 21-ї години. Тут люди, які переживають не кращі свої часи, зможуть помитися під гарячим душем, поголитися, підстригтися і перевдягтися в чисте. Одяг і взуття видадуть до сезону.

Тим, хто має проблеми зі здоров’ям, порадять звернутися до обласних профільних закладів, зокрема центру соціально значущих хвороб, де обладнані спеціальні палати для безпритульних, які хворіють на туберкульоз.

За перше півріччя 2019-го до Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло 5646 заяв і повідомлень про випадки вчинення домашнього насильства, в тому числі 18 звернень — від дітей, 4241 — від жінок, 1387 — від чоловіків. На вересень, за оперативними даними Нацполіції, на Одещині зафіксовано вже 16870 таких заяв та повідомлень.

Ці цифри були озвучені під час семінару «Розвиток мережі спеці-алізованих послуг для осіб, що постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі на регіональному та місцевому рівнях: план дій для забезпечення сталого фінансування», який організували і провели в Одесі представники Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Україні.

За статистикою, поданою на офіційному сайті ООН, порушеннями слуху внаслідок травм, хвороб або вроджених вад страждають близько 72 мільйонів землян, 80% з яких — громадяни країн, що розвиваються. Сукупно ці люди послуговуються 300 жестовими мовами.

Жестові мови — це повноцінні природні мови, які відрізняються від розмовних. Існує також міжнародна мова жестів, яка використовується глухими людьми на міжнародних зустрічах, а також під час поїздок та особистого спілкування. Вона визнана основною формою жестової мови, бо не така складна, як природні жестові мови знаків, і має досить обмежений лексикон, відтак дуже доступна.

Конвенція ООН про права інвалідів визнає й заохочує використання жестових мов. У ній зазначається, що ці мови мають статус розмовних і що держави-підписанти повинні сприяти полегшенню вивчення мов жестів та розвитку мовної ідентичності спільнот глухих.

Минулої п’ятниці колективу Одеського державного університету внутрішніх справ представили новопризначеного керівника.

Відповідно до наказу МВС відтепер виш очолює В’ячеслав Аброськін, який донедавна обіймав посаду першого заступника голови Національної поліції України — начальника кримінальної поліції.

На представлення ректора, повідомила прес-служба ОДУВС, до Одеси прибув перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий. Він подякував Іванові Катеринчуку, який очолював університет з лютого 2016 року, за плідну роботу і значні досягнення в розвитку вишу, а також відзначив високий професійний рівень науково-педагогічного складу освітнього закладу.

Цього року відзначається 275-ліття славетного козацького отамана Антона Головатого, одного з фундаторів Чорноморського та Кубанського козацьких військ, учасника штурму фортеці Хаджибей та засновника містечка Біляївка на Одещині. Головатим його назвали, вочевидь, за природний розум та освіченість.

Народився майбутній отаман у містечку Нові Санжари, що на Полтавщині, близько 1744 року (за іншими джерелами — 1732-го). Походив з родини заможного козацького сотника і мецената Андрія Магденка, що дозволило Антону здобувати знання в Київській духовній академії (за іншими даними — у бурсі). Під час навчання хлопець захопився оповідями про лицарську службу козаків у Війську Запорозькому і в 1757-у подався на Січ, де спочатку навчався в січовій старшинській школі. Виявив неабиякі здібності у військовій справі та інших науках, мав літературний хист, писав вірші й пісні, співав і добре грав на бандурі.. З огляду на осві-ченість і природні дані, незабаром молодого козака обрали курінним отаманом. У 1764-у отримав звання полкового старшини і був обраний військовим писарем.

В Одесі, вперше в Україні, на базі міської дитячої поліклініки №6 почав діяти Центр раннього втручання.

Головні завдання центру: раннє виявлення у дітей порушень розвитку або ризику виникнення таких порушень; запобігання і мінімізація негативного впливу порушень розвитку дітей на їх життєдіяльність і життя сім’ї; підвищення компетентності батьків та інших законних представників дитини в питаннях виховання дітей у природному середовищі; надання комплексної міждисциплінарної допомоги батькам у створенні оптимальних умов для збереження здоров’я дітей та їх розвитку, виховання, навчання в умовах сім’ї і повсякденній діяльності.

Послуга раннього втручання, яка надається безоплатно, орієнтована на підтримку сімей з дітьми віком від народження до 4 років. Наразі тут уже отримують комплексну медико-соціальну допомогу 37 сімей.

• Клейкі сліди від медичного лейкопластиру легко й безболісно видаляються зі шкіри ваткою, змоченою в олії. Для батьків малюків ця порада особливо актуальна.
• Працюючи з будівельною піною, приготуйте заздалегідь кілька смужок поліетилену. Вдавлюючи з їх допомогою розбухлу масу у вузькі щілини, ви забезпечите надійну герметизацію.
• Подушечку з голками краще зберігати у баночці з кришкою, наприклад з-під крему. І безпечніше, і голки не загубляться.
• Щоб позбутися відкладень солей, які закривають отвори душу, не розбираючи пристрій, налийте у поліетиленовий пакет підігрітий оцет і занурте у нього розпилювач на 8—10 годин. Пакет зав’яжіть мотузкою або скотчем.
• Розв’язуючи туго затягнутий вузол, припудріть його тальком чи дитячою присипкою. Мотузка стане слизькою і легше розв’яжеться.