Переглядів: 4052

Переписати «Мінськ» чи залишити, як є?

Процес руйнування політичної системи державних інститутів, який з небаченою швидкістю відбувається зараз в Україні, не торкнувся поки що Мінських угод 2014 і 2015 років. «Реформатори» наразі їх не чіпають, хоча саме «Мінськ» заважає зараз «слугам народу» реалізувати абсурдне гасло виборчої кампанії — «просто перестати стріляти».

Що робити з «особливим статусом»

Більше ста років тому ідея припинити опір ворогові в односторонньому порядку вже була реалізована тими, хто вщент «реформував» власну державу. Лев Троцький на переговорах з німцями проголосив гасло «Ні миру, ні війни, а армію розпускаємо». Противник таке гасло сприйняв як сигнал до наступу. Все закінчилося Брестським миром, про який писали в шкільних підручниках.

Президент Зеленський навчався за такими підручниками. Після приходу до влади він швидко збагнув, що «просто перестати стріляти» неможливо. Але можна здавати позиції ворогові поступово. Спочатку, наприклад, відмовитися від войовничої риторики і від частих нагадувань, хто агресор. Поступка начебто несуттєва, але у ситуації, коли нічого іншого не можна запропонувати, — працює.

Під час перших закордонних візитів у Париж, Берлін та Брюссель цю поступку лідери європейських держав прийняли на «ура», авторитет нового Президента України виріс, на Заході його почали сприймати як миротворця. І як від миротворця почали вимагати подальших кроків до миру. У розумінні лідерів «Старої Європи» цей «мир» може бути досягнутий за допомогою Мінських угод в кремлівській інтерпретації. Тобто без виведення з Донбасу російських найманців та озброєнь.

В Україні досі діє закон про особливий статус місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, схвалений у 2014 році на виконання «Мінська-1». Торік Верховна Рада продовжила його дію до кінця 2019-го. Але чинності закон про особливий статус ОРДЛО набирає «після виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

Якщо Верховна Рада дев’ятого скликання продовжить цей закон, але виключить або істотно змінить згадане вище формулювання (а розмови про це ведуться), відкриється прямий шлях до втілення у життя путінської стратегії федералізації України, вмонтування в україн-ську державу двох вороже налаштованих територій та проведення місцевих виборів під дулами автоматів сепаратистів.

Продовження дії норми про особливий статус ОРДЛО, вважає голова Верховної Ради Дмитро Разумков, залежатиме від переговорів у «нормандському форматі», який, як планує Президент Володимир Зеленський, буде розширений за рахунок Великобританії і США. Продовження залежатиме також від імплементації Мінських домовленостей і низки інших речей.

У висловлюванні спікера ВР кожне слово викликає питання. Формат переговорів «нормандської четвірки» розширювати найближчим часом не збирається ні Великобританія, ні США. Тобто ці країни готові брати участь у переговорах разом з Францією, Німеччиною та Україною, але тільки за згоди Росії. Можливо, Президентові Зеленському вдалося домогтися згоди Путіна? Про це нічого не відомо.

Союзники і партнери

Про те, як збираються домагатися імплементації Мінських угод за непримиренних позицій сторін відомо ще менше. Останнім часом ходять чутки, що знамениті тринадцять пунктів домовленостей «Мінська-2» на найближчій зустрічі «четвірки» хочуть переписати заново. Але питання в тім, як саме. І яку ціну за нові угоди доведеться заплатити Україні.

У лютому 2015 року угоди «Мінська-2» представник України підписував від імені держави, що зазнавала воєнних поразок. Але такої, що захищається і не має наміру здаватися. Якщо «Мінськ-3» збираються підписувати цього року, то йтиметься про небажання 73% громадян України воювати, що довели результати президентських і парламентських виборів. Зовсім інша ситуація. І реакція наших союзників на цю ситуацію може бути не такою, як у 2015-у.

Міністр закордонних справ і міністр оборони Франції 9 вересня вперше після п’ятирічної перерви відвідали Москву і дружньо поспілкувалися з росі-йськими колегами. З їхнього боку пролунали, певна річ, слова про те, що санкції з Росії знімати передчасно, що вони підтримують суверенітет і територіальну цілісність України. Але всі світові інформагентства відзначили: президент Емманюель Макрон наступного року поїде до Москви на святкування 75-ліття перемоги СРСР над гітлерівською Німеччиною. А вихід з дипломатичної ізоляції для Путіна — важливіший за зняття санкцій.

Найтвердішим у 2015 році на переговорах «нормандської четвірки» в Мінську був захист України з боку канцлера ФРН Ангели Меркель. Але відтоді багато води збігло, і важко сказати, що зараз переважує у позиції глави німецького уряду — принциповий захист міжнародного права чи добудова російсько-німецького газопроводу «Північний потік—2». Одне слово, при зустрічі лідерів у «нормандському форматі» український президент ризикує опинитися віч-на-віч з єдиним проросійським фронтом.

Розширення «нормандської четвірки» за рахунок Велико-британії, як «планує Президент Зеленський», може, звісно, такий фронт зруйнувати, але може і зміцнити, якщо до «нормандського формату» приєднаються Сполучені Штати Америки в особі президента Дональда Трампа. Не тому, що ця людина друг або ворог України, а тому, що позиція президента США практично не передбачувана. І прагнення «порозумітися з Путіним» міцно засіло в його мізках.

Команда «слуг народу» великі надії покладала на можливу зустріч Дональда Трампа і Володимира Зеленського під час візиту до Варшаву з нагоди 80-ліття початку Другої світової війни. Два колишніх шоумени мали б сподобатися один одному. І це пішло б Україні на користь. Але президент США скасував візит до Польщі, зустріч не відбулася, надії не справдилися.

Тепер Зеленський міг би скористатися шансом сподобатися Трампу 23 вересня під час перебування в Нью-Йорку на сесії Генеральної Асамблеї ООН. Переговори про таку зустріч ведуться. Але чи може бути серйозною розмова про збільшення американської допомоги Україні, якщо голова Комітету із закордонної політики Верховної Ради, «слуга народу» Богдан Яременко задля успішних переговорів з Росією захотів цими днями таку допомогу зменшити?

Не повірите — він запропонував вивести з України американських військових інструкторів.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua