№ 68 (22087) субота 7 вересня 2019 року

Закінчилося літо, і все в українській політиці закрутилося. Не кажіть, що цього ніхто не очікував. Українські виборці свідомо відмовилися від літніх канікул.

Демократія тримається на процедурі

Микола ІІ з’явився на засідання Державної Думи. Коли її голова Михайло Родзянко оголосив перерву, російський самодержець закричав на весь Таврійський палац: «Яка перерва? Давайте працювати!». Уявити таку ситуацію не міг би навіть буйно схиблений. Але подібне сталося

3 вересня 2019 року, в день відкриття сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. Коли глава Української держави — Президент Володимир Зеленський зажадав від голови ВР Дмитра Разумкова скасувати вже оголошену п’ятихвилинну перерву.

Найцікавіше, що Разумков перерву скасував. Політологам, котрі обговорюють, яка зараз у нас республіка (не за Конституцією, а фактично), добре б запам’ятати цей чудовий епізод. Процедура, на якій тримається демо-кратія будь-якого зразка, була наочно і демонстративно порушена. Причому, порушена не самодержцем, а всенародно обраним Президентом і спікером законно обраного парламенту.

У «Видавництві Старого Лева» виходить друком збірка Олега Сенцова «Маркетер», яку він написав уже в колонії.

Початок дев’яностих. Зміна цінностей. Руйнування стереотипів. Становлення. Загартовування душі й характеру. Любов, дружба, виживання і бізнес... Вдумливий та уважний читач знайде все це у новій книжці Олега Сенцова.

Головна редакторка «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка наголошує: «Уже п’ять років Олег Сенцов перебуває в ув’язненні. Ми знаємо, яке тривале голодування він витримав і не зламався. І те, що у в’язничних стінах він пише прозу, — це свідчення великої мужності, сили духу і постійної роботи над собою... Ці оповідання дуже біографічні, а поза життям самого героя оповідань постає непривабливо сувора доба на зламі двох суспільних ладів, на зламі цінностей».

Я дуже хотіла подивитися фільм «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас», тому з радістю відгукнулася на запрошення організатора Євгена Дворського (ГО «Культпросвіт») відвідати «Сінема Сіті» в рамках всеукраїнської прем’єри цієї стрічки. Але коли почула, що вона йтиме цілих дві години, навіть засумні-валася, чи досиджу до кінця.

Сумніви мої були марними — від перших хвилин фільм захоплює, ти вростаєш у нього, співпереживаєш героям, затамовуєш у тривозі разом з ними подих, здригаєшся від розривів снарядів, які нівечать будинки та машини, нищать людську плоть, але нічого не можуть зробити з духом людським. А ще ти плачеш… Плачеш разом з глядачами, а також разом з учасниками тих страшних подій, які сидять у залі й переживають усе це ще раз.

Усі знають, чим фільм закінчиться — фактично, й інтриги нема — «зеленим коридором», у якому російські війська віроломно розстріляють затиснуту в їхніх лещатах українську колону. І саме цей момент — не лише найбільш видовищний і потужний у стрічці, але й максимально достовірний: навіть послідовність машин у колоні, що виходила коридором-пасткою, відтворена з прискіпливою точністю.

Після анексії Криму різко збільшилися потоки відпочивальників на морське узбережжя Одеської області. Це добре, що у нас ще залишилося так багато моря!..

Та не слід забувати, що територіальні апетити Росії аж ніяк не зменшилися. Й Одеса успішно може виконати роль «нового Севастополя». Адже Одещина (а особливо південь області) не менш інтернаціональна, ніж окупований Крим. Українці, росіяни, болгари, молдовани, гагаузи, албанці, чехи... Колись і німецьких колоній було багато, але після війни депортовані на Схід німці в основному виїхали на прабатьківщину, а ті, що залишилися, живуть у містах. Тому й кажу: з точки зору багатонаціональності порівняно з Одещиною Крим відпочиває. Щоправда, відсоток українців в Одеській області суттєво більший, ніж до війни 2014 року був у Криму.

Із кворумом 61 депутат і 30 питаннями порядку денного 4 вересня відбулася 26 сесія обласної ради, яку провів її новообраний голова Сергій Паращенко.

Практично на самому початку пленарного засідання більшість підтримала пропозицію позафракційного депутата Олексія Кобильнікова про внесення до порядку денного проєкту рішення про розірвання контракту з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом. Аргументи ініціатора такі: мовляв, призначення відбувалося з порушеннями, директор ніяк не звітує перед депутатами про стан довіреної йому установи, до того ж там начебто стався ганебний випадок —  побили колишнього 75-річного керівника музею.

На захист Олександра Ройтбурда виступили кілька осіб, зокрема й виконувачка обов’язків голови ОДА Світлана Шаталова. Втім вирішальним став спіч першого заступника голови облради (фракція «Опоблок») Вадима Шкаровського, який акцентував увагу на тому, що в музеї досі не проведено необхідної інвентаризації, а депутати взагалі не знають, що там відбувається.

За звільнення директора-реформатора, зна-ного в Україні і світі художника проголосував 51 обранець, троє були проти, двоє утрималися, а 28 не голосували.

12 вересня в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки й участі наукових установ, представників державних та громадських організацій, фондів, Генерального консульства Румунії в Одесі та Союзу українців Румунії відбудеться презентація української громади Північної Добруджі.

Наша розмова — з ініціатором заходу, деканом факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, професором В’ячеславом Григоровичем КУШНІРОМ.

— Що спонукало до організації такого заходу?

— Загальновідомо, що українці мешкають у багатьох країнах світу. Зокрема й у Румунії, де одна група, на півночі країни, автохтонна, а на південному сході (Північна Добруджа) — переселенська, тобто діаспорна.

Численні українські діаспори утворювалися в різні часи, з різних причин і за різних умов. Там, за кордоном, українці ставали громадянами інших держав, але історію і культуру свого народу намагалися знати, а українську ідентичність не втрачати. Успішність виконання цих завдань залежала і від зв’язків з Україною. Однак якщо з Молдовою в радянські часи у нас фактично не було кордону й українці мали постійні та безперервні контакти з історичною Батьківщиною, то стосунки з українцями в Румунії суттєво обмежувалися. Сьогодні ситуація кардинально інша. Відкриваються широкі можливості, зокрема й для поглиблення міждержавних відносин України з Румунією, й українська громада може відігравати у цьому важливу посередницьку роль. Але маємо знати про стан української громади в сусідньому з нами повіті — Тульча.

Зубний біль — один з найнеприємніших. Його поява свідчить про серйозні проблеми зі здоров’ям зубів, а відтак необхідно відразу звернутися до стоматолога.

Але часом зубний біль може «застукати» нас у найневідповідніший момент, коли нема часу або можливості відвідати лікаря. Що ж робити у такому випадку?

Точковий масаж. Такий вид масажу, звичайно ж, допоможе знизити больові відчуття, але ненадовго. Він підійде у тому випадку, якщо біль застав вас у дорозі. Суть масажу — вплив на певні точки на обличчі: біля основи вуха зі зворотного боку, між вилицею і нижньою щелепою, а також поглибленнями між вказівним і великим пальцями.

Іспанський Стоунхендж

Через сильну спеку й посуху в Європі висихають річки, озера та водосховища. Дно одного з пересохлих водосховищ біля іспанського містечка Касерес і подарувало місцевим жителям «новий Стоунхендж».

Культова споруда, ймовірно, була зведена кельтськими племенами, що проживали свого часу на Піренейському півострові. Місцеві ЗМІ вже прозвали знахідку «новим Стоунхенджем».