Коваль економічних відкриттів, або Хто придумав «ВВП» і «національний дохід»

Якщо зазирнути в історію глибше, то за часів Київської Русі Берестейщина належала до Волинської землі, була у складі Галицько-Волинського князівства, за Брестським мирним договором 1918 року вона була визнана за Україною, але на початку 1919-го її окупувало польське військо. У 1939-у, після приєднання цих земель до СРСР, Сталін віддав їх до Білоруської РСР.

Цікаві подробиці цього рішення наводить історик Ігор Лящук. Спочатку, зазначає він, керівництву обох республік було запропоновано подати свої проєкти проходження кордону. За українським планом, автором якого був секретар ЦК КПУ Микита Хрущов, передбачалася передача низки міст, включаючи й Пінськ, Україні. Коли Сталін побачив цей проєкт, то заявив: «Петлюри вже нема, Скоропадського — нема, Вінниченка — нема, то хто ж це сказав?». Відтак надав перевагу іншому проєкту. Існує думка, що більшовицький вождь розглядав Берестейщину як територіальну і демографічну компенсацію Білорусі за анексовану радянською Росією у 1919 році білоруську Смоленщину.

Майбутній учений з’явився на світ у єврейській сім’ї Абрама Кузнеця і Пеши (Поліни) Фрідман. Батько був уродженцем міста Століна, батьки матері жили в Рівному. Хлопчикові дали ім’я Шимен, що згодом трансформувалося в Семен, а на американський манер — Саймон. Відповідно, Кузнець, тобто Коваль, став Смітом.

У дитинстві Семен залишився без батькової опіки. Той, заволодівши 20 тисячами рублів у Пінському відділенні Азово-Донського банку, в якому служив, та ще позичивши 15 тисяч у спроможних людей, емігрував до США. Господи, на що тільки люди не йшли, аби мати змогу виїхати з країни?! Втім, обіцяв, що тільки-но там облаштується, викличе й сім’ю. Але ці плани зруйнувала Перша світова, а за нею й громадянська війни.

У пошуках безпечного місця сім’я спочатку переїхала до Києва, а потім – до Рівного. Там у 1910–1915 роках Семен закінчив чотири курси міського реального училища. Навчання на п’ятому курсі змушений був продовжити вже у Харкові, до чого спонукало виселення євреїв з прифронтової зони. Там же закінчив додаткові класи і в 1918-у вступив до Харківського комерційного інституту, де став ґрунтовно вивчати економічні дисципліни, статистику, історію, математику…

На рубежі 1920—1921 років через події громадянської війни і затіяну радянською владою реорганізація інституту заняття перервалися. Що робить студент? Незважаючи на обставини, що склалися, продовжує штурмувати науку. Влаштувавшись на роботу статистиком відділу праці Південного бюро Центральної ради профспілок, Семен пише і видає свою першу наукову працю «Грошова заробітна плата робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова в 1920 р.». Світ економічних досліджень назавжди захоплює молодого дослідника.

Тим часом міжнародна обстановка змінилася. За умовами Ризької мирної угоди, укладеної в 1921 році, Пінськ і Рівне відійшли до Польщі. Через це Семен, його мати і ще два брати отримали право репатріації з УРСР на територію Поль-щі у статусі біженців. У 1922-у вони полишили Харків і переїхали до Варшави.

У Польщі їм ніщо не заважало емігрувати до США, де вже 12 років проживав батько. Щоправда, їхнім планам завадила важка хвороба (розсі-яний склероз) матері. На сімейній раді вирішили: Семен разом зі старшим братом Соломоном їдуть до Нью-Йорка, а менший — Гриша — залишається з матір’ю у Варшаві. Так і зробили.

Семен продовжив навчання в Колумбійському університеті, де у 1926-у здобув звання доктора філософії, захистивши дисертацію на тему «Столітня динаміка виробництва і цін».

Того ж року до братів приєднався і Григорій, який доглядав за матір’ю до її вічного спочинку. Всі три брати стали економістами, але найбільшого успіху досяг Саймон Сміт. Працюючи у Національному бюро економічних досліджень США (1927—1961), різних дослідницьких організаціях та урядових відомствах й одночасно викладаючи у провідних американських університетах, він з великою пристрастю захопився темою еволюції накопичення капіталу в США та інших країнах. З його іменем пов’язують становлення економіки як емпіричної наукової дисципліни і розвитку кількісної економічної історії. Він розробив метод визначення національного доходу, склав першу офіційну оцінку його величини у США і заклав основи системи національних рахунків, увів у науку поняття валового внутрішнього продукту (ВВП), займався вивченням взаємозв’язків між економічними коливаннями і довгочасним економічним зростанням… Аби знайти коріння цього зростання, вчений опирався на соціологію, політологію, демографію. Він оперував величезним статистичним матеріалом, глибоко і ретельно його аналізував, досліджуючи проблеми, які належало ви-рішити.

Переповідають, що як викладач він мав невичерпний інтерес до свого предмету, аналітичний талант, чіткість викладу, ерудицію, а також здібність залучати слухачів до безпосереднього процесу досліджень. До речі, п’ятеро учнів Саймона Сміта (Кузнеця) у подальшому стали нобелівськими лауреатами з економіки.

Як голова сім’ї був турботливим і чуйним. Разом із дружиною Едіт Хандлер виховав дочку Юдіф і сина Пола, який теж став університетським викладачем економіки.

Валентин ЩЕГЛЕНКО.