№ 54 (22073) вівторок 16 липня 2019 року

Центральна виборча комісія оприлюднила інформацію щодо загального інформаційного забезпечення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року (стаття 64 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни України мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Конституційний склад Верховної Ради України — чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років (частина перша статті 76 Конституції України).

Організацію та порядок проведення виборів народних депутатів України встановлено Законом України «Про вибори народних депутатів України (далі — Закон).

Сергій Плохій — один із найвідоміших українських істориків на Заході. Він — директор Гарвардського українського наукового інституту, автор книг з різних періодів історії України: «Брама Європи», «По червоному сліду», «Чорнобиль: історія трагедїі».

Цьогоріч у перекладі на українську вийшла книга Сергія Плохія «Ялта: ціна миру» про події Ялтинської конференції 1945-го. Англійською вона з’явилася ще 2010-го. Передмову до неї написав Збігнєв Бжезінський.

Із Сергієм Плохієм ми говорили про уроки Ялти, сфери впливу, «зраду», а також про користь історичних паралелей.

— У ці дні багато хто проводить історичні паралелі. Щодо повернення делегації Росії до ПАРЄ... Чи справедливо проводити паралелі з тим, що відбувалося перед Другою світовою війною?

— Такі паралелі дуже корисні. Кілька місяців тому в Україні вийшов переклад моєї книжки про Ялтинську конференцію. Я починаю передмову до українського читача з коментаря, який дав уже покійний Збігнєв Бжезінський. Він писав, що книга корисна не тільки з точки зору історії, але також з точки зору сучасності. Щоб це проілюструвати, він запропонував замінити слово Польща на слово Україна і читати її таким чином.

З огляду на появу в інформаційному просторі Одещини повідомлень про включення громадян проти їхньої волі до складу виборчих комісій Одеська обласна організація Комітету виборців України поширила відповідне роз’яснення.

1. Участь у виборчому процесі, зокрема у ролі члена виборчої комісії, є правом громадянина і не може бути його обов’язком.

Будь-яке примушування до виконання будь-яких функцій у виборчому процесі є незаконним. При цьому примушування може мати різні форми: обман, шантаж, маніпулювання, погрози, фізичне примушування.

Недопустимими є ситуації коли роботодавець або керівник навчального закладу примушує у будь-який спосіб своїх підлеглих/учнів/студентів брати участь у роботі виборчих комісій/партійних штабів/агітаційних заходах проти дійсної волі таких громадян.

• ОВК №133 — 65114, м. Одеса, Київський район, вул. Академіка Корольова, 9 (будівля Київської районної адміністрації Одеської міськради);
• ОВК №134 — 65078, м. Одеса, Малиновський район, вул. Генерала Петрова, 22 (будівля Малиновської районної адміністрації Одеської міськради);
• ОВК №135 — 65039, м. Одеса, Приморський район вул. Канатна, 134, (будівля Приморської районної адміністрації Одеської міськради);
• ОВК №136 — 65025, м. Одеса, Суворовський район, просп. Добровольського, 106 (будівля Суворовської районної адміністрації Одеської міськради);

Станом на 30 червня 2019 року в Україні, за даними Державного реєстру виборців, проживало 35 мільйонів 550 тисяч 428 громадян з правом голосу.

У нас, на Одещині, зареєстровано 1799468 виборців, зокрема: в Ананьївському районі — 19871; Арцизькому — 35090, Балтському — 6177, Березівському — 25202, Білгород-Дністровському — 44976, Біляївському — 75132, Болградському — 52510, Великомихайлівському — 22160, Захарівському — 14481, Іванівському — 22086, Ізмаїльському — 38928, Кілійському — 41888, Кодимському — 22839, Лиманському — 55925, Любашівському — 22973, Миколаївському — 13338, Овідіопольському — 64274, Окнянському — 14976, Подільському — 19495, Ренійському — 30364, Роздільнянському — 44818, Савранському — 14480, Саратському — 34353, Тарутинському — 30683, Татарбунарському — 28862, Ширяївському — 19453, містах Балті — 25251, Білгороді-Дністровському — 49501, Біляївці — 12388, Ізмаїлі — 62182, По-дільську — 31420, Теплодарі — 7586, Чорноморську — 53178, Южному — 19894, Одесі — 722734 (Київському — 171461, Малиновському — 178014, Приморському — 181524, Суворовському — 191735).

Безоплатна правова допомога гарантується державою і повністю або частково надається за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом. Вона може бути первинною або вторинною.

У чому різниця між первинною та вторинною правовою допомогою?

Безоплатна первинна правова допомога полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.