№ 51 (22070) субота 6 липня 2019 року

Часто доводиться читати, що найефективнішою робота парламенту стає за двопартійної системи представництва. Такої, яка історично склалася в Сполучених Штатах Америки, такої, яка довгий час існувала у Великобританії та в деяких інших демократичних державах Європи. Створити таку систему штучно неможливо. Потрібна критична маса громадян, готових навіть у разі поразки на виборах згуртовано відстоювати інтереси країни. І потрібен сер-йозний привід для об’єднання.

Партія миру і партія опору

У 2014 році таким приводом стала російська агресія. Не формально, а фактично в нашій країні сформувалася двопартійна система у Верховній Раді. Коаліція «Європейська Україна» тоді утворила партію опору агресору. Решта представляли «партію миру», по суті, партію капітуляції перед Росією. Таке становище тривало недовго тому, бо вожді партії опору внутрішню політику не поєднували з політикою зовнішньою. Навіть мови не було про мобілі-заційну економіку, а спроба оголосити воєнний стан у частині держави закінчилася ганебним провалом.

Нещодавно уряд знизив тарифи на опалення та гарячу воду. У формі «запитання-відповідь» роз’яснення на цю тему дає міністр юстиції Павло Петренко.

Чому дотепер населення платило за завищеними тарифами?

Ті, хто має лічильники газу, отримували платіжки із застосуванням коефіцієнту приведення до стандартних умов. Це суттєво збільшувало вартість газу й стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.

Чим це зумовлено?

Ціни на опалення в різних областях України суттєво відрізняються через непрозорість формування тарифів. Тариф встановлюють органи місцевого самоврядування на підставі розрахунків виконавців послуг або Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Оскільки розрахунки у всіх різні — ціна теж різна.

Ми проаналізували тарифи на послуги з теплопостачання по всій Україні, й виявилося, що жителі Черкаської, Кіровоградської, Волинської та Рівненської областей сплачують найвищу ціну — від 1795 до 2337 гривень за 1 Гкал.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман назвав прямим і беззаперечним обов’язком керівництва НАК «Нафтогаз України» забезпечення транзиту газу європейським споживачам після 2020 року, а також збільшення власного видобутку палива задля досягнення енергетичної незалежності держави.

Глава уряду нагадав, що нещодавно в Україні відбулися перші прозорі конкурси на освоєння нових газових площ, перемогу в яких здобули і державна компанія «Укргазвидобування», й іноземні компанії. Прогнозний обсяг інвестицій у цю сферу складе близько 500 мільйонів доларів. І зараз питання в тому, аби не втрачати темпів.

Нинішня кампанія з вибрів головного законодавчого органу України — Верховної Ради — добігає кінця, ледве-ледве взявши старт. Коротка дистанція. Забіг з безліччю перешкод (суди-недосуди-пересуди). Ще й хтозна, чи буде замір секундоміра на фініші — оголошення результатів ЦВК з врученням мандатів переможцям, бо суди ще, вочевидь, судитимуть суддів…

За два тижні до голосування (неділя, 21 липня, якщо хтось забув) «веселуха» в Україні така, що час, попри спеку, остудити голови й схаменутися.

Хто за кого й проти кого? Хто з ким і про що вже домовився?..

Якщо вслухатися в голоси, що лунають з «офіса», думки не те що роздвоюються, а розсипаються на мозаїку. А це вже навіть не шизофренія...

Схаменімося, попри максимуми на термометрах і на політичних шкалах.

З понеділка, 1 липня, прожитковий мінімум, а відтак і прив’язані до нього соціальні виплати зросли, адже законодавчо визначено, що у разі зміни прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб проводяться й відповідні перерахунки пенсій.

Зауважимо, що цьогоріч – 1 січня – розмір прожиткового мінімуму вже збільшувався. Після нинішнього підвищення прожитковий мінімум становить 1936 гривень (був 1853 грн). За окремими категоріями «покращення» виглядає так: для дітей до 6 років — 1699 грн (було 1626), для дітей від 6 до 18 років – 2118 грн (2027), для працездатних громадян — 2007 грн (1921). Для непрацездатних осіб середній прожитковий мінімум збільшився із 1497 до 1564 гривень.

Як уже мовилося, внаслідок цього підвищення зростуть розміри і мінімальної (до 1564 грн), і максимальної (до 15640 грн) пенсій. У Пенсійному фонді стверджують, що це підвищення відчують близько 600 тисяч осіб.

Центральна  виборча  комісія
повідомляє про відкриття поточних рахунків виборчих фондів
кандидатів у народні депутати України станом на 6 липня 2019 року

Центральна виборча комісія повідомляє про відкриття поточного рахунку виборчого фонду кандидата у народні депутати України, який балотується в одномандатному виборчому окрузі № 134.

Реквізити поточного рахунку:

• Отримувач: виборчий фонд Корнієнка Володимира Олександровича.
• Реєстраційний номер облікової картки платника податку: 3193019018.
• Банк отримувача: ЮЖНЕ ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Одеса.
• Код банку отримувача (МФО): 328704.
• Рахунок отримувача: 26430054200758.

«Я десь розумію позицію районного керівництва, яке хоче зберегти більше повноважень та ресурсів на своєму рівні. Так звичніше, зручніше і вигідніше самим чиновникам. Тільки там, де думають насамперед про добробут людей, є активна підтримка створенню спроможних громад», — зазначив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода під час недавньої робочої наради щодо проблемних питань удосконалення адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Одеської області, яка відбулася у Києві і до участі в якій запросили очільників Болградського району.

Присутні на зустрічі представники Болградської райради привселюдно висловилися проти створення на території району ОТГ, бо це, буцімто, руйнує сам район, а відтак люди, про яких вони дбають, не отримуватимуть якісних адміністративних, медичних та інших необхідних послуг. Ще більше, казали, їх лякають експертні пропозиції щодо переформатування в області районного рівня.

Скільки пам’ятаю, комуністи відучали нас від слова Божого, бо то — опіум для народу, а привчали до «брехунця». Так народ охрестив радянське радіо. Якщо тобі щоденно казатимуть, що ти віслюк, ти обов’язково заіакаєш. Воно нас повчало, навчало, наставляло, закликало і вело спочатку до перемоги соціалізму, а потім — до комуністичного раю.

Та скептики зле жартували: комунізм — це світла лінія горизонту, чим ближче до неї наближаєшся, тим швидше вона віддаляється. До речі, кожна професія мала свої кпини про міфічний комунізм. Скажімо, шляховики кепкували на свій копил: усі дороги ведуть до комунізму — тільки не такі… Хоча ті дороги, треба визнати, були значно кращими від доріг Гройсмана. Пам’ятаю, за трасу Полтава — Кишинів — Бухарест до буцегарні сіли всі винні в її недоробках. Зараз бракоробів такого масштабу не садять.

У наших головах залишився слід від отого чорного круглого радіо, яке висіло на поважному місці, і ми щороку 1 березня збиралися біля нього й слухали про зниження тарифів та цін на цукор, хліб, сірники і т.д. Навіть копійка вселяла в голову якісь сподівання-надії на майбутнє покращення.

ПОСТАНОВА

3 липня 2019 року    м. Київ     № 1448
Про зміни в складі окружних виборчих комісій  з виборів народних депутатів України
на позачергових виборах
народних депутатів України 21 липня 2019 року

Розглянувши подання суб’єктів подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року про заміну членів окружних виборчих комісій, відповідно до пункту 1 частини другої статті 13, частин першої — третьої, п’ятої — сьомої статті 26, частин п’ятої — сьомої, одинадцятої статті 27, пункту 2 частини третьої, частин четвертої, п’ятої, сьомої статті 37, частини другої статті 107 Закону України «Про вибори народних депутатів України», керуючись статтями 11 — 13, пунктами 1 — 3, 17 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Цент-ральна виборча комісія п о с т а н о в л я є:

• Внести зміни до складу окружних виборчих ко-місій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, утворених відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 31 травня 2019 року № 919 «Про утворення окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» (зі змінами), згідно з додатками 1 — 19.
• Окружним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України, до складу яких вносяться зміни, поінформувати громадян про такі зміни у визначений цими комісіями спосіб.
• Цю постанову разом з належним додатком наді-слати відповідним регіональним друкованим засобам масової інформації для опублікування у семиденний строк від дня її прийняття, а також у двох примірниках окружним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України.
• Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

Голова
Центральної виборчої комісії Т. СЛІПАЧУК.

Поет, котрий пише, передовсім, серцем своїм, завжди пророк. Хоче він цього чи ні. Душа його віща бачить те, чого не вгледить око. Бо душа відчуває. Душа — попереджує. Поезія, по суті своїй, часто є пророцтвом. А бува, незрідка, що це — як наче рятівне коло, кинуте нам невидимою рукою в ту хвилину, коли ще й гадки немає, що воно може знадобитися. У час, коли душа, немовби обплутана липким павутинням, робить крок над прірвою, не бачачи того провалля, в пору масового безголів’я, — читайте мудрих поетів. Їх естетична краса несе душевну гармонію, а їхня мудрість впорядкує думки. І, можливо, хоча б тоді ми придивимось, «це що воно за очмана» отам причаїлась, та навіть не дуже й ховається. Та заходимось виводити і знешкоджувати того шашеля, котрий шалено сточує всі ці роки древо нашого буття. Бо вже хилитається той стіл, за яким всує проголошуємо святі гасла й так бездумно гейкаємо, замість того, щоб з гасел тих зводити омріяну будівлю, та раненько до праці ставати…

Останнім часом дедалі частіше спадає на думку цей, винесений у заголовок, рядок з вірша Ліни Костенко, який багатьом невідомий, тому що багато хто взагалі не читає нині книжок, надто — поезії, натомість втелющується в телевізора — до потьмарення в мізках, та обрегочується, не тямлячи, що сміється таки із самого себе… До часу.

А пригадується, властиво, той день, коли уперше почув ці вірші — хоч минуло вже півстоліття… Й тоді знов постає перед внутрішнім зором натхненне обличчя славного вже під ту пору артиста, звучить його ледь приглушений, динамічний, з логічними наголосами і ще молодий голос. Той голос доносить до сердець… ні, не слова, й навіть не так думки, як биття Поетового серця.

Українська Одеса зазнала великої втрати: на 87- у році пішов у засвіти Василь Миколайович ПАРФЕНЮК — справжній патріот, людина великої душі, багатолітній голова Одеської міської організації Конгресу українських націоналістів.

Василь Парфенюк народився на Київщині, неподалік містечка Сквира. Йому не було ще й року, коли родина, рятуючись від Голодомору, поселилася в Крижанівці. Відтоді життя пана Василя було нерозривно пов’язане з Одесою.

По закінченню Крижанівської школи вступив до Одеського технікуму харчової промисловості, далі — строкова служба в армії і військове училище. Будучи офіцером Радянської армії, Василь Парфенюк завжди пам’ятав про своє корі-ння, всіляко підтримував земляків-українців. Промовистий епізод 1968 року, коли СРСР ввів війська до Чехословаччини для придушення «Празької весни». У той час офіцер Парфенюк, проходячи службу у Прибалтійському військовому окрузі (у Каунасі), відмовився їхати в Чехословаччину. Реакція згори була миттєвою: за 24 години його з дружиною і двома малими дітьми відправили у віддалений гарнізон Забайкальського військового округу, на кордон з Китаєм. Останні роки в армії обіймав посаду начальника хімслужби полку. Непокірний офіцер закінчив службу майором і повернувся до рідної Одеси.

З великим піднесенням Василь Миколайович зустрів проголошення незалежності України. З того часу і майже до останніх днів своїх присвятив себе пробудженню українства в Одесі. Пан Василь мав лагідну вдачу, був доброю людиною, але, коли йшлося про Україну, то у Парфенюка компромісів не було. Він був моральним авторитетом, справжнім непохитним солдатом, відданим українській справі. Таким його й пам’ятатимемо.

Дослідники поставили за мету оцінити корисніші, тобто найбагатші за складом овочі, які найбільше зменшують ризики хронічних захворювань.

На основі відсоткового вмісту 17 відомих корисних речовин у 100-калорійній порції, як-от вітаміни А, С, D, Е, К і багато вітамінів групи В, мінерали — кальцій, калій, залізо та цинк, а також клітковина і білок, були ранжовані 47 видів овочів.

У підсумку першу п’ятірку очолила настурція звичайна, або водяний крес, із родини капустяних, що використовується як листовий овоч. Далі ідуть китайська капуста (пекінська та її різновид бок-чой), мангольд (листовий буряк), гичка звичайного столового буряка і шпинат.

11 липня — Всесвітній день шоколаду

Шоколад — унікальний продукт. Це й антидепресант, джерело щастя, задоволення та позитиву, і вдалий подарунок до будь-якої радісної події. У світі так шанують цей смаколик, що заснували на його честь щонайменше чотири свята на рік: 9 червня, 11 липня, 2 і 13 вересня. Відзначати день шоколаду 11 липня запропонували у Франції в 1995 році.

Індустрія шоколаду досягла неабиякого розвитку. Сьогодні можна придбати чудернацькі поєднання цього продукту з багатьма іншими, здавалося б, несумісними. Як-от з перцем, салом, водоростями, тютюновим листям… Одним із найнезвичні-ших є шоколад із чорним трюфелем. Вартість однієї такої плитки — 45 доларів. Компанія-виробник цього смаколика славиться тим, що виготовляє його вручну, включаючи переробку какао-бобів й упаковку.